Рішення

від 13.05.2019 по справі 908/466/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/39/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2019 Справа № 908/466/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.133, код ЄДРПОУ 21560766)

До відповідача: Управління соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Володимирська, буд. 7-А, код ЄДРПОУ 20511903)

про стягнення заборгованості у розмірі 21 340,10 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився ;

Від відповідача: не з`явився ;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

26.02.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» № 12/43 від 22.02.2019 (вх. №499/08-07/19 від 26.02.2019) до Управління соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області про стягнення заборгованості у розмірі 21 340,10 грн.

26.02.2019 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 15.03.2019 після усунення позивачем недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/466/19 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/39/19. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 15.04.2019 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін визнана обов`язковою.

03.04.2019 від Управління соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області до суду надійшов відзив на позовну заяву № 08-03/0693 від 01.04.2019 (вх. № 08-08/6838/19 від 03.04.2019), згідно з яким відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

10.04.2019 від Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до суду надійшла відповідь на відзив № 12/87 від 08.04.2019 (вх. № 08-08/7351/19 від 10.04.2019), в якій позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 15.04.2019 оголошено перерву у судовому засіданні до 13.05.2019 о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

06.05.2019 від відповідача до суду надійшло письмове клопотання № 08-03/0884 від 26.04.2019 (вх. № 08-08/9067/19 від 06.05.2019), в якому відповідач заперечив проти задоволенні позовних вимог та просить суд розгляд справи здійснити за відсутністю повноважного представника УСЗН Токмацької РДА Запорізької області у судовому засіданні 13.05.2019.

Також, 06.05.2019 до суду від позивача надійшло письмове клопотання № 12/103 від 02.05.2019 (вх. № 08-08/9069/19 від 06.05.2019) про розгляд справи за відсутністю повноважного представника позивача. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

Представник позивача в судове засідання 13.05.2019 не з`явився, проте підтримав позовні вимоги у судовому засіданні 15.04.2019, що дозволяє розглянути справу за його відсутності. В обґрунтування своєї позиції позивач у позовній заяві посилається на наступне: за період з липня по грудень 2018 включно позивачем надавалися телекомунікаційні послуги споживачам телекомунікаційних послуг, що проживають у Токмацькому районі, які мають право на відповідні пільги, передбачені чинним законодавством. Загальна сума компенсації, нарахована за надання пільг з оплати за фактично надані споживачам телекомунікаційні послуги в зазначеному періоді склала 21 340,10 грн.

Всупереч вимогам чинного законодавства, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг населенню на пільгових умовах за липень - грудень 2018 відповідачем компенсовані позивачу не були, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 21 340,10 грн.

Позивач направляв відповідачу щомісячно акти форми 2-пільга за період надання послуг з липня по грудень 2018 разом з супроводжувальними листами № 32/2-3-878 від 06.08.2018, № 32/2-3-917 від 07.09.2018, № 32/2-3-969 від 06.10.2018, № 32/1-3-1106 від 07.11.2018, № 32/2-3-1148 від 07.12.2018, № 32/2-3-30 від 09.01.2019 з вимогою оплатити відшкодування понесених витрат, які залишені без задоволення.

Позивач вказує на те, що відповідач порушує встановлені нормативно-правовими актами зобов`язання, незаконно ухиляється від відшкодування позивачу пільг з оплати послуг зв`язку, з підстав не передбачених законодавством.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на статтю 63 Закону України «Про телекомунікації» , ст. ст. 48, 89, 102 Бюджетного кодексу України, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 р., ст. ст. 11, 16, 96, 526, 530, 610, 625 ЦК України, ст. ст. 20, 144, 174, 193, 216, 218 ЦК України та просить суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 21 340,10 грн.

Представник відповідача у судове засідання 13.05.2019 не з`явився.

В матеріалах справи міститься відзив Управління соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області № 08-03/0693 від 01.04.2019 (вх. № 08-08/6838/19 від 03.04.2019), згідно якого відповідач заперечив проти позовних вимог в повному обсязі посилаючись на наступне. УСЗН Токмацької РДА Запорізької області з Запорізькою філією ПАТ Укртелеком договори про відшкодування пільг з оплати телекомунікаційних послуг за 2018 рік не укладались та такти звіряння розрахунків за надані населенню телекомунікаційні послуги, на які надаються пільги, між Запорізькою філією ПАТ Укртелеком та розпорядником коштів місцевого бюджету управлінням за липень-грудень 2018 року не підписувались. Крім цього, управлінням був надісланий лист Запорізькій філії ПАТ Укртелеком з інформацією щодо факту нарахування пільги за послуги зв`язку по Остриківській територіальній громаді та відсутність субвенцій з держбюджету. Остриківська громада є відокремленою територіальною одиницею, у зв`язку з чим Токмацька райдержадміністрація є неналежним відповідачем по зазначені судовій справі. На підставі викладеного, відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» (позивач) є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про телекомунікації» , Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012р. № 295, інших законодавчих актів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» , телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012р. № 295 визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв`язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Як свідчать матеріали справи, у період з липня по грудень 2018 Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» (позивачем) були надані послуги зв`язку на пільгових умовах населенню, яке проживає у Токмацькому районі Запорізької області, що включене до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги відповідно до спеціальних законів.

Згідно пп. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256, якою затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок № 256), встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з Державного бюджету України. Зокрема, пунктом 2 вищевказаної Постанови встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Згідно п. 3 Порядку № 256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг Токмацького району є Управління соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області, а отже, на підставі вищезазначених норм законодавства та положень Постанови та Порядку № 256, відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 (далі - Положення № 117), підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга" (пункт 10).

Згідно з підпунктом 1 пункту 11 Положення №117 уповноважений орган щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації;

Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 11 Положення №117 уповноважений орган після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою « 5-пільга» та реєстр розрахунків згідно з формою « 7-пільга» ; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою « 3-пільга» ; до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою « 3-пільга» .

Згідно з пунктом 4 Порядку №256 перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов`язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у відповідних органах Державної казначейської служби, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів мм. Києва та Севастополя.

За пунктом 5 Порядку № 256 головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад, зокрема, до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг послуг зв`язку.

Пункт 6 Порядку № 256 визначає, що фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Відповідно до ч. 1 п. 8 Порядку № 256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п`ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг (ч. 2 п.8 Порядку № 256).

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2018р., в тому числі у спірний період з липня по грудень 2018 включно позивачем надавалися послуги споживачам телекомунікаційних послуг, що проживають у Токмацькому районі Запорізької області, які мають право на відповідні пільги. Позивачем понесені витрати на надання послуг зв`язку означеним категоріям пільговиків на загальну суму 21 340,10 грн., в підтвердження чого позивачем надано розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за період з липня по грудень 2018 включно (форми № 2-пільга).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось відповідачем у судовому засіданні, позивачем щомісячно направлялись на адресу відповідача акти форми №2-пільга за період надання послуг з липня по грудень 2018 разом з супроводжувальними листами № 32/2-3-878 від 06.08.2018, № 32/2-3-917 від 07.09.2018, № 32/2-3-969 від 06.10.2018, № 32/1-3-1106 від 07.11.2018, № 32/2-3-1148 від 07.12.2018, № 32/2-3-30 від 09.01.2019 для проведення попереднього звіряння сум та абонентів відповідно до вимог п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою КМУ від 29.01.2003 р. №117. В супроводжувальних листах позивач звертався до відповідача з питань необхідності відшкодування пільг з оплати послуг зв`язку, прийняття на облік актів форми « 2-пільга» та у разі виявлення розбіжностей складення та направлення Позивачу Акту звіряння за формою № 3-пільга. Листи позивача з питанням відшкодування пільг залишені відповідачем без задоволення.

Несплата відповідачем заборгованості у розмірі 21 340,10 грн. стала підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/466/19, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення та додаткові письмові пояснення, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на вказані норми законодавства у ПАТ «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ Укртелеком виникло цивільне право на відшкодування фактичних витрат, що виникли у зв`язку з наданням послуг зв`язку особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а в Управління як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина 1 статті 167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).

Право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих ним своїм абонентам - пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки фінансові зобов`язання держави виникли не з наведеного Закону, а з законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним в цьому законодавстві особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг таким категоріям споживачів.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою статті 218 ГК України та статтею 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Конституційним Судом України висловлено правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету. Зокрема, у рішенні від 09.07.2007 №6-рп/2007 вказано на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Частиною 4 ст. 11 ГПК України внормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00), Європейський Суд зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Відповідно до правової позиції, сформованої Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Рисовський проти України» від 20.11.2011 щодо принципу «належного урядування» , державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Таким чином, зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від виділених на цю мету бюджетних призначень.

Законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов`язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах.

Відсутність у Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» положень про субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту, зокрема, відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, не відмінює пільги встановлені законодавчими актами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 906/621/17, від 23.05.2018 у справі № 927/465/17.

За таких обставин, Управління соціального захисту населення Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області відповідає за своїми зобов`язаннями, які виникли безпосередньо із закону і це не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Таким чином, зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

За змістом підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 89 та статті 102 БК України до видатків місцевих бюджетів належать видатки на відшкодування вартості послуг зв`язку, які надані тим категоріям громадян, яким державою надані пільги з їх оплати, що здійснюється за рахунок субвенцій з Державного бюджету України на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 102 БК України постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04 березня 2002 року затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок) та встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» , а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги (пункт 2 Порядку).

Згідно з пунктом 3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Відповідно до п. 1 Положення про управління соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області (далі - Положення), затвердженого Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 20.02.2017 за № 56, Управління соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області утворюється головою Токмацької районної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Токмацького району забезпечує виконання покладених на нього завдань.

Відповідно до абз. 8-9 пп. 27 п. 5 Положення Управління проводить електронні звірки інформації від організацій-надавачів послуг щодо витрат, пов`язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги та здійснює розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріями громадян.

Відповідно до п. п. 4 п. 5 Положення Управління відповідно до визначених повноважень вносить пропозиції щодо проекту районного бюджету.

Відповідно до абз.4 п. п. 27 п. 5 Положення Управління відповідно до визначених повноважень виконує такі функції, як подання пропозицій районній державній адміністрації та органу місцевого самоврядування під час формування проекту відповідного місцевого бюджету щодо передбачення коштів у складі видатків на фінансування районних програм соціального захисту та соціального забезпечення.

Крім того, пп. 32 п. 5 Положення передбачено, що Управління забезпечує ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП), інших інформаційних систем та реєстрів, визначених Мінсоцполітики, підтримує єдине інформаційне і телекомунікаційне середовище у складі інформаційної інфраструктури Мінсоцполітики та власний сегмент локальної мережі.

З огляду на вищевикладене до компетенції відповідача належить забезпечення реалізації на території Токмацького району Запорізької області державної політики у сфері соціального захисту населення, і саме відповідач як головний розпорядник коштів на фінансування державних соціальних програм зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

У відповідності до п. 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117, структурний підрозділ з соціального захисту щомісяця звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги (з актами форми « 2-пільга» ), і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжності, до уточнення цієї інформації, та складає акти звіряння розрахунків за надані пільговиками послуги згідно з формою « 3-пільга» . Акти звіряння складаються за формою «№ 3-пільга» , встановленою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28 березня 2003 року № 83 «Про затвердження форми № 3-пільга» .

Керуючись п.5 Порядку фінансування головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами-надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної республіки Крим і обласного значення) до 22 числа місяця, що настає за звітним, в тому числі пільг з послуг зв`язку.

Таким чином, надсилання до державних органів для виділення фінансування актів встановленої форми, відноситься, відповідно до вимог законодавства, до обов`язків відповідача, які останній не виконав. Акти форми-3 пільга відповідачем не складалися та не підписувалися з позивачем.

Відповідачем не здійснена оплата позивачу вартості телекомунікаційних послуг в повному обсязі наданих споживачам пільг з оплати за послуги зв`язку, внаслідок чого утворилась основна заборгованість за період з липня по грудень 2018 на загальну суму 21 340,10 грн.

Акти форми « 2-пільга» за період надання послуг направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією з супроводжувальними листами щомісячно. В супроводжувальних листах позивач звертався до відповідача з питань необхідності відшкодування пільг з оплати послуг зв`язку, прийняття на облік актів форми « 2-пільга» та у разі виявлення розбіжностей скласти та направити позивачу Акт звіряння за формою №3-пільга.

Отже, відповідач зобов`язаний здійснити розрахунки з позивачем на підставі поданих ним щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, у період з липня по грудень 2018 включно, а зазначені ним обставин щодо відсутності бюджетних призначень на відповідні видатки в 2017-2018 роках не є підставами для звільнення останнього від виконання встановленого чинним законодавством зобов`язання.

Листи позивача залишені без задоволення, фінансування заборгованості відповідачем не здійснено з причин відсутності коштів, розбіжності та коригування відповідачем до актів форми « 2-пільга» не надавались.

Відповідачем не було дотримано процедуру доведення до розпорядників коштів вищого рівня обсягів фактично понесених постачальником послуг витрат та не вирішувалось питання отримання фінансування протягом 2017-2018 років.

Право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих ним своїм абонентам - пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки фінансові зобов`язання держави виникли не з наведеного Закону, а з законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним в цьому законодавстві особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг таким категоріям споживачів.

Таким чином, зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від виділених на цю мету бюджетних призначень.

Законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов`язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах.

Відсутність у Законах України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» та «Про Державний бюджет України на 2018 рік» положень про субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту, зокрема, відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, не відмінює пільги встановлені законодавчими актами.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.

Згідно ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Відповідно до пункту 12 Порядку №256 суми субвенцій, не використані головними розпорядниками коштів за призначенням протягом бюджетного року, перераховуються органами Державної казначейської служби до державного бюджету в останній робочий день бюджетного року. Погашення кредиторської заборгованості за зазначеними державними програмами соціального захисту населення, яка утворилась станом на початок року, провадиться першочергово.

Таким чином, законодавством передбачена норма щодо обов`язковості виконання бюджетних зобов`язань минулих років.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Інші доводи відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують факту виявленого порушення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Володимирська, буд. 7-А, код ЄДРПОУ 20511903) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.133, код ЄДРПОУ 21560766) заборгованість за надані послуги зв`язку абонентам пільгових категорій громадян за період з липня 2018 по грудень 2018 включно у розмірі 21 340 (двадцять одна тисяча триста сорок) грн. 10 коп та судовий збір в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. Видати наказ.

Повний текст рішення складено: 14.05.2019.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.