Рішення

від 13.05.2019 по справі 925/149/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року Справа № 925/149/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача - Кучер Ю.В. - адвокат,

від відповідача - представник не з`явився,

від третьої особи - представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом фермерського господарства «Парус« , с. Мигія, Первомайського району, Миколаївської області

до приватного підприємства «Росток« , с. Великий Хутір,

Драбівського району, Черкаської області

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія - Агро« ,

м. Київ

про стягнення 249 266 грн. 22 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернулося з позовом фермерське господарство «Парус» до приватного підприємства «Росток« про стягнення 249 266 грн. 22 коп. заборгованості за поставлений товар з підстав неналежного виконання відповідачем умов договору поставки від 30 листопада 2016 року №Чс-23/17Д.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12 березня 2019 року. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія - Агро« .

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12 березня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 23 квітня 2019 року.

Проте підготовче засідання призначене на 23 квітня 2019 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючого судді по даній справі у відрядженні.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24 квітня 2019 року підготовче засідання призначено на 13 травня 2019 року.

Від відповідача 06 березня 2019 року до суду надійшло клопотання про призначення економічної експертизи та зупинення провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується реєстром поштових відправлень господарського суду Черкаської області.

23 квітня 2019 року від відповідача надійшла заява про визнання позову та про відстрочку виконання рішення суду до 01 жовтня 2019 року.

Оскільки про час та місце проведення судового засідання відповідач та третя особа повідомлені належним чином, та оскільки явка учасників судового провадження в судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні, яке відбулося 13 травня 2019 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/149/19.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 30 листопада 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» (постачальник) та приватним підприємством «Росток» (покупець) було укладено договір поставки №Чс-23/17Д.

Згідно п. 1.1. вищевказаного договору постачальник зобов`язався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець - прийняти та оплатити товар в кількості та за ціною (вартістю), що наводяться в Специфікаціях до цього договору, які підписуються та скріплюються печатками обох сторін та є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору за цим договором постачається виключно оригінальна продукція виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються специфікаціями та/або накладними та/або рахунками-фактурами, що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом п. 2.2 договору встановлено, що ціна товару, що поставляється за цим договором, вказується в специфікаціях у національній валюті України і визначається еквівалент у доларах США.

Згідно п. 2.3 договору загальна сума договору визначається сукупністю специфікацій та/або накладних та/або рахунків-фактур, що зазначені в п. 2.1 договору, та які є невід`ємною частиною даного договору. У випадку розбіжностей даних у специфікаціях щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід`ємною частиною договору та підписується з боку покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару).

Пунктом 2.4 договору передбачено, що всі рахунки та видаткові накладні, що виписані в період дії даного договору є його невід`ємною частиною, незалежно від того чи є в них посилання на даний договір.

Сторони відповідно до положень ч. 2 ст. 524 та ст. 533 ЦК України погоджуються застосовувати при проведенні розрахунків за цим договором курс долара США до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання даного договору та/або специфікації (3.3 договору).

19 червня 2017 року сторони узгодили і підписали специфікацію до договору №Чс-23/17Д на поставку постачальником покупцю товару на загальну суму 348 735 грн. 59 коп. з урахуванням ПДВ.

На виконання умов договору, постачальником було поставлено, а покупцем прийнято товар згідно видаткової накладної №13662 від 15 червня 2017 року на суму 40 458,24 грн., згідно видаткової накладної №18703 від 15 вересня 2017 року на суму 141 461,76 грн., згідно видаткової накладної №20486 від 20 жовтня 2017 року на суму 167 361,84 грн., що становить загальну суму 349 281 грн. 84 коп.

Оплата за поставлений товар здійснюється покупцем на умовах 100% попередньої оплати, якщо інші умови не зазначені в специфікаціях та/або інших додаткових угодах до даного договору (п. 3.2. договору).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В подальшому 14 травня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» (первісний кредитор) та фермерським господарством «Парус» (цесіонарій та/або новий кредитор), був укладений договір №1100 про відступлення права вимоги.

За умовами якого первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор набуває (приймає) від належного первісному кредитору право грошової вимоги на отримання всіх грошових коштів, які належать до сплати боржником первісному кредитору, в тому числі борг в розмірі 349 266 грн. 22 коп. та штрафні санкції, індекс інфляції, річні проценти, та інші нарахування відповідно до договорів та вимог законодавства.

Отже, у зобов`язанні по договору поставки №Чс-23/17Д від 30 листопада 2016 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» та приватним підприємством «Росток» відбулася заміна кредитора.

За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України внаслідок передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) відбувається заміна кредитора у зобов`язанні іншою особою. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 516 цього Кодексу, якою регламентовано порядок заміни кредитора у зобов`язанні, передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідно до цивільного законодавства, на виключення із загального правила щодо необов`язковості згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні, сторони договору можуть домовитись про можливість відступлення кредитором права вимоги виключно за згодою боржника. У цьому випадку передання кредитором своїх прав іншій особі всупереч умовам первісного договору, за яким боржник має цивільні обов`язки, є підставою для визнання правочину відступлення права вимоги недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України.

Водночас, відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір про відступлення права вимоги на момент розгляду справи в суді в установленому законом порядку не визнаний недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

21 грудня 2018 року відповідач перерахував на поточний рахунок позивача 100 000 грн. за договором про відступлення прав вимоги від 14 травня 2018 року №1100, що підтверджується копією платіжного доручення від 21 грудня 2018 року №1203.

На день пред`явлення даного позову до суду борг відповідача складає 249 266 грн. 22 коп.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного та повного здійснення, на підставі умов договору про відступлення права вимоги, розрахунку з позивачем за поставлений товар.

Крім того, як зазначалося вище, відповідач позов визнав повністю.

Згідно ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки відповідач позов визнав повністю, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про призначення експертизи та зупинення провадження у справі, а тому відповідне клопотання суд залишив без задоволення.

Таким чином, суд з урахуванням положень ч.3 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення суду.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, з відповідача підлягає стягненню 249 266 грн. 22 коп. заборгованості.

Що стосується заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду судом враховано наступне:

Відповідно до ч.1, 3, 4 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування клопотання про відстрочення виконання судового рішення відповідач вказував, що на даний час у нього відсутні кошти, водночас є ймовірність їх отримання за результатами підприємницької діяльності у вересні 2019 року.

Представник позивача про відстрочення виконання судового рішення в судовому засіданні не заперечував, про що надав письмову заяву.

Враховуючи ступінь вини відповідача у виникненні даного спору, водночас визнання позову відповідачем, та не заперечення позивача стосовно відстрочки, суд вважає за можливе в даному випадку відстрочити виконання рішення суду до 01 жовтня 2019 року.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 5 000 грн. 00 коп. понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується наступне:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 4. договору про надання правничої допомоги №42 від 24 січня 2019 року укладеного між позивачем та адвокатом Кучер Юлією Вікторівною визначено, що за правову допомогу клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) у розмірі 5 000 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено адвокату Кучер Ю.В. 5 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується копією платіжного доручення від 29 січня 2019 року №18.

Згідно ч.ч. 4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідача не надходило до суду клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача, а тому вказані витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку ч.4 ст.129 ГПК України.

З урахуванням вищевказаного, з відповідача підлягає стягненню 5 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» .

В зв`язку з тим, що відповідачем було визнано позов до початку розгляду справи по суті, а позивачем заявлено клопотання про повернення судового збору, то позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

Сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 239, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Росток« , вул. Шкільна, 5, с. Великий Хутір, Драбівського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 31974393 на користь фермерського господарства «Парус« , вул. Первомайська, 50, с. Мигія, Первомайського району, Миколаївської області, ідентифікаційний код 20881103 - 249 266 грн. 22 коп. боргу, 1 869 грн. 50 коп. судового збору та 5 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Відстрочити виконання рішення суду про стягнення з відповідача на користь позивача 249 266 грн. 22 коп. основного боргу - до 01 жовтня 2019 року.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 14 травня 2019 року.

Суддя А.В.Васянович