Рішення

від 02.04.2019 по справі 645/78/19

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа F 645/78/19

Провадження F 2/645/744/19

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2019 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:

Головуючого судді F Шарка О.П.

секретаря судових засідань - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійний вимог щодо предмета спору F Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_4 ВFячеславівну звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійний вимог щодо предмета спору F Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області, про визнання виконавчого напису вчиненого 16 серпня 2016 року, що зареєстрований за F6984 щодо звернення стягнення грошових коштів у сумі 105063 грн. 76 коп, таким, що не підлягає виконанню.

Позивач в обґрунтування своїх вимог за позовом зазначала, що 06.01.2009 року він звернувся із заявою позичальника F0702101400082750447/ HAXRRС096900403/ від 06.01.2009 до відповідача щодо надання кредиту у сумі 4282,23 грн на строк 12 місяців, на наступні цілі : придбання товару, а також у розмірі 653.22 грн. на сплату страхового платежу, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,0 % на місяць, на суму залишку заборгованості за Кредитом, єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 329,91 грн. та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 47,1 грн в обмін на зобовFязання позичальника F позивача з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в заяві та умовах надання споживчого кредиту фізичним особам, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку : починаючи з 15.02.2009 щомісяця в період сплати, за який приймається період з «15» по «20» число кожного місяця позичальник Fповинен надати Відповідачу грошові кошти у сумі 427.9 грн для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших виплат згідно з Умовами. Ефективна відсоткова ставка в гривневому еквіваленті дорівнює сумі щомісячних платежів, для виконання кредиту відповідач відкриває позичальнику F Позивачу рахунок 29099059757018 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороді та ін. платежам. Позичальник зобовFязується повернути суму кредиту, відсотків, винагороди відповідно до заяви та Умов, максимальний розмір вимоги, яка забезпечується предметом застави складає 5134 грн. Товар та /або інше майно позичальника F Позивача є предметом застави. Предмет застави знаходиться за адресою АДРЕСА_1. При порушенні позичальником зобовFязань із погашення кредиту, Позивач сплачує Відповідачу пеню, розмір якої зазначено у Умовах за кожний день прострочки. Відсоткова ставка за кредитом може змінюватися в залежності від змін облікової ставки НБУ чи в інших випадках, відповідно до Умов. Позивач доручає відповідачу, без додаткового узгодження, перерахувати кредитні кошти в день надання кредиту в сумі 3299,1 грн. Комісія за проведення списання розрахунків становить 0,0 % від суми виданого кредиту. В сумі 653, 22 грн. на сплату страхового платежу на поточний рахунок Страхової компанії ЗАО Страхова компанія «Ингосстрах», код НОМЕР_1, рахунок F26507050000686 в ПриватБанк, МФО 305299. 27.08.2018 Позивачу із Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова, надійшла постанова від 27.08.2018, якою звернуто стягнення на доходи боржника - Позивача, які він отримує в ПАТ «Укрпостач» щодо примусового виконання виконавчого напису F6984, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про звернення стягнення на грошові кошти у сумі 105 063 грн. 76 коп. з Позивача, які є його боргом за кредитним договором FHAXRRС096900403 від 06.01.2009, укладеним між Позивачем та Відповідачем, з яких : залишок заборгованості за кредитом F 4034,19 грн., залишок заборгованості за відсотками F 212,66 грн., комісія F 423,90 грн., пеня F 93 770,93 грн., штраф F 4922,08 грн., витрати, повFязані із вчиненням виконавчого напису F 1700,00 грн. На думку позивача, виконавчий напис F6984 від 16.08.2016, вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення на заробітну плату Позивача, яку він отримує в ПАТ «Укрпостач». Як вбачається із зазначеного вище виконавчого напису нотаріуса місцем проживання позивача є АДРЕСА_1, однак, позивач за даною адресою не мешкає понад 10 років, та місцем його проживання та реєстрації є с. Безруки, Дергачівського району Харківвської області. Крім того, в зазначеному виконавчому написі зазначається місце роботи Позивача F ТОВ «ХФП «ЗдоровFя народу», але позивач в зазначеному місці не працює. В той час, державний виконавець в своїй постанові про звернення стягнення на заробітну плату, зазначає, що місцем роботи Позивача є ПАТ «Укрпостач». Також в даному виконавчому написі не зазначено суму державного мита. Таким чином, на думку позивача, нотаріусом внесені недостовірні дані щодо особи Позивача. Не встановлені конкретні дати щодо кожної заборгованості, а саме нотаріусом не зазначено дату, починаючи з якої виникла заборгованість за кредитом, не зазначено дату, починаючи з якої виникла заборгованість за відсотками, також не зазначена дата винекнення заборгованості за комісією, пенею, штрафом. при вчиненні виконавчого напису нотаріус - Третя особа не отримувала від Позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, щодо розміру заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобовFязання позивача по кредиту, процентах річних та пені, комісії, штрафу не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника. Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України FПро бухгалтерський облік та фінансову звітністьF. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вказану норму закону. Розрахунок розміру невиконаних зобовFязань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчому напису зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача та не відповідає дійсній сумі заборгованості. Виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками банку, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і, на думку позивача, не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до неї.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, надала суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зFявився, хоча про час, дату та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомляв, відзив на позовну заяву не надходив, а тому суд за згодою представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за пFять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасним існуванням умов, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не зFявився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до ст.283 ЦПК України, відповідачам, які не зFявилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Треті особи у судове засідання не зFявилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися заздалегідь і належним чином, Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 надала суду заяву з проханням розглянути справу у її відсутність, представник Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області причини неявки суду не повідомлено.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що предявляється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, F 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), F 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), F 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

З огляду на вказані норми закону позивач, обравши певний спосіб захисту цивільного права перед судом, має довести, шляхом подання належних та допустимих доказів, що надані підприємствами - виробниками/виконавцями житлово-комунальних послуг відомості про заборгованість є неправомірними , які порушують, не визнають або оспорюють охоронювані законом його цивільні права.

Відповідач, зі свого боку, зобов'язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.

Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» F14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ході судового розгляду встановлено, що 06.01.2009 року ОСОБА_2 звернулася із заявою позичальника F0702101400082750447/ HAXRRС096900403/ від 06.01.2009 до ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо надання кредиту у сумі 4282,23 грн /чотири тисячі двісті вісімдесят дві грн.23 коп. на строк 12 місяців F з 06.01.2009 по 05.01.2010 включно, на наступні цілі : придбання товару, а також у розмірі 653.22 грн. на сплату страхового платежу, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 1,0 % на місяць, на суму залишку заборгованості за Кредитом, єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 329,91 грн. та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 47,1 грн в обмін на зобовFязання позичальника F позивача з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в заяві та умовах надання споживчого кредиту фізичним особам / «Розстрочка»/ /Стандарт/ /далі F«Умови»/ строки.

Згідно зазначеної заяви, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку : починаючи з 15.02.2009 /дата сплати першого щомісячного платежу/ щомісяця в період сплати, за який приймається період з «15» по «20» число кожного місяця позичальник F Позивач повинен надати Відповідачу грошові кошти /щомісячний платіж/ у сумі 427.9 грн для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших виплат згідно з Умовами. Ефективна відсоткова ставка в гривневому еквіваленті дорівнює сумі щомісячних платежів. Для виконання кредиту Відповідач відкриває позичальнику F Позивачу рахунок 29099059757018 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороді та ін. платежам. Позичальник-Позивач зобовFязується повернути суму кредиту, відсотків, винагороди відповідно до заяви та Умов. Максимальний розмір вимоги /»абсолютне значення подорожчання кредиту», яка забезпечується предметом застави складає 5134 грн. Товар та /або інше майно позичальника F Позивача є предметом застави. Предмет застави знаходиться за адресою АДРЕСА_1. При порушенні позичальником Позивачем зобовFязань із погашення кредиту, Позивач сплачує Відповідачу пеню, розмір якої зазначено у Умовах за кожний день прострочки. Відсоткова ставка за кредитом може змінюватися в залежності від змін облікової ставки НБУ чи в інших випадках, відповідно до Умов. Позивач доручає відповідачу, без додаткового узгодження, перерахувати кредитні кошти в день надання кредиту. В сумі 3299,1 грн. на поточний рахунок F26005001304685, Філія ЗАТ «ОТП Банк» м. Харків, МФО350750,ЗКПО 21197076 з призначенням платежу «перерахування коштів згідно з рахунком-фактурою F90001423 від 06.01.2009 у т.ч. ПДВ 549.85 грн.». В сумі 329,91 грн. на поточний рахунок F61115909950120 в ПриватБанк, МФО351533, ЗКПО22609983 з призначенням платежу «сплата єдиноразової винагороди за надання фінансового інструменту за кредитним договором FHAXRRС096900403 від 06.01.2009». Комісія за проведення списання розрахунків по списанню та/або зарахуванню коштів, внесених готівковим/безготівковим шляхом на рахунки, зазначені кредитно-заставним договором становить 0,0 % від суми виданого кредиту. В сумі 653, 22 грн. на сплату страхового платежу на поточний рахунок Страхової компанії ЗАО Страхова компанія «Ингосстрах», код НОМЕР_1, рахунок F26507050000686 в ПриватБанк, МФО 305299.

27.08.2018 ОСОБА_2 отримала із Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 27.08.2018, постановлено звернути стягнення на доходи боржника - Позивача, які він отримує в ПАТ «Укрпостач» щодо примусового виконання виконавчого напису F6984, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 16.08.2016 (надалі F Третя особа) про звернення стягнення на грошові кошти у сумі 105 063 / сто пFять тисяч шістдесят три/ гривні 76 копійок з Позивача, які є його боргом за кредитним договором FHAXRRС096900403 від 06.01.2009, укладеним між Позивачем та Відповідачем, з яких : залишок заборгованості за кредитом F 4034,19 грн., залишок заборгованості за відсотками F 212,66 грн., комісія F 423,90 грн., пеня F 93 770,93 грн., штраф F 4922,08 грн., витрати, повFязані із вчиненням виконавчого напису F 1700,00 грн.

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані Законом України«Про нотаріат» таЦивільним кодексом України.

Відповідно до норм ст. ст.11,525,629 ЦК Українипідставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост. 50 Закону України «Про нотаріат»нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, права та інтереси якої стосуються такі дії чи акти.

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).

Згідно з пунктом 19статті 34 Закону України «Про нотаріат»виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. F296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за F 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року F 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 F 1172.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобовязання.

Відповідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Нотаріус при вчиненні виконавчого напису від 16.08.2016 року керувався тільки випискою із рахунку боржника, підготовленим працівниками банку, що не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» F 1172 від 29.06.1999 року для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов?язання.

Слід зауважити, що ні представником відповідача, ні приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 не було додано письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором. Нотаріусом, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Нотаріусом не було зясовано чи не пропущено банком строк позовної давності, не встановлено коли було здійснено останню оплату по кредиту.

Нотаріус же, при вчиненні напису, не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушив норми ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.

З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність доказів, а також достатність і взаємний звязок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати виконавчий напис від 16 серпня 2016 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за F 6984, таким, що не підлягає виконанню.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійний вимог щодо предмета спору F Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню F задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис F6984, вчинений 16 серпня 2016 року Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, щодо звернення стягнення грошових коштів у сумі 105063 грн. 76 коп. (сто пFять тисяч шістдесят три гривні сімдесят шість копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Надруковано в нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення виготовлено 12 квітня 2019 року.

Головуючий-суддя: