Рішення

від 24.04.2019 по справі 541/2675/18

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2675/18

Номер провадження 2/541/253/2019

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 квітня 2019 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

у складі: головуючого судді - Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.

позивача - ОСОБА_1

представників відповідача Ошеки В.І. та Сухорукової О.А.

представника третьої особи Ірза І.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Приватне підприємство «Регіональний інвестиційний центр аукціонів»

установив:

22.11.2018 ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до Миргородського міськрайонного суду з вищевказаним позовом в якому виклав прохання визнати недійсним договір оренди землі від 31.01.2017 року, укладений між ним та Попівською сільської радою. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 31.01.2017, на підставі протоколу № 1 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку водного фонду комунальної власності від 31.01.2017 року між Попівською сільською радою Миргородського району Полтавської області (далі по тексту відповідач) та позивачем укладено договір оренди землі (надалі договір або спірний договір). У відповідності договору позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для рибогосподарських потреб з кадастровим номером НОМЕР_1 , яка розташована в АДРЕСА_1. Договір укладено строком на 49 років.

У відповідності до умов Договору оренди землі, земельна ділянка передається в оренду разом з розташованим на ній водним об'єктом - ставком з площею водного простору 10,5234 га.

На виконання вимог п. 9 Договору, позивач сплатив орендну плату за перший рік у розмірі 186333,16 грн..

Після чого, земельна ділянка була передана позивачу в оренду для рибогосподарських потреб.

Згідно з п.25 Договору, обов'язками Попівської сільської ради є:

- передача в користування земельної ділянки у стані, що відповідає умовам Договору;

- не вчинення дій, які б перешкоджали Орендареві користуватися земельною ділянкою;

- виконання обов'язків передбачених ЗУ «Про оренду землі», Водним кодексом України; інші.

У відповідності до п. 27 Договору, Орендар має наступні права:

- Отримувати доходи та продукцію;

- Інші права передбачені ЗУ «Про оренду землі», Водним кодексом України.

Для можливості користування водним об'єктом для рибогосподарських потреб, який розташований на земельній ділянці, Орендарю необхідно укласти додатково до Договору оренди землі - Договір оренди водного об'єкту.

Тобто, на підставі договору оренди водних об'єктів виникає право оренди земельної ділянки водного фонду під водним об'єктом, яке підлягає державній реєстрації відповідно до п. 2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження».

Договір оренди водного об'єкту укладається виключно у разі, якщо об'єктом оренди є не тільки земельна ділянка водного фонду, а й безпосередньо водний об'єкт, розташований на ній.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про аквакультуру», ст. 51 Водного кодексу України та підзаконних актів до неї, Листа роз'яснення Укрдержреєстру від 10.03.2015 року №341/12-15-06 типова форма договору оренди водного об'єкта, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №420 від 29.05.2013 року, визначає в якості об'єкта оренди за відповідним договором «воду (водний простір) водного об'єкта, в тому числі рибогосподарської технологічної водойми» та «земельну ділянку під водним об'єктом».

Після підписання договору оренди землі від 31.01.2017 року та Договору оренди водного об'єкту від 31.01.2017 року, позивач отримав свої екземпляри у Попівській сільській раді Миргородського району.

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про оренду землі», об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Позивач вказує, що для реєстрації права оренди, звернувся до Державної реєстраційної служби Виконавчого комітету Миргородської міської ради Полтавської області, де отримав відмові у реєстрації. Підставою для відмови стало те, що Попівська сільська рада перед проведенням аукціону не отримала погодження Договору оренди водного об'єкту від Державного агентства водних ресурсів України.

Звернувшись до Державного агентства водних ресурсів України за консультацією позивач вказує, що отримав повідомлення, що Попівська сільська рада зверталася перед проведенням аукціону до Держводагенства України листом 334 від 27.07.2016 та повторно №15 від 09.01.2018 з проханням погодити договір оренди водного об'єкта. Беручи до уваги ряд зауважень та неправильність оформлення договору оренди водного об'єкту, Листом від 03.08.2016 №5218/ПЛ/30-16 та повторно №51/ПЛ/30-18 від 22.01.2018 Державного агентства водних ресурсів України було відмовлено Попівській сільській раді, в погодженні зазначеного договору. В зв'язку з чим Попівська сільська рада не мала права його укладати з орендарем, а тим більше проводити аукціон з продажу права оренди земельної ділянки разом з водним об'єктом.

Позивач наполягає, що вищевказані дії Попівської сільської ради, в особі сільського голови, призвели до наступного:

1. Попівська сільська рада порушила істотні умови договору оренди землі, позбавивши своїми діями позивача права використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням;

2. Попівська сільська рада порушила його право користуватися водним об'єктом розташованим на земельній ділянці;

3. Попівська сільська рада передала в оренду майно, якість якого не відповідає умовам договору та прямому призначенню майна;

Позивач звернувся до Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області вх. №70 від 20.06.2018р. з вимогою розірвати договір оренди землі від 31.01.2017 р., скасувати нарахування орендної плати за 2018 р. та відшкодувати сплачену орендну плату за минулий період.

За наслідками розгляду заяви, Попівська сільська рада Миргородського району Полтавської області на двадцять четвертій сесії сьомого скликання, прийняла рішення від 17.07.2018 р. про розірвання договору оренди землі. В скасуванні орендної плати за 2018 р. та відшкодування сплати за попередній період було відмовлено.

Відповідно до статті 28 ЗУ «Про оренду землі», Орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі.

Збитками вважаються:

фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права.

Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України, Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до ст. 210 Цивільного кодексу України, Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦКУ.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Статтею 230 Цивільного кодексу України визначено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Посилаючись на вищевикладені положення чинного законодавства України, позивач наполягає на тому, що договір оренди землі, укладений 31.01.2017 року між ним та Попівською сільською радою, не містить в собі усіх істотних умов, передбачених вимогами закону, не пройшов належним чином державну реєстрацію, укладений шляхом обману, тому повинен бути визнаний судом недійсним.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 грудня 2018 року відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

В судовому засіданні, яке відбулося 26.02.2019 задоволено клопотання представника відповідача Попівської сільської ради та залучено до справи, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне підприємство «Регіональний інвестиційний центр аукціонів», з підстав того, що саме воно на договірних засадах готовило документи та проводило земельну торги з продажу прав оренди земельної ділянки.

Не визнаючи заявлені позовні вимоги, відповідачем 27.12.2018 подано до суду відзив, в якому викладені заперечення проти позову, які обґрунтовані тим, що позов є безпідставним, в зв'язку з чим просив відмовити в його задоволенні.

Заперечуючи позовні вимоги посилався на статтею 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Попівською сільською радою Миргородського району Полтавської області, 16 грудня 2016 року, на одинадцятій сесії сьомого скликання, прийнято рішення про проведення повторних земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на дві земельні ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб, розташовані в с. Велика Грем'яча Миргородського району Полтавської області, призначивши їх (торги) на 31 січня 2017 року. Виконавцем торгів було визнано приватне підприємство «Регіональний інвестиційний центр аукціонів» (м. Полтава), яким відповідно до чинного законодавства на офіційному веб-сайті Держгеокадастру було розміщене оголошення про проведення земельних торгів.

31 січня 2017 року в приміщенні Попівської сільської ради відбулися земельні торги, в яких прийняли участь дві особи, а за їх результатами переможцем торгів по обох лотах було визнано громадянина ОСОБА_1 , який запропонував найвищу плату за користування ними на умовах оренди.

У день торгів у відповідності з чинним законодавством, з Позивачем було укладено два договори оренди землі на вказані земельні ділянки та відповідно два договори оренди водного об'єкта. Разом з тим запропоновано Позивачу, як переможцю земельних торгів, відповідно до частини 31 статті 137 Земельного кодексу України не пізніше трьох банківських днів з дня укладення відповідного договору сплатити вартість придбаних лотів в якості орендної плати за перший рік користування земельною ділянкою.

У зв'язку з тим, що Позивач протягом визначеного терміну сплатив вартість лише одного лота (№ 1), рішенням двадцятої сесії сьомого скликання Попівської сільської ради від 03.02.2017 року результати земельних торгів, поведених 31 січня 2017 року по лоту № 2, право оренди на земельну ділянку площею 0,4857 га було анульовано.

Порядок підготовки та проведення земельних торгів визначено главою 21 Земельного кодексу України (статті 134-139).

Відповідач в свою чергу, до проведення земельних торгів, в порядку підготовки лотів, передбаченому частиною 4 статті 136 Земельного кодексу України, виконав усі вимоги, а саме :

- забезпечив виготовлення землевпорядної документації;

- провів державну реєстрацію земельної ділянки;

- здійснив державну реєстрацію речового права на земельну ділянку;

- отримав витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

- встановив стартовий розмір річної орендної плати;

- визначив виконавця земельних торгів, дати та місця проведення земельних торгів.

Згідно статті 135 Земельного кодексу України за результатами земельних торгів організатором яких був Відповідач, укладається договір оренди земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів, що і було зроблено Відповідачем з урахуванням частини 2 статті 6 Закону України «Про оренду землі», якою передбачено, що «У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону».

За результатами торгів поведених 31 січня 2017 року було складено протоколи торгів, які були додані до відповідних договорів оренди землі.

Позивач в позовній заяві стверджує, що договір оренди землі не містить у собі всіх істотних умов, передбачених вимогами закону, що не відповідає дійсності. Адже у відповідності вимог статті 15 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі містить :

об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) (пункти 1, 2, 5 оскаржуваного договору оренди землі);

строк дії договору оренди (пункт 8 договору);

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (пункти 9, 10, 11, 12, 13, 14 договору).

Окрім того, у пункті 4 договору оренди землі зазначено, що земельна ділянка передається в оренду разом з водним об'єктом, - ставок площею водного простору 10,5234 га.

Відповідно до частини 26 статті 137 Земельного кодексу України право на земельну ділянку, набуте за результатами проведених торгів, підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом, а стаття 17 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що об'єкт (в даному випадку земельна ділянка з розташованим на ній водним об'єктом) вважається переданою орендодавцем (Попівська сільська рада) орендареві ( ОСОБА_1 ) з моменту реєстрації права оренди.

Відповідач вказує, що в матеріалах доданих до позовної заяви відсутня відмова державного реєстратора в реєстрації права оренди земельної ділянки на яку посилається Позивач, як підстава для оскарження договору.

У разі наявності відмови в державній реєстрації прав на земельну ділянку, Позивач мав змогу оскаржити її в судовому порядку. На переконання Відповідача оскаржуваний договір оренди землі повністю відповідає чинному законодавству України, складений відповідно до Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220.

У зв'язку з тим, що право оренди на земельну ділянку поширюється на водний об'єкт (ставок) який на ній знаходиться з орендарем такої земельної ділянки укладається також договір оренди водного об'єкта, відповідно до Типового договору оренди водних об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013р. № 420, який підлягає погодженню з Держводагентством.

У той час як договір оренди землі в даному випадку між організатором земельних торгів і переможцем торгів укладається безпосередньо в день проведення торгів окремо на кожний лот, і вважається укладеним в день торгів тобто з моменту його підписання сторонами, договір оренди водного об'єкта додатково потребує погодження Держводагентства.

З метою якісної підготовки договору оренди водного об'єкта Відповідач до проведення земельних торгів та після їх проведення звернувся до сектору у Полтавській області Держводагентства та отримавши відповідні зауваження та пропозиції підготував та уклав з Позивачем відповідний договір.

Порядок проведення земельних торгів не містить в собі жодних вимог щодо укладення договору оренди водного об'єкта. У статті 51 Водного кодексу України визначено, що водні об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою, що не в повній мірі відповідає усталеним правилам, що первинне, а що вторинне, і тільки зараз в законопроекті № 3157 Верховна Рада розглядаючи у другому читанні пропонує у статті 5 Водного кодексу України зазначити «Водні об'єкти надаються в користування на земельних торгах за договором оренди землі в комплексі, з розташованим на ній водним об'єктом. Право оренди земельної ділянки під водним об'єктом поширюється на такий водний об'єкт.

Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом затверджується Кабінетом Міністрів України, усуваючи таким чином неузгодженість деяких положень Земельного кодексу України та Водного кодексу України в питаннях оренди водних об'єктів, право оренди на які набуто за результатами земельних торгів.

У роз'ясненні Укрдержреєстру від 10.03.2015р. № 341/12-15-06 на яке посилається Позивач, зазначається, що на підставі договору оренди водних об'єктів виникає право оренди земельної ділянки водного фонду під водним об'єктом, але це положення застосовується коли площі і контури водного об'єкта і земельної ділянки співпадають, в іншому випадку, як зазначено в роз'ясненні, право оренди земельної ділянки виникає на підставі договору оренди землі.

Таким чином, виходячи з матеріалів доданих до позовної заяви представники відповідача вважають, що Позивач самоусунувся від реєстрації права на земельну ділянку та погодження договору оренди водного об'єкта з Держводагентством, ніяких доводів щодо своїх зусиль, або вчинення конкретних дій не надав.

Разом з тим, Попівська сільська рада, прийняла до уваги всі обставини, з'ясування яких вимагає закон та порядок проведення земельних торгів для прийняття відповідних рішень, обґрунтовано та законно визначила орендаря земельної ділянки та водного об'єкта громадянина ОСОБА_1 з яким було укладено відповідні договори оренди землі та водного об'єкта.

У відзиві третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ПП Регіональний інвестиційний центр аукціонів», який надійшов до суду 16.04.2019, також заперечуються позовні вимоги ОСОБА_1 посилаючись на підстави викладені у відзиві відповідача.

В судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позовних вимог та вказував, що саме бездіяльність Попівської сільської ради Миргородського району щодо неналежного оформлення документів перед проведенням земельного аукціону призвели до обставин, коли він не може реалізувати своє право оренди на ставок. На підтвердження неналежного оформлення документів перед проведенням земельних торгів та укладення договору оренди земельної ділянки позивач посилається на листи завідуючого сектору у Полтавській області Держводагенства № 5218/пл./30-16 від 03.08.2016 та № 51/ПЛ/30-18 в яких викладені підстави відмови в погодженні договорів оренди водного об'єкта.

У зв'язку із ситуацією, яка склалась він ініціював питання розірвання договору оренди та повернення сплачених коштів. Незважаючи на розірвання договорів оренди Попівська сільська рада відмовляється повертати внесену орендну плату в сумі 186333,16 грн. Тому він вважає, що єдиним шляхом повернення коштів є визнання спірного договору оренди недійсним.

Присутні в судовому засіданні представники відповідача та третьої особи в своїх виступах наполягали на правомірності дій відповідача та відсутності підстав для визнання спірного договору недійсним.

Заслухавши виступи учасників процесу, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до переконання, що позов не підлягає до задоволення .

31.01.2017, на підставі протоколу № 1 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельну ділянку водного фонду комунальної власності від 31.01.2017 року між Попівською сільською радою Миргородського району Полтавської області та позивачем укладено договір оренди землі. У відповідності договору позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для рибогосподарських потреб з кадастровим номером НОМЕР_1 , яка розташована в с АДРЕСА_1 району Полтавської області. Договір укладено строком на 49 років.

У відповідності до умов Договору оренди землі, земельна ділянка передається в оренду разом з розташованим на ній водним об'єктом - ставком з площею водного простору 10,5234 га.

На виконання вимог п. 9 Договору, позивач сплатив орендну плату за перший рік у розмірі 186333,16 грн..

Після підписання договору оренди землі від 31.01.2017 року та Договору оренди водного об'єкту від 31.01.2017 року, позивач отримав свої екземпляри у Попівській сільській раді Миргородського району.

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про оренду землі», об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Позивач вказує, що звернувшись сектору у Полтавській області Держводагенства з метою погодження договору оренди водного об'єкту отримав відмову, а тому не провів в подальшому державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.

В подальшому позивач звернувся до Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області вх. №70 від 20.06.2018р. з вимогою розірвати договір оренди землі від 31.01.2017 р., скасувати нарахування орендної плати за 2018 р. та відшкодувати сплачену орендну плату за минулий період (а.с. 18).

За наслідками розгляду заяви, Попівська сільська рада Миргородського району Полтавської області на двадцять четвертій сесії сьомого скликання, прийняла рішення від 17.07.2018 р. (а.с.19-20) про розірвання договору оренди землі, орендну плату сплатити за фактичний період користування земельною ділянкою.

Положення статті 17 Закон України «Про оренду землі» від 06.10.1998 N 161-XIV, відповідно до якої об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

Крім того, статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Разом із тим, цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України по справі від 19.02.2014 № 6-162ц13). В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

На сьогодні, Верховним Судом висловлено наступну правову позицію щодо початку відліку строку дії договору оренди землі: "Строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення".

Враховуючи викладене спірний договір оренди землі від 31.01.2017 між позивачем та відповідачем був укладений, однак не діяв так як не був зареєстрований в державному реєстрі.

Позивачем не надано суду відмови державних реєстраторів в реєстрації спірного договору оренди земельної ділянки в реєстрі прав на нерухоме майно. Тому суд не вбачає можливим визначати дану підставу для визнання спірного договору недійним.

Статтею 204 ЦК України визначена правова презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вимоги статті 203 ЦК України є наступними : зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Перевіривши відповідність умов договорів оренди від 31 січня 2017 року вимогам ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», суд вважає, що в них зазначені істотні умови, передбачені цієї нормою закону в тій редакції, яка діяла станом на момент їх укладення.

Однією з підстав визнання спірного договору оренди землі недійсним позивач вказує на введення його в оману Попівською сільською радою щодо обставин правочину. Однак в позовній заяві не вказано щодо яких саме обставин позивача було введено в оману, а судом в ході судового розгляду не здобуто доказів, які б слугували підставою для визнання спірного договору недійсним з підстав визначених статтею 230 ЦК України.

Керуючись ст .ст. 13, 81, 259, 260, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити у повному обсязі у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання недійсним договору оренди землі від 31.01.2017 року, укладений між позивачем та відповідачем.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Полтавського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 04.03.2019.

Суддя : О.А. Городівський