Рішення

від 06.05.2019 по справі 916/256/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/256/19

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Липі Т.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: Акрабова О.М. на підставі ордеру;

Від відповідачів: не з`явились;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" до товариства з обмеженою відповідальністю „Гроус-Велс", ОСОБА_1 про стягнення 135 373,23 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк" (далі по тексту - ПАТ КБ „ПриватБанк") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Гроус-Велс" (далі по тексту - ТОВ „Гроус-Велс"), ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1) про солідарне стягнення із відповідачів заборгованості у загальному розмірі 135 373,23 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 100 000,00 грн., відсотків у розмірі 7022,22 грн., комісії у розмірі 20000,00 грн., пені у розмірі 8351,01 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачами зобов`язань, прийнятих на себе за умовами кредитного договору та договору поруки.

ТОВ „Гроус-Велс" та ОСОБА_1, який відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань виступає засновником (учасником) ТОВ „Гроус-Велс", в судові засідання по даній справі не з`явились та про причини неявки суд не повідомляли. При цьому, суд зазначає, що конверти із поштовими відправленнями суду, які були надіслані за адресою місцезнаходження відповідачів згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були повернуті суду у зв`язку із неможливістю вручення адресатам. Оскільки ТОВ „Гроус-Велс" та ОСОБА_1 не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

19.02.2018р. ТОВ „Гроус-Велс" було подано до ПАТ КБ „ПриватБанк" заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, відповідно до якої відповідач шляхом підписання заяви приєднався до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуг „КУБ", що розміщені на сайті позивача, та прийняв на себе зобов`язання, зазначені в Умовах, які разом із вказаною заявою складають кредитний договір. Анкета-заява була підписана відповідачем із використанням електронного цифрового підпису, на підтвердження чого позивачем було надано суду файл перевірки електронного цифрового підпису.

Відповідно до анкети-заяви заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 19.02.2018р. істотними умовами кредитного договору визначені наступні: вид кредиту - строковий; строк кредиту - 12 місяців; проценти за користування кредитом - 2% в місяць від початкового розміру кредиту; порядок погашення кредиту - щомісяця, починаючи з 7-го місяця користування кредитом, рівними частинами для календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів;

Згідно з п. 1.6 анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 19.02.2018р. у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений у п. 1.5 цієї заяви, проценти за користування кредитом становлять 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому, сплачується неустойка у розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг.

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу на протязі 6 місяців користування кредитом на вибір клієнта за погодженням Банку.

Згідно з п. 3.2.8.3.2 Умов за користування послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених у заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком вони вважаються простроченими.

Пунктом 3.2.8.3.3 Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у заяві. У разі порушення Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання і при реалізації права Банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1 Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня, за кожний календарний день прострочення.

Відповідно до п. 3.2.8.9.1 Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п. п. 3.2.8.1., 3.2.8.3 цього договору Клієнт сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. 3.2.8.3.2.

Положеннями п. 3.2.8.10.1 Умов врегульовано, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

19.02.2018р. між ПАТ КБ „ПриватБанк" (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено договір поруки №POR1519056356258, відповідно до п. 1.1 якого предметом договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ТОВ „Гроус-Велс" (Боржник) зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуг „КУБ" (далі - Угода) по сплаті: процентної ставки за користування кредитом згідно Угоди - 2% від суми кредиту щомісячно; за період користування кредитом згідно з п. п. 3.2.8.5.3 Угоди - 4 % від суми кредиту щомісячно; кредиту, що вказаний в Угоді. Якщо під час виконання Угоди зобов`язання Боржника, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки №POR1519056356258 від 19.02.2018р. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Угодою в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з п. 1.5 договору поруки №POR1519056356258 від 19.02.2018р. у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Угодою, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Положеннями п. 2.1.2 договору поруки №POR1519056356258 від 19.02.2018р. передбачено, що у випадку невиконання Боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п.1.1 цього договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Угодою, незалежно від факту направлення чи ненаправлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

З матеріалів справи, а саме меморіального ордеру від 20.02.2018р. вбачається, що ПАТ КБ „ПриватБанк" на виконання кредитного договору від 19.02.2018р., укладеного шляхом підписання ТОВ „Гроус-Велс" анкети-заяви, було перераховано на користь останнього грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн.

Листом №30.1.0.0/2 від 14.01.2019р. ПАТ КБ „ПриватБанк" було повідомлено ТОВ „Гроус-Велс" та ОСОБА_1 про наявність простроченої заборгованості у загальному розмірі 97193,47 грн., у зв`язку з неналежним виконанням з боку Боржника прийнятих на себе за умовами кредитного договору зобов`язань.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Гроус-Велс" та ОСОБА_1, позивачем було наголошено, що відповідачами у порушення прийнятих на себе за умовами кредитного договору та договору поруки зобов`язань, не було сплачено на користь ПАТ КБ „ПриватБанк" заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками, комісією та пенею, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду із даними позовними вимогами.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 („Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як з`ясовано судом та не спростовано ТОВ „Гроус-Велс", останній прийняті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплаті нарахованих відсотків за користування кредитом не виконав, в обумовлені строки кредитні кошти за вказаним договором не повернув та не сплатив відсотки за користування наданим кредитом, а також належні до сплати банку інші платежі, у зв`язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Як вбачається з наданого позивачем до суду розрахунку заборгованості за кредитним договором від 19.02.2018р., укладеним шляхом підписання ТОВ „Гроус-Велс" анкети-заяви, відповідачем було отримано кредитні кошти від ПАТ КБ „ПриватБанк" у розмірі 100 000,00 грн. Проте, ТОВ „Гроус-Велс" не було повернуто кредитних коштів, не сплачено у повному обсязі процентів у вигляді щомісячної комісії, в результаті чого станом на момент вирішення даного спору за відповідачем рахується прострочена заборгованість за тілом кредиту у розмірі 100 000,00 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

В свою чергу, у зв`язку з переданням ПАТ КБ „ПриватБанк" у користування ТОВ „Гроус-Велс" грошових коштів на виконання умов кредитного договору, позивачем було нараховано відповідачу до сплати відсотки за користування кредитом у розмірі 7022,22 грн. та комісію у розмірі 20000,00 грн., розраховані відповідно до п. п. 3.2.8.3.3, 3.2.8.3.2, 3.2.8.9.1, 3.2.8.9.1 Умов та правил надання банківських послуг. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок відсотків та комісії, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ „ПриватБанк" як законних та обґрунтованих.

Відповідно до положень частини 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Так, згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Положеннями п. 3.2.8.10.1 Умов врегульовано, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

З посиланням на зазначені положення Умов та правил надання банківських послуг позивачем було здійснено нарахування відповідачу до сплати пені в сумі 8351,01 грн. за порушення останнім власних грошових зобов`язань у спірних правовідносинах. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, господарський суд визнає його правильним та обґрунтованим, у зв`язку з чим, позовні вимоги у названій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 541, 543 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

З огляду на укладення між ПАТ КБ „ПриватБанк" та ОСОБА_1 договору поруки №POR1519056356258 від 19.02.2018р., за умовами якого ОСОБА_1 . виступає Поручителем перед Кредитором за виконання ТОВ „Гроус-Велс" зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуг „КУБ", господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для солідарного стягнення із відповідачів заборгованості у загальному розмірі 135 373,23 грн., що має наслідком необхідність задоволення заявлених ПАТ КБ „ПриватБанк" позовних вимог у названій частині.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі шляхом солідарного стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю „Гроус-Велс", ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" заборгованості у загальному розмірі 135 373,23 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 100 000,00 грн., відсотків у розмірі 7022,22 грн., комісії у розмірі 20000,00 грн., пені у розмірі 8351,01 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору розподіляються судом відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „Гроус-Велс" /65016, Одеська область, місто Одеса, Київський район вул. Костанді, буд. 38, ідентифікаційний код 38111466/, ОСОБА_1 /АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 / на користь акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" /01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, ідентифікаційний код 14360570/ заборгованість за кредитом у розмірі 100 000,00 грн. /сто тисяч грн. 00 коп./, комісію у розмірі 20000,00 грн. /двадцять тисяч грн. 00 коп./, пеню у розмірі 8351,01 грн. /вісім тисяч триста п`ятдесят одна грн. 01 коп./, відсотки у розмірі 7022,22 грн. /сім тисяч двадцять дві грн. 22 коп./, судовий збір у розмірі 2030,60 грн. /дві тисячі тридцять грн. 60 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14.05.2019р.

Суддя С.П. Желєзна