Рішення

від 14.05.2019 по справі 826/14092/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 травня 2019 року № 826/14092/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Кредитної спілки «Софія СВЄ»

до

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві

про

визнання недійсним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Кредитна спілка «Софія СВЄ» (03028, м. Київ, вул. Оскольська, 31, код ЄДР: 33442144)) (далі - позивач, КС «Софія СВЄ») звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23) (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі), в якому просило суд:

1) визнати недійсним та скасувати рішення від 21.07.2017 № 1726504601001 про виключення КС «Софія СВЄ» з реєстру неприбуткових установ та організацій, прийняте ДПІ у Голосіївському районі;

2) зобов'язати відповідача включити позивача до реєстру неприбуткових установ та організацій.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на протиправність оскаржуваного рішення, з огляду на наступне.

14.06.2005 ДПІ у Голосіївському районі на підставі пункту 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та реєстраційної заяви за формою 1-РН Кредитну спілку «Софія СВЄ» було включено до реєстру неприбуткових установ та організацій, з ознакою неприбутковості -0010- кредитні спілки.

Разом з тим, як зазначив представник позивача, 21.07.2017 відповідачем прийнято рішення № 1726504601001, яким позивача було виключено з реєстру неприбуткових установ та організацій. Підставою для прийняття вказаного рішення слугувало невідповідність неприбуткової організації та/або її установчих документів вимогам установленим п. 134.4 ст. 134 Податкового кодексу України.

Представник кредитної спілки додав, що у тексті супровідного листа від 24.07.2017 № 5736/10/26-50-12-04-10 відповідач зазначив, що причиною виключення позивача з реєстру неприбуткових установ та організацій є не приведення позивачем у строк, встановлений п. 35 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України до 01.07.2017 своїх установчих документів у відповідність із вимогами, встановленими п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України та не надало копії таких документів контролюючому органові.

Разом з тим представник позивача вказав, що 24.03.2017 протоколом № 18 загальних зборів Кредитної спілку «Софія СВЄ» було затверджено нову редакцію статуту, відповідно до якої установчі документи позивача було проведено у відповідність до вимог п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, тобто до 01.07.2017.

31.03.2017 державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївської РДА м. Києва зазначені зміни до статуту були зареєстровані та розміщенні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відтак, представник позивача наголосив, що установчі документи КС «Софія СВЄ» приведенні у відповідність до вимог п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, а саме: Кредитна спілка «Софія СВЄ» утворена та зареєстрована у відповідності до норм чинного законодавства України, яка регулює діяльність кредитних спілок, також статутом позивача передбачена заборона на розподіл доходу серед засновників, учасників, членів кредитної спілки, дохід позивача, який отримується унаслідок- діяльності спрямовується на оплату праці працівників, сплати єдиного соціального внеску та на забезпечення поточної діяльності позивача, також у випадку ліквідації, або реорганізації позивача активи Кредитної спілки передаються одній або декільком неприбутковим організаціям таким чином, з огляду на що, на думку представника позивача, відповідач всупереч нормам чинного законодавства України здійснив виключення позивача з реєстру неприбуткових установ та організацій.

Щодо ненадання позивачем копій установчих документів відповідачеві, то представник позивача вказав, що 13.06.2016 кредитна спілка надіслала контролюючому органу наступні документи, а саме: супровідний лист від 13.06.2017 № 13/06/01, реєстраційну заяву від 13.06.2017 форми № 1-РН та копію статуту кредитної спілки на 17 аркушів. Факт надіслання позивачем документів підтверджується описом вкладення до цінного листа від 13.06.2017 № 0303912715151, фіскальним чеком ПАТ «Укрпошта» від 13.09.2017 та рекомендованим повідомленням про вручення цінного листа 16.06.2017 представникові відповідача.

На думку представника позивача вищевказані обставини свідчать про грубе порушення відповідачем норм податкового законодавства України, оскільки відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення не взято до уваги установчі документи КС «Софія СВЄ», з огляду на що представник спілки просив задовольнити позов у повному обсязі.

Позиція відповідача.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Так, представник податкового органу вказав, що 16.07.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 440 «Про Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру»

Постанова прийнята на виконання вимог Закону України від 17.07.2015 № 652-УІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій відповідно до пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України».

Представник ДПІ зазначає, що кредитною спілкою у відповідності до вимог абзацу 5 пункту 2 Порядку № 440, до ДПІ листом від 13.06.2017 № 13/06/01 (вх, № 10539/10 від 16.06.2017) подано реєстраційну заяву платника податку за формою № 1-РН та копії установчих документів для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Разом з тим, представник відповідача наголосив, що правову основу і регламентацію діяльності кредитних спілок встановлено Законом України «Про кредитні спілки», відповідно до якого кредитною вважається спілка, зареєстрована згідно із законом та заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Посилаючись на п. 3 ст. 21 вказаного Закону представник відповідача додав, що нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів). При цьому в першу чергу відбувається необхідне поповнення капіталу та резервів. Сума доходу, яка розподіляється на додаткові пайові членські внески, визначається з дотриманням умови, що доходність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати більш ніж у два рази середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках за їх наявності. Решта доходу, що залишилася після формування капіталу і резервів та розподілу на додаткові пайові членські внески, розподіляється на обов'язкові пайові членські внески.

Тобто, за висновком представник податкового органу, у разі утворення кредитної спілки в порядку, визначеному Законом України «Про кредитні спілки», такою кредитною спілкою не можуть бути дотримані вимоги, встановлені п/п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, з огляду на що кредитні спілки не підлягають включенню до нового реєстру неприбуткових установ та організацій. Як зазначає представник фіскального органу, аналогічну позицію висвітлено в листі ДФС України № 41193/7/99-99-12-02-17 від 28.12.2016.

Відтак, як наголосив представник податкового органу, за результатами розгляду заяви № 1-РН ДПІ встановлено невідповідність установчих документів кредитної спілки вимогам, встановлених п 133.4 ст. 134 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазіна О.А. від 07.11.2017 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено до судового розгляду.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII (далі - КАС України), слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

25.01.2018 на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

14.06.2005 рішенням ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві «Про включення установи до реєстру неприбуткових організацій (установ) № 15/344-69 на підставі п. 7.11. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та реєстрацію заяви за формою 1-РН Кредитну спілку «Софія СВЄ» включено до Реєстру неприбуткових організацій (установ) (том 1 а.с. 9).

Разом з тим, 21.07.2017 відповідачем прийнято рішення № 1726504601001 (том 1 а.с. 8), яким кредитну спілку «Софія СВЄ» виключено з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Як видно із самого рішення, підставою для його прийняття слугувало невідповідність неприбуткової організації та/або установчих документів вимогам, установленим п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України.

Позивач, вважаючи вказане рішення таким, що порушує його права, звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, з 01.01.2015 Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» змінено порядок оподаткування неприбуткових організацій, зокрема, відповідно до п/п 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 вказаного Закону платниками податку - резидентами є: суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім: 1) бюджетних установ; 2) громадських об'єднань, політичних партій, релігійних, благодійних організацій, пенсійних фондів, метою яких не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов'язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій;

Установи та організації, які зазначені у підпунктах 1 та 2 цього підпункту, не є платниками податку на прибуток лише після внесення таких установ та організацій до Реєстру неприбуткових організацій та установ контролюючими органами в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З метою вдосконалення регулювання правового статусу і оподаткування неприбуткових організацій Законом України від 17.07.2015 № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» внесено зміни, які набули чинності 13.08.2015.

Суд зазначає, що до цієї дати ознака неприбутковості зводилась до провадження діяльності, метою якої не є одержання прибутку.

Термін «неприбуткові підприємства, установи та організації» в новій редакції викладено як неприбуткові підприємства, установи та організації (далі неприбуткові організації), які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 ПК України.

Згідно з п/п. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 ПК України неприбуткові підприємства, установи та організації це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Разом з тим, п/п 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПК Кодексу конкретизовано вимоги до установчих документів неприбуткових організацій, які діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, а саме: неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Суд зазначає, що обов'язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (підпункт 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу).

Відповідно п/п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПК України у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов'язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток. Податкове зобов'язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

Таким чином суд приходить до висновку, що у разі якщо неприбуткова організація відповідає вимогам п/п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПК України, така організація може бути включена до нового Реєстру

Натомість, постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» затверджено Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Порядок № 440).

Згідно з п. 4 Порядку № 440 ознака неприбутковості організації присвоюється за окремими групами підприємств, установ та організацій відповідно до п/п 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу за такою структурою… (0038) спілки. Присвоєння неприбутковій організації ознаки неприбутковості здійснює контролюючий орган за основним місцем обліку неприбуткової організації (далі - контролюючий орган).

Відповідно до п. 6 Порядку № 440 для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою 1-РН згідно з додатком 1 засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

Контролюючий орган може проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих документах, щодо відповідності вимогам, встановленим Податковим кодексом України та законодавством, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Пунктом 7 Порядку № 440 передбачено, що контролюючий орган здійснює включення неприбуткової організації до Реєстру в разі, коли організація відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи неприбуткової організації (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Кодексу;

установчі документи неприбуткової організації (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету в разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

В той же час, організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об'єднань, права та обов'язки членів кредитних спілок та їх об'єднань визначає Закон України «Про кредитні спілки».

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Кредитна спілка діє на основі статуту, що не суперечить законодавству України (ст. 7 Закону України «Про кредитні спілки»).

В той же час згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 8 Закону України «Про кредитні спілки» надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Уповноважений орган) відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Уповноваженого органу. Надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру фінансових установ. Уповноважений орган видає кредитній спілці свідоцтво про реєстрацію фінансової установи за формою, встановленою Уповноваженим органом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України;

В свою чергу, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Більш того, відповідно до п. 26 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» неприбуткові організації це юридичні особи (крім державних органів, органів державного управління та установ державної і комунальної власності), що не є фінансовими установами, створені для провадження наукової, освітньої, культурної, оздоровчої, екологічної, релігійної, благодійної, соціальної, політичної та іншої діяльності з метою задоволення потреб та інтересів громадян у межах, визначених законодавством України, без мети отримання прибутку.

