Постанова

від 13.05.2019 по справі 1.380.2019.000721

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року

Львів

№ 857/3546/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий-суддя                               Довга О.І.,

суддя                                                   Матковська З.М.,

суддя           Сапіга В.П.

секретар судового засідання                     Гнатик А.З.

за участю:

представник відповідача                    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року про забезпечення позову у справі № 1.380.2019.000721 (головуючий суддя Гулик А.Г., м.Львів) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «РУБІКОН ГРУП» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові про визнання незаконним і скасування припису,

В С ТА Н О В И В:

14 лютого 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» звернулось до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, в якому просило визнати незаконним та скасувати припис від 25 січня 2019 року.

01 березня 2019 року позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив, з врахуванням заяви про уточнення (доповнення) від 04.03.2019, зупинити дію наказу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові № 6/19 від 26.02.2019 про анулювання дозволу про початок виконання будівельних робіт від 18 грудня 2018 року №ЛВ 112183520630 на об'єкт «Реконструкція існуючих офісних приміщень за рахунок добудови та надбудови під офісний центр на вул. В.Липинського, 36» (замовник будівництва ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп»); заборонити Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові Державній архітектурно-будівельній інспекції України проводити позапланову перевірку на об'єкті будівництва «Реконструкції існуючих офісних приміщень за рахунок добудови та надбудови під офісний центр на вул. В. Липинського, 36» у м. Львові; заборонити Державній архітектурно-будівельній інспекції України вчиняти дії, спрямовані на анулювання Дозволу від 18 грудня 2018 року №ЛВ 112183520630 на проведення будівельних робіт із будівництва об'єкта: «Реконструкція існуючих офісних приміщень за рахунок добудови та надбудови під офісний центр на вул. Липинського, 36», до набрання законної сили судового рішення у справі.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року заяву задоволено частково, зупинено дію наказу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові № 6/19 від 26 лютого 2019 року «Про анулювання дозволу про початок виконання будівельних робіт від 18 грудня 2018 року № ЛВ 112183520630 на об'єкт «Реконструкція існуючих офісних приміщень за рахунок добудови та надбудови під офісний центр на вул.В.Липинського, 36» (замовник будівництва ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп») до набрання законної сили судовим рішенням у справі. При цьому, в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» про забезпечення позову в частині заборони Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, Державній архітектурно-будівельній інспекції України проводити позапланову перевірку на об'єкті будівництва «Реконструкції існуючих офісних приміщень за рахунок добудови та надбудови під офісний центр на вул. В. Липинського, 36» у м. Львові та заборони Державній архітектурно-будівельній інспекції України вчиняти дії, спрямовані на анулювання Дозволу від 18.12.2018 №ЛВ 112183520630 на проведення будівельних робіт із будівництва об'єкта: «Реконструкція існуючих офісних приміщень за рахунок добудови та надбудови під офісний центр на вул. Липинського, 36» відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні заяви відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що наказ інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові № 6/19 від 26 лютого 2019 року «Про анулювання дозволу про початок виконання будівельних робіт від 18 грудня 2018 року № ЛВ 112183520630 на об'єкт «Реконструкція існуючих офісних приміщень за рахунок добудови та надбудови під офісний центр на вул. В. Липинського, 36», дія якого зупинена судом, вже вичерпав свою дію у зв'язку із виконанням, оскільки цей дозвіл вже вилучений з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів. Крім того, апелянт зазначає, що предметом позову у справі є визнання протиправним та скасування припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 25 січень 2019 рок, однак, даний позов забезпечено шляхом зупинення дії наказу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові № 6/19 від 26 лютого 2019 року «Про анулювання дозволу про початок виконання будівельних робіт від 18 грудня 2018 року № ЛВ НОМЕР_1. Хоча ці два документи стосуються одного об'єкта будівництва за своєю правовою природою припис та наказ про скасування дозволу є різними документами, регламентовані різними підзаконними актами та стосуються різних сфер управлінської діяльності відповідача. Відтак, апелянт вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу про скасування дозволу є неспівмірним із предметом позову про скасування припису про зупинення виконання будівельних робіт.

Представник апелянта в судовому засідання вимоги апеляційної скарги підтримує з мотивів, викладених у ній.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, а направлена судом кореспонденція, що стосується розгляду справи, в тому числі й судова повістка повернуті до апеляційного суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника учасника справи, ознайомившись зі змістом апеляційної скарги, матеріалами справи колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 14 лютого 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» звернулось до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, в якому просило визнати незаконним та скасувати припис від 25 січня 2019 року.

01 березня 2019 року позивач подав до суду заяву про зміну (збільшення) підстав позову, якою позивач доповнив зміст позову покликаннями на незаконність проведення позапланових заходів державно-архітектурно будівельного контролю як на підставу для скасування оскарженого ним припису.

Поряд з цим 01 березня 2019 року позивач подав заяву про забезпечення позову , в якій просив:

-          заборонити Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові проводити позапланову перевірку на об'єкті будівництва «Реконструкції існуючих офісних приміщень за рахунок добудови та надбудови під офісний центр на вул. В. Липинського, 36 у м.Львові» та заборонити Державній архітектурно-будівельній інспекції України вчиняти будь-які дії, спрямовані на анулювання дозволу від 18 грудня 2018 року № ЛВ 112183520630 на проведення будівельних робіт із будівництва об'єкта: «Реконструкції існуючих офісних приміщень за рахунок добудови та надбудови під офісний центр на вул. В. Липинського, 36 у м.Львові», до набрання законної сили судового рішення у цій справі.

04 березня 2019 року позивач подав доповнення до заяви про забезпечення позову. Зазначив, що Інспекцією державно-архітектурно будівельного контролю у м.Львові видано наказ №6/19 від 26 лютого 2019 року про анулювання дозволу про початок виконання будівельних робіт від 18 грудня 2018 року №112183520630 «Реконструкції існуючих офісних приміщень за рахунок добудови та надбудови під офісний центр на вул. В. Липинського, 36 у м.Львові» (замовник будівництва ТОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп»). Відтак, просив, з врахуванням заяви про уточнення (доповнення) від 04.03.2019, зупинити дію наказу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові № 6/19 від 26.02.2019 про анулювання дозволу про початок виконання будівельних робіт від 18 грудня 2018 року №ЛВ 112183520630 на об'єкт «Реконструкція існуючих офісних приміщень за рахунок добудови та надбудови під офісний центр на вул. В.Липинського, 36» (замовник будівництва ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп»); заборонити Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові та Державній архітектурно-будівельній інспекції України проводити позапланову перевірку на об'єкті будівництва «Реконструкції існуючих офісних приміщень за рахунок добудови та надбудови під офісний центр на вул. В. Липинського, 36» у м. Львові; заборонити Державній архітектурно-будівельній інспекції України вчиняти дії, спрямовані на анулювання Дозволу від 18 грудня 2018 року №ЛВ 112183520630 на проведення будівельних робіт із будівництва об'єкта: «Реконструкція існуючих офісних приміщень за рахунок добудови та надбудови під офісний центр на вул. Липинського, 36», до набрання законної сили судового рішення у справі.

Задовольняючи клопотання позивача про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що ухвалами Львівського окружного адміністративного з питань забезпечення позову від 25 лютого 2019 року у справі №1.380.2019.000778 вжито заходи забезпечення шляхом зупинення дії припису, виданого директору ТзОВ «Рубікон Проект» про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також від 27 лютого 2019 у справі № 1.380.2019.000720, якою задоволено заяву ТзОВ «Тепло Буд Експерт» про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Інспекції ДАБК у м. Львові від 25.01.2019 «Про зупинення підготовчих та будівельних робіт», зобов'язано зупинити проведення будівельних робіт на об'єкті «Реконструкція існуючих офісних приміщень за рахунок добудови та надбудови під офісний центр на вул.В.Липинського, 36» у м. Львові, до набрання законної сили судовим рішенням у справі. Відтак, суд першої інстанції вважав, що дію приписів відповідача про зупинення виконання будівельних робіт зупинено. Поряд з цим, суд першої інстанції зазначив, що виконання наказу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові № 6/19 від 26 лютого 2019 року «Про анулювання дозволу про початок виконання будівельних робіт від 18 грудня 2018 року №ЛВ 112183520630 на об'єкт «Реконструкція існуючих офісних приміщень за рахунок добудови та надбудови під офісний центр на вул. В. Липинського, 36» спричинить зупинення будівництва, що неминуче призведе до збільшення термінів будівництва, вплине на права та інтереси покупців, та прямо впливає на збільшення ризиків для товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп». Крім того, зупинення здійснення будівництва матиме наслідком також недотримання календарного плану виконання робіт, несвоєчасне використання закуплених матеріалів та неефективне використання трудових та інших ресурсів, втрата інвестора та значні штрафні санкції за невиконання договорів. З огляду на це суд першої інстанції вважав, що дія наказу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові № 6/19 від 26 лютого 2019 року «Про анулювання дозволу про початок виконання будівельних робіт від 18 грудня 2018 року №ЛВ112183520630 на об'єкт «Реконструкція існуючих офісних приміщень за рахунок добудови та надбудови під офісний центр на вул. В. Липинського, 36» може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп».

Щодо решти вимог заявника, то суд першої інстанції у задоволенні таких відмовив виходячи з їх необґрунтованості та не співмірності із заявленими позовними вимогами.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції частково, враховуючи наступне.

Можливі ситуації, коли зволікання з вирішенням адміністративної справи може завдати непоправної шкоди позивачеві. У зв'язку з цим у адміністративному процесуальному законодавстві існує інститут забезпечення позову, що дає можливість суду до прийняття рішення у справі вжити заходів щодо забезпечення позовних вимог, зокрема, якщо внаслідок невжиття цих заходів захист прав особи стане утрудненим або неможливим.

Інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави забезпечення позову, а також види забезпечення позову в адміністративному процесі.

Відповідно до ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З цього приводу свої роз'яснення надав Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ». Згідно абзацу другого пункту 17 цієї Постанови в ухвалі про забезпечення позову суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову, повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст.150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову, а також запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до пунктів 1,2,4 частини першої статті 151 КАС позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно - правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» просило суд визнати незаконним та скасувати припис відповідача від 25 січня 2019 року. Відтак, предметом позову є саме оскаржений припис відповідача, відповідно щодо якого й може бути вжито заходи забезпечення. Натомість, як встановлено зі змісту резолютивної частини оскарженої ухвали, суд першої інстанції застосував заходи забезпечення щодо рішення відповідача, яке не оскаржується позивачем, а тому, колегія суддів приходить висновку про неспівмірність вжитого заходу забезпечення із предметом позову. Зважаючи на це вимога позивача про зупинено дію наказу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові № 6/19 від 26 лютого 2019 року «Про анулювання дозволу про початок виконання будівельних робіт від 18 грудня 2018 року № ЛВ 112183520630 на об'єкт «Реконструкція існуючих офісних приміщень за рахунок добудови та надбудови під офісний центр на вул.В.Липинського, 36» (замовник будівництва ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп») до набрання законної сили судовим рішенням у справі задоволенню не підлягає.

Що ж до решти вимог заяви позивача, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про їх безпідставність. Так, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» про вжиття заходів забезпечення позову в частині заборони Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові та Державній архітектурно-будівельній інспекції України проводити позапланові перевірки на об'єкті будівництва «Реконструкції існуючих офісних приміщень за рахунок добудови та надбудови під офісний центр на вул. В. Липинського, 36» у м. Львові не підлягає задоволенню, зважаючи на те, що задоволення таких вимог становитиме перешкоди для реалізації органами державної влади покладених на нього повноважень у відповідності до законодавства.

Поряд з цим, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» про вжиття заходів забезпечення позову в частині заборони Державній архітектурно-будівельній інспекції України вчиняти дії, спрямовані на анулювання Дозволу від 18.12.2018 №ЛВ 112183520630 на проведення будівельних робіт із будівництва об'єкта: «Реконструкція існуючих офісних приміщень за рахунок добудови та надбудови під офісний центр на вул. Липинського, 36» не підлягає задоволенню, оскільки вказаний державний орган не є учасником справи і така вимога є неспівмірною із заявленими позовними вимогами.

Відповідно до частини першої статті другої Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі статті 317 Кодексу адміністративного судочинства підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскарженої ухвали допущено порушення матеріального та процесуального права, а тому така ухвала підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 139, 150, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові задовольнити, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року про забезпечення позову у справі № 1.380.2019.000721 – скасувати.

Прийняти нову, якою в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «РУБІКОН ГРУП» про забезпечення позову відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

ОСОБА_2

судді

ОСОБА_3

ОСОБА_4

Повне судове рішення складено 15 травня 2019 року.