Рішення

від 13.05.2019 по справі 920/275/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.05.2019

Справа № 920/275/19

м.  Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді  Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання  Чепульської Ю.В.,

розглядається в порядку загального позовного провадження справа № 920/275/19

за позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю “Вендорс Корп” (вул. Електрозаводська, буд. 3, м. Запоріжжя, 69065),

до відповідача          Дочірнього підприємства “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” (вул. Комарова, буд. 2, м. Суми, 40020),

про стягнення 214 786 грн. 88 коп. заборгованості відповідно до договору № 79/18-136-17, укладеного між сторонами  13.12.2017,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 214 786 грн. 88 коп., з яких: 176 041 грн. 90 коп. основного боргу за товар відповідно до договору № 79/18-136-17, укладеного між сторонами 13.12.2017, 29 058 грн. 00 коп. пені, 8 037 грн. 38 коп. інфляційного збільшення суми боргу, 2 421 грн. 50 коп. 3 % річних, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 20.03.2019 відкрите  провадження у справі № 920/275/19, призначене підготовче засідання на 22.04.2019, 11:00, відповідачу наданий п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвала суду від 20.03.2019 отримана відповідачем 28.03.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач станом на 22.04.2019 відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв чи клопотань не подав.

Позивач подав заяву (вх. № 3096 від 18.04.2019), в якій просить суд провести судове засідання без участі представника позивача. Позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 22.04.2019 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.05.2019, 11:30.

Ухвала суду від 22.04.2019 отримана відповідачем 24.04.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відзиву на позовну заяву, будь-яких клопотань чи заяв від відповідача до суду станом на 13.05.2019 не надходило.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

13.12.2017 між сторонами укладено договір № 79/18-136-17 за умовами якого позивач зобов'язується поставити відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення, номенклатура, кількісні та якісні характеристики і терміни постачання якої вказані в специфікаціях (додатках до договору), що є невід'ємними частинами договору, а відповідач -  прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 3.1. договору, позивач здійснює поставку продукції на умовах і в терміни, зазначені в специфікаціях.

Позивач зобов'язується одночасно з продукцією надати відповідачу товаросупровідні документи, оформлені з урахуванням реквізитів сторін, зазначених у розділі 12 договору, а саме: видаткову накладну, рахунок-фактуру (п. 3.2. договору).

Пунктом п. 2.2. договору передбачено, що відповідач здійснює оплату продукції за договором у порядку, зазначеному в специфікаціях.

Згідно зі специфікацією № 9 від 21.06.2018 до договору, позивач зобов'язався поставити відповідачу продукцію загальною вартістю 259560 грн. 00 коп. протягом 45-ти календарних днів з моменту підписання договору та специфікації. Відповідач здійснює оплату продукції в наступному порядку: а) перший платіж (аванс) у розмірі 40% від вартості продукції, що становить 103 824,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 17 304,00 грн., протягом п'яти банківських днів з моменту підписання специфікації і виставлення рахунку постачальником; б) другий платіж (аванс) у розмірі 40% від вартості продукції, що становить 103 824,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 17 304,00 грн., протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту оплати, згідно п.1 а) даної специфікації; в) третій платіж (остаточний розрахунок) у розмірі 20% від вартості продукції, що становить 51 912,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 8 652,00 грн., протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

Матеріалами справи, зокрема видатковими накладними № 155 від 07.09.2018, № 181 від 18.10.2018, підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару за специфікацією № 9 на суму 259560 грн. 00 коп.

Згідно зі специфікацією № 12 від 11.07.2018 до договору, позивач зобов'язався поставити відповідачу продукцію загальною вартістю 222840 грн. 00 коп. протягом 45-ти календарних днів з моменту підписання договору та специфікації. Відповідач здійснює оплату продукції в наступному порядку: а) перший платіж (аванс) у розмірі 40% від вартості продукції, що становить 89 136,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 14 856,00 грн., протягом п'яти банківських днів з моменту підписання специфікації і виставлення рахунку постачальником; б) другий платіж (аванс) у розмірі 40% від вартості продукції, що становить 89 136,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 14 856,00 грн, протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту оплати, згідно п.1 а) даної специфікації; в) третій платіж (остаточний розрахунок) у розмірі 20% від вартості Продукції, що становить 44 568,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 7 428,00 грн., протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

Матеріалами справи, зокрема видатковою накладною № 182 від 22.10.2018,  підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару за специфікацією № 12 на суму 222840 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати отриманого товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 40000 грн. 00 коп. за товар, що поставлений згідно зі специфікацією № 9, в сумі 135270 грн. 00 коп. за товар, що поставлений згідно зі специфікацією № 12.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що  учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Факт поставки позивачем відповідачу та отримання останнім за договором товару на загальну суму 482400 грн. 00 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи  доказами.

З позовної заяви та поданого розрахунку вбачається: 1) товар, що поставлений згідно зі специфікацією № 9 (на суму 259560 грн. 00 коп.) частково оплачений відповідачем, всього в загальній сумі 219560 грн. 00 коп.; заборгованість становить 40 000 грн. 00 коп.; 2) товар, що поставлений згідно зі специфікацією № 12 (на суму 222840 грн.) частково оплачений відповідачем в сумі 87 570 грн. 00 коп.; заборгованість становить 135 270 грн. 00 коп.

Загальна сума боргу за отриманий товар становить 175 270 грн. 00 коп.

Відповідач не розрахувався за отриманий товар у повному обсязі, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача. Відповідачем не подано ні доказів оплати товару в сумі 175 270 грн. 00 коп., ні  заперечень проти вимог позивача.

Враховуючи встановлений судом факт поставки позивачем відповідачу товару на суму 482400 грн. 00 коп., факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно його оплати в повному обсязі, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 175 270 грн. 00 коп. заборгованості за товар.

Судом встановлено, що у прохальній частині позовної заяви позивачем вказана загальна сума основного боргу в розмірі 176 041 грн. 90 коп. Хоча, зі змісту поданого розрахунку та обставин, викладених у позові вбачається, що загальна сума боргу з урахуванням часткових оплат становить 175 270 грн. 00 коп. (40 000 грн. 00 коп. + 135270 грн. 00 коп.). З урахуванням зазначеного, суд відмовляє в частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача 771 грн. 90 коп. за їх необґрунтованістю.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 ГК України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За умовами п. 8.3. договору, за несвоєчасну оплату поставленої продукції відповідач зобов'язується сплатити позивачу пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачуватиметься пеня.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня: 1) в сумі 9979 грн. 37 коп. за період з 26.10.2018 по 17.03.2019, виходячи з суми заборгованості за товар, поставлений згідно зі специфікацією № 9, з урахуванням часткових оплат, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ; в сумі 19078 грн. 63 коп. за період з 26.10.2018 по 17.03.2019, виходячи з суми заборгованості за товар, поставлений згідно зі специфікацією № 12, в сумі 135 270 грн., в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Всього нарахована пеня в сумі 29 058 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нараховані: 1) 3% річних в сумі 831 грн. 61 коп. за період з 26.10.2018 по 17.03.2019, інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 2965 грн. 46 коп. за період з 01.11.2018 до 28.02.2019, виходячи з суми заборгованості за товар, поставлений згідно зі специфікацією № 9, з урахуванням часткових оплат; 3 % річних в сумі 1589 грн. 89 коп. за період з 26.10.2018 по 17.03.2019, інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 5071 грн. 92 коп. за період з 01.11.2018 до 28.02.2019, виходячи з суми заборгованості за товар, поставлений згідно зі специфікацією № 12, в сумі 135 270 грн. Всього нараховано 3% річних в сумі 2421 грн. 50 коп., інфляційне збільшення суми боргу – 8037 грн. 38 коп.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати поставленого товару, а також те, що право позивача щодо стягнення з відповідача інфляційного збільшення суми боргу, 3% річних та пені передбачене умовами укладеного між сторонами договору та діючим законодавством України, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 29 058 грн. 00 коп. пені, 8 037 грн. 38 коп. інфляційного збільшення суми боргу, 2 421 грн. 50 коп. 3 % річних.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору  покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” (вул. Комарова, буд. 2, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 30991664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вендорс Корп” (вул. Електрозаводська, буд. 3, м. Запоріжжя, 69065, код ЄДРПОУ 41436554) 175270 грн. 00 коп. основного боргу, 29 058 грн. 00 коп. пені, 8 037 грн. 38 коп. інфляційного збільшення суми боргу, 2 421 грн. 50 коп. 3 % річних, 3221 грн. 80 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.          У задоволенні позову в іншій частині – відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.  

5.          Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6.          Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7.          Відповідно до пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складене 15.05.2019

Суддя

                                О.Ю. Резніченко