Так, аналізуючи зміст статуту КС «Софія СВЄ» суд зазначає, що відповідно до підрозділу 2 розділу І Статуту завдання кредитної спілки полягає у задоволенні потреб її членів у взаємному кредитування та наданні фінансових послуг шляхом здійснення діяльності, передбаченої підрозділом 5 цього Статуту.

Відповідно до п.п. 5.2. та 5.3 підрозділу 5 розділу І Статуту кредитна спілка набуває статусу фінансової установи після внесення Уповноваженим органом запису про неї до відповідного реєстру фінансових установ.

У випадках передбачених законодавством, кредитна спілка має право на здійснення діяльності з надання фінансових послуг лише після отримання в Уповноваженому органі відповідних ліцензій.

Таким чином, проаналізувавши викладені норми права у їх сукупності та Статут кредитної спілки, суд зазначає, що поняття «неприбуткова організація» не відповідає сутності кредитній спілці, оскільки кредитні спілки, у розумінні Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є фінансовими установами, тоді як Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» передбачено, що юридичні особи, які є неприбутковою організацією не є фінансовими установами.

Відтак, у разі утворення кредитної спілки в порядку, визначеному Законом України «Про кредитні спілки» такою кредитною спілкою не можуть бути дотримані вимоги, встановлені п/п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, стосовно одночасної відповідності вимогам щодо утворення кредитної спілки в порядку, визначеному Законом України «Про кредитні спілки» та заборони в установчих документах розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

Представник позивача у позовній заяві посилається на те, що згідно положень статуту Кредитної спілки «Софія СВЄ», його пункту 22 визначено, що нерозподілений дохід, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року спрямовується на здійснення видатків по утриманню спілки, реалізації меті (цілей, завдань)та напрямків діяльності спілки визначених цим статутом. А за приписами п. 22.2 статуту кредитній спілці забороняється розподіляти отриманий дохід (прибуток) або їх частину серед засновників (учасників), членів кредитної спілки, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.

З даного приводу суд зазначає, що розділом 5 названого Закону України «Про кредитні спілки» визначено економічні засади діяльності кредитної спілки. Зокрема, ч. 1 ст. 21 Закону передбачає, що кредитна спілка відповідно до свого статуту: приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки; надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі; залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі; розміщує тимчасово вільні кошти на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, об'єднаній кредитній спілці, а також придбаває державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом, та паї кооперативних банків; залучає на договірних умовах кредити банків, кредити об'єднаної кредитної спілки, кошти інших установ та організацій виключно для надання кредитів своїм членам, якщо інше не встановлено рішенням Уповноваженого органу; надає кредити іншим кредитним спілкам, якщо інше не встановлено рішенням Уповноваженого органу.

У свою чергу, Законом України «Про кредитні спілки» (ч. 3 ст. 21 Закону) імперативно визначено, що нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів). При цьому, в першу чергу відбувається необхідне поповнення капіталу та резервів. Сума доходу, яка розподіляється на додаткові пайові членські внески, визначається з дотриманням умови, що доходність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати більш ніж у два рази середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках за їх наявності. Решта доходу, що залишилася після формування капіталу і резервів та розподілу на додаткові пайові членські внески, розподіляється на обов'язкові пайові членські внески.

Отже, як випливає зі змісту наведеного правового положення кредитна спілка функціонує на кооперативних засадах, створюється з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб виключно її членів, а Закон, що регулює її діяльність, передбачає розподілення отриманого доходу серед її членів.

Вказаний висновок суду узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 802/1511/17 (адміністративне провадження № К/9901/170/17).

Таким чином, при вирішенні питання, чи може кредитна спілка набути статусу неприбутковості, визначальним є нормативно-правове регулювання цього питання, зокрема, Закон України «Про кредитні спілки», а не положення статуту Кредитної спілки «Софія СВЄ».

Відтак, положення статуту спілки про те, що: «кредитній спілці забороняється розподіляти отриманий дохід (прибуток) або їх частини серед засновників (учасників), членів кредитної спілки, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб» не відповідає економічним засадам діяльності кредитної спілки, які, в першу чергу, полягають у фінансовій взаємопідтримці своїх членів на кооперативних засадах на платній основі, а тому ці положення суперечать вимогами Закону України «Про кредитні спілки».

Правовим наслідком такого висновку є те, що вимога Податкового кодексу України щодо встановлення в установчих документах неприбуткової організації заборони розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб не може бути дотримана кредитною спілкою в силу імперативних приписів Закону України «Про кредитні спілки», і кредитна спілка позбавлена можливості набути статусу неприбутковості.

З огляду на викладене рішення від 21.07.2017 № 1726504601001 про виключення Кредитної спілки «Софія СВЄ» з реєстру неприбуткових установ та організацій, прийняте ДПІ у Голосіївському районі ДФС у м. Києві, є правомірним.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, а також виходячи із заявлених вимог та підстав позову, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з'ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Кредитної спілки «Софія СВЄ» (03028, м. Київ, вул. Оскольська, 31, код ЄДР: 33442144)) відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.А. Кармазін