Рішення

від 07.05.2019 по справі 910/17819/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.05.2019Справа № 910/17819/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Адвант Тревел (м. Київ)

До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Нові-Медіа (м. Київ)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Вісті Мас-Медіа (м. Київ)

Про визнання інформації недостовірною та спростування недостовірної інформації

Суддя Ващенко Т.М. Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

від позивача: Бахарєва Н.О.

від відповідача-1: Мостовенко Ю.В.

від відповідача-2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвант Тревел" (далі - ТОВ "Адвант Тревел") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові-Медіа" (далі - ТОВ "Нові-Медіа") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісті Мас-Медіа" (далі - ТОВ "Вісті Мас-Медіа") про визнання інформації недостовірною та спростування недостовірної інформації.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ "Адвант Тревел" зазначило, що поширена інформація є недостовірною, негативною, містить відомості про події, яких не існувало взагалі, та які не відповідають дійсності, з огляду на що позивачем пред'явлено вимоги:

- визнати інформацію, викладену в статті "ІНФОРМАЦІЯ_1" під авторством ОСОБА_3, яка була розміщена ІНФОРМАЦІЯ_3 на сайті "ВЕСТИ" в мережі Інтернет за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, який належить ТОВ "Нові-Медіа", недостовірною та такою, яка порушує право на недоторканність ділової репутації ТОВ "Адвант Тревел";

- зобов'язати ТОВ "Нові-Медіа" негайно розмістити на сайті "ВЕСТИ" в Розділі сайту "УКРАИНА" в мережі Інтернет за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 спростування недостовірної інформації окремою інтернет-сторінкою з наступним текстом тим самим розміром штрифту та штрифом, яким була опублікована недостовірна інформація: "(Назва) Спростування недостовірної інформації стосовно AdvantTravel. (Основний текст) 12 липня 2017 року на нашому сайті за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 була розміщена недостовірна інформація, яка порушила право на недоторканість ділової репутації тур агентства AdvantTravel (ТОВ "Адвант Тревел"). Інформація в статті не відповідає дійсності. Вказане у статті придбання туристами туру в AdvantTravel нe відбувалося, а коментарі AdvantTravel з цього приводу відповідно не надавались. Просимо вибачення у читачів та Advant Travel за дезінформацію";

- зобов'язати ТОВ "Вісті Мас-Медіа" негайно розмістити в газеті "ВЕСТИ, Всеукраинский выпуск" спростування недостовірної інформації окремою шпальтою (розворотом) з наступним текстом тим самим розміром штрифту та штрифом, яким публікуються інші статті: "(Назва) Спростування недостовірної інформації стосовно AdvantTraveL (Основний текст) 12 липня 2017 року на сайті газети "ВЕСТИ" за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 була розміщена недостовірна інформація, яка порушила право на недоторканість ділової репутації турагенства Advant Travel (TOB "АдвантТревел"), Інформація в статті не відповідає дійсності. Вказане у статті придбання туристами туру в AdvantTravel не відбувалося, а коментарі AdvantTravel з цього приводу відповідно не надавались. Просимо вибачення у читачів та AdvantTravel за дезінформацію";

4) стягнути з ТОВ "Нові-Медіа" на користь ТОВ "Адвант Тревел" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 800,00 грн, судові витрати зі сплати послуги Консорціуму "Український центр підтримки номерів та адрес" з надання експертного висновку за результатами проведеної фіксації та дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет в розмірі 1 600,00 грн., судові витрати зі сплати послуги Консорціуму "Український центр підтримки номерів та адрес" з видачі довідки з відомостями про реєстранта доменного імені в розмірі 500,00 грн., судові витрати зі сплати послуг адвоката у розмірі 4 423,90 грн., судові витрати із отримання витягу з ЄДР в розмірі 136,00 грн., загалом - судові витрати в сумі 11 459,90 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.18. в задоволенні вимог ТОВ "Адвант Тревел" про зобов'язання ТОВ "Вісті Мас-Медіа" негайно розмістити в газеті "Вести, Всеукраинский выпуск" спростування недостовірної інформації окремою шпальтою (розворотом) з наступним текстом тим самим розміром штрифту та штрифом, яким публікуються інші статті: "(Назва) Спростування недостовірної інформації стосовно AdvantTraveL (Основний текст) 12 липня 2017 року на сайті газети "Вести" за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 була розміщена недостовірна інформація, яка порушила право на недоторканність ділової репутації турагенства Advant Travel (TOB "Адвант Тревел"), Інформація в статті не відповідає дійсності. Вказане у статті придбання туристами туру в AdvantTravel не відбувалося, а коментарі AdvantTravel з цього приводу відповідно не надавались. Просимо вибачення у читачів та AdvantTravel за дезінформацію", відмовлено повністю. Залучено до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_3. Провадження у справі №910/17819/17 закрито.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.18. рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.18. в частині залучення до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_3 та закриття провадження у справі скасовано та прийнято в цій частині нове рішення. В позові ТОВ "Адвант Тревел" до ТОВ "Нові-Медіа" відмовлено повністю. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2018 в частині відмови у задоволенні позову до ТОВ "Вісті Мас-Медіа" - залишено без змін.

Постановою Верховного суду України у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.11.18. вказані постанову та рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу справу № 910/17819/17 передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.18. суддею Ващенко Т.М. прийнято справу № 910/17819/17 до свого провадження, постановлено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.01.19. Зобов'язано сторін у строк до 17.01.19. надати суду письмові пояснення по суті спору з урахуванням викладеного в постанові Верховного суду від 28.11.18., та повідомлено учасників судового процесу, що додаткові письмові докази, висновки експертів, клопотання, заяви, пояснення, можуть бути подані до суду у строк до 17.01.19. з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України.

18.01.19. позивачем до суду було подано письмові пояснення № б/н від 16.01.19., в яких Товариством з обмеженою відповідальністю Адвант Тревел наголошено на тому, що воно підтримує позовні вимоги тільки до відповідача ТОВ Нові Медіа та уточнює, що на даний момент позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Вісті Мас-Медіа не висуває.

22.01.19. відповідачем-1 подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

22.01.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 19.02.19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.19. поновлено відповідачу-1 процесуальний строк для подачі письмового відзиву на позовну заяву та прийнято поданий відзив до розгляду.

11.02.19. позивачем подано відповідь на відзив відповідача-1.

19.02.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.03.19.

14.03.18. позивачем подано розрахунок судових витрат, відповідно до якого він просить суд покласти на відповідача-1 витрати на правову допомогу в розмірі 18.517,52 грн., витрати зі сплати судового збору (в тому числі за подачу апеляційної та касаційної скарг) в сумі 21.600,00 грн., витрати на збирання доказів в сумі 2.236,00 грн.

14.03.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви до 04.04.19.

04.04.19. відповідачем-1 подано аналіз обставин справи з урахуванням постанови Верховного Суду від 28.11.18. в даній справі з клопотанням про поновлення строку на подачу такого аналізу.

04.04.19. позивачем подано розрахунок судових витрат, відповідно до якого він просить суд покласти на відповідача-1 витрати на правову допомогу в розмірі 21.365,05 грн., витрати зі сплати судового збору (в тому числі за подачу апеляційної та касаційної скарг) в сумі 21.600,00 грн., витрати на збирання доказів в сумі 2.236,00 грн.

04.04.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про поновлення відповідачу строку на подачу аналізу обставин справи, залучено його до матеріалів справи ат оголошено перерву в судовому засіданні до 23.04.19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.19. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача-1 про поновлення строку для подання доказів та залишено без розгляду та повернуто відповідачу-1 додаткові пояснення з доданими до них доказами.

23.04.19. позивачем подано розрахунок судових витрат, відповідно до якого він просить суд покласти на відповідача-1 витрати на правову допомогу в розмірі 24.120,95 грн., витрати зі сплати судового збору (в тому числі за подачу апеляційної та касаційної скарг) в сумі 21.600,00 грн., витрати на збирання доказів в сумі 2.236,00 грн.

23.04.19. відповідачем-1 подано заперечення проти стягнення судових витрат та судові дебати в письмовому вигляді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.19. залишено без розгляду та повернуто відповідачу-1 клопотання про залучення співвідповідача.

