Рішення

від 06.05.2019 по справі 333/6871/18

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/6871/18

Провадження№2/333/641/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2019 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:

судді Круглікової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іщенко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовною заявою: ОСОБА_1, 69118, АДРЕСА_1

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРАВТО», 69076, м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, буд. 30

про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

11.12.2018 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя звернулась ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1.) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРАВТО». Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 03.09.2012 р. працювала в товаристві з обмеженою відповідальністю «СТАРАВТО» (далі за текстом – ТОВ «СТАРАВТО») на посаді диспетчера. 21.06.2018 р. позивач написала заяву про звільнення, на підставі якої відповідачем видано наказ від 21.06.2018 р. № 21/06-18К26 про припинення трудового договору. Разом з тим, як вказувала позивач, при звільнені їй повідомили, що трудова книжка позивача на підприємстві відповідача відсутня. Отже, враховуючи, що на час звернення ОСОБА_1 з позовом до суду ТОВ «СТАРАВТО» жодних дій щодо повернення трудової книжки не вчинено, позивач просить суд позов задовольнити, визнати протиправною бездіяльність, зобов'язати ТОВ «СТАРАВТО» видати позивачу належним чином оформлену трудову книжку та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, просили суд його задовольнити.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив повністю, вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне. Так, представник відповідача зазначив, що позивачу повідомлено в день звільнення про факт викрадення документів у ТОВ «СТАРАВТО», в т.ч. трудових книжок. Директор ТОВ «СТАРАВТО» звертався до Хортицького ВП ГУНП у Запорізькій області за фактом крадіжки документів з проханням повернути вилучені співробітниками Хортицького РВ ГУМВС України у Запорізькій області раніше викрадені трудові книжки працівників ТОВ «СТАРАВТО». Разом з тим, станом на дату звільнення, відповідь на вказане звернення так і не була отримана. Отже, враховуючи, що стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є мірою відповідальності роботодавця, а вина ТОВ «СТАРАВТО» в даному випадку відсутня, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

03.09.2012 р. ОСОБА_1 прийнята до ТОВ «СТАРАВТО» на посаду диспетчера. Дані обставини визнавались учасниками в ході розгляду цієї справи, а тому не підлягають доказуванню на підставі ч. 1 ст. 82 ЦПК України.

Наказом ТОВ «СТАРАВТО» про припинення трудового договору (контракту) від 21.06.2018 р. № 21/06-18К26, 21.06.2018 р. ОСОБА_1 звільнено з посади диспетчера ТОВ «СТАРАВТО» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Статтею 48 КЗпП України передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (ч. 1). Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів (ч. 2). До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться (ч. 4). Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 5).

Частиною 1 статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, заявою від 09.07.2018 р. ОСОБА_1 просить ТОВ «СТАРАВТО» видати їй належно оформлено трудову книжку, з внесеним до неї записом про звільнення.

Листом від 16.07.2018 р. № 16-07/18-1 ТОВ «СТАРАВТО» повідомляє ОСОБА_1, що трудові книжки працівників, в т.ч. позивача, вилучено співробітниками Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області в рамках досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12015080050002221 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України. У зв'язку з чим, ТОВ «СТАРАВТО» позбавлено можливості видати ОСОБА_1 трудову книжку із записом про звільнення.

Також, як встановлено судом, листом від 09.07.2018 р. позивач просить начальника Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області повернути, вилучену трудову книжку ОСОБА_1

Листом від 23.07.2018 р. № 3830/40/02/04-2018 за підписом т.в.о. начальника слідчого відділу Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області повідомлено позивача, що слідчим СВ Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області проводилось досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12015080050002221 за завою ОСОБА_2 за фактом крадіжки офіційних документів ТОВ «СТАРАВТО». 23.05.2015 р. за результатами розслідування вказане кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Так, під час вивчення матеріалів вказаного кримінального провадження не виявлено жодного документу, який би свідчив про вилучення працівниками поліції у представника ТОВ «СТАРАВТО» трудових книжок за час роботи на вказаному підприємстві.

Відповідно до листу «Про розгляд звернення» від 14.11.2018 р. № 08/02.8-05/8778, Головне управління Держпраці у Запорізькій області, розглянувши звернення ОСОБА_1, повідомляє, що в листопаді 2018 р. ГУ Держпраці у Запорізькій області проведено інспекційне відвідування ТОВ «СТАРАВТО», в ході якого встановлено, що підприємство допустило порушення ч. 1 ст. 47 КЗпП України, а саме – не видано в день звільнення ОСОБА_1 належним чином оформленої трудової книжки. За результатами інспекційного відвідування складено акт, директору ТОВ «СТАРАВТО» видано припис на усунення виявлених порушень.

Наведений вище акт інспекційного відвідування від 06.11.2018 р. № ЗП2165/650/АВ та припис про усунення виявлених порушень від 06.11.2018 р. № ЗП12165/650/АВ/П, надані відповідачем до матеріалів цієї справи. Зміст вказаних документів підтверджують обставини, викладені ГУ Держпраці у Запорізькій області в листі «Про розгляд звернення» від 14.11.2018 р. за № 08/02.8-05/8778.

Позивачем заявлено вимоги про зобов'язання ТОВ «СТАРАВТО» видати ОСОБА_1 належним чином оформлену трудову книжку та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.06.2018 року по день ухвалення судом рішення у цій справі.

Факт не видачі ТОВ «СТАРАВТО» ОСОБА_1 в день звільнення останньої належним чином оформленої трудової книжки підтверджується матеріалами цієї справи та не спростовано відповідачем в ході її розгляду.

Судом відхиляється посилання відповідача на відсутність можливості видачі ОСОБА_1 трудової книжки, оскільки остання була вилучена співробітниками Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області в рамках досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12015080050002221 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.

Так, суд виходить з того, що наведені вище відповідачем обставини спростовуються листом від 23.07.2018 р. № 3830/40/02/04-2018 за підписом т.в.о. начальника слідчого відділу Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, зміст якого наведено судом вище.

Крім того, відповідачем не надано до матеріалів справи на підтвердження своїх доводів жодних доказів, які б свідчили про вилучення співробітниками Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області трудової книжки ОСОБА_1 під час розслідування зазначеного кримінального провадження.

Частиною 5 ст. 235 КЗпП України унормовано, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (із змінами та доповненнями), середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (п.8 Порядку).

Згідно з абзацом 5 пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 N 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

З огляду на викладене, враховуючи відомості, викладені в довідці про доходи ТОВ «СТАРАВТО» за вих. від 03.01.2019 р. № 03/01-19, за розрахунком суду, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22.06.2018 р. (наступний день за звільненням позивача) по 06.05.2019 р. (день ухвалення рішення у цій справі), без врахування податків та інших обов'язкових платежів, складає 7 909,65 грн.

За таких обставин, вимоги позивача про зобов'язання ТОВ «СТАРАВТО» видати ОСОБА_1 належним чином оформлену трудову книжку та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України. У зв'язку з чим, задовольняються судом в цій частині.

Щодо посилань представника відповідача про пропущення ОСОБА_1 тримісячного строку звернення до суду, то суд виходить з положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України, за змістом яких у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Отже, враховуючи наведені вище положення ч. 2 ст. 233 КЗпП України та їх офіційне тлумачення в рішеннях Конституційного Суду № 8-рп/2013 від 15.10.2013, № 9-рп/2013 від 15.10.2013, судом відхиляються, як безпідставні, твердження представника відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду.

В той же час, розглянувши вимогу ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність ТОВ «СТАРАВТО», суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що особа може звернутись до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлена вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності ТОВ «СТАРАВТО» не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, встановлених в ч. 2 ст. 16 ЦК України. У зв'язку з чим, судом відмовляється у задоволенні заявлених вимог в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 234,93 грн. покладається судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково. Зобов'язати Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРАВТО» (69076, м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, буд. 30, код ЄДРПОУ 37526353, р/р НОМЕР_2 в АТ «МетаБанк», МФО 313582) видати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, 69118, АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) належним чином оформлену трудову книжку. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРАВТО» (69076, м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, буд. 30, код ЄДРПОУ 37526353, р/р НОМЕР_2 в АТ «МетаБанк», МФО 313582) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, 69118, АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1) – 7 909 (сім тисяч дев'ятсот дев'ять) грн. 65 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 22.06.2018 року по 06.05.2019 року, без врахування податків та інших обов'язкових платежів. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРАВТО» (69076, м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, буд. 30, код ЄДРПОУ 37526353, р/р НОМЕР_2 в АТ «МетаБанк», МФО 313582) в дохід держави судовий збір в розмірі 234 (двісті тридцять чотири) грн. 93 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 14.05.2019 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Круглікова