Постанова

від 14.05.2019 по справі 813/2465/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

14 травня 2019 року

справа №813/2465/16

адміністративне провадження №К/9901/26034/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у складі суддів Гуляка В.В., Гудима Л.Я., Святецького В.В.

у справі № 813/2465/14 (876/6691/16)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металкомплект ЛТД»

до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

18 липня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Металкомплект ЛТД» (далі - Товариство, позивач у справі) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкового повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, з мотивів безпідставності його прийняття.

Постановою від 16 серпня 2016 року Львівський окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив. Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що встановлені судом факти свідчать про порушення Товариством правил формування податкового кредиту, що підтверджує правильність висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 25 травня 2016 року скасував рішення суду першої інстанцій та прийняв нову постанову, якою позовні вимоги задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0000641201 від 24 травня 2016 року.

При прийнятті рішення суд апеляційної інстанції зазначив про дотримання позивачем законодавчо встановленого 365-ти денного строку з дати складення податкових накладних для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість. Ці суми податку було включено до податкового кредиту 19 березня 2013 року, а тому є помилковими висновки податкового органу про порушення Товариством вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в частині порушення 365-ти денного строку включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, згідно уточнюючого розрахунку від 18 березня 2016 року.

У листопаді 2016 року податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову цього суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу від позивача органу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа за кодом ЄДРПОУ 34454323 та перебуває на податковому обліку в Дрогобицькій ОДПІ.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 березня 2013 року Товариством подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013 року, в якій до складу податкового кредиту включено податок на додану вартість в сумі 93626 грн на підставі отриманих від ТОВ «Фірма «Металімпекс» податкових накладних № 1 від 14 лютого 2013 року на суму 336000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 56000,00 грн, № 2 від 19 лютого 2013 року на суму 220000,00 грн, в т.ч. ПДВ -36666,67 грн, № 3 від 27 лютого 2013 року на суму 5753,07 грн, в т.ч. ПДВ - 958,84 грн.

Податкові накладні № 1 від 14 лютого 2013 року та № 2 від 19 лютого 2013 року своєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником, податкова накладна № 3 від 27 лютого 2013 року не підлягала реєстрації.

22 квітня 2015 року Товариством подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатком 5, яким зменшило розмір податкового кредиту, вказаного в податковій декларації за лютий 2013 року, на суму 93626 грн.

Зменшення розміру податкового кредиту на вказану суму відбулося за виданими ТОВ «Фірма «Металімпекс» податковими накладними № 1 від 14 лютого 2013 року (ПДВ-56000,00 грн), № 2 від 19 лютого 2013 року (ПДВ-36666,67 грн), № 3 від 27 лютого 2013 року (ПДВ-958,84 грн).

18 березня 2016 року Товариством подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатком 5, яким збільшено розмір податкового кредиту, вказаного в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку від 22 квітня 2015 року, на суму 93626 грн.

Збільшення розміру податкового кредиту на вказану суму відбулося за виданими ТОВ «Фірма «Металімпекс» податковими накладними № 1 від 14 лютого 2013 року (ПДВ-56000,00 грн), № 2 від 19 лютого 2013 року (ПДВ-36666,67 грн), № 3 від 27 лютого 2013 року (ПДВ-958,84 грн).

Податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість Товариства, а саме: уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 18 березня 2016 року № 9038432625 за лютий 2013 року. Результати перевірки оформлені актом від 12 квітня 2016 № 182/1201/34454323.

Як слідує з акта перевірки, контролюючим органом встановлено завищення значення рядка 17 «усього податкового кредиту» уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2013 року в сумі 93626 грн, що призвело до заниження значення рядка 18.1 «позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету» в розмірі 93626 грн.

У зв'язку з цим контролюючий орган дійшов висновку про те, що платником в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2013 року, поданому у березні 2016 року, занижено суму в рядку 18.1 на 93626 грн, чим порушено пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Контролюючий орган дійшов висновку про порушення Товариством вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України на підставі того, що Товариством неправомірно включено до податкового кредиту податку на додану вартість за лютий 2013 року суми в розмірі 93626 грн на підставі податкових накладних, з дати складання яких минуло більше 365 календарних днів.

На підставі акта від 12 квітня 2016 року № 182/1201/34454323 податковим органом 24 травня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 000061201, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 117033,00 грн, у тому числі 93626 грн за основним платежем та 23407 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент подання уточнюючого розрахунку та камеральної перевірки) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних;

для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Враховуючи зазначене, Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що платник податку має право включити до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, лише протягом 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних.

Враховуючи, що на момент подання уточнюючого розрахунку 18 березня 2016 року вказаний строк сплинув, Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що встановлені факти свідчать про порушення Товариством правил формування податкового кредиту, що підтверджує правильність висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Враховуючи встановлені у цій справі обставини, Верховний Суд визнає, що суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, здійснив їх комплексне дослідження, правильно застосував норми матеріального права та надав їм системне тлумачення, відтак судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанцій допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга товариства підлягає задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції скасовується.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у справі № 813/2465/14 (876/6691/16) скасувати.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року у справі № 813/2465/14 (876/6691/16) залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер