Ухвала

від 10.05.2019 по справі 19/64/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про задоволення скарги на дії або бездіяльність

органу ДВС, приватного виконавця

"10" травня 2019 р. Cправа № 19/64/2012/5003

Суддя Господарського суду Вінницької області Яремчук Ю.О., розглянувши матеріали скарги (№ 23-1/03 від 23.03.2019 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" на дії та бездіяльність Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" (вул. Ак.Глушкова, буд. 40, корп. 5, офіс 526, м. Київ, 03187)

до: Фермерського господарства "Ніколас І.Д." ( вул . Шевченка, буд.19, с. Махнівка , Козятинський р-н., Вінницька обл., 22133)

про стягнення 24 823,75 грн

При секретарі судового засідання Резніченко Ю.В.

За участю представників:

позивача (скаржника): не з'явився

відповідача (боржника): не з'явився

Козятинського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області: не з'явився

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство "Бродецький цукровий завод" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фермерського господарства "Ніколас І.Д." про стягнення 24 823,75 грн.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 20.11.2012 р. (суддя Яремчук Ю.О.) позов задоволено повністю, стягнуто з Фермерського господарства "Ніколас І.Д." на користь Відкритого акціонерного товариства "Бродецький цукровий завод" 24 823,75 грн заборгованості та 1609,50 грн витрат по сплаті судового збору.

03.12.2012 р. на виконання рішення суду по справі № 19/64/2012/5003 було видано відповідний наказ.

Ухвалою суду від 10.12.2015 р. замінено сторону Стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бродецький цукровий завод" по виконанню наказу Господарського суду Вінницької області у справі № 19/64/2012/5003 від 03.12.2012 р., на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс".

28.03.2019 р. до суду надійшла скарга (№ 23-1/03 від 23.03.2019 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" на дії та бездіяльність Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області у виконавчому провадженні № 54182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. по справі № 19/64/2012/5003, яка згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 29.03.2019 р. відкладено вирішення питання про прийняття скарги (№23-1/03 від 23.03.2019 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" на дії та бездіяльність Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області у виконавчому провадженні № 54182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. по справі № 19/64/2012/5003 та клопотання (№23-2/03 від 23.03.2019 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про участь в судовому засіданні в режим відеоконференції до повернення матеріалів справи №19/64/2012/5003 до Господарського суду Вінницької області.

Станом на 02.05.2019 р. матеріали справи перебувають в Господарському суді Вінницької області.

Ухвалою суду від 02.05.2019 р. призначено скаргу (№ 23-1/03 від 23.03.2019 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" на дії та бездіяльність Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області у виконавчому провадженні № 54182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. по справі № 19/64/2012/5003 до розгляду в судовому засіданні на 10.05.2019 р.

08.05.2019 р. до суду від скаржника надійшло клопотання (№07-1/05 від 07.05.2019 р.) про розгляд справи за наявними в ній документами за відсутності представника ТОВ "Компанія "Нотапс".

10.05.2019 р. на адресу суду надійшов відзив від Козятинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Вінницькій області (вих. № 9553 від 08.05.2019 р.) на скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс", в якому зокрема уповноваженим представником зазначено, що судове засідання по розгляду скарги слухати без участі представника Козятинського МР ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області.

В судове засідання призначене на 10.05.2019 р. учасники справи не з'явились, при цьому судом враховано клопотання скаржника та органу ДВС про розгляд справи без їх участі.

При цьому судом враховується, що неявка учасників справи та інших осіб (стягувача, боржника) не є перешкодою для розгляду скарги (ч.2 ст.342 ГПК України).

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, дослідивши матеріали виконавчого провадження по виконанню наказу виданого 03.12.2012 року Господарським судом Вінницької області у справі № 19/64//2012/5003 судом встановлено наступне.

Як вбачається із скарги на дії відділу ДВС остання мотивована наступним: Постановою Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 12.09.2018 р. відновлено виконавче провадження №54182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. по справі № 19/64/2012/5003.

Скаржник зазначає, що на сьогоднішній день наказ Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. по справі № 19/64/2012/5003 не виконаний, а відповідно до офіційних відомостей, які містяться на офіційному веб сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, належних своєчасних допустимих та об'єктивних виконавчих дій не вчинялося.

На підставі вказаного скаржник просить суд визнати дії Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області незаконними та протиправними.

В письмовому відзиві на скаргу Козятинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області зазначив, що подана скарга є необґрунтованою та просить в її задоволенні відмовити зазначаючи, що державним виконавцем проведено всі виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" з метою повного та своєчасного виконання рішення, а саме накладено арешт на майно та рахунки боржника, з метою встановлення майна на яке можливо звернути стягнення надано запити до установ та організацій, що здійснюють реєстрацію права власності, неодноразовий виїзд за адресою, яка вказана у виконавчому документі.

Із матеріалів справи та виконавчого провадження судом встановлено,

Постановою Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 12.09.2018 року відновлено виконавче провадження № 54182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. по справі № 19/64/2012/5003.

11.01.2019 р., 25.01.2019 р., 13.02.2019 р., 22.02.2019 р., 14.03.2019 р., 27.03.2019 р., державним виконавцем формувались запити про номери рахунків відкритих боржником у банках та інших фінансових установах до Державної податкової служби України.

10.01.2019 р. та 10.04.2019 р. державним виконавцем на підставі ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» направлено запити до: Начальника ТСЦ 0541 РСЦ МВС у Вінницькій області 21100, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Ботанічна, 24; Держархбудінспекція 21000, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Театральна 14; Калинівська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області Вінницька обл., м. Козятин, вул. П.Орлика, 19; Управління статистики Вінницька обл., м. Козятин, вул.П.Орлика 10; Держархбудінспекція м. Київ, Л.Українки 26; Головне управління статистики у Вінницькій області, 21000, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе,15; ДП Держреєстри України м. Київ, вул. Бауманська, 9-12; Агенство по ідентифікації та реєстрації тварин 04119, м. Київ, вул. Сім"ї Хохлових, 15; Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті 01135, м. Київ, прос. Перемоги, 14; Державна авіаційна служба України 01135, м. Київ, прос. Перемоги, 14; Міністерство доходів і зборів України 04655, м. Київ, Львівська площа, 8; ВФ ДП НАІС 21000, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пирогова; Управління агропромислового розвитку Козятинської райдержадміністрації 22100, Вінницька обл., м. Козятин, вул. П.Орлика, 10; Міністерство інфраструктури України 01135, м. Київ, п-кт. Перемоги, 14; Філія ЦТС "Ліски" ПАТ "Укрзалізниця" 02092, м. Київ, вул. Довбуша, 22; Філія Головний інформаційно-обчислювальний центр» є відокремленим підрозділом ПАТ «Укрзалізниця» м. Київ, вул. І.Франка, 21-23; Держпродспоживслужба 22400, Вінницька обл., Калинівський р-н., м. Калинівка, вул.Пушкіна; Головний центр обробки спеціальної інформації ДПС м Київ, вул. Володимирська 26; Департамент державної реєстрації та нотаріату 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13; Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1; Фонд соціального страхування України 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 28; Державна прикордонна служба 01601, м. Київ, вул. Володимирська 26; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку 01010, м. Київ, вул. Московська, 8 корп. 30; Міністерство економічного розвитку та торгівля 01008, м. Київ, вул. М.Грушевського, 12/2; Державна фіскальна служба України 04655, м. Київ, Львівська площа, 8; Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України 01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10; Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; Калинівська ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області Вінницька обл., м. Козятин, вул. П.Орлика, 19; Центр державного земельного кадастру ДП при Держкомземі України 02000, м. Київ, вул. Ополчення,3; Махнівська сільська рада 22133, Вінницька обл., Козятинський р-н, с. Махнівка, вул. Ніколького,15; ДП "Аграрні Реєстри" 01001, м. Київ, вул. Хрещатк,24; філія "Український центр інноватики та патентно-інформаційний центр" 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26; Начальнику Держгеокадастру у Вінницькій області 21000, Вінницька обл, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе,7; ДП "Центр державного земельного кадастру" 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення,3.

Згідно отриманих відповідей рухомого, нерухомого майна, земельних ділянок, грошових активів та будь-якого іншого майна за боржником не виявлено.

На запит державного виконавця отримано відповідь з Козятинського МР ДР АЦС про те що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. зареєстровано смерть громадянина ОСОБА_1 , керівника ФГ «Ніколас І.Д.».

13.03.2019 р. державним виконавцем з метою перевірки майнового стану боржника здійснено вихід за адресою знаходження боржника АДРЕСА_4 в ході якого встановлено, що за вказаною адресою знаходиться житловий будинок, перевірити майновий стан не виявилось можливим так як директор підприємства - боржника ОСОБА_1 помер. В даному випадку державний виконавець не звертався до суду з поданням про встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України, так як відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником юридичної особи ФГ «Ніколас І.Д.» являється ОСОБА_1 , який помер.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних міркувань щодо поданої скарги.

Виконавчі дії державним виконавцем Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області щодо виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. у справі № 19/64/2012/5003 вчинялися після набрання чинності Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р., який набрав чинності 05.10.2016 р., оцінка правомірності дій державного виконавця здійснюється на відповідність нормам Закону України "Про виконавче провадження" (далі ЗУ "Про виконавче провадження") від 02.06.2016 р.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р., виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ст. 2 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно ч.1 ст.5 ЗУ "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

Відповідно до ч. 2 ст.7 ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, при цьому державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження, можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Такими заявами в розумінні норм Закону України "Про виконавче провадження" є: заява стягувача про передачу виконавчого документа від одного приватного виконавця іншому або відповідному органу державної виконавчої служби, або від органу державної виконавчої служби - приватному виконавцю (ч. 5 ст. 5 Закону); заява сторони, а також заінтересованої особи про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником (ч. 5 ст. 15 Закону); заява стягувача про прийняття виконавцем рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень) (п. 11 ч. 2 ст.18 Закону); заяви про відвід виконавця (ст. 23 Закону); заява стягувача про примусове виконання рішення (ч. 1 ст. 26 Закону); заяви учасника виконавчого провадження про порядок надсилання документів виконавчого провадження (ч.4 ст. 28 Закону); заяви про відкладення проведення виконавчих дій, заява сторони до державного виконавця про звернення до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення (ст.ст. 32, 33 Закону); заява стягувача про повернення виконавчого документа (ч. 1 ст.37 Закону); заява стягувача про зарахування стягнутих з боржника коштів (ст. 47 Закону); заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно (ст. 59 Закону); заява стягувача про відновлення виконавчого провадження (ч. 6 ст. 67 Закону); заява стягувача про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника (ч. 2 ст. 68 Закону); заява сторони виконавчого провадження про виправлення допущених у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичних і чи арифметичних помилок (ч. 3 ст. 74 Закону); заяви стягувача або боржника повідомляти про розрахунок заборгованості у порядку ст.71 Закону.

Тобто, норми Закону передбачають подання заяв сторонами виконавчого провадження чи заінтересованими сторонами тільки на виконання заходів виконавчого провадження.

Згідно із ст.10 ЗУ "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 13 ЗУ "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Згідно з ч.1, п.3 ч.2 ст.18 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

У ч. 3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

Відповідно до ч.ч.2,8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно із ч. 2 ст. 36 ЗУ "Про виконавче провадження" розшук майна боржника виконавець організовує шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

З системного аналізу вищевказаних норм слідує, що вчинення заходів направлених на примусове виконання рішення суду, включаючи заходи передбачені ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", не є абсолютним правом виконавця, а є його обов'язком, оскільки в контексті вимог цієї статті, державний виконавець саме зобов'язаний вживати передбачених Законом та всі можливі заходи для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду.

Державним виконавцем не обґрунтовано та не доведено неможливість та неефективність вчинення інших заходів ніж ті, які були ним здійснені з метою виконання рішення суду у справі, а також не доведено безрезультатність здійснення заходів з розшуку майна боржника протягом строку встановленого законом.

З матеріалів справи судом встановлено, що державним виконавцем не проведено усіх можливих та необхідних дій щодо виконання рішення суду у справі № 19/64/2012/5003, не вжито всіх передбачених законом заходів щодо виявлення іншого майна (майнові права)

З врахуванням викладеного, вимога скаржника: "Визнати за період із 22 грудня 2018 року по 22 березня 2019 року незаконною та протиправною бездіяльність державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області у виконавчому провадженні №54182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03 грудня 2012 року по справі №19/64/2012/5003, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №54182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03 грудня 2012 року по справі №19/64/2012/5003 із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження" та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану Боржника та примусове виконання наказу господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 року по справі № 19/64/2012/5003 - підлягає задоволенню.

Згідно з п.п.11,12 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012р. №512/5, запит виконавця є письмовим документом, який є обов'язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою. У вимозі, дорученні, запиті виконавця обов'язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім'я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання.

Суд зауважує, що ТОВ "Компанія "НОТАПС" є виробником сільськогосподарської продукції (згідно відомостей із ЄДРПОУ) із використання земельних ділянок, належних йому на праві власності та/або використанні.

З матеріалів справи слідує, що органом ДВС було здійснено заходи примусового виконання щодо направлення запитів до районного та обласного відділу статистики із вимогою про надання інформації статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності Боржника за формами звітності, визначених наказом Державним комітетом статистики України від 27.08.2008 року за № 296 "Про затвердження інструкцій щодо заповнення форм державних статистичних спостережень у галузі сільського господарства зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.09.2008 року за № 877/15568, з метою отримання інформації щодо сільськогосподарської діяльності Боржника., а саме 10.01.2019 р.та 10.04.2019 р. органом ДВС направлялись відповідні запити.

З врахуванням викладеного та норм чинного законодавства вимога: "Визнати за період із 22 грудня 2018 року по 22 березня 2019 року незаконною та протиправною бездіяльність державного виконавця Козятинського МР ВДВС ГТУІО у Вінницькій області у виконавчому провадженні №54182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03 грудня 2012 року по справі №19/64/2012/5003, котра виразилась у не здійснені заходів примусового виконання щодо направлення запитів до районного (обласного) відділу статистики із вимогою про надання інформації статистичного спостереження сільськогосподарської діяльності Боржника за формами звітності, визначених Наказом Державним комітетом статистики України від 27 серпня 2008 року № 296 "Про затвердження інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень у галузі сільського господарства" та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2008 року за №877/15568, з метою отримання необхідної інформації - не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги скарги про зобов'язання державного виконавця або іншої посадової особи МРВДВС ГТУЮ у Вінницькій області внести всі документи, які стосуються виконавчого провадження № 54182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області по справі №19/64/2012/5003 від 03.12.2012 р. до Автоматизованої системи виконавчого провадження, господарський суд також задовольняє скаргу в цій частині з огляду на таке.

Згідно з п.2 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказ Міністерства юстиції України від 05.08.2016р. №2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2016р. за №1126/29256, автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп'ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.

Відповідно до п.п.2,3 розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, виконавцем до Системи обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов'язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.

Згідно з положеннями п.п.1,2 розділу VІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, Міністерство юстиції України забезпечує вільний та безоплатний доступ до інформації Системи у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації (на основі поширених веб-оглядачів та редакторів) без обмежень та цілодобово у формі відкритих даних. З метою забезпечення доступу до інформації Системи сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз'яснюється таке право, вказуються адреса відповідного веб-сайту в мережі Інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання. Система забезпечує можливість формування сторонами виконавчого провадження узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, із зазначенням дати їх прийняття (вчинення) та з можливістю роздрукування такої інформації.

Отже, державним виконавцем вносяться відомості про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до автоматизованої системи виконавчого провадження, доступ до якої є відкритим у мережі Інтернет з урахуванням наявного у сторони виконавчого провадження ідентифікатору для доступу до інформації про виконавче провадження.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що за відсутності доказів в матеріалах справи про внесення всіх відомостей до Автоматизованої системи виконавчого провадження, вимога скаржника про: "Зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу Козятинського МРВДВС ГТУЮ у Вінницькій області внести всі документи, які стосуються виконавчого провадження №54182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. по справі № 19/64/2012/5003 до Автоматизованої системи виконавчого провадження" - є правомірною та підлягає задоволенню.

З огляду на вище встановлені обставини скарги та наведені норми законодавства, враховуючи, що державним виконавцем не проведено усіх можливих та необхідних дій, вчасно та періодично, щодо виконання рішення суду у справі № 19/64/2012/5003, суд дійшов висновку про задоволення даної скарги.

З врахуванням викладеного вимога скарги: "Зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу Козятинського МРВДВС ГТУЮ у Вінницькій області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 54182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. по справі № 19/64/2012/5003 із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження", та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03 грудня 2012 року по справі № 19/64/2012/5003" - підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями ст.129 Конституції України обов'язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012р. вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

У ч.ч.2,4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 20.07.2004р. у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах "Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції".

