Ухвала

від 13.05.2019 по справі 826/2910/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/2910/16

УХВАЛА

13 травня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П., суддів Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Комп Інвест» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання неправомірним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління ДФС у м. Києві вдруге подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України в редакції згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи 24 жовтня 2018 року судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення в порядку письмового провадження.

Апеляційну скаргу Головне управління ДФС у м. Києві вдруге подало до суду першої інстанції 23 квітня 2019 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.

При цьому, вказаною особою заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року та вказує про наявність поважних причин його пропуску, а саме: у зв'язку з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року про повернення апеляційної скарги у зв'язку з несплатою судового збору.

Головне управління ДФС у м. Києві зазначає, що у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору відповідач не мав можливості вчасно виконати вимоги ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху.

Вказана особа звертає увагу, що станом на повторне звернення з апеляційною скаргою судовий збір сплачено у розмірі 2067,00 грн., що підтверджується оригіналом платіжного доручення № 4932 від 19 грудня 2018 року.

Враховуючи викладене, Головне управління ДФС у м. Києві просить суд визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Щодо відсутності коштів на сплату судового збору та не усунення недоліків апеляційної скарги, як поважної причини пропуску строку та поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року колегія суддів зазначає наступне.

Колегією суддів встановлено, що 28 листопада 2018 року Головне управління ДФС у м. Києві первинно зверталося до суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року відмовлено Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року відмовлено Головному управлінню ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про надання додаткового часу на усунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Комп Інвест" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання неправомірним та скасування рішення повернуто особі, яка її подала.

Таким чином, апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 24 жовтня 2018 року подану 28 листопада 2018 року було повернуто судом апеляційної інстанції у зв'язку із несплатою судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що Головне управління ДФС у м. Києві є державним органом.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Та обставина, що звернулося Головне управління ДФС у м. Києві з первинною апеляційною скаргою 28 листопада 2018 року (яку було повернуто у зв'язку з несплатою судового збору) у строк, встановлений статтею 295 КАС України (з урахуванням поновлення строку на апеляційне оскарження), не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду справа № 804/2979/17 від 15 травня 2018 року, №822/276/17 від 07 червня 2018 року.

При цьому, слід зазначити, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 19.05.2010 708/11/13-10 з посиланням на практику Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

У зв'язку з цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Статтею 44 КАС України встановлено права та обов'язки учасників справи.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Також, пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Враховуючи викладене, наведені Головним управлінням ДФС у м. Києві причини пропуску строку на звернення до суду з даною апеляційної скаргою не можуть вважатися достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження та його поновлення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для понолення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 248, 299, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, -

У Х В А Л И ЛА:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Комп Інвест» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання неправомірним та скасування рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький