Постанова

від 24.04.2019 по справі 1140/2881/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 1140/2881/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дурасової Ю.В.,

суддів: Божко Л.А., Іванова С.М.,

секретар судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Управління Держпраці у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.01.2019 (суддя Петренко О.С., повний текст рішення складено 16.01.2019)

у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Укрізоліт" до відповідача Управління Держпраці у Кіровоградській області про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ Науково-виробниче підприємство "Укрізоліт" , звернувся до адміністративного суду з позовом до відповідача Управління Держпраці у Кіровоградській області про скасування постанови Управління Держпраці у Кіровоградській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КР2155/332/АВ/ТД-ФС від 10.10.2018 року, якою застосовано штраф в розмірі 111 690грн.

Позов обґрунтовано тим, що за наслідками інспекційного відвідування позивача відповідачем встановлені порушення законодавства про працю, зокрема, що позивачем допущено до роботи ОСОБА_2, яка виконує на підприємстві обов'язки бухгалтера, без укладення трудових договорів, оформлених у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження, чим порушено вимоги статей 21, 24 КЗпП України. Позивач вважає таке рішення суб'єкта владних повноважень протиправним.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.01.2019 адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову відповідача, якою застосовано до позивача штраф в розмірі 111 690грн.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що відповідачем не доведено, що ОСОБА_2 була допущена позивачем до роботи без оформлення трудового договору. Зазначено, що посилання відповідача на ту обставину, що виконання робіт за цивільно-правовим договором від 07.08.2018р. є фактичним виконанням трудових функцій бухгалтера, суд першої інстанції вважає необґрунтованим, оскільки діючим законодавством не передбачено обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності укладати лише трудові договори, а недійсність вказаного цивільно-правового договору не було предметом даного позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої останній просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повному обсязі. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що договір цивільно-правового характеру про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку, укладений між позивачем та ОСОБА_2, є таким, що вказує на існування прихованих трудових відносин з таких підстав: договір передбачав виконання функцій саме найманому працівнику згідно класифікатору професій - головного бухгалтера, немає конкретно визначеного результату, ОСОБА_2 була ознайомлена з посадовою інструкцією попереднім директором, також була ознайомлена з інструктажем про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, тобто робота виконувалася на робочому місці.

Позивачем відзив на апеляційну скаргу не надано, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Учасники процесу в судове засіданні не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.4 ст. 229 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ НВФ "Укрізоліт" зареєстроване в якості суб'єкта господарювання 09.04.2002 року.

Наказом начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області від 10.09.2018 року за №1209 посадовим особам Управління доручено у період з 18.09.2018 року по 19.09.2018 року здійснити інспекційне відвідування ТОВ НВП "Укрізоліт", в зв'язку з наявністю інформації, передбаченої абз.15 пп.6 п.5 та пп.3п.5 Порядку №295 (а.с.86-87).

18.09.2018 року головним державним інспектором складено акт №КР2155/332/НВ про неможливість проведення інспекційного відвідування, в зв'язку з ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію, їх завірених об'єктом відвідування копій або витягів; ненадання керівником, працівниками об'єкта відвідування усних та (або) письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю (а.с.88-90).

18.09.2018 року головним державним інспектором складено вимогу про надання /поновлення документів №2155/332/ВН, якою зобов'язано ТОВ НВП "Укрізоліт" у строк до 09 год. 21.09.2018 року надати документи необхідні для проведення інспекційного відвідування:

1) договір ЦПХ з ОСОБА_2;

2) договір ЦПХ х ОСОБА_3;

3) пояснення щодо роботи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4;

4) забезпечити можливість отримання особистих пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4;

5) акти виконаних робіт за договором ЦПХ ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с.91).

20.09.2018 року інспектору праці подано директором ТОВ НВП "Укрізоліт" заперечення до акту про неможливість проведення інспекційного відвідування, обґрунтовані тим, що договори ЦПХ не є предметом перевірки, відповідно до направлення на перевірку, особи, які надавали послуги по ЦПХ на момент перевірки не перебували на території підприємства, крім ОСОБА_2, яка надавала інспектору бухгалтерські документи (а.с.92).

За результатом інспекційного відвідування складено акт №КР2155/332/АВ від 21.09.2018р.

Під час вибіркового інспекційного відвідування встановлено, що у ТОВ НВП "Укрізоліт" укладено договір цивільно-правового характеру про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку з ОСОБА_2 При цьому, під час надання пояснень інспектору ОСОБА_2 вказала, що вона працює у ТОВ НВФ "Укрізоліт" з 01.06.2016 та виконує роботу шляхом надання послуг з бухгалтерського обліку та обробки документів і подання звітності. Про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів ознайомлена попереднім директором ТОВ НВФ "Укрізоліт" ОСОБА_6 З посадовою інструкцією ознайомлена, роботу виконує на матеріалах і обладнанні ТОВ НВФ "Укрізоліт". Є пенсіонером. Так було зроблено висновок, що правовідносини з ОСОБА_2, з якою укладено ЦПД є трудовими відносинами, які не оформлені належним чином, а саме працівник допущений до роботи без укладення трудового договору, чим порушено вимоги ст. 24 КЗпП України (а.с.18-19).

На підставі акту інспекційного відвідування, посадовою особою відповідача винесено припис про усунення виявлених порушень №КР2155/332/АВ/П від 21.09.2018року, яким встановлено термін для усунення порушень до 21.10.2018 року (а.с.14-15).

28.09.2018 року заступником начальника управління прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (а.с.95).

30.10.2018 року позивачем на адресу відповідача направлено лист з підтверджуючими документами про виконання припису (а.с.98-101).

На підставі акта інспекційного відвідування, заступником начальника Управління Держпраці у Кіровоградській області винесено постанову про накладення штрафу №КР2155/332/АВ/ТД-ФС від 10.10.2018 року, за якою за порушення законодавства про працю, керуючись ст. 259 КЗпП України, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на ТОВ НВФ "Укрізоліт" накладено штраф у розмірі 111 690грн. (а.с.8).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції до даних правовідносин правильно застосовані норми Кодексу законів про працю України, Цивільного кодексу України, норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", норми Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 "Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.

Так, згідно з п. 1 Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пп. 5 п. 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право: безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, вищезазначені норми встановлюють повноваження відповідача щодо проведення відповідних перевірок.

Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 "Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Порядок №295).

Відповідно до п. 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Пунктами 19, 20 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Аналіз вищезазначених норм свідчить про відповідні повноваження Держпраці щодо проведенні інспекційних відвідувань.

Матеріали справи містять акт інспекційного відвідування, в якому зазначено, що під час вибіркового інспекційного відвідування встановлено, що у ТОВ НВП "Укрізоліт" укладено договір цивільно-правового характеру про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку з ОСОБА_2 При цьому, під час надання пояснень інспектору ОСОБА_2 вказала, що вона працює у ТОВ НВФ "Укрізоліт" з 01.06.2016 року та виконує роботу шляхом надання послуг з бухгалтерського обліку та обробки документів і подання звітності. Про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів ознайомлена попереднім директором ТОВ НВФ "Укрізоліт" ОСОБА_6 З посадовою інструкцією ознайомлена, роботу виконує на матеріалах і обладнанні ТОВ НВФ "Укрізоліт", є пенсіонером. Так, правовідносини з ОСОБА_2, з якою укладено ЦПД є трудовими відносинами, які не оформлені належним чином, а саме працівник допущений до роботи без укладення трудового договору, чим порушено вимоги ст. 24 КЗпП України.

Колегія суддів апеляційної інстанції аналізуючи висновки, зазначені в акті інспекційного відвідування вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, в силу абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у 30-ти кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Надаючи оцінку правовідносинам у справі в світлі зазначених вище норм, колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема, встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті інспекційного відвідування та доведений належними доказами.

Слід сказати, що відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При цьому, Цивільний кодекс України визначає правові підстави для укладення цивільно-правового договору.

Цивільно-правовий договір це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини , на які поширюється трудове законодавство.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що 07.08.2018 року між ТОВ НВП "Укрізоліт" (Замовник) та ОСОБА_2 (Виконавець) укладено договір №07/08 про надання послуг (виконання робіт) (далі - договір) (а.с.9-10).

Відповідно до п.1.1 договору, Виконавець зобов'язався надати Замовнику послуги: складення місячної статичної та податкової звітності за липень 2018 року; обробка бухгалтерської первинної документації за серпень 2018 року. Відповідно до п. 1.3 Замовник зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити виконану виконавцем роботу (а.с.9)

За виконану роботу Замовник сплачує виконавцеві винагороду - 6325грн. (п.2.2).

Пунктом 2.1 договору сторони встановили, що підставою для підписання документу, який підтверджує виконання послуг виконавцем за цим договором є підписаний акт приймання виконаних послуг.

Також, на виконання умов вказаного договору, 18.09.2018 року між сторонами укладено додаткову угода, відповідно до якої, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з надання бухгалтерських та кадрових документів, перевіряючим з Управління Держпраці в період з 18.09.2018р. по 21.09.2018р. (а.с.12).

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що ОСОБА_2 є пенсіонеркою (а.с.13), виконувала роботу за договором у зручний для неї час, не підпорядковуючись правилам внутрішнього трудового розпорядку. На момент проведення інспекційного відвідування винагорода за договором, укладеним з ОСОБА_2 була виплачена (а.с.11).

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, зазначені обставини підтверджуються поясненнями ОСОБА_2, які відібрані в неї головним державним інспектором під час проведення інспекційного відвідування (а.с.93).

Зміст вказаних пояснень свідчить, що ОСОБА_2 правилам внутрішнього трудового розпорядку не підпорядковується, з колективним договором не ознайомлена, відпустка їй не надається, є пенсіонером, отримує винагороду за виконану роботу (а.с.93).

Вказані докази свідчать, що ОСОБА_2 виконувала роботу в ТОВ НВП "Укрізоліт" за цивільно-правовим договором від 07.08.2018 року, укладеним з ТОВ НВП "Укрізоліт", а не за трудовим договором.

Надаючи оцінку вказаним доказам, суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності його дій, рішень, то судом першої інстанції зроблений правильний висновок про наявність підстав для скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в акті інспекційного відвідування вказано - ОСОБА_2 була допущена до роботи на посаді бухгалтера. Разом з цим, у акті не вказано, які функції та обов'язки бухгалтера виконувала вказана вище особа, під час перевірки.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено, що ОСОБА_2 була допущена позивачем до роботи без оформлення трудового договору.

Посилання відповідача на ту обставину, що виконання робіт за цивільно-правовим договором від 07.08.2018р. є фактичним виконанням трудових функцій бухгалтера, є необґрунтованим, оскільки діючим законодавством не передбачено обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності укладати лише трудові договори, а недійсність вказаного цивільно-правового договору не є предметом даного позову.

Також матеріалами справи підтверджується наступне.

На підставі акту інспекційного відвідування, посадовою особою управління 21.09.2018 року за №КР2155/332/АВ/П винесено припис про усунення виявлених порушень, яким зобов'язано підприємство усунути виявлені порушення в строк до 21 жовтня 2018 року (а.с.21).

Наказом №21/09 від 21.09.2018 року ОСОБА_2 прийнято на роботу з 22.09.2018 року (а.с.99-101).

Тобто, позивач до 21.10.2018 р. усунув порушення, які встановлені в акті інспекційного відвідування та в строк, визначений у приписі 21.09.2018 року за №КР2155/332/АВ/П.

Приписами п.11 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", визначено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документу про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовується.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що постанова про накладення штрафу №КР2155/332/АВ/ТД-ФС від 10.10.2018 року підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права та інтереси позивача захищені, а права та інтереси відповідача не порушені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на результати апеляційного розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.01.2019 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.01.2019 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 24.04.2019 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: а , б , в , г пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України, протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 24.04.2019.

В повному обсязі постанова виготовлена 06.05.2019.

Головуючий суддя Ю.В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя С.М. Іванов