Постанова

від 14.05.2019 по справі 655/64/18

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року м. Херсон

справа F 655/64/18

провадження F 22-ц/819/779/19

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого ( судді-доповідача)

ОСОБА_1,

суддів:

ОСОБА_2,

ОСОБА_3

секретар

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_5 нарішення Горностаївського районного суду Херсонської областіу складі судді Посунько Г.А. від 29 січня 2019 року у цивільній справі за позовом Каховської місцевої прокуратури Херсонської області, поданим в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області та Горностаївської селищної ради Херсонської області до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року заступник керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області F ОСОБА_6, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області та Горностаївської селищної ради Херсонської області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на території Ольгинської сільської ради Горностаївського району, Херсонської області, обFєднаної в Горностаївську селищну раду Херсонської області, розташована земельна ділянка державної власності площею 37 га, яку в 2017 році самовільно, без будь-яких дозвільних документів, використовував для власних потреб відповідач ОСОБА_5

Постановою провідного спеціаліста Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 07 липня 2017 року ОСОБА_5 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП - "самовільне зайняття земельної ділянки" і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Постанова про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_5 не оскаржувалася.

Внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_5 заподіяв державі в особі Горностаївської селищної ради Херсонської області майнову шкоду в сумі 61319,29 грн., яку в добровільному порядку не відшкодував.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_5 на користь Горностаївської селищної ради Херсонської області шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 61319,29 грн. та стягнути на користь прокуратури Херсонської області витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 грн.

Рішенням Горностаївського районного суду Херсонської області від 29 січня 2019 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Горностаївської селищної ради Херсонської області шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в сумі 61319 грн. 29 коп., а також 1762 грн витрат по сплаті судового збору на користь прокуратури Херсонської області.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити, зазначаючи про те, що 05 жовтня 2004 року між ним та Ольгинською сільською радою Горностаївського району Херсонської області був укладений договір оренди, за умовами якого сільська рада передала йому в оренду земельну ділянку площею 37 га, строком до 2016 року. Після закінчення строку дії договору між ним та Ольгинською сільською радою Горностаївського району Херсонської області правовідносин, пов'язаних з орендною землі, не виникало.

Крім того, 06 грудня 2017 року було закрито кримінальне провадження F 12017230160000266 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. Орган земельних ресурсів, якому повернуті матеріали для порушення провадження у справі про адміністративне правопорушення, повинен скасувати постанову про закриття справи та порушити адміністративне провадження за фактом самовільного зайняття земельної ділянки.

Крім того, 01 липня 2016 року між ним та ОСОБА_7 був укладений договір оренди, за умовами якого остання передала йому в оренду земельну ділянку площею 9,1211 га, розташовану на території Ольгинської сільської ради Горностаївського району Херсонської області, строком до 01 липня 2022 року. Інших земельних ділянок, розташованих на території Ольгинської сільської ради, він не використовує.

У відзивах на апеляційну скаргу Каховська місцева прокуратура Херсонської області та Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області доводи апелянта не визнали, рішення суду просять залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Начальником Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у відповідності до вимог Земельного кодексу України, Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про охорону земель", Положення про Головне Управління Держгеокадастру у Херсонській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 р. F 308, було видано наказ "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності".

Згідно з цим наказом державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території м.Нова Каховка, Каховського, Горностаївського, Великолепетиського, Верхньорогачицького, Нижньосірогозького районів ОСОБА_8 було здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок на території Ольгинської сільської ради Горностаївського району Херсонської області, за результатами якої 27.06.2017 р. було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та акт обстеження земельної ділянки в яких зазначено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 37 га, використовується ОСОБА_5 для вирощування сільськогосподарської культури F соняшника, за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання її у власність чи надання в користування (оренду) без правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог ст. ст. 124, 125, 126 Земельного кодексу України.

За даним фактом державним інспектором Миронець А.В. був складений протокол про адміністративне правопорушення від 06.06.2017 р. відносно ОСОБА_5

07 липня 2017 року державним інспектором Миронець А.В. була складена постанова, якою ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП - "самовільне зайняття земельної ділянки", та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Доказів оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення від 07.07.2017 р. у передбаченому законом порядку матеріали справи не містять.

Отже, постанова про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності набрала законної сили.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 питання відшкодування майнової шкоди не вирішувалось.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з розрахунком, здійсненим Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області на підставі постанови Кабінету Міністрів України N 963 від 25.07.2007 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття та знесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", розмір шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 37 га, становить 61 319,29 грн..

У добровільному порядку шкода не відшкодована.

Приписами ст. 16 ЦК України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).

Згідно ч.1, 3 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка її завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Стаття 1166 ЦК України містить правило про загальний (генеральний) делікт, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі. Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення). У науці цивільного права акт завдання шкоди прийнято поділяти на такі складові елементи: а) протиправна поведінка особи; б) настання шкоди; в) причинний зв'язок між двома першими елементами; в) вина завдавача шкоди.

При цьому, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність всіх складових правопорушення.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується у повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду.

Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди потрібна наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК відповідальність настає незалежно від вини.

Тобто, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди, позивач повинен довести наявність шкоди (її розмір), протиправність дій відповідача, та причинний зв'язок між шкодою позивача та протиправними діями відповідача.

Вимоги позивача ґрунтуються на протиправній поведінці відповідача, яка полягає у самовільному користуванні земельною ділянкою без достатніх на це правових підстав.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Порядок передачі в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, передбачений статтею 124 цього ж Кодексу.

За приписами частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, вказані в статті 126 Земельного кодексу України, зокрема, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою - державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Нормами статей 152, 156 Земельного кодексу України закріплено, що: власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що за самовільне зайняття земельної ділянки громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" унормовано, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

В пунктах 12 і 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" суд надав розFяснення, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок шкода (збитки) відшкодовуються відповідно до статей 22, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, статей 156, 211, 212 Земельного кодексу України у повному обсязі особами, що її заподіяли.

У пункті 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 N 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963"підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: - акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; - протокол про адміністративне правопорушення; - припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); - акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Порядок визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття та знесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу" N 963 від 25.07.2007 (далі - Методика).

Враховуючи, що факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки виявлений Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, зафіксований актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.06.2017 року, актом обстеження земельної ділянки від 27.06.2017 та встановлений постановою про накладення адміністративного стягнення від 07.07.2017 р., які не оскаржені у визначеному законом порядку, колегія суддів погоджується з висновком суду про обґрунтованість заявлених вимог і вважає, що суд правильно поклав на відповідача відповідальність по відшкодуванню шкоди завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

При цьому, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Херсонській області відповідно до п. 4 Методики за формулою в залежності від категорії землі за її цільовим призначенням:

Шс = Пс x Нп x Кф x Кі, де

Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів;

Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3;

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначається відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 N 738.

Для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, були визначені наступні показники:

- категорія земель за основним цільовим призначенням (графа 3 розрахунку) - землі сільськогосподарського призначення (у зв'язку з чим розрахунок здійснювався саме за формулою для всіх категорій земель);

- форма власності - державна.

Отже, при здійсненні розрахунку розміру завданої відповідачем шкоди правомірно була застосована формула, визначена для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови).

Висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні доказів та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Посилання апелянта на довідку Горностаївської селищної ради F 303 від 26.04.2018 р. та довідку Горностаївського відділення Новокаховського ОДПІ не спростовують факт самовільного використання ним спірної земельної ділянки.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на ст. 38 КУпАП, якою визначаються строки накладення адміністративного стягнення у разі закриття кримінального провадження. Проте постановою від 07.07.2017 року відповідача вже притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП, а відтак повторне притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за одне й те ж саме адміністративне правопорушення не відповідає вимогам законодавства.

Оскільки в рамках кримінального провадження ОСОБА_5 про підозру не повідомлялося, тому в постанові про закриття кримінального провадження від 06.12.2017 року вказано, що особи в діях яких містяться ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України є невстановленими.

Проте, за результатами проведення слідчих дій, допиту свідків встановлено, що саме ОСОБА_5 самовільно використовував земельну ділянку площею 37 га. на території Ольгинської сільради в 2017 році.

Крім того, оскільки розмір заподіяної шкоди є недостатнім для настання відповідальності за ч. 1 ст. 197-1 КК України, кримінальне провадження у справі було закрито у звFязку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Твердження апелянта про те, що він не був ознайомлений з матеріалами адміністративного правопорушення, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки як з моменту складання протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, так і з часу звернення позивача до суду з даним позовом та протягом розгляду справи в суді першої інстанції правопорушником не вчинено жодних дій щодо оскарження цих правових актів.

Використання відповідачем земельної ділянки площею 9,1211 га, яка належить фізичній особі, не спростовує факту самовільного зайняття ОСОБА_5 земельної ділянки державної власності площею 37 га.

Отже, належними та допустимим доказами встановлені судом обставини, відповідачем не спростовані.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, належних доказах і як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення, оскільки суд, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини третьої статті 376 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню, апеляційним судом не встановлено.

Керуючись ст.367, 374, 375 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, залишити без задоволення, а рішення Горностаївського районного суду Херсонської області від 29 січня 2019 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.Г.Чорна

Судді: Л.В.Пузанова

ОСОБА_3

Повний текст постанови складено 15 травня 2019 року

Суддя Т.Г. Чорна