Постанова

від 08.05.2019 по справі 595/1370/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 595/1370/18Головуючий у 1-й інстанції Федорончук В.Б. Провадження № 22-ц/817/371/19 Доповідач - Бершадська Г.В. Категорія - 311000000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2019 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Бершадська Г.В.

суддів - Гірський Б. О., Ходоровський М. В.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 31 січня 2019 року (ухвалене суддею Федорончуком В.Б., повний текст якого складено 07 лютого 2019 року) у цивільній справі № 595/1370/18 за позовом ОСОБА_1 до Сновидівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів про визнання незаконними дій директора школи та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась з вказаним позовом.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що наказом від 31.03.2010 року вона прийнята на роботу до Сновидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів на посаду вчителя історії. Наказом начальника відділу освіти № 180-к від 31.08.2012 року її переведено на постійне місце роботи вчителя історії цієї школи. З 2012 року директор школи обмежував її в тижневому навантаженні та в іншій педагогічній діяльності у порівнянні з двома іншими вчителями історії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Вона неодноразово зверталась з проханням однакового навантаження. Після її численних звернень у вищестоящі органи тижневе навантаження на 2017-2018 навчальний рік між трьома вчителями історії було розподілене рівномірно - по 8 годин кожному. В кінці навчального року їй стало відомо, що її навантаження на 2018-2019 навчальний рік становитиме 5 годин.

Уточнивши позовні вимоги позивач просила визнати незаконними дії директора Сновидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_6 щодо здійснення педагогічного навантаження починаючи з 2012 по 2016 навчальні роки та на 2018-2019 навчальний рік вчителю історії ОСОБА_1 та зобов'язати його розподілити педагогічне навантаження на 2018-2019 навчальний рік відповідно до вимог статті 25 ЗУ «Про загальну середню освіту» не менше 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становить тарифну ставку.

Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 31 січня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу у якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити посилаючись на його незаконність.

Апелянт зазначила, що вона згоди на неповне тижневе навантаження не надавала, тому дирекція школи не мала права на власний розсуд встановлювати їй менше гарантованого законом навантаження. Вчителю історії ОСОБА_4 у 2018-2019 навчальному році розподілено педагогічне навантаження в обсязі 14,5 годин, оскільки остання подала заяву директору школи про згоду працювати з неповним тижневим навантаженням. Проте судом не взято до уваги, що даному вчителю розподілено більше половини годин від усього обсягу, тобто з 24,5 наявних годин надано 14,5 годин педагогічного навантаження, а їй 5 годин, хоча будь-яких переваг ОСОБА_4 перед нею, ОСОБА_1, не має.

Судом не досліджено та не надано оцінку матеріалам справи щодо її усних та письмових звернень до директора школи, відділу освіти Бучацької РДА, профспілки, Золопотіцької селищної ради, управління освіти і науки Тернопільської ОДА, Міністерства освіти і науки України, які встановили факт порушення директором школи розподілу годин між вчителями історії, тобто підтвердили його неправомірні дії та погодились, що ОСОБА_4 не має переваг перед ОСОБА_1 щодо розподілу педагогічного навантаження.

Суд зробив висновок про те, що відповідач, ознайомивши її з попереднім розподілом навантаження на 2018-2019 навчальний рік, дотримався норм статті 32 КЗпП України, тобто повідомив працівника про зміну істотних умов праці, проте зміна істотних умов її праці не була зумовлена необхідністю на виробництві.

Педагогічне навантаження у 2017-2018 навчальному році усіх вчителів історії школи становило 8 годин і законних підстав для збільшення в 2018-2019 навчальному році ОСОБА_4 і зменшення кількості годин ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у директора школи не було. Закон України «Про загальну середню освіту» не передбачає будь-яких переваг та першочергового права педагогічного навантаження вчителів.

Суд не розцінив варіант задоволення позову частково, а саме в частині рівного розподілу годин між вчителями історії, або лише визнання дій директора школи незаконними.

Порушення норм процесуального права полягає у тому, що резолютивна частина рішення була прийнята 31.01.2019 року однак до 7.02.2019 вона не змогла отримати ні резолютивну частину рішення, ні повний текст, а на її неодноразові звернення працівники суду повідомляли, що рішення не готове і суддя перебуває в нарадчій кімнаті. Відповідно до даних на сайті «Судова влада» з 31.01.2019 року головуючий мав ряд призначених до розгляду справ.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримала та додатково пояснила, що директор школи незаконно проводить розподіл педагогічного навантаження між вчителями історії керуючись власними амбіціями. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 працюють на однакових умовах, оскільки були прийняті на роботу по строковому трудовому договору з неповним тижневим навантаженням та в подальшому переведені з тимчасового на постійне місце роботи, тому будь-яких переваг у ОСОБА_4 не має.

Представник Сновидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів подав заяву про розгляд апеляційної скарги в його відсутності.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах її доводів, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що наказом відділу освіти, молоді та спорту Бучацької районної державної адміністрації № 70-к від 31.03.2010 року ОСОБА_1 прийнята на роботу вчителем історії Сновидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів з неповним тижневим навантаженням по строковому договору з 01 квітня 2010 року по 31 серпня 2011 року та наказом №192-к від 01 вересня 2011 року продовжено дію строкового договору з неповним тижневим навантаженням з 01 вересня 2011 року по 31 серпня 2012 року.

Наказом №180-к від 31 серпня 2012 року ОСОБА_1 переведена з тимчасового на постійне місце роботи вчителем історії Сновидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ступенів з 01 вересня 2012 року.

Судом також встановлено, що у Сновидівській ЗОШ І-ІІІ ступенів працює три вчителі історії: ОСОБА_4 працює з 2003р., переведена на постійне місце роботи у 2007р., ОСОБА_1 працює з 2010р., переведена на постійне місце роботи у 2012р., та ОСОБА_5 працює з 2010 року з неповним тижневим навантаженням.

З поданої директору Сновидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів вчителем історії ОСОБА_4 23 травня 2018 року заяви вбачається, що остання згідна працювати на неповному тижневому навантаженні у розмірі 14,5 годин.

24 травня 2018 року адміністрацією Сновидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів видано наказ №38 про попередній розподіл педагогічного навантаження на 2018-2019 навчальний рік, згідно якого розподілено педагогічне навантаження між вчителями історії в наступному порядку: ОСОБА_4 - 14,5 годин, ОСОБА_1 - 5 годин, ОСОБА_5 - 4 години.

ОСОБА_1 від підпису в наказі відмовилась, про що 19 червня 2018 року комісією складено відповідний акт.

Профспілковим комітетом Сновидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів 30 серпня 2018 року погоджено наказ №69 від 29 серпня 2018 року «Про розподіл тижневого навантаження на 2018-2019 навчальний рік» .

Не погоджуючись з проведеним директором школи педагогічним навантаженням на 2018-2019 навчальний рік ОСОБА_1 зверталась із заявами та скаргами до директора школи, відділу освіти Бучацької РДА, профспілки працівників освіти і науки Бучацької РО, Золотопотіцької селищної ради Бучацького району, управління освіти і науки Тернопільської ОДА щодо неправомірного розподілу педагогічного навантаження.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач з вересня 2012 року після переведення її на постійне місце роботи погоджувалась кожного наступного навчального року працювати з неповним тижневим навантаженням, оскільки приступала до виконання своїх посадових обов'язків та проводила уроки згідно затвердженого розкладу уроків. Відповідач, ознайомивши позивачку 24.05.2018 року з тижневим навантаженням на 2018-2019 навчальний рік дотримався передбаченого статтею 32 КЗпП України обов'язку повідомити працівника про зміну істотних умов праці не пізніше ніж за два місяці до їх введення.

Колегія частково погоджується з такими висновками суду.

Право на працю, закріплене у статті 43 Конституції України, включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У статті 93 КЗпП України надано визначення заробітної платні - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Згідно зі статтею 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Відповідно до статті 21 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно зі статтею 22 цього Закону суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

За пунктом 3 статті 32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Відповідно до статті 29 Закону № 108/95-ВР при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством. Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Педагогічне навантаження вчителя встановлене ч. 1 ст. 25 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 року №651-XIV і включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку.

Розподіл педагогічного навантаження у закладі загальної середньої освіти затверджується його керівником.

Відповідно до вимог ч. 2 вказаної статті педагогічне навантаження вчителя закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності обсягом менше тарифної ставки, передбаченої частиною першою цієї статті, встановлюється тільки за його згодою.

Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства України про працю.

Відповідно до норми «Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України» , затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.12.1993 р. №455, прямим обов'язком керівника закладу освіти є доведення до відома педагогічних працівників наприкінці навчального року про педагогічне навантаження в наступному навчальному році.

Навчальне навантаження між учителями, викладачами та іншими педагогічними працівниками розподіляється директором установи за узгодженням із профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склались у закладі.

Встановивши, що ОСОБА_1 з 2012-2013 до 2016-2017 навчального року працювала як і інші вчителі історії з неповним педагогічним навантаженням, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що остання погодилась з таким розподілом педнавантаження, тому суд правильно відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій директора школи у розподілі тижневого навантаження у зазначені навчальні роки.

Судом встановлено, що у 2017-2018 навчальному році у Сновидівській ЗОШ І-ІІІ ступенів працювали три вчителі історії кожен з педагогічним навантаженням по 8 годин на тиждень, а загальна кількість годин історії становила 24 години на тиждень (а.с. 19). На 2018-2019 навчальний рік педагогічне навантаження ОСОБА_1 зменшено до 5 годин в тиждень при тому що загальна кількість годин згідно попереднього розподілу тижневого навантаження становила 24,5 годин. Разом з тим збільшилось педагогічне навантаження вчителя історії ОСОБА_4 до 14,5 годин ( а.с.21).

Наведене свідчить про те, що змін в організації виробництва і праці щодо годин історії не відбулось. Відповідач не надав суду доказів того, що слугувало підставою для зменшення педагогічного навантаження позивачці.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій директора Сновидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів щодо розподілу їй педагогічного навантаження на 2018-2019 навчальний рік є обґрунтованими, а тому рішення суду в частині вирішення цих вимог є незаконним та підлягає до скасування з постановленням в цій частині нового рішення про задоволення зазначених вимог.

Зважаючи на доводи апеляційної скарги та згоду позивачки працювати з неповним тижневим навантаженням встановленим у попередньому навчальному році, а також те що навчальний 2018-2019 рік закінчується колегія суддів погоджується з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання директора визначити позивачці на поточний навчальний рік тижневе педагогічне навантаження 18 годин.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо порядку прийняття судом рішення не заслуговують уваги суду, оскільки з матеріалів справи вбачається, що 31.01.2019 року в 11 год було проголошено скорочене рішення суду із зазначенням дати складання повного тексту рішення - 07.02.2019 року. Згідно довідки складеної секретарем судового засідання Масура І.І. в судове засідання не з'явилась. Розгляд судових справ у період з дати проголошення судом скороченого рішення до складання повного тексту рішення не свідчить про порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

За вказаних обставин рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій директора Сновидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів щодо розподілу педагогічного навантаження на 2018-2019 навчальний рік слід скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення таких вимог, а в решті рішення залишити без змін.

На підставі п.13 ч.3 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з Сновидівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в користь ОСОБА_1 1057 грн 20 коп сплаченого нею судового збору.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 390, 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 31 січня 2019 року в частині відмови у визнанні неправомірними дій директора Сновидівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів щодо розподілу педагогічного навантаження на 2018-2019 навчальний рік скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати неправомірними дії директора Сновидівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів щодо розподілу педагогічного навантаження на 2018-2019 навчальний рік вчителю історії ОСОБА_1.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Сновидівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (ЄДРПОУ 24623177, адреса: Тернопільська область, Бучацький район, с.Сновидів, вул. Нова, 2) в користь ОСОБА_1 (адреса: Тернопільська область, Бучацький район, с.Сновидів, вул. Нова, 8) 1057 грн 20 коп сплаченого нею судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 травня 2019 року.

Головуючий Бершадська Г.В.

Судді: Гірський Б.О.

Ходоровський М.В.