Ухвала

від 04.04.2019 по справі 761/13916/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/13916/19

Провадження № 1-кс/761/9889/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року cлідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання у кримінальному провадженні № 220170000000004 23 від 23.11.2017 за ч.2ст.205,ч.3ст.209 ККУкраїни про накладення арешту,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м.Києва звернувсяслідчий вОВС 1відділу 1управління досудовогорозслідування ГСУСБ України ОСОБА_4 зпогодженим прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 клопотанням про накладення арешту у кримінальному провадженні № 220170000000004 23 за ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України на грошові кошти, що знаходяться на рахунку.

На обґрунтування клопотання зазначено, що упродовж 2017-2018 років службові особи АБ «Укргазбанк», АТ «Альфа-Банк» та АТ «Банк Альянс», діючи за попередньою змовою зі службовими особами ПАТ «Фондова Біржа ПФТС», ПАТ «Українська біржа», ТОВ «Універ Капітал», ТОВ «КУА «Універ Менеджмент», ТОВ «І-Інвест», ПрАТ «Майстер Брок», ТОВ «Навігатор-Інвест», ПАТ «Інвестиційна фінансова компанія «АРТ Капітал», компаній «Опексір Лімітед» («Opexier Limited», НЕ359077, Кіпр), «Грінкліф Ентерпрайзис Лімітед» («Greencliff Enterprises Limited», HE338140, Кіпр) здійснили операції купівлі-продажу облігацій внутрішньої державної позики (надалі ОВДП) у режимі так званого «групового звіту» (укладення біржових контрактів, які забезпечені правами на отримання грошових коштів/цінних паперів на підставі відповідних зустрічних зобов`язань), що спрямовані на маскування незаконного походження коштів у сумі понад 86 млн. грн.

Крім того, маючи на меті надати законного вигляду погодження грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, співучасники вчинення злочину вирішили укласти, в порушення ч. 2 ст. 194 Закону України «Про депозитарну систему України», формальні правочини на фондовому ринку із облігаціями внутрішньої державної позики, під час яких нібито отримали прибутки. Однак, такі прибутки є грошовими коштами, отриманими злочинним шляхом від вчинення створення з метою прикриття незаконної діяльності юридичних осіб, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

Так, встановлено, що у період 2017-2019 років на території м. Києва та інших регіонів України невстановлені особи організували незаконну діяльність так званих «конвертаційних центрів», в яких задіяна низка підприємств з ознаками фіктивності, а також фізичних осіб, які мають відношення до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень.

Зокрема, у злочинних схемах, пов`язаних з вчиненням операцій щодо купівлі-продажу облігацій внутрішньої державної позики у режимі так званого «групового звіту», що спрямованіна маскуваннянезаконного походженнякоштів всумі понад86млн.грн.,що одержанівнаслідок вчиненнязлочинів,що передувалолегалізації (відмиванню)доходів та проведенні безтоварних операцій з метою формування безпідставного формування податкового кредиту та виведення коштів у тіньовий неконтрольований державою обіг, чим завдаються збитки державному бюджету у вигляді ненадходження обов`язкових податкових платежів та внаслідок проведення фінансових операцій створюються умови для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, можуть мати відношення підприємство з ознаками фіктивності ТОВ «Бойник».

У подальшому Державною службою фінансового моніторингу України на виконання ст. 18 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» підготовлено узагальнений матеріал стосовно фінансових операцій, проведених за участі ТОВ «Бойник», які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також із вчиненням діяння, визначеного Кримінальним кодексом України, що не стосується легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Держфінмоніторинг від АТ «Сбербанк», ПАТ отримано повідомлення стосовно фінансових операцій, проведених за участі ТОВ «Бойник» з належного товариству рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у АТ «Сбербанк» (МФО320627, м. Київ, вул. Володимирська, 46).

Такі операції були пов`язані з розрахунками ТОВ «Бойник» з низкою підприємств в якості оплати за сільськогосподарську продукцію та надання послуг.

У зв`язку з викладеним слідчий, вважаючи грошові кошти, що знаходяться на вказаному рахунку, такими, що отримані внаслідок здійснення протиправної діяльності, просив накласти на них арешт з метою забезпечення їх збереження.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Слідчий суддя, заслухавши доводи слідчого, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.

Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими слідчим матеріалами, достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст.209 КК України та причетність до них службових осіб ТОВ «Бойник».

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У силу ч.2 ст. 170 КПК арешт майна допускається, серед іншого, з метою збереження речових доказів.

Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які набуті кримінально протиправним шляхом, використовувались як засіб вчинення кримінального правопорушення та можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, ч. 10 ст. 170 КПК визначено, що арешт накладається, зокрема, на гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках.

Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких здійснюється розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного у клопотанні майна, оскільки, не виключено, що грошові кошти на рахунку ТОВ «Бойник» набуті кримінально протиправним шляхом та використовуються для продовження злочинної діяльності.

Крім того, слідчим доведено існування реальних ризику використання або приховання вказаного майна.

Керуючись вимогами ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_4 задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні № 220170000000004 23 арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Бойник» (ЄДРПОУ 42792814) та відкритий в АТ «Сбербанк» (МФО320627, м. Київ, вул. Володимирська, 46).

Зупинити видаткові операції по рахунку № НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Бойник».

Зобов`язати працівників вказаної банківської установи надати органу досудового розслідування інформацію щодо залишку коштів на рахунку на момент накладення арешту.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Слідчий суддя ОСОБА_1