Рішення

від 02.05.2019 по справі 568/1764/18

РАДИВИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/1764/18

Провадження №2/568/406/19

02 травня 2019 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Саган В.В.,

представника позивача - Шаблій І.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Радивилів цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Радивилівської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

встановив:

орган опікаи та піклування Радивилівської РДА звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Мотивуючи тим, що батьком дітей є ОСОБА_2, а матір'ю ОСОБА_5 Мати дітей померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувають на обліку у служби у справах дітей Радивилівської РДА, як діти, що перебувають у складних життєвих обставинах, по причині не виконання батьківських обов'язків батьком. Відповідно до наказу служби у справах дітей від 12.07.2018 року №20, діти тимчасово влаштовані у сім'ю їх бабусі ОСОБА_6, яка здійснює їх виховання та догляд. Відповідач ухиляється від свого батьківського обов'язку щодо матеріального утримання дітей, не займається їхнім належним вихованням та розвитком, не спілкується з ними та не піклується про них. Також зазначає, що відповідач жодного інтересу до дітей не виявляє.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, наполягала на тому, щоб позбавити відповідача батьківських прав відносно дітей, також просить стягнути з відповідача на користь дітей аліменти на їх утримання.

Відповідач в підготовче судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги визнає, не заперечує, щодо позбавлення його батьківських прав відносно його дітей та стягнення з нього аліментів на їх користь.

Ухвалою суду від 04.02.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду із призначенням підготовчого засідання.

З урахуванням того, що до розгляду справи по суті від відповідача надійшла заява про визнання позову, судом постановлено ухвалу про розгляд справи по суті та ухвалення рішення у справі з підстав визнання відповідачем позову, і прийняття такого визнання судом.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин вважає, що позов підлягає задоволенню як такий, що знайшов своє повне підтвердження з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2, виданого 03 липня 2009 року Бугаївською сільською радою Радивилівського району Рівненсьої області (а.с. 3), та свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого 04 квітня 2006 року Бугаївською сільською радою Радивилівського району Рівненської області (а.с. 4), батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зазначено ОСОБА_2, а матір'ю - ОСОБА_5.

Відповідно свідоцтва про смерть, виданого виконавчим комітетом Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області від 09.07.2018 року серія НОМЕР_4, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 7)

Із актів обстеження житлово-побутових умов сім'ї від 10.07.2018 року та 15.08.2018 року, малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проживають з бабусею ОСОБА_6 у АДРЕСА_1 та перебувають на її повному утриманні. Діти залишились без піклування батьків. Сім'я перебуває у скрутному матеріальному становищі.(а.с. 11, 12).

Відповідно до довідки Радивилівського НВК Школа №2 - ліцей від 06.12.2018 р. № 01-19/450 встановлено, що батько дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не цікавиться життям та здоров'ям дітей, не забезпечує їх шкільним приладдям та сезонним одягом. Здоров'ям, благополуччям, вихованням, навчанням та матеріальним забезпеченням дітей опікується бабуся ОСОБА_6 (а.с. 15)

У рішенні виконавчого комітету Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області від 25.10.2018 року № 164, зазначено про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14).

Згідно висновку служби у справах дітей Радивилівської міської ради Радивилівського району Рівненської області про доцільність позбавлення батьківських прав № 02-43/3795/18 від 27.11.2018 р., зазначено, що доцільно позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 16).

Відповідно до поданого позову, суд вбачає наявність між сторонами спору, який виник у сімейних правовідносинах та предметом спору є право на батьківство, вважаючи за необхідне позбавити батьківських прав, з підстав, вказаних у позові, позивач звернувся до суду.

Враховуючи визначені судом правовідносини, для вирішення спору суд застосовує такі норми матеріального права, виходячи при цьому з наступних мотивів:

Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Відповідно до ст. 4 цього Кодексу, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і в силу ст.ст. 12, 81 ЦПК України, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 11 ст. 18 Конвенції ООН, батьки несуть відповідальність за виховання і розвиток дитини. Статею 9 Конвенції встановлено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 7 ст. 7 СК України).

Частинами 1, 2 ст. 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі Хант проти України (заява № 31111/04) суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною, по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Відповідно до ст. 164 СК України, підставою для позбавлення батьківських прав є ухилення батьків від виконання ними своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" № 3 від 30.03.2007 року, таке ухилення має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну винну поведінку батьків, яку можна вважати юридичною відповідальністю. Ухилення від виконання юридичного обов'язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Таким чином, позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний засіб впливу на недобросовісних батьків. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

Враховуючи положення п. 8 ст. 7 СК України, у відповідності до якого регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим з урахуванням інтересів дитини, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу і питання про його застосування може бути вирішене судом після повного й всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи й характеру ставлення батьків до дитини, оскільки позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, яке надасть їй полегшення, тому необхідно оцінити позитивний результат для дитини, який має настати. Якщо такий результат не передбачається, позбавлення батьківських прав не дасть дитині полегшення. Оскільки, згідно чинного законодавства України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати її, батьки зобов'язані надавати дитині належне батьківське виховання, оскільки право на виховання - є одним із основних прав дитини, якщо ж батьки не виконують свої функції, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, це є підставами для позбавлення їх батьківських прав.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо, зокрема позбавлення батьківських прав, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Тобто висновок органу опіки і піклування в будь-якому разі не повинен носити формальний і однобічний характер, оскільки вирішуються питання про права та обов'язки батька і дитини.

З огляду на встановлене судом, враховуючи визнаня позову щодо позбавлення батьківських прав відповідачем, наявні підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

В порушення норм ст.180 СК України, відповідач не надає належної матеріальної допомоги дітям.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Визначаючи вид та розмір аліментів, суд керується нормами ст.ст. 180-183 СК України про те, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж п'ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а відтак, враховуючи визнання позову щодо стягнення аліментів віповідачем, наявні підстави для їх стягнення у заявленому позивачем розмірі - 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , звільняються від сплати судового збору під час розгляду цивільної справи позивачі у справах щодо стягнення аліментів.

Норми ч. 6 ст. 141 ЦПК України вказують, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а відтак з ОСОБА_2 на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 768,40 грн. за вимогу про позбавлення батьківських прав та 768,40 грн. за вимогу про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141-142, 206, 259, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд

вирішив:

позов органу опіки та піклування Радивилівської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 21085880, місцезнаходження: 35500, Рівненська область, м. Радивилів, вул. І.Франка,11) до ОСОБА_2 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягувати щомісячно із ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 грудня 2018 року і до досягнення нею повноліття.

Стягувати щомісячно із ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, на його утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 грудня 2018 року і до досягнення ним повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2на користь держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за вимогу про позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_2на користь держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за вимогу про стягнення аліментів.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду безпосередньо або через Радивилівський районний суд Рівненської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення - 08.05.2019 року.

Суддя М.В. Панчук