Рішення

від 25.04.2019 по справі 584/1858/18

ПУТИВЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа F 584/1858/18

Провадження F 2/584/245/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25.04.2019 Путивльський районний суд Сумської області

в особі: головуючого - судді Токарєва С.М.

при секретарі Зікрати Я.В.

за участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Путивль Агростандарт» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

18.12.2018 позивач звернувся до суду з позовом, який обґрунтовував тим, що 17.09.2018 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно померлої баби F ОСОБА_2, на земельну ділянку «рілля» площею 2,1469 га, кадастровий F 5923888000:05:000:0359, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Червоноозерської сільської ради Путивльського району Сумської області.

Ця земельна ділянка знаходиться в оренді у відповідача на підставі договору оренди землі від 20.06.2013, укладеного між відповідачем та покійною бабою позивача.

Посилаючись на те, що в силу пункту 39 укладеного договору оренди землі перехід до нього права власності на успадковану після баби земельну ділянку є самостійною підставою для його розірвання, просив розірвати договір оренди землі, укладений 20.06.2013 між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Путивль Агростандарт», зареєстрований 10.11.2014 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за F 27954250.

Крім того, оскільки відповідачем за минулі роки позивачу жодного разу не було виплачено орендну плату, відповідно до п.п. 28, 31 зазначеного договору оренди землі просив також стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за 2015-2017 роки в сумі 10182 грн.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, своїм правом на подачу відзиву на позов не скористався.

Суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів, при заочному розгляді справи.

З'ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом баби ОСОБА_2 17.09.2018 позивач набув у власність земельну ділянку площею 2,1469 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий F 5923888000:05:000:0359, що розташована на території Червоноозерської сільської ради Путивльського району Сумської області (а.с. 6, 14, 18-20).

За життя вказану земельну ділянку померла ОСОБА_2 передала в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Путивль Агростандарт», відповідачу в справі, строком на десять років, що підтверджується договором оренди землі від 20.06.2013 з додатками (а.с. 7-13) та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 24.04.2019 (а.с. 42).

В силу ч.ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій саме формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 4 ст. 32 цього Закону (в редакції станом на момент укладення договору) передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

У пункті 39 зазначеного договору було визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

При цьому, ця умова погоджена сторонами у спосіб, що відповідає постанові Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 F 220, шляхом закреслення у тексті договору непотрібного - словосполучення «не є».

Таким чином, оскільки позивач набув право власності на спірну земельну ділянку в установленому законом порядку, як новий власник спірної земельної ділянки не бажає продовжувати дію договору оренди землі, укладеного з попереднім власником, а умовами договору оренди землі передбачено його розірвання у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, суд дійшов висновку про припинення оспорюваного договору оренди шляхом його розірвання за заявою нового власника - позивача у справі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати орендної плати за 2015-2017 роки в сумі 10182 грн., суд дійшов наступного.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з п. 9 договору оренди землі від 20.06.2013, розмір орендної плати складає 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1250,40 грн. на рік.

Пунктами 28, 31 зазначеного договору передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а також обовFязок орендаря у разі смерті орендодавця сплачувати орендну плату його спадкоємцям.

На виконання вимог п.3 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи обFєктивність та неупередженість при розгляді даної цивільної справи, розFяснював позивачу його обовFязок відповідно до ст. 81 ЦПК України щодо доказування і подання доказів, а також право учасників справи щодо звернення до суду з клопотанням про витребування доказів на підставі ст. 84 ЦПК України, у разі неможливості самостійно надати докази.

В той же час, позивачем не було надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, на підставі яких можна було б встановити вказану позивачем суму заборгованості з орендної плати, період, за який виникла така заборгованість, а також сам факт невиплати відповідачем орендної плати, що є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.

В звFязку з частковим задоволенням позову, на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 653, 654 ЦК України, ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Розірвати договір оренди землі, укладений 20.06.2013 між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Путивль Агростандарт», зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 10.11.2014 за номером запису про інше речове право 27954250.

2. В іншій частині позову відмовити за безпідставністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Путивль Агростандарт» (Сумська область, Путивльський район, м. Путивль, вул. Богдана Хмельницького, 18, код ЄДРПОУ 34264783), на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований по вул. князя Володимира, 57, кв. 69 в м. Путивль Сумської області) 191 грн. 96 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Путивльським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі невручення заочного рішення суду у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд шляхом подачі відповідної заяви протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання через Путивльський районний суд Сумської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 13.05.2019.

Суддя С.М.Токарєв