23.04.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви до 07.05.19.

07.05.19. позивачем подано дебати в письмовому вигляді.

При розгляді справи по суті судом було заслухано вступне слово позивача та відповідача-1, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача-1 не визнав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник відповідача-2 в судове засідання явку свого повноважного представника не забезпечив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.19. закрито провадження у справі № 910/17819/17 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Адвант Тревел до Товариства з обмеженою відповідальністю Вісті Мас-Медіа з підстав відсутності предмета спору.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 07.05.19. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Пред'являючи вимоги до відповідача-1 позивач просить суд:

- визнати інформацію, викладену в статті "ІНФОРМАЦІЯ_1" під авторством ОСОБА_3, яка була розміщена ІНФОРМАЦІЯ_3 на сайті "ВЕСТИ" в мережі Інтернет за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, який належить ТОВ "Нові-Медіа", недостовірною та такою, яка порушує право на недоторканність ділової репутації ТОВ "Адвант Тревел";

- зобов'язати ТОВ "Нові-Медіа" негайно розмістити на сайті "ВЕСТИ" в Розділі сайту "УКРАИНА" в мережі Інтернет за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 спростування недостовірної інформації окремою інтернет-сторінкою з наступним текстом тим самим розміром штрифту та штрифом, яким була опублікована недостовірна інформація: "(Назва) Спростування недостовірної інформації стосовно AdvantTravel. (Основний текст) 12 липня 2017 року на нашому сайті за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 була розміщена недостовірна інформація, яка порушила право на недоторканість ділової репутації тур агентства AdvantTravel (ТОВ "Адвант Тревел"). Інформація в статті не відповідає дійсності. Вказане у статті придбання туристами туру в AdvantTravel нe відбувалося, а коментарі AdvantTravel з цього приводу відповідно не надавались. Просимо вибачення у читачів та Advant Travel за дезінформацію".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем була поширена негативна і недостовірна інформація про позивача та його діяльність як турагентства.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина друга цієї статті встановлює способи захисту цивільних прав та інтересів, якими, зокрема, є припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення. Крім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За приписами ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України, інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію", під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Статтею 4 Закону України "Про інформацію" встановлено, що суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень, а об'єктом інформаційних відносин є інформація.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про інформацію", кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частинами 1, 2 ст. 7 України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим, відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Як зазначено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1), беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Таким чином, юридична особа так само як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ст. 299 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського кодексу України (далі - ГК України) дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Підстави та порядок спростування недостовірної інформації регламентує стаття 277 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 7 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Отже, для вирішення спору та прийняття правильного рішення необхідно встановити:

- чи мало місце поширення відповідачем інформації;

- чи стосувалася поширена інформація позивача;

- чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, що не відповідає дійсності;

- чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача (третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору).

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1, позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Дослідивши зібрані у матеріалах справи докази та всебічно і повно оцінивши іх в сукупності, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_3. на сайті "ВЕСТИ" в мережі Інтернет за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 була розміщена для вільного доступу стаття "ІНФОРМАЦІЯ_1" під авторством ОСОБА_3, в якій, на думку позивача, поширено недостовірну інформацію щодо позивача, яка порочить ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю Адвант Тревел , та в якій зазначено:

"В разгар сезона отпусков украинцев призывают бронировать туры самостоятельно, чтобы сэкономить на путешествиях. Некоторые компании уже активно зарабатывают на этом, предлагая купить у них доступ к базе отелей, рейсов и трансферов, которой пользуются все крупные операторы.

За доступ к системе необходимо заплатить "членский взнос" - от $50 до $600. Однако эксперты рынка называют этот способ заработка "туристической пирамидой". В самой же компании, продающей доступ к базе, критику считают происками конкурентов.

Речь, в частности, идет о компании Advant Travel. Она обещает своим клиентам предоставить ключи доступа к системе онлайн-бронирования на 15 лет за $600, или за $50 на год. С их помощью человек якобы сможет бронировать туры по расценкам туроператоров: например, неделю в пятизвездочном отеле на двоих в Египет за $200. Учитывая же тот факт, что с одного аккаунта можно ездить группой до 16 человек, то абонемент быстро окупится. "А если добавить комиссионные за каждого нового приведенного клиента, то абонемент окупится за неделю", - сказали нам в Advant Travel.

На сайте компании в рубрике "Партнеры" представлены логотипы почти всех крупных туроператоров Украины. Но как удалось узнать "Вестям", некоторые из них даже не знают, что являются партнерами Advant Travel. "Они несанкционированно используют наш логотип. Никакие мы не партнеры. Сейчас мы наблюдаем в тургруппах, что о проблемах с этой компанией пишут регулярно", - сказал "Вестям" коммерческий директор компании Tez Tour Ukraine ОСОБА_5.

Отели недоступны.

Действительно, пострадавшие туристы уже есть. Как сообщили в турагентстве Elita IL, недавно к ним обратились туристы, которые воспользовались услугами клуба Advant и заплатили за недельный тур в пятизвездочном Rixos Premium Tekirova $1400 за двухместный номер при обычной цене $2790, но в итоге не улетели.

Оказалось, их забронировали как сотрудников турагентства Elita IL, летящих на конференцию. Но отель якобы перенес мероприятие на пять дней позже, а туристы остались ни с чем. В Advant Travel нам сказали, что туристы сами допустили ошибку.

"Я даже не знаю, о каком отеле речь. Вообще мы предоставляем скидки в разумных пределах - до 8%. Тут же почти в два раза получается. Поэтому это либо ошибка самого туриста - не обновил страницу, когда бронировал тур, и подтянулись старые данные от туроператора, либо сбой в системе какой-то", - ответили нам в компании.

Другой турист уверяет: аккаунт не нужен. "Аккаунт за $600 мне подарили родственники еще на Новый год, так как знали, что мы с семьей часто летаем. Но уже через месяц его использования мы с женой пришли к выводу, что это бесполезная вещь. Эти "туры по суперценам" представлены на сайте с неизменной надписью "Извините, в этом месяце все продано". Поиск по отелям работает плохо: в половине случаев выдает "Ничего не найдено". Много одинаковых фотографий для разных отелей. В итоге на отдых улетели по старинке - со скидкой 10% от проверенного агентства", - рассказал "Вестям" ОСОБА_6 из Черкасс. В Advant убеждают: система работает стабильно.

"Нам просто завидуют".

По словам директора сети компаний "Поехали с нами" ОСОБА_7, принцип работы агентства напоминает "пирамиду". "В сетевом маркетинге платят за товарооборот, а здесь - за привлечение людей, точнее их денег. И неважно потом, воспользовался человек услугой покупки тура или нет. Мне лично известно несколько случаев нечестной игры с их стороны. Кидают, но не всех. Кто-то улетит, а кто-то пролетит", - говорит ОСОБА_7.

В самой компании Advant Travel признают, что работают по принципу сетевого маркетинга, но уверяют: за два года работы отправили на отдых уже 17 тысяч клиентов и обиженных среди них не было: "Туристы улетают регулярно, и все хорошо. А раз есть негативные отзывы коллег - значит, мы все делаем правильно".

"Проверяйте договора и фиксируйте нарушения".

Глава Всеукраинской ассоциации туроператоров ОСОБА_8 советует туристам, прежде чем покупать тур, интересоваться наличием договора между фирмой и конкретным туроператором, который предоставляет услугу, и рассказывать о нарушениях: "Только когда туристы массово начнут обращаться в правоохранительные органы, можно будет попытаться доказать сам факт мошенничества. С другой стороны, этих людей никто не заставлял платить по $600. Люди верят на слово, и в итоге получаем новых "обманутых вкладчиков"."

Як вбачається з даної статті, її автором являється ОСОБА_3. Вказане узгоджується і підтверджується також іншими матеріалами справи, зокрема, поясненнями відповідача.

Судом враховано вказівки Верховного суду України, викладені в постанові від 28.11.18. в даній справі, про те, що суд не надав оцінку викладеним у статті негативним фактам та не врахував, що відповідач має довести, що викладені у статті обставини існували і відбувались.

Разом з тим, матеріали спірної статті містять коментарі комерційного директора компанії Tez Tour Ukraine, турагентства Elita L, директора групи компаній Поехали с нами , голови Всеукраїнської асоціації туроператорів.

За вказаних підстав включно автор статті може подати докази для встановлення наявності поширення недостовірної інформації про позивача.

При цьому позивач у випадку неможливості самостійно встановити інформацію щодо автора статті не позбавлений був права скористатись наданими йому ГПК України правами для отримання доказів як в порядку ст. 81 ГПК України так і в порядку, зокрема, § 8 названого Кодексу.

При цьому судом враховано, що позивач категорично заперечував проти залучення до участі в даній справі автора статті ОСОБА_3

За приписами ч. 1 ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Отже суд не вправі ні залучати відповідну особу до участі у справі, ані припиняти провадження в ній, а повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред'явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (в тому числі про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним).

Статтею 22 Закону України "Про інформацію" визначено, що масова інформація - інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб. Засоби масової інформації - засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 зазначено, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності і честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" судам роз'яснено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу ( 2782-12 ) редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації. У разі, коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем. При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.

В оглядовому листі Вищого господарського суду України від 12.11.2008 № 01-8/676 роз'яснено, що "якщо позов подано про спростування відомостей, опублікованих у пресі або поширених іншими засобами масової інформації (по радіо, телебаченню), як відповідачі притягаються автор та відповідний орган масової інформації (редакція, агентство, інший орган, що здійснив випуск інформації).

В абзаці другому пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990 № 7 «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій» зазначено, що якщо позов пред'явлено про спростування відомостей, опублікованих в пресі або поширених іншими засобами масової інформації (по радіо, телебаченню), як відповідачі притягаються автор та відповідний орган масової інформації (редакція, агентство, інший орган, що здійснив випуск інформації).

Таку ж правову позицію щодо необхідності притягнення автора як відповідача викладено і в постанові Верховного Суду України від 27.03.2007 зі справи № 52/175-06.

Таким чином, суд встановив, що спір про визнання недостовірною інформації та її спростування має розглядатись судом відносно автора статті та засобу масової інформації, який здійснив публікацію відповідних відомостей.

У той же час, автор спірної статті - ОСОБА_3 не являється відповідачем у даній справі.

Крім того, суд встановив, що ОСОБА_3 не має статусу суб'єкта господарювання (фізичної особи-підприємця) та не може набути процесуального статусу відповідача у спірних правовідносинах, відповідно до ст. 20 ГПК України.

Відтак, позивач не позбавлений можливості звернутись з позовними вимогами до автора статті та засобу масової інформації про захист ділової репутації і спростування недостовірної інформації до відповідного місцевого загального суду.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд встановив, що за відсутності заявлених позовних вимог до автора статті про спростування інформації, поширеної у спірній статті, аналогічні позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю Нові-Медіа не можуть бути задоволені судом з підстав їх передчасності та недоведеності у встановленому законом порядку.

Витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 3.200,00 грн. (дві вимоги немайнового характеру до відповідача-1) відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Крім того, враховуючи результати апеляційного та касаційного оскарження судових рішень по справі, враховуючи кінцеві висновки суду про відмову в задоволенні позову, судові витрати за оскарження судових актів залишаються з ас торою, яка їх понесла (позивачем).

Суд відмовляє позивачу в покладенні на відповідача-1 заявлених 24.120,95 грн. витрат на професійну правничу допомогу з підстав відмови в задоволенні позову.

При цьому, суд не вбачає правових підстав для покладення на відповідача-1 сплаченої позивачем: 1.600,00 грн. отримання експертного висновку, 500,00 грн. отримання довідки, 136,00 грн. отримання витягів, оскільки приписами ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В контексті цієї норми, відшкодування витрат вартості отримання експертного висновку, отримання довідки, отримання витягів не передбачено, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача цих витрат задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Адвант Тревел до Товариства з обмеженою відповідальністю Нові-Медіа відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 15.05.19.

Суддя Т.М. Ващенко