Постанова

від 08.05.2019 по справі 907/641/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2019 р. Справа №907/641/18

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів: Мирутенка О.Л.

Хабіб М.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: Ковач І.В.;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю МСМ БУД , м.Ужгород б/н від 25.01.2019 (вх.. №ЗАГС 01-05/607/19 від 11.02.2019)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 17.01.2019 (суддя - І.Г. Ушак)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МСМ БУД , м.Ужгород

до відповідача-1 Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача-2 Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю Хозяйка , м. Ужгород

про визнання недійсними рішення Ужгородської міської ради та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.01.2019 скасовано заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: м. АДРЕСА_1 , площею 0,0173 га, кадастровий номер 2110100000:06:001:0251 та заборони Ужгородській міській раді укладати договір купівлі-продажу, яким буде відчужено земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: м. АДРЕСА_1 8, площею 0,0173 га, кадастровий номер 2110100000:06:001:0251 на користь ТОВ Хозяйка .

Ухвала суду мотивована тим, що станом на час вирішення судом питання вжиття заходів забезпечення позову відчуження спірної земельної ділянки уже відбулося і власником її було ТОВ Хозяйка , про що не було повідомлено суд.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 08.11.2018, залишити в силі. У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи ухвалу від 17.01.2019 та скасовуючи раніше застосовані заходи забезпечення позову, дійшов до помилкового висновку про відсутність на даний час підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки відчуження спірної земельної ділянки уже відбулося і власником її є ТОВ Хозяйка . Апелянт зазначає, що ТОВ Хозяка виразила свої наміри в подальшому вчиняти зміни юридичного статусу вказаного майна ще до вирішення заявленого позову по суті. За таких обставин рішення суду у даній справі не призведе до ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких звернувся до суду.

Відзивів на апеляційну скаргу не подано.

Інших клопотань, заяв в порядку ст.207 ГПК України сторонами заявлено не було.

Представники позивача, відповідачів 1 та 2 не з`явилися. Водночас позивачем подано клопотання про розгляд справи без його участі.

В судовому засіданні представником відповідача-3 викладено заперечення по суті апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи.

Як підтверджується матеріалами справи, до Господарського суду Закарпатської області звернулося ТОВ МСМ БУД з позовом до відповідачів про визнання недійсними та скасування з урахуванням уточнених 07.12.2018 позовних вимог): п. 1.7. рішення Ужгородської міської ради від 21.04.2017 Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою за № 182, згідно якого ТОВ Хозяйка надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, площею 0,018 га, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Волошина, 8; п. 1.2 рішення Ужгородської міської ради № 637 від 18.05.2017, згідно якого ТОВ Хозяйка затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, площею 0,0173 га, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Волошина, 8; договору оренди землі № 1943 від 18.05.2017 укладеного Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та ТОВ Хозяйка , за умовами ТОВ Хозяйка передано у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. АДРЕСА_1 , 8 площею 0,0173 га, кадастровий номер 2110100000:06:001:0251 строком на 5 років до 18.05.2022; рішення Ужгородської міської ради від 30.10.2018 Про приватизацію земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу за № 1308, яким затверджено вартість зазначеної земельної ділянки та надано дозвіл відчужити її на користь ТОВ Хозяйка .

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборону Ужгородській міській раді укладати договір купівлі-продажу, яким буде відчужено спірну земельну ділянку.

Ухвалою суду Господарського суду Закарпатської області від 08.11.2018 задоволено заяву ТОВ МСМ БУД , м. Ужгород про забезпечення позову - накладено арешт на спірну земельну ділянку та заборонено Ужгородській міській раді укладати договір купівлі-продажу щодо спірної земельної ділянки.

Як підтверджується матеріалами справи, зі змісту долученої до клопотання про скасування заходів забезпечення позову інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 152372958 від 11.01.2019, договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:06:001:0251 відповідачами-2,3 укладено 05.11.2018. На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43861775 від 05.11.2018 13:04:39, приватним нотаріусом Кузьо Г.В. зареєстровано право власності за відповідачем-3.

В подальшому, з огляду на викладені обставини, вказані заходи забезпечення позову були скасовані оскаржуваною ухвалою.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що станом на день вжиття заходів забезпечення позову (08.11.2018) існував уже договір купівлі - продажу спірної земельної ділянки, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що такий захід забезпечення як заборона укладати договір купівлі-продажу спірної ділянки є неефективним та не сприятиме запобіганню вчиненню дій, які утруднять виконання рішення суду, так як такі дії вже вчинені.

Водночас, скасовуючи заходи забезпечення позову у вигляді арешту на майно, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не обґрунтував, яким чином наявність договору відчуження земельної ділянки, що існував до вжиття такого заходу, зумовлює необхідність скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту.

Суд апеляційної інстанції також зазначає таке.

У випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (вказаної позиції дотримується Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Враховуючи те, що предметом даного позову є вимога немайнового характеру, яке не буде підлягати до примусового виконання, станом на даний час, уже існує укладений договір купівлі-продажу спірної ділянки, суд апеляційної інстанції вважає, що є достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту спірної земельної ділянки може ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Окрім цього апеляційний господарський суд враховує таке.

Складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі Хорнсбі проти Греції зазначено, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

За викладених обставин та з метою попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні рішення суду при умові задоволення позовних вимог, невжиття заходів забезпечення позову шляхом арешту спірної земельної ділянки, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати ухвалу місцевого господарського суду в частині скасування вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту, в іншій частині ухвалу суду - необхідно залишити без змін.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - частковому скасуванню в частині скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту спірної земельної ділянки.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги та часткового скасування ухвали суду першої інстанції, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність стягнення судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 960, 50 грн пропорційно з трьох відповідачів.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ МСМ БУД задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 17.01.2019 у справі №907/641/18 скасувати в частині скасування застосованих судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: м. Ужгород, вул АДРЕСА_1 8, площею 0,0173 га, кадастровий номер 2110100000:06:001:0251.

В частині скасування застосованих судом заходів забезпечення позову у вигляді заборони Ужгородській міській раді укладати договір купівлі-продажу, яким буде відчужено земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: м АДРЕСА_1 8, площею 0,0173 га, кадастровий номер 2110100000:06:001:0251 на користь ТОВ Хозяйка - ухвалу залишити без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 960, 50 грн покласти пропорційно на відповідачів.

Стягнути з ТОВ Хозяйка (код ЄДРПОУ 13599116, 88000, м Ужгород, вул. Волошина, 8) судовий збір у розмірі 320,17 грн на користь ТОВ МСМ БУД (код ЄДРПОУ 35561312, 88000, м. Ужгород, вул. Волошина, 8) за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути з департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 36541721, 88000, м Ужгород, пл. Поштова, 3) судовий збір у розмірі 320,17 грн на користь ТОВ МСМ БУД (код ЄДРПОУ 35561312, 88000, м. Ужгород, вул. Волошина, 8) за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути з Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 33868924, 88000, м. Ужгород, пл. Поштова, 3) судовий збір у розмірі 320,17 грн на користь ТОВ МСМ БУД (код ЄДРПОУ 35561312, 88000, м. Ужгород, вул. Волошина, 8) за розгляд апеляційної скарги.

Господарському суду Закарпатської області видати наказ на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо або через Західний апеляційний господарський суд до Верховного Суду (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).

Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.05.2019.

Головуючий суддя О.І. Матущак

Судді О.Л. Мирутенко

М.І. Хабіб