Рішення

від 03.05.2019 по справі 219/14477/18

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/14477/18

Провадження № 2/219/792/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2019 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Медінцевої Н.М.,

при секретареві Волохіній Г.С.,

за участі представника позивача Деменкової Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмуті Донецької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Космос», Іванівської сільської ради Бахмутського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності, -

в с т а н о в и в:

18 грудня 2018 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Деменкова Євгенія Сергіївна звернувся до суду в інтересах позивача з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Космос», Іванівської сільської ради Бахмутського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності, в якому просить: 1) встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як батьки і син; 2) визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на: житлову трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 50,20 м?, житловою площею 35,50 м?, та земельну ділянку площею 3,5583 га, яка розташована на території Красненської (нині - Іванівської) сільської ради Бахмутського (до перейменування - Артемівського) району Донецької області , кадастровий номер НОМЕР_2 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно зі свідоцтвом про народження позивача, його батьками зазначені на мові оригіналу « ОСОБА_2 » - батько та « ОСОБА_3 » - мати. Російською мовою в паспорті позивача зазначено його прізвище як « ОСОБА_1 », проте українською мовою прізвище позивача значиться як « ОСОБА_1 ». ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача. В свідоцтві про смерть батька позивача прізвище померлого зазначено як « ОСОБА_2 ». ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача. В свідоцтві про смерть матері позивача прізвище померлої зазначено як « ОСОБА_3 ». Після смерті батьків позивача відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 3,5583 га на території Красненської (нині - Іванівської) сільради Артемівського (нині - Бахмутського) району Донецької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_2 та квартиру АДРЕСА_1 . Враховуючи, що 11 червня 2013 року мати позивача залишила заповіт на все своє майно на ім'я ОСОБА_1 , який посвідчений був приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Барановим М.С. за реєстровим № 1324, позивач звернувся до приватного нотаріуса Бахмутського міського нотаріального округу Баранова М.С. із заявою про відкриття спадкової справи після смерті його батьків. Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 10 серпня 2017 року після смерті батька позивача ОСОБА_2 спадкова справа відсутня. Але, враховуючи, що на момент смерті батька позивача - ОСОБА_2 його дружина та мати позивача - ОСОБА_3 була зареєстрована і проживала за однією адресою із ОСОБА_2 , вона відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину після смерті її чоловіка - ОСОБА_2 Враховуючи наявність заповіту від 11 червня 2013 року, приватним нотаріусом Барановим М.С. на підставі заяви позивача була відкрита спадкова справа № 14/2017 за номером у спадковому реєстрі № 61064960. При збиранні документів для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом з'ясувалося, що на спадкову квартиру АДРЕСА_1 не зареєстроване право власності за батьком позивача. Батьку позивача ОСОБА_2 надавався ордер № б/н від 10 серпня 1973 року, виданий виконавчим комітетом Артемівської міськради, на право зайняття трикімнатної квартири АДРЕСА_1 . Згідно довідки від 15 жовтня 1991 року, виданої ЖБК «Космос», батько позивача ОСОБА_2 пайовий внесок в сумі 4 620 рублів 85 копійок за квартиру вніс повністю. Приватний нотаріус Бахмутського міського нотаріального округу Баранов М.С. не зміг з наведених причин видати позивачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом з підстав відсутності державної реєстрації на майно, право власності на яке набуте спадкодавцем за життя, та яке підлягає державній реєстрації, і видав позивачу довідку № 17/01-30 від 13 лютого 2018 року, якою підтверджуються вищенаведені факти. Враховуючи, що у свідоцтві про смерть батьків позивача їх прізвище зазначено як « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_3 », а прізвище позивача « ОСОБА_1 », відсутність оригіналів документів на спадкове майно, позивач не зміг в позасудовому порядку скористатися процедурою державної реєстрації права власності спадкодавця за заявою спадкоємця відповідно до п. 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1127. Що стосується земельної ділянки, просить суд врахувати, що у копії державного акту на право власності на земельну ділянку (оригінал якого позивач після смерті батьків не знайшов у документах батьків) власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 є ОСОБА_2 . Неправильне прізвище батьків позивача виникло внаслідок неправильного перекладу їх прізвищ з російської на українську мови. Додані до позову документи підтверджують, що померлий ОСОБА_2 є батьком позивача та померлий батько є власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 . Окрім цього, оскільки за копією державного акту на право приватної власності на землю не можна переоформити право власності у порядку спадкування за заповітом, не можна внести будь-які зміни у прізвище померлої людини, іншого шляху, ніж звернення до суду з цією заявою, у позивача немає.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 22 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

28 січня 2019 року за № 2036 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Космос», в якому зазначено, що відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі, просить розглянути справу без його участі та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що в квартирі АДРЕСА_1 проживали батьки позивача - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьком позивача ОСОБА_2 було сплачено повністю вартість спірної квартири, але документи про викуп квартири батьком позивача не може надати до суду, оскільки попереднім правлінням ЖБК «Космос» вони були знищені у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

18 лютого 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 03 травня 2019 року на 10-00 годину.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання його було повідомлено належним чином.

Представник позивача Деменкова Є.С. у судовому засіданні на вимогах позовної заяви наполягала з мотивів, викладених у позовній заяві, та просила їх задовольнити.

Представник відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Космос» Дмитренко І.А. у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання його було повідомлено належним чином. 28 січня 2019 року за № 2036 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, просить розглянути справу без його участі та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача Іванівської сільської ради у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання його було повідомлено належним чином. 25 січня 2019 року за № ЕП-279 до суду подано заяву, в якій відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог, розгляд справи просить провести без участі представника відповідача та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Кононенко І.Ю. у судове засідання також не з'явилася. Про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином. 03 травня 2019 року надіслала до суду клопотання, в якому зазначила, що згідно із кадровими змінами та постійними відрядженнями представник Головного управління не має можливості бути присутнім у судовому засіданні, тому просить розглядати справу за відсутності представника третьої особи.

На підставі ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи та витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено та підтверджене матеріалами справи, що згідно зі свідоцтвом про народження позивача ОСОБА_1 (російською мовою - ОСОБА_1 ), виданим ІНФОРМАЦІЯ_4 року, його батьками є: ОСОБА_2 (російською мовою) та ОСОБА_3 (російською мовою) (а.с. 14).

Відповідно до копії паспорту позивача серії НОМЕР_3 від 28 серпня 1996 року, російською мовою в паспорті позивача зазначено його прізвище як « ОСОБА_1 », проте українською мовою прізвище позивача значиться як « ОСОБА_1 » (а.с. 12-13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , видане 05 листопада 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську реєстраційної служби Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області (а.с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_3 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 , видане 26 липня 2017 року Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (а.с. 16).

Після смерті батьків позивача відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 3,5583 га на території Красненської (нині - Іванівської) сільради Артемівського (нині - Бахмутського) району Донецької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_2 та квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою приватного нотаріуса Бахмутського міського нотаріального округу Баранова М.С. № 17/01-30 від 13 лютого 2018 року, ОСОБА_3 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , залишила заповіт на все своє майно на ім'я ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Барановим М.С. за реєстровим № 1324 від 11 червня 2013 року. Майно, право власності на яке набуте спадкодавцем ОСОБА_3 за життя, та яке підлягає державній реєстрації, складається з: квартири АДРЕСА_1 та земельної ділянки, яка розташована на території Іванівської (колишня назва Красненської) сільради Бахмутського району, площею 3,5583 га, які померла прийняла фактично шляхом постійного проживання разом з чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , але належним чином не оформила. Спадщину за заповітом прийняв син померлої - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заява про прийняття спадщини подана ним 10 серпня 2017 року та зареєстрована за № 30 (а.с. 36).

Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 10 серпня 2017 року, після смерті батька позивача ОСОБА_2 спадкова справа відсутня (а.с. 25).

Але, враховуючи, що на момент смерті батька позивача - ОСОБА_2 , його дружина та мати позивача - ОСОБА_3 була зареєстрована і проживала за однією адресою із ОСОБА_2 , вона, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину після смерті її чоловіка - ОСОБА_2

Приватним нотаріусом Барановим М.С. 10 серпня 2017 року була відкрита спадкова справа № 14/2017 за номером у спадковому реєстрі № 61064960 після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 26).

Однак, у судовому засіданні встановлено, що на спадкову квартиру АДРЕСА_1 не зареєстроване право власності за батьком позивача - ОСОБА_2 .

Так, батьку позивача ОСОБА_2 виконавчим комітетом Артемівської міськради депутатів трудящих було надано ордер № б/н від 10 серпня 1973 року на право зайняття трикімнатної квартири АДРЕСА_1 (а.с. 27).

Згідно з довідкою від 15 жовтня 1991 року, виданою ЖБК «Космос», ОСОБА_2 на праві особистої власності належить кооперативна квартира АДРЕСА_1 , яка складається з трьох кімнат, загальною площею 50,2 м?, в тому числі житловою площею 35,5 м?. Батько позивача ОСОБА_2 пайовий внесок в сумі 4 620 рублів 85 копійок за квартиру вніс повністю (а.с. 28).

Довідкою ЖБК «Космос» від 14 серпня 2017 року № 63 встановлено, що за ОСОБА_2 значиться квартира по АДРЕСА_1 , загальною площею 50,2 м?, яка належить житлово-будівельному кооперативу « Космос ». Вартість квартири виплачена ОСОБА_2 у повному обсязі. Надати документ, який підтверджує викуп квартири, неможливо у зв'язку із закінченням терміну його зберігання (а.с. 29).

Відповідно до довідки КП «Бахмутське бюро технічної інвентаризації» № 192, виданої станом на 31 грудня 2012 року, 15 листопада 1991 року Артемівським БТІ кооперативна квартира АДРЕСА_1 , розташована в кооперативі «Космос», була зареєстрована за ОСОБА_2 на праві особистої власності на підставі довідки ЖБК «Космос» від 15 жовтня 1991 року б/н та записано в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 318 (а.с. 30).

Приватний нотаріус Бахмутського міського нотаріального округу Баранов М.С. не зміг з наведених причин видати позивачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_3 від 11 червня 2013 року за реєстровим № 1324 з підстав відсутності державної реєстрації на майно, право власності на яке набуте спадкодавцем за життя, та яке підлягає державній реєстрації, про що свідчить довідка № 17/01-30 від 13 лютого 2018 року (а.с. 36).

Враховуючи те, що у свідоцтвах про смерть батьків позивача їх прізвище зазначено як « ОСОБА_1 » та « ОСОБА_3 », а у паспорті прізвище позивача зазначене як « ОСОБА_1 », відсутність оригіналів документів на спадкове майно, позивач не зміг в позасудовому порядку скористатися процедурою державної реєстрації права власності спадкодавця за заявою спадкоємця відповідно до п. 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1127.

Згідно з копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 , виданого 28 жовтня 2005 року Артемівською районною державною адміністрацією, власником земельної ділянки площею 3,5583 га з кадастровим номером НОМЕР_2 на території Красненської (нині - Іванівської) сільради Артемівського (нині - Бахмутського) району Донецької області є ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 38).

Неправильне написання прізвища батьків позивача в їх документах виникло внаслідок неправильного перекладу їх прізвищ з російської на українську мови.

Доданими до позовної заяви документами підтверджується той факт, що позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 , який є власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 .

Як зазначено представником позивача у позовній заяві, оригінал вказаного державного акту позивач ОСОБА_1 після смерті батьків не знайшов у документах батьків.

Оскільки за копією державного акту на право приватної власності на землю не можна переоформити право власності у порядку спадкування за заповітом та не можна внести будь-які зміни у прізвище померлої людини. Відтак, позивач не має можливості вступити у спадкування в позасудовому порядку.

Постановою Верховної Ради України від 4 лютого 2016 року

№ 984-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» місто Артемівськ перейменовано на місто Бахмут та Артемівський район перейменовано на Бахмутський район.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

В абз. 2 п. 7 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення про те, що суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Згідно зі ст.ст. 15,16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого законного права чи інтересу в судовому порядку, зокрема, шляхом визнання права власності.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Визнання права власності на майно за померлим неможливе, оскільки це право не може бути зареєстроване.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), що передбачено ст. 1216 ЦК України.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно зі ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (ч. 1 ст. 1235 ЦК України).

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Відповідно до Закону України «Про кооперацію», кооператив - це юридична особа, створена фізичними і (або) юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської чи іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних чи інших потреб на основі самоврядування.

Згідно зі ст. 384 ЦК України, кооперативна квартира спочатку є приватною власністю кооперативу як юридичної особи, а після повної виплати членом кооперативу пайового внеску переходить в його приватну власність як фізичної особи.

Відповідно до ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію», член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпорядження квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно, а в разі викупу квартири, дачі гаражу, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного кооперативу стає власником цього майна.

Нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 11 лютого 2010 року) передбачено, що право власності на нерухомість підлягає обов'язковій державній реєстрації і виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

За змістом ч.ч. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 року), відносини спадкування регулюються нормами ЦК України (2004 року), якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014 року, надано роз'яснення, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, в осіб, які мають право на частку в пайових внесках, виникає право спільної часткової власності на квартиру, дачу, гараж чи інші будівлі пропорційно розміру частки паю.

Статтею 15 Закону України «Про власність», який був чинний на час набуття права власності, передбачено, що член житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває права власності на це майно. Громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.

Згідно п. 5.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» № 13 від 25 грудня 1992 року судам слід мати на увазі, що згідно із ст. 15 Закону України «Про власність» член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатися нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності, і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом.

Враховуючи, що спадщина на кооперативну квартиру після смерті батьків позивача відкрилася після вказаного строку, та на підставі ст.15 Закону України «Про власність», який діяв на момент сплати пайових внесків (1991 рік), член ЖБК, який повністю вніс пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, з 01липня 1990 року набуває право власності на цю квартиру, тому у разі його смерті після зазначеної дати спадщина

відкривається на квартиру.

Згідно з абз. 2 п. 8 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу,члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були повністю сплачені пайові внески, до складу спадщини входить частина внесенного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок.

Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Таким чином, відповідно до раніше діючого Закону України «Про власність», право власності члена житлового кооперативу на квартиру дійсно виникало з моменту виплати паю і не вимагало реєстрації.

Разом з тим, якщо пай був виплачений тоді, коли реєстрація прав на нерухомість не була обов'язковою, на даний момент без реєстрації власник не зможе розпорядитися своїм житлом: продати, подарувати, передати в управління або іпотеку. Тобто, оскільки власник спірної квартири помер, у позивача виникли проблеми при оформленні спадщини на незареєстровану квартиру в ЖБК.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, що закріплено у статті 321 ЦК України.

Згідно положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Частиною 1 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (ч. 2 ст. 263 ЦПК України). Частиною 5 статті 263 ЦПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, у судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Оцінюючи належність, допустимість доказів окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги те, що від встановлення факту родинних відносин залежить виникнення для позивача особистих та майнових прав і діюче законодавство не передбачає іншого порядку його встановлення, а також у зв'язку із відсутністю альтернативної можливості вирішити подальшу долю спадкового майна та належним чином оформити правовстановлюючі документи на належне позивачу ОСОБА_1 за спадщиною майно, що заважає йому вільно володіти, розпоряджатися та користуватися спадщиною, залишеною після смерті його батьків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд приходить до висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 13, 142, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 5, 15, 16, 25, 316, 384, 392, 1216, 1217, 1233, 1235 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Космос», Іванівської сільської ради Бахмутського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме того, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на: житлову трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 50,20 м?, житловою площею 35,50 м?, та земельну ділянку площею 3,5583 га, яка розташована на території Красненської (нині - Іванівської) сільської ради Бахмутського (до перейменування - Артемівського) району Донецької області, кадастровий номер НОМЕР_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено у повному обсязі 03 травня 2019 року.

Суддя Н. М. Медінцева