Рішення

від 03.05.2019 по справі 415/8063/18

ЛИСИЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

у.н. 415/8063/18

н.п. 2/415/356/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2019 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

з участю секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи - Лисичанський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області,приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., який було вчинено 31 жовтня 2017 року та зареєстровано в реєстрі за № 10469, про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором б/н від 27.10.2007 у розмірі 127223,56 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 27 жовтня 2007 року між позивачем та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено кредитний договір б/н. Через складну ситуацію у позивача виникла заборгованість за кредитним договором. 31.10.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. було вчинено виконавчий напис № 10469 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором. 06.06.2018 Лисичанським МВ ДВС відкрито виконавче провадження за виконавчим написом нотаріуса № 56546916. 24 вересня 2018 року позивачка дізналась про вчинення виконавчого напису, коли отримала ухвалу Лисичанського міського суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. Вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням діючого законодавства, а тому є таким, що підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання не з'явилась, надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з'явився, надав письмові пояснення, в яких зазначено, що умови кредиту позивачем порушувались, у зв'язку з чим виникла заборгованість. АТ КБ «Приватбанк» звернулось до приватного нотаріуса за здійсненням виконавчого напису та надала всі необхідні документи, на підставі яких нотаріусом здійснено виконавчий напис та стягнуто з позивачки суму боргу за кредитним договором. Вважає порушень з боку нотаріуса не допущено, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. в судове засідання не з'явилась, надала суду документи, на підставі яких було вчинено виконавчий напис та письмові пояснення, в яких зазначила, що порушень при вчинені виконавчого напису вчинено не було. Просила у задоволенні позову відмовити.

Представник Лисичанського МВ ДВС ГТУЮ у Луганській області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В судовому засіданні встановлено, що згідно виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. 31.10.2017, на підставі ст. 34 ч. 1 п. 19, ст. ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в редакції від 10.12.2014 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», про стягнення з ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, місце проживання: АДРЕСА_2, дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_2, місце народження – с. Покровське Троїцького району Луганської області, місце роботи – ПП «Пресс – Маркет» в місті Лисичанськ Луганської області, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», що є правонаступником Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», місцезнаходження якого: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок №1Д, ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570, к/р НОМЕР_3 у УНБУ в Дніпропетровській області, МФО 305299, невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору б/н від 27.10.2007 грошових коштів у сумі 124223,56 грн., з урахуванням: - заборгованості за кредитом у розмірі 9941,33 грн.; - заборгованості за відсотками у розмірі 107866,82 грн.; - заборгованості з пені та комісії у розмірі 500 грн.; штрафу у розмірі 5915,41 грн., стягнення здійснюється за період з 27 жовтня 2007 року по 30 вересня 2017 року. Виконавчий напис має бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох років з дня його вчинення /а.с.8/.

24 вересня 2018 року позивачу стало відомо про відкриття виконавчого провадження Лисичанським МВ ДВС № 56546916 від 06.06.2018 про стягнення з неї на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості в розмірі 127223,56 грн.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Так, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищевказаних норм суд дійшов наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №207/1587/16.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на викладене, з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. 31.10.2017 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 10469, за яким стягнення здійснюється за період з 27.10.2007 по 30.09.2017.

Нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, вчинивши його поза межами трирічного строку, встановленого нормами ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Крім того, згідно ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 № 1669 на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 р. громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 р. з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Такий перелік був затверджений розпорядженнями КМУ №1053-р від 30.10.2014 р., яке не було зупинене на час нарахування заборгованості, і №1275-р від 02.12.2015 р., яке підлягає застосуванню на час розгляду справи судом в частині скасування нарахованих сум штрафів, та включає м. Лисичанськ, в якому зареєстрована позивач.

На день розгляду справи судом проведення антитерористичної операції не припинено,

З назви та змісту тесту Указу Президента України №116/2018 від 30 квітня 2018 р. неможливо зробити висновок про припинення проведення антитерористичної операції, затверджений цим Указом текст рішення РНБО зазначений для службового користування та не оприлюднений, тому суд вважає, що, виходячи з принципу правової визначеності, положення ст. 2 зазначеного Закону продовжують діяти.

З розрахунку заборгованості, наданого стягувачем нотаріусу вбачається, що пеня та комісія боржнику нараховувалась з 03.12.2007 р., докази того, що нарахування пені припинено до 14 квітня 2014 р. у суду відсутні, бо розрахунок наданий суду не у повному обсязі. Суми штрафів позивачці також нараховані при зверненні до нотаріуса, тобто в порушення вищевказаних положень закону.

Крім того, відповідно до ст. 91 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом одного року з моменту його вчинення.

З виконавчого напису вбачається, що нотаріусом помилково всупереч вимогам ст. 91 Закону України «Про нотаріат» вказано строк пред'явлення виконавчого напису до примусового виконання протягом трьох років.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем до суду не надано жодного доказу вчинення виконавчого напису з дотриманням всіх вимог, передбачених законодавством.

З огляду на зазначене, вбачається, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, є достовірними та обґрунтованими, сумніву у суду не викликають, а тому, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до ст. 141 ЦПК України, на користь позивача з відповідача слід стягнути судові витрати, сплачені при поданні позовної заяви в розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 7, 10, 12, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», код 14360570, яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа – Лисичанський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, код ЄДРПОУ 34864826, яке розташоване за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. Д.І.Менделєєва, буд. 53, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, адреса: АДРЕСА_3 - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, який було вчинено 31 жовтня 2017 року та зареєстровано в реєстрі за № 10469, про стягнення з ОСОБА_1, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, проживає за адресою: АДРЕСА_2, на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 124223 (сто двадцять чотири тисячі двісті двадцять три) грн. 56 коп.

Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного тексту 13 травня 2019 р..

Суддя: