Рішення

від 14.05.2019 по справі 922/571/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/571/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Полтава" (36010, м. Полтава, вул. Половка, 64-Д) до Фермерського господарства Шевцова В.О. ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 601.667,76грн. без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

27.02.2019 ТОВ "Агрозахист Полтава" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФГ Шевцова В.О., в якій просить сул стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений товар у розмірі 413.301,36грн., 54.555,49грн. пені, 30.535,13грн. 3% річних, 20.615,59грн., 82.660,19грн. штрафу та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання ФГ Шевцова В.О. зобов`язань за Договором поставки від 16.05.2018 №16/05 в частині повної оплати вартості поставленого товару. В якості правових підстав позову вказує на положення статей 193, 232 ГК України, статті 16, 525, 526, 530, 625 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.03.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №922/571/19. Приймаючи до уваги, що ціна спору у даній справі не перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характер спірних правовідносин та предмет доказування, які вказують на незначну складність даної справи, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України, відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами. За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Між ТОВ "Агрозахист Полтава" (Постачальник) та ФГ Шевцова В.О. (Покупець) було укладено Договір поставки від 16.05.2018 №16/05 (надалі - Договір), відповідно до предмету якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця насіння, засоби захисту рослин, добрива (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену рахунку та/або видатковими накладними та/або додатками до Договору (пункт 1.1.).

У відповідності до пункту 3.2. Договору Товар що був отриманий Покупцем в межах цього Договору має бути ним оплачений не пізніше 10 днів з моменту його отримання за відповідною накладною, якщо інші терміни оплати не визначені у рахунках Постачальника та/або Додатках до Договору.

Згідно з пунктом 6.1. Договору поставка Товару здійснюється за попередньою домовленістю сторін.

Договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків (пункт 11.1. Договору).

Додатком від 16.05.2018 №1 до Договору сторони погодили асортимент, кількість, ціну та вартість Товару, який має бути поставлений, а саме: соняшник Беллус на загальну суму 399.500,40грн. з ПДВ. Термін поставки - 16.05.2018. Оплата здійснюється до 10.10.2018.

Додатком від 25.06.2018 №1 до Договору сторони погодили асортимент, кількість, ціну та вартість Товару, який має бути поставлений, а саме: Гліфоган 480, в.р.(20л) на загальну суму 13.800,96грн. з ПДВ. Термін поставки - 03.07.2018. Оплата здійснюється до 15.10.2018.

Як зазначає позивач у позовній заяві, на виконання умов Договору ним було здійснено поставку товару відповідачеві, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних від 16.05.2018 №488 на суму 399.500,40грн. та від 03.07.2018 №845 на суму 13.800,96грн., які підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Однак, в порушення умов спірного Договору, відповідач не розрахувався за поставлений товар. Станом на 16.10.2018 заборгованість складає 413.301,36грн. про що складено та підписано між сторонами відповідний Акт звірки взаєморозрахунків.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для визнання позовних вимог у частині стягнення заборгованості в розмірі 413.301,36грн. законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

В силу частини другої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно приписів статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Підпунктом 7.1.1. пункту 7.1. Договору передбачено, що Покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Згідно з пунктом 7.8. Договору в разі прострочення покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 10 днів, Покупець сплачує додатково штраф у розмірі 20% від суми несвоєчасно сплаченого Товару.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами пункту 7.7. Договору сторони погодили, що в разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару та невиконання зобов`язань, передбачених розділом 3 цього Договору, Покупець, відповідно до ст. 625 ЦК України, сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості 20% річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

На підставі вказаних норм та положень Договору позивач здійснив нарахування відповідачу пені в загальному розмірі 54.555,49грн., 20% річних у загальній сумі 30.535,13грн., інфляційних втрат у загальному розмірі 20.615,59грн. та штрафу в загальному розмірі 82.660,19грн. по кожній видатковій накладній.

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Суд зазначає, що передбачений договором штраф за порушення умов Договору відповідає приписам чинного законодавства. Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку штрафу встановлено його обґрунтованість та арифметичну вірність.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пред`явлених до стягнення пені, 20% річних та інфляційних втрат по видатковій накладній від 16.05.2018 №488, суд прийшов до висновку про те, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, а вказані суми нараховані підставно та підлягають задоволенню.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пред`явлених до стягнення пені, 20% річних та інфляційних втрат по видатковій накладній від 03.07.2018 №845, суд зазначає наступне.

Частиною п`ятою статті 254 ЦК України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, відповідно до умов Додатку від 25.06.2018 №1 відповідач повинен оплатити вартість поставленого товару не пізніше 16.10.2018, оскільки 15.10.2018 був вихідним днем у зв`язку з державним святом - День захисника України (14 жовтня).

А отже, позивачем безпідставно здійснювалося нарахування пені та 20% річних з 16.10.2018. Також позивачем помилково застосовано індекс інфляції за жовтень 2018 року, оскільки прострочення виконання зобов`язання почалося 17.10.2018 (рекомендації Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997 № 62-97р).

Суд, здійснивши перерахунок пені, 20% річних, інфляційних втрат та не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов`язання, зазначає, що їх розмір становить відповідно 1.742,32грн., 975,52грн. та 446,23грн. В іншій частині (13,50грн., 7,56грн., 241,19грн.) пеня, 20% річних та інфляційні втрати нараховані безпідставно.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

В силу статті 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 9.021,09грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства Шевцова В.О. ( АДРЕСА_2 н АДРЕСА_2 . Чуйкова, АДРЕСА_3 . 3, код ЄДРПОУ 36551064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Полтава" (36010, м. Полтава, вул. Половка, буд. 64Д, код ЄДРПОУ 38276813) заборгованість за поставлений товар у розмірі 413.301,36грн., 54.541,99грн. пені, 30.527,57грн. 20% річних, 20.374,40грн. інфляційних, 82.660,19грн. штрафу та судові витрати в розмірі 9.021,09грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "14" травня 2019 р.

Суддя О.В. Бринцев