Постанова

від 14.05.2019 по справі 540/2384/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

14 травня 2019 р. Категорія: 8

              м.Одеса

Справа № 540/2384/18

Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

час і місце ухвалення: 10:49, м. Херсон

          П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача:  Семенюка Г.В.

суддів: Потапчука В.О. ,  Шляхтицького О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобіліє Груп"  до Державної фіскальної служби України,  Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі  про скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, -

встановиВ:

          Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України,  Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі  про скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, мотивуючи його тим, що в квитанціях № 1 не наведено жодного з 7 підкритеріїв п.п. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків, якій би відповідав платник станом на момент формування квитанції про блокування ПН, як це передбачено підпунктом 3 п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної.    

          Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного Управління     ДФС У Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ЄДРПОУ 39394259), про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.09.2018 № 928344/39636570, від 25.09.2018 № 928352/39636570, від 25.09.2018 № 928351/39636570, від 25.09.2018 № 928347/39636570, від 25.09.2018 №     928350/39636570, від 25.09.2018 № 928346/39636570, від 25.09.2018 № 928348/39636570, від 25.09.2018 № 928345/39636570, від 25.09.2018 № 928349/39636570, від 25.10.2018 №    966378/39636570 та від 25.10.2018    № 966379/39636570. Зобов'язано Державну фіскальну службу України (ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкові накладні від 10.08.2018 № 18, від 17.08.2018 № 24, від 17.08.2018 № 25, від 20.08.2018 № 26, від 20.08.2018 № 27, від 21.08.2018 № 28, від 21.08.2018 № 29, від 22.08.2018 № 30, від 23.08.2018    № 31, від 27.08.2018    № 34, від 11.09.2018    № 16.

Не погодившись з Рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що платником податків не надано в повному обсязі копій документів необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних перелік яких визначено п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Позивачем було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, позивач вказує, що в отриманих квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних конкретні пропозиції щодо необхідних документів відсутні.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Ізобіліє Груп" направлено до реєстрації в ЄДРПН податкові накладні від 10.08.2018 № 18, від 17.08.2018 № 24, № 25, від 20.08.2018 № 26, № 27, від 21.08.2018 № 28, № 29, від 22.08.2018 № 30, від 23.08.2018 № 31, від 27.08.2018 № 34, від 11.09.2018 № 16 по господарським операціям ТОВ «ТД «Асторг».

Відповідно до Квитанцій № 1, по зазначеним податковим накладним прийнято рішення про прийняття, але реєстрацію зупинено, та зазначено, що відповідно до п.  201.16  ст.  201 ПКУ  реєстрація ПН/РК в ЄДРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6. п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податків», запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

ТОВ «ІЗОБІЛІЄ ГРУП» було направлено в електронному вигляді до ДФС:

- повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовним податковим накладним, де було зазначено пояснення, що основним видом діяльності ТОВ «ІЗОБІЛІЄ ГРУП» є оптова торгівля м'ясом, м'ясними продуктами, а також оптова торгівля іншими продуктами харчування, із зазначенням штатної кількості працівників, наявності власних виробничих потужностей, було викладено повний опис руху та об'єму товару від постачальника до покупця, та інше;?

- перелік документів, що підтверджують реальність здійснення операцій, а саме: договори поставки; прибуткові накладні; видаткові накладні; ТТН; договори оренди приміщення; акти наданих послуг та інші документи.

На підтвердження подання вищезазначених документів ТОВ «Ізобіліє Груп» було отримано квитанції про те, що документи доставлені до ДФС України та збережені на центральному рівні.

Зазначені документи були розглянуті Комісією Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та прийнято відповідні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки платником податків не надано в повному обсязі копій документів необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних перелік яких визначено п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Позивачем на рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подано скарги. Рішеннями Комісії з питань розгляду скарг ДФС України вищезазначені скарги залишені без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ДФС України позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов зазначив, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті з порушенням вимог нормативно-правових актів, а тому наявні підстави для задоволення позову. Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.  

Відповідно до ч. 2  ст. 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246  (у редакції  постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341) (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог  Податкового кодексу України  (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог  Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг"  та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до вимог п.  201.10  ст.  201 ПК України  при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього  Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п.  201.16  ст.  201 ПК України  реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117  (далі - Порядок №117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з  УКТЗЕД/послуги  згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Слід також зазначити, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв (лист ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку") містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту  16.1.3  пункту  16.1  статті  16  та абзацу першого пункту  49.2  і пункту  49.18  статті  49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту  16.1.3  пункту  16.1  статті  16  та пункту  46.2  статті  46 Податкового кодексу України  (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Так, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17 та від 23.10.2018 року по справі №822/1817/18.

Як вибачається з матеріалів справи, в отриманих квитанціях про зупинення реєстрації ПН, не наведено жодного з підкритеріїв п.п. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків, якій би відповідав платник станом на момент формування квитанції про блокування ПН, як це передбачено підпунктом 3 п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної (у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються критерій(і) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку).

Відповідачем лише процитовано зміст п.  201.16. ст.201 Податкового кодексу України, та запропоновано (далі мовою оригіналу) "надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття    рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄДРПН",    але жодні конкретні пропозиції щодо необхідних документів відсутні.

          Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача в частині зупинення реєстрації податкових накладних та витребовування документів без зазначення їх чіткого переліку.

          Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача, що такий перелік документів визначений п.14 Порядку 117. Кожна податкова накладна це окреме документальне оформлення певної події на виконання цивільно-правової угоди сторонами. Податкова накладна має свої індивідуальні ознаки, а відтак, відповідач у відповідності до  ст. 201 ПК України  приймає індивідуальні рішення по кожній ПН/РК, що в подальшому, у разі зупинення реєстрації ПН/РК, потребує не тільки зазначення конкретних критеріїв зупинення реєстрації цієї ПН/РК, але і зазначення чіткого переліку конкретних документів для усунення сумнів у ризиковості операції.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Приймаючи    рішення про відмову у реєстрації ПН, відповідач зазначив, що підставою є не надання платником податку копій документів.

Так, в оскаржуваних рішеннях, в розділі "Додаткова інформація" відповідачем зазначено, що "платником податків не надано в повному обсязі документи щодо постачання/придбання товарів/послуг. Платником надано договори поставки без додатків, які визначені як невід'ємні частини договорів. Відсутні сертифікати якості (ветеринарні свідоцтва), акти приймання передачі, заявки, передбачені договорами поставки, Дуже низька якість наданих копій документів не дає можливості індентифікувати частину реквізитів та текст документів, частина документів не доступна до перегляду". В рішенні від 25.10.2018 р по    ПН № 16 зазначено про відсутність розрахункових документів.

Проаналізувавши всі рішення податкового органу та зазначені в них підстави для відмови у реєстрації податкових накладних, суд вважає їх протиправними не тільки із вищезазначених підстав, але і з тих причин, що податковий орган на стадії реєстрації ПН аналізує первинні документів таким чином, що фактично здійснює документальну перевірку платника податків, що є окремою процедурою здійснення функцій податкового органу і проводиться    у інший спосіб, визначений  ПК України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Ізобіліє Груп"  про скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних належним чином обґрунтовані, підтверджені наявними матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги дублюють заперечення на адміністративний позов (а.с. 151) були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року по справі № 540/2384/18, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач

Семенюк Г.В.

Судді

Потапчук В.О.  Шляхтицький О.І.