Рішення

від 03.05.2019 по справі 924/1146/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" травня 2019 р. Справа №924/1146/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В. при секретарі судового засідання Устіновій А.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний банк" (ПАТ "ВіЕйБі Банк"), м. Київ

в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатолівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім-4", м. Красилів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко", Київ

про стягнення в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №290-2-12 від 12.09.2012 року у розмірі 644454,42 грн., з яких: проценти за користування кредитом в розмірі 644454,42 грн.

Представники сторін:

від позивача: Піхотенко А.С. за свідоцтвом №001810 від 27.09.2018р. (в режимі відеконференції);

від відповідача: Підлісний О.В. за свідоцтвом №000164 від 11.07.2018р.

від третьої особи: не з`явився;

Рішення виноситься 03.05.2019р., оскільки в судовому засіданні 15.04.2019р. оголошувалась перерва.

У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №290-2012 від 12.09.2012р. у розмірі 644454,42 грн., з яких: проценти за користування кредитом в розмірі 644454,42 грн.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на неналежне виконання кредитного договору №290-2012 від 12.09.2012р. із подальшими змінами, а також положеннями законодавства щодо належного виконання договірних зобов`язань. Заявник посилається, в тому числі, на ст. 509, ст. 629, ст. 526, ст. 527, ст. 611, ст. 1054 Цивільного кодексу України.

В позові позивач зазначив, що ПАТ "ВіЕйБі Банк", як Кредитор свої зобов`язання за Кредитним договором № 290-2012 від 12.09.2012р. виконав у повному обсязі та надав Позичальнику у користування кредитні кошти у розмірі - 105 910 906,26 грн. Станом на 12 січня 2017р. заборгованість ТОВ "Агродім-4" становить 213 638 129,22 грн. у тому числі: 89 120 841,57 грн. - заборгованість за кредитом; 35 475 052,90 грн. - заборгованість за процентами; 13 224 268,03 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту; 4 405 273,09 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 1106 779,43 грн. - заборгованість по 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 6 404 805,97 грн. - заборгованість по 3 % річних за несвоєчасну сплату кредиту; 6 156 373,91 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів; 57 744 734,32 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту.

Щодо обґрунтування розрахунку позовних вимог в розмірі 644 454,42 грн. позивач зазначив, що, враховуючи пункт 6.5 Кредитного договору та відповідно до розрахунку заборгованості від 12.01.2017р., Банк просить суд стягнути проценти за користування кредитом за періоди із 12.09.2012р. по 04.10.2012р., що становить 644 454,42 грн., згідно із розрахунком, що доданий до позовної заяви, в колонках "періоди розрахунку", "заборгованість по процентам" вбачаються саме ці твердження, на яких й ґрунтуються позовні вимоги. Також зазначено, що Банком подано позовні заяви до ТОВ "Інвестагрогруп" про стягнення заборгованості за іншими кредитними договорами, які не стосуються даних позовних вимог цієї позовної заяви.

20.03.2019р. від представника відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності, у якій зазначив, що сторони встановили як строк дії договору - до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов`язань, так і строки виконання зобов`язань зі щомісячним погашенням процентів за користування кредитом. Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору. Пунктом 15.3 договору визначено, що до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цього договору, в тому числі - щодо вимоги та сплати неустойки/пені, застосовується строк позовної давності тривалістю у п`ять років. Позичальник зобов`язаний здійснювати сплату процентів за користування кредитом щомісяця не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані, та остаточно при погашенні кредиту. Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути проценти за користування кредитом та встановлюють відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Таким чином, ураховуючи, що за умовами Договору погашення процентів за користування кредитом повинно здійснюватися позичальником - щомісяця не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані, та остаточно при погашенні кредиту, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту невиконання позичальником кожного із цих зобов`язань. Тобто, згідно умов Договору сторін і змісту зазначених правових норм, у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежа.

З врахуванням викладеного, зазначає відповідач, позивач просить суд стягнути проценти за користування кредитом за періоди із 12.09.2012р. по 04.10.2012р. на загальну суму 644 454,42 грн. (згідно наданого розрахунку позивачем), строк позовної давності по вказаних вимогам сплинув: по процентам з 12.09.2012р. по 12.09.2012р. в сумі 1038,36 грн., строк сплати до 15.10.2012р., звернення до суду з 16.10.2012р. по 16.10.2017р.; по процентам з 13.09.2012р. по 13.09.2012р. в сумі 1933,45 грн., строк сплати до 15.10.2012р., звернення до суду з 16.10.2012р. по 16.10.2017р.; по процентам з 14.09.2012р. по 16.09.2012р. в сумі 20912,63 грн., строк сплати до 15.10.2012р., звернення до суду з 16.10.2012р. по 16.10.2017р.; по процентам з 17.09.2012р. по 17.09.2012р. в сумі 8408,94 грн., строк сплати до 15.10.2012р., звернення до суду з 16.10.2012р. по 16.10.2017р.; по процентам з 18.09.2012р. по 18.09.2012р. в сумі 11415,38 грн., строк сплати до 15.10.2012р., звернення до суду з 16.10.2012р. по 16.10.2017р.; по процентам з 19.09.2012р. по 20.09.2012р. в сумі 32375,43 грн., строк сплати до 15.10.2012р., звернення до суду з 16.10.2012р. по 16.10.2017р.; по процентам з 24.09.2012р. по 24.09.2012р. в сумі 30794,67 грн., строк сплата до 15.10.2012р., звернення до суду з 16.10.2012р. по 16.10.2017р.; по процентам з 25.09.2012р. по 26.09.2012р. в сумі 71141,25 грн., строк сплати до 15.10.2012р., звернення до суду з 16.10.2012р. по 16.10.2017р.; по процентам з 27.09.2012р. по 27.09.2012р. в сумі 40763,60 грн., строк сплати до 15.10.2012р., звернення до суду з 16.10.2012р. по 16.10.2017р.; по процентам з 28.09.2012р. по 30.09.2012р. в сумі 137893,41 грн., строк сплати до 15.10.2012р., звернення до суду з 16.10.2012р. по 16.10.2017р.; по процентам з 01.10.2012р. по 01.10.2012р. в сумі 49689,23 грн., строк сплати до 15.11.2012р., звернення до суду з 16.11.2012р. по 16.11.2017р.; по процентам з 02.10.2012р. по 02.10.2012р. в сумі 51192,42 грн., строк сплати до 15.11.2012р., звернення до суду з 16.11.2012р. по 16.11.2017р.; по процентам з 03.10.2012р. по 04.10.2012р. в сумі 104828,97 грн., строк сплати до 15.11.2012р., звернення до суду з 16.11.2012р. по 16.11.2017р.

Відповідач зазначає, що з вимог які просить стягнути позивач в сумі 644 454,42 грн. строки позовної давності по стягненню процентів за користування кредитом, закінчились по сумі за вересень 2012 - 16.10.2017р., а по сумі процентів за користування кредитом за жовтень 2012, відповідно - 16.11.2017р. Враховуючи усе вищевказане та у зв`язку із значним пропущенням позивачем строків позовної давності, відповідач просить суд застосувати позовну давність та відмовити ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" у заявленому позові повністю.

Також, у письмових поясненнях представник відповідача зазначив, що договірні сторони досягнули згоди щодо можливості надання кредиту та встановили його максимально можливу планку. Сам договір не свідчить про власне факт надання будь-яких грошових коштів. Відповідач зауважив, що позивачем не надано ані оригіналів документів, на які посилається останній у позовній заяві, ані доказів того, що станом на момент подання позовної заяви кримінальне провадження (згідно якого вилучались кредитні договори) не завершене, не надано також доказів звернення у 2017, 2018, 2019 роках до правоохоронних органів про повернення вказаних документів. ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" стверджує, що згідно до умов кредитного договору, взяті банком на себе зобов`язання було виконано у повному обсязі та надано Позичальнику у користування кредитні кошти у розмірі 105 910 906,26 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості. Відповідач вважає, що розмір наданих коштів повинен бути доказаний Позивачем. Розрахунок заборгованості є лише підрахунком Позивача, який відображає його власну позицію стосовно руху коштів за кредитним договором, а відтак кожна стаття подібного розрахунку підлягає належному доказуванню. Щоб вести розрахунки заборгованостей Позивач не довів суму чи суми, які власне були видані Відповідачу в рамках кредитної лінії. Факти перерахування конкретних сум в рамках кредитної лінії за Кредитним договором №290-2012 з всіма змінами та доповненнями до нього, повинні підтверджуватися відповідними касовими документами, а також, у відповідності до п. 5.1 Кредитного договору письмовими Заявками Позичальника Кредитодавцю про свій намір отримати кошти із зазначенням суми. Вказані документи в матеріалах справи відсутні. Позивачем не надано оригінальних примірників (або належним чином засвідчених копій) банківських виписок по особовому рахунку ТОВ "Агродім-4". Крім того, з вимог які просить стягнути Позивач в сумі 644454,42 грн. строки позовної давності по стягненню процентів за користування кредитом, закінчились по сумі за вересень 2012 - 16.10.2017р., а по сумі процентів за користування кредитом за жовтень 2012, відповідно -16.11.2017р. (обґрунтування викладене у заяві про застосування строків позовної давності надане в судовому засіданні 29.03.2019р.). Враховуючи усе вищевказане та у зв`язку із значним пропущенням позивачем строків позовної давності, просить суд застосувати позовну давність та відмовити ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" у заявленому позові повністю у зв`язку із спливом строків позовної давності.

16.04.2019р. на адресу суду від представника третьої особи (ПрАТ "Райз-Максимко") надійшли письмові пояснення, у яких просить суд відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що згідно умов кредитного договору, ЗУ "Про банки та банківську діяльність" та ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" доказами на підтвердження позовних вимог мають бути: оригінал кредитного договору з всіма додатками до нього; заявки на одержання коштів за підписом позичальника; платіжні документи, які підтверджують перерахування кредитних коштів по кредитному договору №290-2012 від 12.09.2012р.; банківські виписки, які підтверджують списання (використання) кредитних коштів за кредитним договором №290-2012 від 12.09.2012р., які у третьої особи в оригіналі відсутні. У позовній заяві позивач зазначив, що "оригінали документів, на які посилається ПАТ "ВіЕйБі Банк" в своїй позовній заяві наявні безпосередньо у позивача по справі". Вважає, що є необхідність та доцільність перевірки судом оригіналів документів, поданих позивачем, що є доказами по даній справі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача під час судового засідання проти позовних вимог заперечив.

Третя особа повноважного представника для участі в судовому засіданні не направила .

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

12.09.2012р. між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (кредитор) та Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" (позичальник) укладено кредитний договір №290-2012 (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого кредитор зобов`язався надати позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з лімітом 10000000,00 грн., а позичальник зобов`язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим договором, а також виконати інші обов`язки, визначені цим договором.

Кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 11.09.2013р. включно (п. 1.3 договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно виходячи із умови, що до розрахунку приймається календарна кількість днів у році та календарна кількість днів у місяці, методом факт/факт. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитом. День видачі та день погашення кредиту враховуються як один день (при розрахунку процентів враховується день видачі кредиту; день погашення кредиту не враховується). Проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця на рахунок №2909888001133, не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані, та остаточно при погашенні кредиту. Процента ставка за кредитом може бути змінена кредитором у випадках та в порядку, що передбачені статтею 3 цього договору (п.п. 2.2 - 2.5 договору).

Згідно з п. п. 3.1, 3.2, 3.3 договору у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі, внаслідок прийняття компетентними державними органами України законів або підзаконних нормативних актів, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішеннями компетентного органу кредитора, останній має право ініціювати зміну розміру процентної ставки за користування кредитом. Про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом кредитор зобов`язаний повідомити позичальника листом з повідомленням на адресу, що вказана в статті 16 цього договору, або на іншу письмово повідомлену позичальником адресу, не пізніше, ніж за 10 банківських днів до дати початку її застосування. Десятиденний термін починає спливати з дати відправлення кредитором повідомлення про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом позичальнику. Сторони погодили наступний порядок зміни розміру процентної ставки за кредитом. Позичальник, отримавши повідомлення кредитора про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом, протягом 10 банківських днів забезпечує підписання зі свого боку, а також з боку всіх наявних поручителів за договором (в т.ч. надає всі документи, що вимагаються кредитором для підписання відповідних договорів) договорів про внесення змін до договору та договорів забезпечення.

Статтею 5 договору (п. п. 5.1, 5.2 договору) визначено порядок надання кредиту: кошти по кредиту надаються за заявками позичальника на одержання коштів (за формою, що викладена в додатку 1 до цього договору), після їхнього акцепту Банком. Зобов`язання Банку по кредитуванню в рамках даного договору визначаються сумою акцептованої заявки і виникають у момент акцепту заявки. Сума зобов`язань позичальника по кредиту може збільшуватися при акцепті Банком наступних заявок, не перевищуючи при цьому максимальної суми ліміту, що передбачена в п.1.1., та у відповідності до п. 6.1. Заявка, акцептована Банком, є невід`ємною частиною даного договору

За умовами п. 5.3 Договору, кредит надається за цільовим призначенням шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника або шляхом оплати наданих Позичальником платіжних документів безпосередньо з позичкового рахунку.

Відповідно до п. 6.2. договору проценти за користування кредитом сплачуються позичальником на користь кредитора на умовах, визначених цим договором.

У п. 10.1. договору передбачено обов`язок позичальника використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, комісій, пені, штрафів та інших платежів, на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 15.3 договору до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням цього договору, в тому числі - щодо вимоги сплати неустойки/пені, застосовується строк позовної давності тривалістю у п`ять років.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до цього договору зобов`язань (п. 15.4. договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений відбитками їх печаток.

В подальшому сторонами договору вносились зміни до кредитного договору щодо предмету договору (договори про внесення змін), зокрема: 14.09.2012р. змінено ліміт поновлювальної кредитної лінії; 19.09.2012р. змінено ліміт поновлювальної кредитної лінії; 21.09.2012р. змінено ліміт поновлювальної кредитної лінії; 01.10.2012р. змінено ліміт поновлювальної кредитної лінії; 05.10.2012р. змінено ліміт поновлювальної кредитної лінії; 07.08.2013р. змінено ліміт поновлювальної кредитної лінії.

Сторонами договору 04.03.2013р. внесено зміни до кредитного договору, сторони домовились викласти пункт 1.3 кредитного договору у наступній редакції: кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 03.09.2014р. включно.

19 листопада 2013р. ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (кредитор), Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" (позичальник) та ТОВ "Агродім-4" (новий позичальник) уклали договір про внесення змін до кредитного договору №290-2012 від 12.09.2012р., за п.п. 1-3 якого, у відповідності з положеннями 520 Цивільного кодексу України здійснили заміну сторони - позичальника у договорі, у зв`язку з чим всі права та обов`язки позичальника за договором, які існують на момент укладення даного договору про внесення змін, переходять від позичальника до нового позичальника з моменту вступу даного договору про внесення змін в силу. На підставі даного договору про внесення змін до нового позичальника від позичальника переходять зобов`язання щодо сплати на користь кредитора кредиту, а також зобов`язання сплачувати проценти за користування кредитом, комісії, пеню, штрафи та інші платежі передбачені договором, виконувати всі інші обов`язки покладені на позичальника згідно з умовам договору. Порядок, розміри та строки виконання зобов`язань зі сплати новим позичальником кредитору кредиту та інших платежів визначеного договором. Загальна сума зобов`язань за договором, що переходять до нового позичальника, станом на дату укладення цього договору про внесення змін становить 105910906,26 грн.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) від 20.03.2015 №63 вирішено розпочати процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб з 20 березня 2015р.; призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну Марину Анатоліївну.

Рішенням №213 від 22.02.2016р. виконавча дирекція продовжила строк здійснення процедури ліквідації банку по 19.03.2018р., рішенням №474 від 15.02.2018р. - по 19.03.2020р.

У листі Слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України в м. Києві від 17.11.2014р., адресованому голові управління ПАТ "ВіЕйБі Банк" Мальцеву Д.К., зазначено, що Слідчим відділом Головного управління проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22012000000000061, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.28, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 та ч. 5 ст. 191 КК України. Під час розслідування даного кримінального провадження виникла необхідність в отриманні оригіналів кредитних договорів, укладених між Національним банком України (МФО 300001) та ПАТ "ВіЕйБі Банк" (МФО 380537) з приводу видачі коштів рефінансування НБУ в 2011-2014 роках (кредитні договори, додаткові угоди, договору застави, угоди про заміну заставного Майна, висновки незалежної оцінки заставного майна, документи, що свідчать про перевірку стану заставного майна, а також інші документи, що містяться у вищезазначених кредитних справах), а також інформацію про активні операції банку за вищезазначений період (а саме, оригінали кредитних справ).

Також в матеріалах справи наявний лист ПАТ "ВіЕйБі Банк" від 17.11.2014р., адресований Слідчому відділу Головного управління Служби безпеки України в м. Києві та Київській обл. від 17.11.2014р., у якому зазначається про надіслання на запит від 17.11.2014р., втому числі, кредитного договору № 290-2012 від 12.09.2012р., що укладений з ТОВ "Агродім - 4" (код за ЄДРПОУ 33707812) - оригінал, оригінали додаткових угод до кредитного договору, оригінали договорів застави та додаткових угод до них, оригінали висновків про прийнятність застави, оригінали висновків незалежної оцінки заставного майна, оригінали документів, що свідчать про перевірку стану заставного майна оригінали інших документів даної кредитної справи, оригінал юридичної справи клієнта.

Позивач надіслав відповідачу повідомлення від 31.08.2015р. про нікчемність правочину (договору), а саме: договору про внесення змін від16.12.2013р., договору про внесення змін від 15.01.2014р., договору про внесення змін від 15.10.2014р., договору про внесення змін від 17.02.2014р., договору про внесення змін від 17.03.2014р., договору про внесення змін від 01.04.2014р., договору про внесення змін від 30.04.2014р., договору про внесення змін від 16.06.2014р., договору про внесення змін від 15.07.2014р., договору про внесення змін від 15.08.2014р., договору про внесення змін від 25.08.2014р., договору про внесення змін від 15.09.2014р. Просив ТОВ "Агродім-4" негайно виконати зобов`язання за кредитним договором, одночасно банк повідомив про нікчемність внесених змін до такого договору на підставі п.п. 6, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У листі Головного слідчого управління Національної поліції України від 31.12.2015р., адресованому уповноваженій особі фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіній М.А., зазначено, що за результатами розгляду Головним слідчим управління Національної поліції листа від 30.11.2015р. № 20-50449 про повернення до ПАТ "ВіЕйБі Банк" вилучені в ході розслідування кримінального провадження, зареєстрованого 05.11.2014р. Головним слідчим управління МВС України в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12014000000000496 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, оригіналів 211 кредитних договорів, 109 томів кредитних справ та 79 томів юридичних справ за рахунками клієнтів банку, повідомив, що вказані документи визнані у ході досудового розслідування речовим доказами та зберігаються в матеріалах вказаного кримінального провадження, у зв`язку з чим відсутні підстави для їх повернення до ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2017р. по справі №910/20998/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродім-4" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни, в якому просив суд визнати протиправним і повністю скасувати рішення у формі повідомлення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни про нікчемність правочину (правочин щодо погашення заборгованості за кредитним договором №290-2012 від 12.09.2012, укладеним між Публічним акціонерним товариством "ВіЕйБі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агродім-4", за рахунок коштів, розміщених на депозитному рахунку за договором строкового банківського вкладу "Комфорт" №2084-НВ від 01.02.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством "ВіЕйБі Банк" та Публічним акціонерним товариством "Шкіряне підприємство "Світанок").

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Порядок укладення, зміни, розірвання та виконання кредитного договору регулюється нормами ЦК України, Господарського кодексу України (далі ГК - України), Закону України "Про банки і банківську діяльність" та нормативними актами, прийнятими Національним банком України, який є центральним органом державного управління (ст. 2 Закону України "Про Національний банк України") та видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади, місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Відповідно до ст.ст. 47, 49, ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно ст.ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, при цьому, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі, у якому передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 345 ГК України, ст. 1055 ЦК України).

Згідно ст.ст. 1048, 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути банку суму кредиту та сплатити проценти до дня повернення кредиту, при цьому, кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми на банківський рахунок кредитора.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та умов договору (ст.ст. 526, 530 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом враховується, що в матеріалах справи наявні копії кредитного договору №290-2012 від 12.09.2012р. із подальшими змінами (договори про внесення змін): 14.09.2012р., 19.09.2012р., 21.09.2012р., 01.10.2012р., 05.10.2012р., 07.08.2013р., 04.03.2013р., а також договору від 19.11.2013р. про внесення змін до кредитного договору №290-2012 від 12.09.2012р.

Відсутність оригіналів вищезазначених договорів у позивача не може свідчити про відсутність договірних відносин між сторонами щодо надання поновлювальної кредитної лінії з огляду на наявність листа Слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України в м. Києві від 17.11.2014р. щодо надання оригіналів кредитних справ, листа ПАТ "ВіЕйБі Банк" від 17.11.2014р. про надання оригіналу кредитного договору № 290-2012 від 12.09.2012р. та додаткових угод, листа Головного слідчого управління Національної поліції України від 31.12.2015р. щодо відсутності підстав для повернення до ПАТ "ВіЕйБі Банк" кредитного договору.

Судом приймається до уваги, що кредитний договір № 290-2012 від 12.09.2012р. є дійсним, не оскаржувався у встановленому законом порядку, а після укладення даного договору позивачем та відповідачем підписано ряд додаткових договорів, якими змінювався ліміт поновлювальної кредитної лінії, а також кінцевий термін погашення кредиту позичальником.

Про наявність договірних відносин між сторонами за кредитним договором №290-2012 від 12.09.2012р. щодо надання поновлювальної кредитної лінії свідчить також і рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2017р. по справі №910/20998/16.

Статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність усіх тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Як вже зазначалось, статтею 5 договору (п. п. 5.1, 5.2 договору) визначено порядок надання кредиту: кошти по кредиту надаються за заявками позичальника на одержання коштів (за формою, що викладена в додатку 1 до договору), після їхнього акцепту банком; зобов`язання Банку по кредитуванню в рамках даного договору визначаються сумою акцептованої заявки і виникають у момент акцепту заявки. Сума зобов`язань позичальника по кредиту може збільшуватися при акцепті Банком наступних заявок, не перевищуючи при цьому максимальної суми ліміту, що передбачена в п.1.1. Кредит надається шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок позичальника або шляхом оплати наданих позичальником платіжних документів безпосередньо з позичкового рахунку.

Таким чином, визначена в п. 1.1 сума ліміту являється сумою, в межах якої відповідач мав право отримувати кошти від банку, тобто, така сума є максимальною сумою ліміту можливого кредитування.

Однак, для отримання коштів в межах такого ліміту, відповідач мав подавати заявку на одержання коштів за відповідною формою, а позивач - надати кредит в межах ліміту, шляхом безготівкового перерахування коштів.

Позивач в позові зазначив, що як кредитор свої зобов`язання за кредитним договором № 290-2012 від 12.09.2012р. виконав у повному обсязі та надав позичальнику у користування кредитні кошти у розмірі - 105910906,26 грн., станом на 12 січня 2017р. заборгованість ТОВ "Агродім-4" становить 213638129,22 грн. у тому числі 35475052,90 грн. - заборгованість за процентами.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Аналогічна правова позиція щодо доказів, якими може підтверджують наявність заборгованості та її розмір, наведена в постанові Верховного Суду від 31.10.2018р. по справі №755/2284/16-ц.

Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналогічний зміст статті 9 Закону містився в редакції на час виникнення правовідносин між сторонами - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04.07.2018р. №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Вказане кореспондується з п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 18.06.2003р. №254 (чинного на час виникнення правовідносин між сторонами).

Суд не в змозі встановити та перевірити, яку суму кредитних коштів позичальник отримав від кредитора на виконання умов кредитного договору та додаткових договорів до нього.

Наявність між сторонами договірних відносин щодо надання поновлювальної кредитної лінії не може свідчити про надання кредитних коштів.

З огляду на заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов та письмових поясненнях, а також надані у судовому засіданні його представником, твердження позивача, викладені в позовній заяві, а також долучений до позову розрахунок не можуть бути беззаперечними доказами факту надання кредитних коштів, їх розміру, відповідно, зміни суми наданого кредиту та календарних дат таких змін, на яку здійснювалося нарахування процентів за користування кредитом в заявленому в позові розмірі за періоди із 12.09.2012р. по 04.10.2012р.

Передбачені п. п. 5.1 - 5.3 договору документи, як то заявки відповідача на одержання коштів за відповідною формою, позивачем суду не надані. Докази безготівкового перерахування коштів в матеріалах справи також відсутні.

При цьому, судом враховується п. 2.3 договору, за яким проценти, в тому числі заявлені до стягнення за позовом, нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитом.

Фактичний залишок заборгованості, як на дату здійснених нарахувань по процентам, так і на час звернення до суду з позовом, позивачем не підтверджено належними доказами.

Пунктом 15.3 договору передбачений строк позовної давності тривалістю у п`ять років, однак, з врахуванням недоведеності позовних вимог, заява відповідача про застосування строків позовної давності судом не розглядається.

З огляду на те, що позивачем не подано будь-яких доказів на підтвердження надання позичальнику коштів в розмірі, який зазначений в позові та в доданому до нього розрахунку, зміни його розміру, встановлення залишку фактичної заборгованості станом на час здійснення розрахунків процентів за користування коштами, відповідно, позов не підтверджений належними доказами, а тому не може бути задоволеним. У позові належить відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст складено 13.05.2019р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 6 примірників:

1 - в матеріали,

2, 3 - позивачу (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т; 01001, м. Київ, вул. Прорізна, 8),

4 - відповідачу (31000, м. Красилів, вул. Будівельна, буд. 17),

5, 6 - третій особі (03115, Київ, проспект Перемоги 121 В; 37240, Полтавська область, м. Червонозаводське, вул. Матросова, 10). Всім рек. з повід.