Постанова

від 14.05.2019 по справі 814/3223/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2019 року

Київ

справа №814/3223/15

адміністративне провадження №К/9901/19203/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Танасогло Т.М., судді - Бойко А.В., Яковлєв О.В.)

у справі №814/3223/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»

до Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області

про визнання протиправними бездіяльності, стягнення надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» (далі - Товариство) звернулось в Миколаївський окружний адміністративний суд з позовом до Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - Відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (далі - Відповідач 2) про визнання протиправними бездіяльності, стягнення надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що контролюючий орган протиправно та всупереч приписам пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не вчинив дій, спрямованих на повернення позивачу надміру сплачених сум авансових внесків з податку на прибуток.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року (головуючий суддя - Гордієнко Т.О.) позов задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо неповернення надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток;

- стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Миколаївобленерго» надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 360 422, 60 грн.;

- присуджено на користь ПАТ «Миколаївобленерго» судові витрати в сумі 523, 24 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що Товариство у встановленому законом порядку звернулось до органу державної податкової служби з відповідною заявою про повернення надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток, проте відповідач незважаючи на відсутність у Товариства податкового боргу та дотримання ним 1095 денного строку звернення з відповідної заявою, протиправно та всупереч вимог законодавства не вчинив дії, спрямовані на повернення позивачу надміру сплачених сум авансових внесків з податку на прибуток.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області задоволено частково, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області щодо неповернення надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 360 422, 60 грн.;

- зобов'язано Жовтневу об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновок про повернення надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 360 422, 60 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

- стягнуто з Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на користь Державного бюджету України несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2015 року в розмірі 80 (вісімдесят) грн. 39 коп.;

- стягнуто з Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на користь публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» здійснені ним судові витрати у вигляді судового збору пропорційно задоволеним вимогам в сумі 73 грн. 08 коп.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що стягнення з Державного бюджету на користь позивача надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток є помилковим, з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту його прав, натомість суд апеляційної інстанції зазначив, що в даному випадку правильним способом захисту прав позивача є вимога про зобов'язання відповідача виконати покладений на нього Законом і підзаконними актами обов'язок щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.03.2016 відмовлено в задоволенні клопотання Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про звільнення від сплати судового збору, а касаційну скаргу Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області залишено без руху. Ухвалою від 21 липня 2016 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Також позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про незаконність рішення суду апеляційної інстанції та вказує, що має право на судовий захист шляхом стягнення надміру сплачених коштів з Державного бюджету України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 21 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго".

09 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).

Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Від відповідача заперечень на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, наказом № 674 від 08.06.2011 позивач встановив на 2012 рік консолідований податок на прибуток сплачувати до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та надав податковій інспекції повідомлення платника податку про прийняття рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток відповідно до ст.152.4 ст.154 ПК України (а.с. 59).

Позивач надмірно сплатив авансові внески з податку на прибуток у розмірі 360 422, 60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

16.03.2015 між позивачем та податковою інспекцією проведено звірку розрахунків та встановлено суму надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 360 422 грн. 60 коп., за результатами чого складено акт від 16.03.2015 №293-28 (арк.с.27).

25 березня 2015 року позивач звернувся до контролюючого органу з вимогою про повернення надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 360 422 грн. 60 коп. (а.с. 28).

Контролюючий орган відповіді на лист не надав, надміру сплачені авансові внески з податку на прибуток з бюджету не повернув, на поточні рахунки платника податків не перерахував.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції не відповідає виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначає стаття 43 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 43.1 цієї статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2. статті 43 Податкового кодексу України).

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3. статті 43 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 43.5. статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Положення статті 43 Податкового кодексу України узгоджуються з нормами Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15 грудня 2015 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124 (далі - Порядок № 1146).

Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

Пунктом 6 Порядку № 1146 передбачено, що у заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються 1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу Державної фіскальної служби у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Судами попередніх інстанцій оцінена заява Товариства та встановлена її відповідність вимогам, передбаченим законом.

Після реєстрації в органі Державної фіскальної служби заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку (пункт 7 Порядку № 1146).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1146, у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган Державної фіскальної служби готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відтак, необхідною обставиною для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках податкового органу як переплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється контролюючими органами, є факт ухвалення податковим органом висновку про повернення надмірно сплачених сум податку.

За результатами проведеної між контролюючим органом та позивачем звірки розрахунків, наявність у Товариства боргу перед бюджетом не встановлено, натомість встановлено суму надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 360 422, 60 грн. З заявою про повернення надміру сплачених сум податку позивач звернувся до контролюючого органу в межах 1 095 денного строку.

Колегія суддів враховує, що постановою Верховного суду від 05 березня 2019 року у справі №814/3233/15 залишено без змін постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2016 року, якими:

- визнано протиправною бездіяльність Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо неповернення надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток (код платежу 11023100) у розмірі 527405 грн. та надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 238 309, 35 грн.;

- стягнуто з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" надмірно сплачені авансові внески з податку на прибуток у розмірі 527 405 грн. із зарахуванням коштів на р/р 26003001362 в МОУ АТ "Ощадбанк", МФО 326461, ЄДРПОУ 23399393;

- стягнуто з Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" надмірно сплачені авансові внески з податку на прибуток у розмірі 238 309, 35 грн. із зарахуванням коштів на р/р 26003001362 в МОУ АТ "Ощадбанк", МФО 326461, ЄДРПОУ 23399393. В решті позовних вимог відмовлено.

З огляду на вищевикладене, з метою забезпечення належного захисту прав Товариства, колегія дійшла висновку про наявність правових підстав задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Миколаївобленерго» надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 360 422, 60 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до помилкового скасування рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 345, 349, 352, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» - задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року скасувати, залишивши в силі Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2015 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова