Вирок

від 14.05.2019 по справі 359/2391/19

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.05.2019

Провадження № 1-кп/359/319/2019

Справа № 359/2391/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2019 м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

за участю обвинуваченого ОСОБА_4 ,

за участю захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за №22018040000000054, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.07.2018, яке надійшло до суду з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Привільне Запорізької області, українця, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України,

в с т а н о в и в:

Наказом №1 від 16.02.2015 ОСОБА_4 призначено на посаду директора ТОВ «Тексівей» (код ЄДРПОУ 39641621).

Так, ОСОБА_4 маючи умисел, направлений на вивезення з території України товару військового призначення, який в установленому порядку допущений до цивільного використання івідповідає найменуваннюта описутоварів запозицією ML10.аДодатку доПорядку здійсненнядержавного контролюза міжнароднимипередачами товаріввійськового призначення,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від20.11.2003№ 1807«Про затвердженняПорядку здійсненнядержавного контролюза міжнародними передачамитоварів військовогопризначення»,зокрема:авіаційних насосівгідравлічної системи435ф, паливних (відцентрованих) насосів 463Б, плунжерних насосів НП-72МВ, не отримуючи відповідний дозвіл Державної служби експортного контролю України (далі - ДСЕКУ), передбачений ст. ст. 1,9,15 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», здійснив міжнародну передачу вказаних товарів до Анголи у формі експорту за таких обставин.

ОСОБА_4 обіймаючи посаду директора ТОВ «ТЕКСІВЕЙ» (код ЄДРПОУ 39641621, зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ) уклав контракт № 30/03-17 з директором «GLOBEST ADVANCED SYSTEMS LTD», UK ОСОБА_6 , про постачання товарів, у тому числі військового призначення, які в установленому порядку допущені до цивільного використання: авіаційних насосів гідравлічної системи 435ф у кількості 2 одиниць (заводські номера Н31014067, Н31023046), паливних (відцентрованих) насосів 463Б у кількості 2 одиниць (заводські номера 64024382, РО91123593), плунжерних насосів НП-72МВ у кількості 2 одиниць (заводський номер Н405447) на адресу вантажоотримувача - «Servisair LDA, 4 February Airport, Luanda, Angola.

Так, будучи обізнаним про правила та порядок здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, ОСОБА_4 діючи умисно, всупереч вимогам ст. 12 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» на момент укладання вказаного контракту та здійснення експорту зазначеного товару не здійснив реєстрацію ТОВ «ТЕКСІВЕЙ» в ДСЕКУ, як суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів.

Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_4 до моменту укладання вказаного контракту № 30/03-17 про постачання до Анголи авіаційних агрегатів, у тому числі авіаційних насосів, які є товаром військового призначення, в установленому порядку допущеним до цивільного використання, тобто до 30.03.2017, працював в митних органах України у сфері експортного контролю, у тому числі на посаді в.о. заступника начальника відділу митного оформлення № 2 Бориспільської митниці.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на вивезення з території України відповідно до зазначеного вище договору товарів військового призначення, які в установленому порядку допущені до цивільного використання, експортно-імпортні операції щодо яких, відповідно до ст.ст. 1, 9, 15 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» можуть здійснюватися лише при наявності дозволу ДСЕКУ, не відмовляючись від нього та бажаючи довести до кінця, діючи з корисливих мотивів, без дозволу ДСЕКУ, 21.04.2017 подав вантажно-митну декларацію до Київської митниці ДФС на вивезення такого товару до Анголи, яка не входить до кола держав Вассеанарської домовленості.

Так,21.04.2017,у зонідіяльності Київськоїмитниці ДФС,на підставіподаних декларантом- ОСОБА_4 документів,співробітником зазначеноїпідрозділу безвідповідного дозволуДСЕКУ проведеномитне оформленнятоварів, у тому числівійськового призначення,які вустановленому порядкудопущені доцивільного використання,зокрема:авіаційних насосівгідравлічної системи435фу кількості2одиниць (заводськіномера Н31014067,Н31023046),паливних (відцентрованих) насосів 463Б у кількості 2 одиниць (заводські номера 64024382, РО91123593), плунжерних насосів НП-72МВ у кількості 2 одиниць (заводський номер Н405447), та видано вантажно-митну декларацію №UА 125100/2017/363111 з відмітками про їх знаходження в зоні митного контролю, та Air Waybill.

Після вчинення ОСОБА_4 всіх необхіднихдій,спрямованих напорушення порядкуздійснення міжнародноїпередачі товарів,що підлягаютьдержавному експортномуконтролю:авіаційні насоси,які єтоваром військовогопризначення,в установленомупорядку допущенимдо цивільного використання, 21.04.2017 на повітряному судні - літаку ІЛ-76ТД (бортовий номер Т-902) експортовані до аеропорту Луади (Ангола).

ОСОБА_4 , вчинив вивезення з території України товарів військового призначення, які в установленому порядку допущені до цивільного використання, зокрема: авіаційних насосів гідравлічної системи 435ф у кількості 2 одиниць, паливних (відцентрованих) насосів 463Б у кількості 2 одиниць, плунжерних насосів НП-72МВ у кількості 2 одиниць, без дозволу Державної служби експортного контролю України.

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується в порушені порядку здійснення міжнародної передачі товарів, що підлягають державному експертному контролю, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України.

У ході досудового розслідування даного кримінального провадження, 22.02.2019 прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області радник юстиції ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_4 у присутності захисника ОСОБА_7 , уклали угоду про визнання винуватості та узгодили покарання за ч. 1 ст. 333 КК України у виді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 1700 грн. 00 коп., без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Обвинувачуваний ОСОБА_4 розуміє, що внаслідок укладення та затвердження угоди про визнання винуватості він буде обмежений у праві оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст. 394, 424 КПК України та немає прав, передбачених абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

ОСОБА_4 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право протягом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та призначення судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Обвинувачуваний ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердив те, що він визнає винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України. Він добровільно уклав угоду про визнання винуватості від 22.02.2019. Насильство, примус або погрози до нього не застосовувались.

Прокурор відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 у судовому засіданні дану угоду про визнання винуватості підтримав. Також зазначив, що зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України, та вважав за можливе її затвердити.

Захисник ОСОБА_5 підтвердив позицію свого підзахисного та просив затвердити дану угоду.

Суд в даному випадку не перевіряє фактичні обставини вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, так як і не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст.314КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Обвинувачуваний (підозрюваний) ОСОБА_4 виконав взяті на себе обов`язки передбачені угодою про визнання винуватості.

Дії, обвинувачуваного (підозрюваного) ОСОБА_4 кваліфіковані вірно. Вид та розмір покарання відповідає межам санкцій, передбачених ч. 1 ст. 333 КК України. Цивільні позови відсутні. Тому відносно ОСОБА_8 допустиме укладення угоди про визнання винуватості. Її зміст відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Враховуючи ст. 66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 суд вважає повне визнання вини, його щире каяття.Відсутність обставин,що обтяжуютьпокарання обвинувачуваного відповідно до ст. 67 КК України. Шкода кримінальним правопорушенням не завдана, потерпілих у кримінальному проваджені немає.

З огляду на ці обставини суд вважає допустимим затвердити угоду про визнання винуватості від 22.02.2019 та призначити обвинувачуваному ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 333 КК України у виді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 1700 грн. 00 коп., без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Керуючись: ч. 1 ст. 369, ст. 370, ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 374, ст. 375, п. 2 ч. 1 ст. 468, ст.ст. 472-474 КПК України, ст.ст. 66-67, ч. 1 ст. 333 КК України, суд,-

у х в а л и в:

Угоду про визнання винуватості, укладену 22.02.2019 між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області радником юстиції ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 у присутності захисника ОСОБА_7 , в кримінальному провадженні № 22018040000000054, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.07.2018, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.333КК України - затвердити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.333КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. 00 коп., на користь держави, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Засуджений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язаний сплатити суму штрафу на рахунок Державного бюджету України (Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль. ЄДРПОУ: 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 899998, КБК: 21081100, р/р 31114106010004, призначення платежу: адміністративний штраф та інші санкції), - в місячний строк з моменту набрання вироком суду законної сили.

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1