Рішення

від 14.05.2019 по справі 753/808/19

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/808/19

провадження № 2/753/4026/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2019 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Козін В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області до ОСОБА_2, третя особа - Рожнівська сільська рада Броварського району Київської області, про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, суд -

В С Т А Н О В И В:

Державне агентство рибного господарства у місті Києві та Київській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - Рожнівська сільська рада Броварського району Київської області, про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів. Мотивуючи свої вимоги тим, що постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 травня 2018 року по справі № 361/2477/18 встановлено, що 06 квітня 2018 року о 04 год. 00 хв. гр. ОСОБА_2 спільно згр. ОСОБА_4 на річці Десна в районі села Рожни Броварського району Київської області, грубо порушуючи правила рибальства, в період весняно-літньої нерестової заборони, проводив вилов риби з гумового човна забороненим знаряддям лову, а саме - сіткою з жилки у кількості 1 шт. При цьому виловив рибу: плітка - 6 шт., плоскирка - 1 шт., загальною вагою 2,5 кг, чим наніс збитки рибному господарству України в розмірі 544 грн. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 3.15., п. 4.4. Правил любительського і спортивного рибальства, ст. 63 Закону України Про тваринний світ та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 85 ч. 4 КУпАП. Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 травня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Таким чином, вина ОСОБА_2 є доведенною, проте питання відшкодування збитків, нанесених рибному господарству України, судом не вирішено. Згідно розрахунку матеріальної шкоди, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 їх неправомірними діями нанесено збитків рибному господарству України на суму 544 грн. 00 коп. Розрахунок матеріальної шкоди було проведено відповідно до Постанови КабінетуМіністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209 Про затвердження такс для обчисленнярозміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів . Управлінням Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Киїській області було вжито заходів досудового врегулювання спору, а саме направлено відповідачу лист від 02.08.2018 року № 7-19/5301-18 з проханням добровільно відшкодувати суму майнової шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, проте залишений відповідачем без реагування, а майнова шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів в сумі 272 грн. 00 коп. цим відповідачем не була добровільно відшкодована.

Враховуючи те, що вилов риби забороненим знаряддям лову було здійснено

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 спільно, майнова шкода, що заподіяна внаслідок незаконного добування водних біоресурсів має відшкодовуватися солідарно, та для кожного складає по 272 грн. 00 коп. При цьому, ОСОБА_4 було добровільно відшкодовано шкоду, завдану внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів у сумі 272 грн. 00 копійок, тому з ОСОБА_2 підлягає стягненню вказана сума.

В судове засідання позивач не з явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення, що підтверджується зворотнім повідомленням рекомендованого листа, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності з підтриманням позовних вимог, просив їх задовольнити, посилаючись на вимоги закону про відшкодування завданих збитків внаслідок неправомірних дій, з можливим ухваленням заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з явивився, про час та місце розгляду справи повідомлена згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судої влади (суду).

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

За таких підстав судом відповідно до положень статті 280 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та за погодженням позивача, третьої особи.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст. 279 ЦПК України)

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 279 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Так, судом встановлено, що постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 травня 2018 року по справі № 361/2477/18 встановлено, що 06 квітня 2018 року о 04 год. 00 хв. ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_4 на річці Десна в районі села Рожни Броварського району Київської області, грубо порушуючи правила рибальства, в період весняно-літньої нерестової заборони, проводив вилов риби з гумового човна забороненим знаряддям лову, а саме - сіткою з жилки у кількості 1 шт. При цьому виловив рибу: плітка - 6 шт., плоскирка - 1 шт., загальною вагою 2,5 кг, чим наніс збитки рибному господарству України в розмірі 544 грн. 00 коп.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 3.15., п. 4.4. Правил любительського і спортивного рибальства, ст. 63 Закону України Про тваринний світ та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 85 ч. 4 КУпАП (а.с.12, 13, 14).

Згідно пункту 3.15. Правил любительського і спортивного рибальства забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць дляпідводного полювання, промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чиінших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

Також, стаття 52-1 Закону України Про тваринний світ передбачає, що для добування об'єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також засобів, заборонених законом.

Відповідно до статті 40 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 травня 2018 року, яка набула чинності, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Таким чином, вина ОСОБА_2 є доведенною (а.с.12), проте питання відшкодування збитків, нанесених рибному господарству України, судом не вирішено.

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Згідно розрахунку матеріальної шкоди, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 їх неправомірними діями нанесено збитків рибному господарству України на суму 544 грн. 00 коп. (а.с.13).

Розрахунок матеріальної шкоди було проведено відповідно до Постанови КабінетуМіністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209 Про затвердження такс для обчисленнярозміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів . Управлінням Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Киїській області було вжито заходів досудового врегулювання спору, а саме направлено відповідачу лист від 02 серпня 2018 року № 7-19/5301-18 з проханням добровільно заплатити суму майнової шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, проте залишений відповідачем без реагування, а майнова шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів в сумі 272 грн. 00 коп. відповідачем не була добровільно відшкодована.

Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодадства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природногосередовища та погашенням якості природних ресурсів.

За приписами статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 1190 Цивільного кодексу України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Враховуючи те, що вилов риби забороненим знаряддям лову було здійснено ОСОБА_2 та ОСОБА_4 спільно, майнова шкода, що заподіяна внаслідок незаконного добування водних біоресурсів має відшкодовуватися солідарно та для кожного складатиме 272 грн. 00 коп.

При цьому ОСОБА_4 було добровільно відшкодовано шкоду, завдану внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів у сумі 272 грн. 00 коп. (а.с.18), тому вимоги позивачем ставляться лише до ОСОБА_2

Відповідно до статті 20 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів , шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищспия або погіршення стан водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

На підставі статті 10 Закону України Про тваринний світ , громадяни відповідно до закону зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Статтею ЗЗ Цивільного кодексу України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Таким чином, шкода, завдана рибному господарству, повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді за місцем завдання шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п.1 Розділу Х Правових позицій, висловлених Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України при перегляді цивільних справ у касаційному порядку і у зв язку з винятковими обставинами у 2008 році, у спорах про відшкодування шкоди згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України, діє презумпція заподіювача шкоди. У зв'язку з цим не позивач повинен довести наявність вини відповідача, а відповідач повинен довести відсутність його вини у завданні шкоди.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв язку зі знищенням або пошкодження речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п.1 ч.2, ч.1 ст. 22 ЦК України).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3 ст.22 ЦК України).

Суд вважає доведеною вину відповідача у завданих матеріальних збитках, заподіяних майну рибному господарству в особі місцевої раді за місцем завдання шкоди.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача в частині стягнення матеріальних збитків є обгрутованими та такими, що підлягають задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги судом не встановлені.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 141 та ч.2 ст. 141 ЦПК України.

Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру в загальній сумі 1 762 грн. 60 коп. (а.с.1), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1190 ЦК України, ст. ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", 20 Закону України Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів, ст. ст. 10, 52-1 Закону України Про тваринний світ , Правил любительського і спортивного рибальства, з урахуванням Постанови № 6 Пленуму Верховного Суду України, від 27 березня 1992 року (з відповідними змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» , керуючись п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України , ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державного агентства рибного господарства у місті Києві та Київській області до ОСОБА_2, третя особа - Рожнівська сільська рада Броварського району Київської області, про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_1,на користь Рожнівська сільська рада Броварського району Київської області, код ЄДРПОУ - 04359092, 272 грн. 00 коп. - матеріальних збитків, завданих внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, 1 762 грн. 00 коп. - судового збору, а всього - 2 034 (дві тисячі тридцять чотири) грн. 00 (нуль) коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанці.

СУДДЯ: