Рішення

від 08.05.2019 по справі 813/53/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 813/53/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2019 року

зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Тронки О.В.,

представника позивача Стець Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційне підприємство "Елерон" про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційне підприємство "Елерон" (далі - відповідач, ТзОВ Промислово-комерційне підприємство "Елерон"), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 135,17 грн.

Ухвалою від 05.01.2017 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 19.01.2017 суддя продовжив процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 26.01.2017 суддя відкрив провадження у справі.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від 21.03.2017 № 37-Р Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ та відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл адміністративних справ, у зв`язку з закінченням повноважень судді Сасевича О.М. Після автоматизованого розподілу для розгляду цієї справи визначено суддю Гулика А.Г.

Ухвалою від 22.03.2017 суддя прийняв справу до провадження.

Ухвалою від 26.04.2017 суд витребував докази та зупинив провадження у справі.

Ухвалою від 26.04.2017 суд допустив заміну позивача у справі його правонаступником - Галицьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Львова.

Ухвалою від 20.11.2017 суд поновив провадження у справі.

Ухвалою від 20.11.2017 суд зупинив провадження у справі.

Ухвалою від 08.05.2019 суд поновив провадження у справі.

Ухвалою від 08.05.2019 суд допустив заміну позивача у справі його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України м. Львова.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч вимог Закону України Про наукову та науково технічну діяльність від 13.12.1991 № 1977-12 та Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право зазначена особа , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372, в період з 01.10.2015 по 31.12.2016 не здійснював відшкодування витрат, пов`язаних з виплатою пенсій науковому працівнику, і заборгував позивачу 135,17 грн.

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Заперечення обґрунтоване тим, що згідно з протоколом № 1 зборів учасників ТзОВ ВКП Елерон від 04.11.1997 вирішено для підвищення ефективності діяльності ТзОВ ВКП Елерон та у зв`язку із економічною доцільністю дати згоду на вступ до складу учасників ТзОВ ПКФ Електрон . Внесок ТзОВ ПКФ Електрон у Статутному фонді здійснюється у формі приміщення магазину, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 76 і належить на праві власності ТзОВ ПКФ Електрон . Враховуючи те, що ТзОВ ПКФ Електрон був учасником ТзОВ ВКП Елерон , висновки позивача про правонаступництво ТзОВ ПКФ Елерон не відповідають дійсності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Просила суд позов задовольнити повністю.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час і місце його проведення. Клопотань про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю, виходячи з наступних підстав.

ТзОВ "Промислово-комерційне підприємство "Елерон" зареєстрований як платник збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до довідки АА № 570974 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України датою первинної реєстрації ТзОВ "Промислово-комерційне підприємство "Елерон" є 06.03.1995.

Згідно з Статутом ТзОВ "Промислово-комерційне підприємство "Елерон", затвердженого загальними зборами учасників (протокол зборів учасників від 14.02.1995 № 1 від) та зареєстрованого 06.03.1995, ТзОВ "Промислово-комерційне підприємство "Елерон" створене колективом фізичних осіб, що проживають в м. Львові, має колективну форму власності і не є жодним правонаступником прав та обов`язків ТзОВ "ПКФ "Електрон" (пункт 1.3. Статуту). Відповідно до пункту 1.6 Статуту учасниками ТзОВ ""Промислово - комерційне підприємство "Елерон" є громадяни України: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Згідно з протоколом № 1 зборів учасників ТзОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Елерон" від 04.11.1997 вирішено "для підвищення ефективності діяльності ТзОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Елерон" та у зв`язку економічною доцільністю дати згоду на вступ до складу учасників ТзОВ "Промислова комерційна фірма "Електрон". Внесок ТзОВ "Промислова комерційна фірма "Електрон" у Статутному фонді здійснюється у формі приміщення магазину, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 76 і належить на праві власності ТзОВ "Промислова комерційна фірма "Електрон".

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до абзацу 2 частини тринадцятої Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону № 1977-ХІІ та вказаного Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України № 1977-ХІІ.

Згідно з частиною восьмою статті 24 Закону України № 1977-ХІІ різниця між сумою пенсії, призначеної за вказаним Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Згідно з пунктами 2, 4 Порядку фінансування за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

У разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону № 1977-ХІІ, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення (пункт 5 Порядку фінансування).

Отже, у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов`язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов`язок зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Подібні правові висновки раніше сформулював Верховний Суд України у постанові від 05.06.2012 у справі № 21-78а12 та Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 у справі № 813/1470/15.

Суд зазначає, що ТзОВ "ПКФ "Електрон" був частково дольовим учасником ТзОВ "ПК "Елерон" по приміщенню магазину, яке не входило до переліку основних засобів та розподільчого балансу підприємства, а тому висновки позивача про правонаступництво ТзОВ "ПКП "Елерон" є хибними та не відповідають дійсності.

Суд встановив, що відповідно до довідки ТзОВ "Промислова комерційна фірма "Елерон" від 20.01.2016 № 2001 ОСОБА_3 ніколи не працював на вказаному підприємстві.

Згідно з записами у трудовій книжці ОСОБА_3 з 1982 року працював на виробничому об`єднанні "Електрон" Львівського телевізійного заводу, яке згодом перетворене у науково-виробниче об`єднання "Електрон", Концерн "Електрон", акціонерне товариство "Концерн-Електрон", яке згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є діючим та не перебуває у стані припинення.

За таких обставин, суд вважає, що довідка про трудову діяльність не може підтверджувати правонаступництво підприємства та братися до уваги при вирішенні даного спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд враховує те, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 у справі № 876/5892/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 29.03.2019 № К/9901/43960/18 відмовлено у задоволенні позову Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова до товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційне підприємство "Елерон" про стягнення заборгованості. Вказана постанова набрала законної сили 11.07.2017.

До предмету доказування у зазначеній справі входили ті ж самі обставини, що і у цій справі.

З огляду на наведене, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 135,17 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-комерційне підприємство "Елерон" про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Судові витрати стягненню із сторін не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 13.05.2019.

Суддя А.Г. Гулик