Рішення

від 14.05.2019 по справі 908/675/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/42/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2019 Справа № 908/675/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін, справу

за позовом Концерну «Міські теплові мережі» , (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; поштова адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 2а)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «РУСЬКИЙ ВОЇН» , (69032, м. Запоріжжя, вул. Верхня, буд. 6, прим. 42)

про стягнення 15786,62 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 102227 від 01.11.2010

19.03.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 223 від 08.02.2019 (вх. № 721/08-07/19 від 19.03.2019) Концерну «Міські теплові мережі» , м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «РУСЬКИЙ ВОЇН» , м. Запоріжжя про стягнення 15786,62 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 102227 від 01.11.2010, що складається з основного боргу в розмірі 13154,52 грн., пені в розмірі 1132,94 грн., 3 % річних в розмірі 474,05 грн. і інфляційних втрат в розмірі 1025,11 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2019 справу № 908/675/19 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду від 25.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/675/19, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін

Заявлені позивачем вимоги, викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232, 275-277 Господарського кодексу України, ЗУ Про теплопостачання та договорі купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 102227 від 01.11.2010, на підставі яких позивач просить, позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РУСЬКИЙ ВОЇН» 15786,62 грн. заборгованості, що складається з основного боргу в розмірі 13154,52 грн., пені в розмірі 1132,94 грн., 3 % річних в розмірі 474,05 грн. і інфляційних втрат в розмірі 1025,11 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «РУСЬКИЙ ВОЇН» (код ЄДРПОУ 37128919) є: 69032, м. Запоріжжя, вул. Верхня, буд. 6, прим. 42, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 25.03.2019 про відкриття провадження у справі № 908/675/19, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв`язку: «За зазначеною адресою не проживає» .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/675/19.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 25.03.2019 відповідачу запропоновано подати відзив у строк не пізніше 12.04.2019.

Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі

Отже, 24.04.2019 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 14.05.2019.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

01.11.2010 між Концерном «Міські теплові мережі» в особі директора філії Концерну «Міські теплові мережі» Ленінського району Худолія В.Д. (станом на час розгляду справи - Дніпровського району, теплопостачальна організація, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКСІ-ПРО» (державним реєстратором проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «МАКСІ-ПРО» від 02.07.2012, реєстраційний запис № 11031050004027310 щодо зміни найменування юридичної особи з ТОВ «МАКСІ-ПРО» на найменування ТОВ «РУСЬКИЙ ВОЇН» (далі - споживач) укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 102227, відповідно до умов якого, теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов`язується - прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та в порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами (п. 1.1 договору).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.10.2015 у справі №908/4459/15 задоволено позов Концерну до ТОВ «РУСЬКИЙ ВОЇН» про стягнення заборгованості за договором від 01.11.201 0 № 102227 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді.

Вказане рішення набрало законної сили 02.11.2015.

Вказаним рішенням суд встановив, що: ..01.11.2010 року між Концерном „Міські теплові мережі» в особі директора філії концерну «МТМ» Ленінського району (далі - теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКСІ-ПРО» (державним реєстратором проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «МАКСІ-ПРО» від 02.07.2012р., реєстраційний запис №11031050004027310 щодо зміни найменування юридичної особи з ТОВ «МАКСІ-ПРО» на найменування ТОВ «РУСЬКИЙ ВОЇН» (далі - споживач) укладено договір №102227 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді…. .

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини щодо укладення між Концерном «Міські теплові мережі» в особі філії Концерну «МТМ» Ленінського району та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКСІ-ПРО» договору № 102227 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді та щодо зміни найменування юридичної особи з ТОВ відповідальністю «МАКСІ-ПРО» на найменування ТОВ «РУСЬКИЙ ВОЇН» , як такі, що встановлені рішенням суду в господарській справі № 908/4459/15.

Відповідно до п.п. 10.1., 10.4 Договору останній діє з 01.11.2010 до 01.11.2011. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору, відповідно до вимог чинного законодавства, не заявила про його розірвання.

Матеріали справи не містять заяв сторін про розірвання даного договору, отже станом на час розгляду справи договір є діючим.

Згідно з п. 3.2.6. договору відповідач зобов`язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

У пунктах 6.2., 6.3., 6.4 договору сторони визначили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання -передачі. Споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі п`яти днів з дати отримання. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.7.1, 6.7.2).

Відповідно до п. 6.7. договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації (за її адресою) документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії,податкову накладну.

Згідно Додатку 1а до Договору Постачання відповідачу (споживачу) теплової енергії здійснювалося на приміщення по вул. вул. Верхня, буд. 6 в м.Запоріжжя. Опалювальна площа 201, 1 кв.м.

На виконання умов Договору з жовтня - листопад 2016, та з жовтня 2017 - по квітень 2018 позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 13154, 52 грн.

Факт надання цих послуг підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії за спірний період. Зазначені Акти приймання-передачі теплової енергії відповідачем у термін, встановлений п. 6.7.1 Договору підписані не були, але враховуючи положення п. 6.7.2 Договору вважаються погодженими і є підставою для проведення розрахунків за спірний період.

Позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату наданих послуг з жовтня 2016 по квітень 2018.

Зазначені акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки направлені на адресу відповідача, у підтвердження чого позивачем надано суду реєстр на відправлення кореспонденції за спірний період.(копії долучені до матеріалів справи).

Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов`язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідач плату за надані послуги по постачанню теплової енергії з жовтня - листопад 2016, та з жовтня 2017 - по квітень 2018 не здійснив, таким чином станом на час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість за спожиту теплову енергію становить 13154, 52 грн.

Отже, відповідач взяті на себе зобов`язання згідно умов Договору договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 102227 від 01.11.2010 належним чином та в повному обсязі не виконав.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач доказів погашення заборгованості суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 13154, 52 грн. основного боргу, документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 7.2.8 Договору встановлено, що в разі несплати або несвоєчасній сплаті споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого в п. 6.3 Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0, 5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

За невиконання грошових зобов`язання за Договором позивачем пред`явлена до стягнення пеня в розмірі 1132,94 грн., яка розрахована за загальний період з 20.12.2017 по 17.11.2018.

Розрахунок пені судом перевірений та визнаний таким, що виконаний вірно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 1132,94 грн. пені за порушення строків оплати за Договором заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 1025,11 грн. інфляційних втрат, за загальний період з грудня 2016 по жовтень 2018 та 474,05 грн. 3 % річних, за загальний період з 20.11.2016 по 25.11.2018.

Наданий розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивачем виконаний вірно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 1025,11 грн. інфляційних втрат та 474,05 грн. 3 % річних за порушення строків оплати за Договором заявлені до стягнення правомірно та підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Концерну «Міські теплові мережі» , м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «РУСЬКИЙ ВОЇН» , м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РУСЬКИЙ ВОЇН» , (69032, м. Запоріжжя, вул. Верхня, буд. 6, прим. 42, код ЄДРПОУ 37128919) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , МФО 313957) 13154 (тринадцять тисяч сто п`ятдесят чотири) грн. 52 коп. основного боргу. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РУСЬКИЙ ВОЇН» , (69032, м. Запоріжжя, вул. Верхня, буд. 6, прим. 42, код ЄДРПОУ 37128919) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_2 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України , МФО 313957) 1132 (одну тисячу сто тридцять дві) грн. 94 коп. пені, 1025 (одну тисячу двадцять п`ять) грн. 11 коп. інфляційних втрат, 474 (чотириста сімдесят чотири) грн. 05 грн. 3 % річних та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне судове рішення складено « 14» травня 2019р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.