Рішення

від 14.05.2019 по справі 440/997/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року

м. Полтава

Справа № 440/997/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Скорика С.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "КАМА" до Державної екологічної інспекції Центрального округу про визнання протиправним та скасування припису,-

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "КАМА" (далі по тексту - ТОВ "Кама" / позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції Центрального округу (далі по тексту - Держекоінспекція / відповідач) в якому просило: визнати протиправним та скасувати пункт 2, 3, 4 припису Державної екологічної інспекції центрального округу від 01 березня 2019 року №14/02.1-23.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що оскаржувані пункти припису не відповідають нормам чинного законодавства. Порушення відображені в Акті перевірки та відображені в приписі не підтверджені належними та допустимими доказами.

29 березня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позов у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував (а.с. 175-179). Зазначив, що порушення, які необхідно усунути на вимогу оскаржуваного припису встановлені під час перевірки. Наполягав на тому, що припис це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

11 квітня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь ТОВ "Кама" на відзив (т.1 а.с. 202-206). У відповіді позивач наполягав на правомірності своїх вимог.

18 квітня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли заперечення у яких Держекоінспекція наполягала на правомірності оскаржуваних пунктів припису та встановлених у ході проведеної перевірки порушень (т.1 а.с. 238-243).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що у період із 12 лютого 2019 року по 25 лютого 2019 року Держекоінспекцією, на підставі наказу №07-01-03/113 від 30 січня 2019 року, проведено плановий захід державного нагляду щодо додержання ТОВ "Кама" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Правомірність порядку та підстав проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатом проведеного планового заходу Держекоінспекцією 25 лютого 2019 року складено Акт №07-01-04/112 (т.1 а.с. 12-34).

Згідно висновків Акту №07-01-04/112 ТОВ "Кама" порушено:

- статей 91, 96, 167 Земельного кодексу України, статей 34, 35 Закону України "Про охорону земель", статті 7 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", статті 17 Закону України "Про відходи";

- статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря";

- статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 8, 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 17 травня 2018 року №82;

- Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", статей 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря";

- статей 17, 33 Закону України "Про відходи";

- статті 17 Закону України "Про відходи",

- статті 17 Закону України "Про відходи".

На підставі висновків Акту №07-01-04/112 Держекоінспекцією 01 березня 2019 року винесено припис №14/02.1-23 (т.1 а.с. 35-37), яким ТОВ "Кама" зобов'язано:

1. Розробити план оргтехзаходів по усуненню виявлених недоліків, з встановленням термінів та відповідальних виконавців, затвердити його відповідним розпорядженням, Копію розпорядження і плану представити до державної екологічної інспекції Центрального округу.

2. Ліквідувати на території підприємства за адресою: 36014, м.Полтава, вул.Петра Дорошенка, 43 розміщення на відкритому грунті відходів, які утворилися від знесення будівель та споруд (код 4510.2.9.09 згідно ДК 005-96, а саме: бита цегла, шматки бетонної конструкції, цегляної стіни, шматки асфальту різного розміру) та надати підтверджуючі фотоматеріали Держекоінспекції.

3. Отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (на джерела викидів, що невраховані в дозволах №5310136400-164 та №5310136400-355 забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а саме: на площадку для паркування автомобілів на 12 машин розташовану за адресою: 36014, м.Полтава, вул.П.Дорошенка, 43, відразу ж за металевими воротами, праворуч при в'їзді на територію: автостоянку для транспорту (автоцистерн для переливу олії в 4 металеві ємкості для зберігання олії) розташовану за адресою: 36014, м.Полтава, вул. П.Дорошенка, 43; автостоянку для транспорту для завантаження готової продукції на автотранспорт з рамп розташованих по різні боки виробничої будівлі розташованої за адресою: 36014, м.Полтава, вул. П.Дорошенка, 43 та надати до Держекоінспекції його копію.

4. Надати довідку про часи роботи джерел утворення та викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які відсутні в дозволі на викиди, невраховані в документах, у яких обгрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для ТОВ "Компанія "Кама" та невраховані в звіті по інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, годинах за період: з моменту експлуатації по 18 лютого 2019 року.

5. Не допускати змішування відходів для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, а саме пластикова стрічка, картон змішані з відходами комунальними.

6. Надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи.

7. Забезпечити професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами.

8. Про виконання припису надати звіт до Держекоінспекції.

Позивач, не погоджуючись із пунктами 2, 3, 4 припису Держекоінспекції №14/02.1-23 від 01 березня 2019 року, звернувся до суду.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Надаючи правову оцінку пункту 2 оскаржуваного припису, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону земель" охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Грунт - природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості - родючості.

Згідно із статтею 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи ТОВ "Кама" використовує земельну ділянку на підставі договору від 20 квітня 2017 року для обслуговування та експлуатації виробничих будівель, які знаходяться за адресою: м.Полтава, вул. П.Дорошенка, 43, загальною площею 23022 кв. м., кадастровий номер: 5310136400:10:003:0231 (т.1 а.с. 38-41).

Згідно опису засмічення земельної ділянки, складеного державним інспектором навколишнього природного середовища Полтавської області ОСОБА_3, на відстані 5 м. в західному напрямку від капітальної будівлі в якій проводяться монтажні роботи, виявлено розміщення відходів на відкритому грунті, які утворилися від знесення будівель та споруд (код 4510.2.9.09 згідно ДК 005-96), а саме: бита цегла, шматки бетонної конструкції, шматки цементного розчину з кусками від цегляної стіни, шматки асфальту різного розміру (т.1 а.с. 192)

Згідно із статтею 1 Закону України "Про відходи" відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Як випливає із пояснень представника позивача бита цегла, шматки бетонної конструкції, шматки цементного розчину з кусками від цегляної стіни, шматки асфальту утворилися внаслідок реконструкції цеху виробництва рослинних олій методом холодного пресування, при цьому вищевказані матеріали не можуть вважатися відходами, оскільки використовуються при реконструкції цеху.

На підтвердження вищевикладеного позивачем надано Проект виконання робіт "Реконструкція цеху виробництва рослинних олій методом холодного пресування. Виробництво макухи і гірчичного порошку по вул. П.Дорошенка, 43 в м.Полтава. Цех продуктивністю 500 кг/год (перша черга будівництва)" (т.1 а.с. 208-217).

Згідно зі Схемою улаштування будівельного майданчика при реконструкції цеху, продуктивністю 500 кг/год, передбачена площадка для складування землі, вийнятої у процесі риття котловану (т.1 а.с. 217).

Дана площадка знаходиться на відстані 4,5 м від будівництва, має розміри 8*8 м. та знаходиться в межах будівельного майданчика.

При співставленні опису засмічення ділянки складеного під час перевірки та Схемою улаштування будівельного майданчика при реконструкції цеху, судом встановлено, що бита цегла, шматки бетонної конструкції, шматки цементного розчину з кусками від цегляної стіни, шматки асфальту знаходяться на території площадки для відвалу землі з котловану в межах території будівельного майданчика.

Щодо посилання представника відповідача у відзиві на Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27 жовтня 1997 року №171, суд зазначає наступне.

За приписами пункту 1.3 Методики №171 остання застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів, однак в ході перевірки не встановлено несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів.

Відповідачем не надано доказів того, що бита цегла, шматки бетонної конструкції, шматки цементного розчину з кусками від цегляної стіни, шматки асфальту не будуть в подальшому використовуватися ТОВ "Кама" за місцем їх виявлення при здійсненні реконструкції цеху виробництва рослинних олій методом холодного пресування, які ж до того знаходяться в межах території будівельного майданчика.

Констатуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що встановлені під час перевірки матеріали: бита цегла, шматки бетонної конструкції, шматки цементного розчину з кусками від цегляної стіни, шматки асфальту не можуть вважатися відходами в розумінні Закону України "Про відходи".

Надаючи правову оцінку пункту 3 оскаржуваного припису, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ "Кама" має Дозвіл №5310136400-164 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (т.1 а.с. 47).

Однак, відповідач в оскаржуваному пункті припису №14/02.1-23 вказує на необхідність отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на площадку для паркування автомобілів, як стаціонарного джерела забруднення.

Згідно статті 1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища; викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела - гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду; норматив гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел - норматив, який встановлюється для кожного стаціонарного джерела акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних і біологічних факторів на рівні, за якого фізичний та біологічний вплив усіх джерел у цьому районі з урахуванням перспектив його розвитку в період терміну дії встановленого нормативу не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря (за найбільш суворим нормативом); джерело викиду - об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

У свою чергу за приписами підпункту 14.1.230 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України стаціонарне джерело забруднення - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовину водні об'єкти.

З аналізу вищевказаних норм суд приходить до висновку, що автомобільна стоянка не відноситься до стаціонарних джерел забруднення, так як сама по собі не може здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Крім того згідно Переліку типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затвердженого наказом Міністерства охорони природного середовища України №317 від 16 серпня 2004 року, стоянка автомобільна та площадка для пакування - відсутні.

Надаючи правову оцінку пункту 4 оскаржуваного припису, судом встановлено наступне.

Пункт 4 припису містить вимогу надати інформацію, а не усунути певні порушення норм чинного законодавства, що не відповідає по своїй суті поняттю "припис" у визначенні, наведеному в Законі України "Про засади державного контролю".

Тобто, така вимога не може вважатися приписом, бо не містить вимог щодо усунення конкретних порушень.

Крім того, відповідач посилається на порушення товариством статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", як на підставу надання інформації.

Однак, стаття 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" містить перелік прав відповідача та не встановлює жодних вимог природоохоронного законодавства, які має виконувати суб'єкт господарювання або обов'язків такого суб'єкта.

Право на одержання безоплатно в установленому порядку інформації, яке передбачено статтею 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відповідач реалізує саме під час контрольного заходу.

Однак у даному випадку інспекція замінила реалізацію свого права на отримання інформації під час перевірки на вимогу у приписі, що суперечить самому поняттю припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних пунктів припису №14/02.1-23 від 01 березня 2019 року.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про задоволення позову.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тож сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "КАМА" (код ЄДРПОУ 19358158, юридична адреса: вул. Дорогожицька, 13, м.Київ, 04050) до Державної екологічної інспекції Центрального округу (код ЄДРПОУ 42149108, юридична адреса: вул. Коцюбинського, 6, м.Полтава, 36039) про визнання протиправним та скасування пунктів припису - задовольнити.

          Визнати протиправним та скасувати пункт 2, 3, 4 припису Державної екологічної інспекції центрального округу від 01 березня 2019 року №14/02.1-23.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Центрального округу (код ЄДРПОУ 42149108, юридична адреса: вул. Коцюбинського, 6, м.Полтава, 36039 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "КАМА" (код ЄДРПОУ 19358158, юридична адреса: вул. Дорогожицька, 13, м.Київ, 04050) судові витрати зі сплатою судового збору у розмірі 1921 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).          

Повне рішення складено 15 травня 2019 року.

Суддя

ОСОБА_4