Ухвала

від 10.05.2019 по справі 464/2495/19

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №464/2495/19

пр № 2/464/1131/19

УХВАЛА

10 травня 2019 року Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,

секретар судового засідання - Кравс С.В.,

за участі: позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Міли-Полякова Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

встановив:

У провадженні Сихівського районного суду м. Львова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веліт Контракт», за участі третьої особи - ОСОБА_3, про встановлення факту порушення прав інтелектуальної власності та зобов'язання вчинити певні дії. Позов мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_3 є співвласниками патенту України №НОМЕР_3 на корисну модель «Спосіб отримання твердого пористого матеріалу» та патенту України № НОМЕР_1 на корисну модель «Теплоізоляційний неавтоклавний ніздрюватий бетон». Вказаними патентами захищені технологічний процес виготовлення будівельного матеріалу та сировинний склад матеріалу, відтак усіма виключними майновими правами на території України володіють позивач та третя особа. Однак, позивачеві з відкритих джерел стало відомо, що відповідачем здійснюється виробництво та реалізація продукції під торговим знаком «Веліт», іменованої «мінеральним утеплювачем «Веліт» або «теплоізоляційними ніздрювато-бетонними плитами «Веліт», або плитами теплоізоляційними ніздрюватобетонними D120 Веліт®», яка, на переконання позивача, отримана у спосіб та за складом, що передбачені його запатентованими технічними рішеннями, що вимагає вжиття заходів захисту прав інтелектуальної власності.

Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони Державному підприємству «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» реєструвати та видавати ТОВ «Веліт Контракт» сертифікат відповідності на продукцію «плити теплоізоляційні з ніздрюватих бетонів D120 Веліт ®»; заборонити Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів здійснювати державну санітарно-епідеміологічну експертизу та видавати ТОВ «Веліт Контракт» висновок санітарно-епідеміологічної експертизи про відповідність вимогам чинного санітарного законодаства України щодо продукції «плити теплоізоляційні з ніздрюватих бетонів D120 Веліт ®». Крім цього, позивач вважає за необхідне застосувати зустрічне забезпечення позову з метою забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у формі внесення грошового депозиту у розмірі 10000 грн. Заяву обґрунтовано тим, що факт отримання виробником промислової продукції документів щодо відповідності продукту вимогам стандартів та безпеки є для споживачів підтвердженням з боку держави в особі органів контролю правомірності перебування відповідної продукції у правовому полі держави. Враховуючи те, що, на думку позивача, відповідачем порушено права інтелектуальної власності, існування вищевказаних документів може значно ускладнити захист прав інтелектуальної власності, а відновлення порушених прав вимагатиме додаткових дій щодо окремого оскарження нормативно-правових актів індивідуальної дії з притягненням співвідповідачами відповідних державних органів. Такі документи мають тривалий період чинності, а визнання їх недійсними може бути досить проблематичним. Проте, коли такі реєстраційно-дозвільні документи ще не отримані відповідачем, такому розвитку подій можливо запобігти шляхом забезпечення позову.

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Міла-Поляков Д.П., викликані до суду для надання додаткових пояснень, заяву про забезпечення підтримали. Додатково вказали, що відповідачем отримано на даний час ряд документів, що є безтерміновими та є проміжними етапами для отримання реєстраційно-дозвільних документів, про які йде мова у заяві про забезпечення позову. Параметри продукції відповідача свідчать, що така є тотожною продукції, власником патенту на яку є позивач та третя особа. Крім цього, позивачем зазначено, що керівник відповідача раніше працював разом з ним та зі спілкування з позивачем, як з винахідником продукції, дізнався інформацію, яка надає можливість виготовляти таку продукцію. Крім цього, позивачу відомо, що відповідачем позиціонується своя продукція, як така, що аналогічна продукції, власниками патенту на яку є позивач та третя особа, тільки з застереженням, що продукція відповідача має додаткові переваги. Виготовлення продукції без отримання вищевказаних реєстраційно-дозвільних документів можлива, проте суттєво обмежує сектор збуту. Також зазначили, що заява про забезпечення позову готувалася до подання позовної заяви, у зв'язку з чим у такій кілька разів вказано, що забезпечення стосується майбутнього відповідача та майбутнього позову, що необхідно вважати опискою. Розмір зустрічного забезпечення визначено, виходячи з орієнтовної вартості процесу виготовлення документів, які на даний час, як проміжні, отримано відповідачем, а види забезпечення позову фактично не вплинуть на існуючу специфіку діяльності відповідача. Просили суд заяву задовольнити.

Відповідно до положень статті 153 ЦПК України, заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення інших учасників справи.

Оглянувши матеріали заяви та матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно з ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 154 ЦПК України передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 „Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, із матеріалів справи встановлено, що на переконання сторони позивача, діями відповідача, з підстав, що викладені вище, порушуються права інтелектуальної власності. На підтвердження таких обставин позивачем надано документи, що підтверджують отримання ним та третьою особою відповідних патентів, свідоцтва на знак для товарів і послуг, надано інформацію з веб-сайту відповідача щодо виробництва та реалізації теплоізоляційних ніздрювато-бетонних плит, копії документів, про отримання відповідачем протягом 2017-2018 років у ДП «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» протоколів випробувань продукції, а також позивачем та представником позивача надано додаткові пояснення безпосередньо в судовому засіданні.

Враховуючи всі вищенаведені обставини в сукупності, суд дійшов висновку, що запропоновані позивачем види забезпечення позову є пропорційними суті спору та обсягу позовних вимог способом втручання у права та інтереси відповідача. На основі встановлених обставин суд дійшов висновку, що є достатньо обґрунтованими доводи сторони позивача про те, що невжиття на даний час заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позовних вимог.

Крім цього, запропоноване позивачем зустрічне забезпечення у розмірі 10000 грн., враховуючи діяльність відповідача без отримання до цього часу відповідних реєстраційно-дозвільних документів та проходження ряду випробувань, на переконання суду на даний час є співмірним із заходами забезпечення позову.

У зв'язку з цим, заяву про забезпечення позову необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 154 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Забезпечити позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веліт Контракт», за участі третьої особи - ОСОБА_3 , про встановлення факту порушення прав інтелектуальної власності та зобов'язання вчинити певні дії, зокрема:

-заборонити Державному підприємству «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ДП «Львівстандартметрологія», ЄДРПОУ 04725912, 79005, м. Львів, вул. Князя Романа, 38) реєструвати та видавати Товариству з обмеженою відповідальністю «Веліт Контракт» (ЄДРПОУ 39184121, 79066, м. Львів, вул. Сихівська, 8/87) сертифікат відповідності на продукцію «плити теплоізоляційні з ніздрюватих бетонів D120 Веліт®»;

-заборонити Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба, ЄДРПОУ 39924774, 01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1) здійснювати державну санітарно-епідеміологічну експертизу за зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Веліт Контракт» та видавати вказаному товариству висновок санітарно-епідеміологічної експертизи про відповідність вимогам чинного санітарного законодаства України щодо продукції «плити теплоізоляційні з ніздрюватих бетонів D120 Веліт ®».

Застосувати зустрічне забезпечення позову шляхом зобов'язання позивача ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову внести на депозитний рахунок Сихівського районного суду м. Львова грошові кошти у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень, про що протягом трьох днів повідомити суд шляхом надання відповідних документів.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред'явлення ухвали до виконання - три роки.

Боржники: Державне підприємство «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ДП «Львівстандартметрологія», ЄДРПОУ 04725912, 79005, м. Львів, вул. Князя Романа, 38); Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба, ЄДРПОУ 39924774, 01001, м. Київ, вул. Грінченка, 1).

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Дулебко Н.І.