ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" травня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/378/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Волкова Р.В.,
при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/378/19,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Кірос ЛТД" (вул. Середньофонтанська, 16,Одеса,Одеська область,65023),
про стягнення 159646,7 грн.;
за участю представників:
від позивача: не з`явився,
від відповідача: не з`явився,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАКСЕРВІС-ПІВДЕНЬ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Кірос ЛТД", про стягнення 159646,70 грн., з яких 150989,98грн. основного боргу, 2729,90грн. інфляційних втрат, 608грн. 3% річних та 318,82грн. пені.
В обґрунтування своїх вимог посилається на укладання з відповідачем Договору про технічне обслуговування та ремонт колісних транспортних засобів від 02.01.2018, прийняття відповідачем послуг без зауважень, підтвердження такого прийняття неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо оплати вартості наданих послуг та використаних матеріалів (запасних частин), порушення встановленого договором строку для такої оплати, виникнення заборгованості у розмірі 150989,98грн. основного боргу, нарахування за прострочку виконання зобов`язань відповідно до умов договору 318,82грн. пені а також відповідно до ст.625 ЦК України 2729,90грн. інфляційних та 608грн. 3% річних.
Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, будь-яких заперечень або пояснень не представив.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне.
Між позивачем та відповідачем був підписаний договір про технічне обслуговування та ремонт колісних транспортних засобів від 02.01.2018, відповідно до п.1.1 якого позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу послуги з технічного обслуговування та/або ремонту колісних транспортних засобів чи їх складових частин, що належать відповідачеві чи перебувають у нього у користуванні, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) як відповідача, так і спеціально замовлених позивачем.
Абзац другий вказаного пункту встановлює, що відповідач бере на себе зобов`язання прийняти і оплатити ці послуги, а також вартість використаних матеріалів (запасних частин) позивача в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами договору.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За положеннями ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України , цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
П.1 ст.202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст.626 ЦК України , договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст.629 ЦК України , договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України , в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України , яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В якості доказів виконання своїх договірних зобов`язань позивач надав до матеріалів справи копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та видаткових накладних (а.с.23-52).
Відповідно до п.3.3 договору відповідач повинен сплатити позивачеві вартість виконаних робіт, запасних частин, паливно-мастильних матеріалів протягом 7ми банківських днів з дати підписання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) або дати реєстрації податкової накладної позивачем (в залежності від того яка подія відбулась раніше).
Обов`язок своєчасно сплачувати послуги позивача також передбачений пунктом 4.1.1 договору.
Доказів виконання відповідачем свого обов`язку щодо оплати суду не представлено.
Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати за договором, в нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 150989,98грн. Суд вважає вимоги позивача про стягнення вказаної суми обґрунтованими та законними.
Також, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення2729,90грн. інфляційних та 608грн. 3% річних згідно наданого розрахунку (а.с 13).
Ч.2 ст.625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Суд перевірив розрахунки позивача з приводу нарахування інфляційних та 3% річних та вважає їх арифметично вірними та такими, що ґрунтуються на умовах договору та вимогах чинного законодавства.
Позивачем також заявлено до стягнення 318,82грн. пені за період з 28.12.2018 по 15.02.2019.
В ч.1 ст.548 ЦК України закріплено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України встановлено, що пеня є одним із різновидів штрафних санкцій, які учасник господарських зобов`язань повинен сплатити за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань.
Пунктом 6.3 договору сторони передбачили можливість стягнення з відповідача пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Суд вважає наданий позивачем розрахунок в цій частині обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору.
Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 159646,70грн., з яких 150989,98грн. основного боргу, 2729,90грн. інфляційних втрат, 608грн. 3% річних та 318,82грн. пені суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 123 , 129 ГПК України , у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Крім того, позивачем заявлено клопотання про покладання на відповідача судових витрат у розмірі 6650грн. витрат на правничу допомогу, які понесені позивачем під час розгляду справи. Позивачем надані копії договору про надання правової допомоги № 27-2018 від 04.09.2018, додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги, актів надання послуг № 9 від 25.02.2019, № 10 від 25.02.2019, № 19 від 10.04.2019, № 21 від 26.04.2019 з рахунками на оплату до вказаних актів, платіжних доручень № 459 від 15.03.2019, № 612 від 12.04.2019, № 725 від 26.04.2019,та відомості щодо адвокатів Гриценко В.Є. та Філіппова Ю.Г.
Згідно з ч.2 ст.126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Ч.6 вказаної статті встановлює, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За таких обставин витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6650грн. суд покладає на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 525, 526, 530, 548, 549, 611, 612, 625 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 46, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАКСЕРВІС-ПІВДЕНЬ" (ідентифікаційний код 38363722, вул.1 Травня, 1А, м.Чорноморськ, Одеська область, 68000) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Кірос ЛТД" (ідентифікаційний код 19210042,вул.Середньофонтанська, 16,м.Одеса,Одеська область,65023) 150989,98грн. основного боргу, 2729,90грн. інфляційних втрат, 608грн. 3% річних та 318,82грн. пені задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Кірос ЛТД" (ідентифікаційний код 19210042, вул.Середньофонтанська, 16, м.Одеса, Одеська область, 65023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАКСЕРВІС-ПІВДЕНЬ" (ідентифікаційний код 38363722, вул.1 Травня, 1А, м.Чорноморськ, Одеська область, 68000) 150989,98грн. основного боргу, 2729,90грн. інфляційних втрат, 608грн. 3% річних, 318,82грн. пені, 2394,70грн. витрат на сплату судового збору та 6650грн. витрат на правничу допомогу.
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступна та резолютивна частина рішення складені та підписані 06.05.2019. Повний текст рішення складений та підписаний 11.05.2019.
Суддя Р.В. Волков
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 06.05.2019 |
Оприлюднено | 15.05.2019 |
Номер документу | 81693184 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Волков Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні