Ухвала

від 23.04.2019 по справі 128/1049/19

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа F 128/1049/19

УХВАЛА

23 квітня 2019 року м.Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, яка подана та підписана представником за довіреністю ОСОБА_2 до Мізякісько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, -

УСТАНОВИВ:

19.04.2019 до Вінницького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1, яка подана та підписана представником за довіреністю ОСОБА_2 до Мізякісько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, справа F 128/1049/19, в якій позивач просить суд: встановити факт спільного проживання однією сім'єю - ОСОБА_3, та ОСОБА_1 з 2011 року по день смерті останньої - ОСОБА_3 рідної тітки ОСОБА_1.Визнати за: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на спадкове майно, а саме:право власності на земельну ділянку F374, кадастровий номер 0520684000:01:002:0111, площею 1,3229 га, що належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ F774571, виданого Спадкодавцю на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 08.09.2008 F1765;право власності на земельну ділянку F373, кадастровий номер 0520684000:01:002:0110, площею 1,3228 га, що належала ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.07.2012 року, зареєстрованого у реєстрі за F2-306;садибний (індивідуальний) житловий будинок F61, вул. Кармелюка, с. Мізяківські Хутори, Вінницького району, Вінницької області, який належав ОСОБА_3 як голові домогосподарства, яка не втратила своє право на частку в майні двору, згідно погосподарських книг Мізяківсько-Хутірської сільської ради;садибний (індивідуальний) житловий будинок F5, просп. Космонавтів, с. Мізяківські Хутори, Вінницького району, Вінницької області, що належав ОСОБА_3 як голові домогосподарства, гідно погосподарських книг Мізяківсько-Хутірської сільської ради.

Вивчивши позовну заяву, додані до неї документи, суд вважає , що її слід повернути заявнику на підставі п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України , виходячи з такого.

З даної позовної заяви убачається, що вона підписана від імені позивача ОСОБА_1 F громадянкою ОСОБА_2, до позову додано копію довіреності від 06.06.2018, посвідчену секретарем Мізяквсько-Хутірської сільської ради Вінницького району на підтвердження повноважень ОСОБА_2, як представника позивача.

В той же час, дана довіреність не може бути прийнята в якості підтвердження повноважень представника позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Згідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За змістом ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

30 вересня 2016 року набрав чинності ОСОБА_4 України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким внесено зміни до Конституції України, зокрема, доповнено ОСОБА_4 статтею 131-2, відповідно до частини першої, третьої та четвертої якої для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура та виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Підпунктом 11 пункту 16-1розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Положеннями ч. 4 ст. 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката, як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданого відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Відповідно до ч. 2 ст. 64 ЦПК України обмеження представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як убачається з матеріалів справи, позовна заява підписана представником за довіреністю F фізичною особою ОСОБА_2, на підтвердження повноважень позовної заяви останньою надано копію довіреності.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 6 ст.19 ЦПК України- не є малозначними, зокрема справи, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Як вбачається із положень п. 2 ч. 4 ст.274 ЦПК України- справи у спорах щодо спадкування не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження, отже вони підлягають розгляду лише в загальному позовному провадженні.

Суд зазначає, що даний позов не відноситься до категорії малозначних в силу положень ст. 274 ЦПК України, оскільки виникає з права на спадкування, а тому представництво у даній справі повинно здійснюється виключно адвокатом.

Згідно п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Отже суд вважає, що позов підписано фізичною особою ОСОБА_2, як особою, яка не має права його підписувати від імені та в інтересах позивача, - що є підставою для повернення заяви заявнику відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Тому, зазначену позовну заяву з додатками слід повернути ОСОБА_2

Керуючись п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України, суддя F

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, яка подана та підписана представником за довіреністю F фізичною особою ОСОБА_2 до Мізякісько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно,- повернути ОСОБА_2 , разом із доданими до позову документами.

РозFяснити позивачу що повернення позовної заяви не перешкоджає її праву на повторне звернення із таким позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення .

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пFятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом пFятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали суду.

Суддя: