Рішення

від 14.05.2019 по справі 400/1007/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2019 р.

Справа № 400/1007/19

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:

ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:

Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

про:

визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просить суд

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 80% відповідних сум грошового забезпечення на 70% від відповідних сум грошового забезпечення;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.01.2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 80% від відповідних сум грошового забезпечення з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою йому та отриманою ним пенсією за період з 01.01.2018 року по день, з якого почнеться виплата перерахованої йому пенсії за вислугу років.

Ухвалою від 09.04.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач під час перерахунку пенсії на підставі Постанови Кабінету міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), протиправно зменшив розмір його пенсії з 80% грошового забезпечення до 70%.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позов не визнала та просило суд відмовити в його задоволенні. В своєму відзиві відповідач зазначає, що Пенсійним фондом правомірно перераховано пенсію позивача, оскільки на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії максимальний розмір пенсії, встановлений законодавством, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

У відповіді на відзив позивач підтримав свої позовні вимоги та зазначив, що при перерахунку його пенсії має застосовуватись норма, що визначала розмір його пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто в його випадку - 80% відповідних сум грошового забезпечення.

Суд в порядку ст. 263 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач є пенсіонером, якому з відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон України № 2262), була призначена пенсія за вислугу років з основним розміром - 80% грошового забезпечення.

Частиною 3 ст. 46 Конституції України проголошено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до з ч. 4 ст. 63 Закону України № 2262 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

В квітні 2018 року ГУ ПФУ проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням основного розміру пенсії, що становить 70% грошового забезпечення.

Не погоджуючись з вищевказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 13 Закону України № 2262 (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України від 08.07.2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України № 2262, відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України від 27.03.2014 року № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України № 2262, згідно з якими цифри « 80» замінено цифрою « 70».

Оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені до ч. 2 ст. 13 Закону України № 2262 зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80%, а потім 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.02.2019 року по справі № 240/5401/18 (провадження № Пз/9901/58/18), відповідно до п. 30 якого, при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно п. 33 зазначеної постанови, це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є зменшення відсоткового розміру основної пенсії, призначеної за Законом № 2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Постанови КМУ № 704 відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ № 103.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач при проведенні перерахунку суми пенсії позивача протиправно застосував до зміненого (збільшеного) розміру грошового забезпечення коефіцієнт 70% замість 80%.

При цьому, суд акцентує увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 р. у справі № 826/4418/14).

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення по справі «Чуйкіна проти України» констатував: «Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів. Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що задоволення позовних вимог у спосіб зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії в розмірі 80% грошового забезпечення є належним способом захисту порушеного права позивача, оскільки вказане є дотриманням судом гарантії, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Водночас, позивач просить суд зобов'язати нарахувати компенсацію втрати частини доходів.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно зі ст. 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Однак, у даному випадку пенсія позивачу (різниця між 80% і 70%) не була перерахована та не виплачувалась, а вказана виплата є компенсацією за порушення встановлених строків виплати вже нарахованої пенсії, а не нарахованої в майбутньому.

З огляду на зазначене, в даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Керуючись ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 80% відповідних сум грошового забезпечення на 70% відповідних сум грошового забезпечення.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії в розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року.

4. В рештів позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14.05.2019 року.

Суддя О.В. Малих