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", рішення Європейського суду від 15.10.2009р.).

Господарський суд вважає, що встановлена судом бездіяльність державного виконавця під час примусового виконання наказу Господарського суду Вінницького області у справі № 19/64/2012/5003 від 03.12.2012 р. порушує права стягувача на виконання рішення суду, яке гарантоване йому Конституцією України.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Крім того, скаржник просить суд покласти на Козятинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби понесені ним витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом скарги в сумі 2 700, 00 грн.

Відповідно до ст. 344 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів розмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 11-01-2019 від 11.01.2019 р., укладений між ТОВ "Компанія "НОТАПС" та адвокатом ОСОБА_3., акт прийому - передачі документів від 11.01.2019 р., акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 23.03.2019 р. в якому вказано обсяг та перелік наданих послуг адвокатом за Договором загальна вартість яких складає 2 700,00 грн та банківська квитанція від 23.03.2019 року про оплату наданих адвокатських послуг за Договором № 11-01-2019 від 11.01.2019 р. на загальну суму 2 700,00 грн.

Крім того додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009 р. виданого ОСОБА_3., довідку банку вих. № 170714SU14050600 від 14.07.2017 р. про відкриття ОСОБА_3 поточного рахунку, довідку № 325/26-50-18-05-22 від 18.02.2014 р. про взяття адвоката ОСОБА_3. на облік платника податків, повідомлення вих. № 368/26-50-18-05-12 від 19.03.2014 р. про взяття ОСОБА_3 на облік платника єдиного податку.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16).

Таким чином понесені скаржником (стягувачем) витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтвердженими доказами.

Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на Козятинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області в сумі заявленій скаржником.

Аналогічного висновку щодо покладення на сторону витрат на професійну правничу допомогу дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у додатковій постанові від 29.03.2018 р. у постанові № 907/357/16.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 18, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" на дії та бездіяльність Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області вих. № 23-1/03 від 23.03.2019 р. - задовольнити частково.

2. Визнати за період із 22 грудня 2018 року по 22 березня 2019 року незаконною та протиправною бездіяльність державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області у виконавчому провадженні №54182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03 грудня 2012 року по справі №19/64/2012/5003, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №54182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03 грудня 2012 року по справі №19/64/2012/5003 із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження" та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану боржника та примусове виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03 грудня 2012 року по справі № 19/64/2012/5003.

3. Зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу Козятинського МРВДВС ГТУЮ у Вінницькій області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 54182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03.12.2012 р. по справі № 19/64/2012/5003 із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження", та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03 грудня 2012 року по справі № 19/64/2012/5003.

4. Зобов' язати державного виконавця або іншу посадову особу Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області внести всі документи, які стосуються виконавчого провадження №54182827 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 03 грудня 2012 р. по справі № 19/64/2012/5003 до Автоматизованої системи виконавчого провадження.

5. У решті вимоги скаргу відхилити.

6. Стягнути з Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (вул. Червоноармійська, 39, м. Козятин, Вінницька область, 22100, код ЄДРПОУ - 34939084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" (вул. Академіка Глушкова, 40, корпус 5, офіс 526, м. Київ, 03187, код ЄДРПОУ - 38964292) 2 700 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

7. Згідно з приписами ч.2 ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

8. За приписами п.25 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвала про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.

9. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Північно - західного апеляційного господарського суду.

10. Державному виконавцю Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Лопатинській Наталії Михайлівні повідомити про виконання даної ухвали суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

11. Примірник повного тексту ухвали надіслати учасникам справи та відділу ДВС рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дата складання повного тексту ухвали 15.05.2019 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу (скаржнику) - (вул. Ак.Глушкова, 40, корппус 5, офіс 526, м.Київ, 03187)

3 - відповідачу (боржнику) - (вул. Шевченка, буд. 19, с.Махнівка, Козятинський р-н, Вінницька обл . , 22133)

4, 5 - Козятинському МР ВДВС - (вул. Червоноармійська, 39, м. Козятин, Вінницька область, 22100; вул.П.Орлика, 5, м. Козятин, Вінницька область, 22100)