ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.05.2019Справа № 910/3353/19 Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СПС (08298, Київська обл., місто Ірпінь, селище міського типу Коцюбинське, ВУЛИЦЯ ДОКІВСЬКА, будинок 14) до проТовариства з обмеженою відповідальністю ЛЕОКОН СПЕЦБУД (01032, м.Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ , будинок 5) стягнення заборгованості у розмірі 80 946 грн. 71 коп. Представники: без повідомлення представників сторін
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю СПС (надалі також - Позивач ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕОКОН СПЕЦБУД (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 80 946 грн. 71 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором підряду №26/10/17 від 26.10.2017 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.03.2019 року була направлена на адреси Сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 26.03.2019 року уповноваженим особам Позивача та роздруківкою з офіційного веб-сайту Укрпошти за відстеженням поштового відправлення про вручення 28.03.2019 року уповноваженій особі Відповідача.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ
26.10.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю СПС (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛЕОКОН СПЕЦБУД (Генпідрядник) було укладено Договір підряду №26/10/17, відповідно до умов якого Генпідрядник доручає, а Підрядник зобов`язується відповідно до проектно - кошторисної документації, вимог державних стандартів, будівельних норм і правил та умов Договору виконати комплекс робіт по виготовленню та монтажу металопластикових конструкцій на об`єкті: Капітальний ремонт дошкільного закладу № 607 по вул. Богатирській , 16А у місті Києві . (а.с. 15-19)
Відповідно до п.4.5 Договору оплата виконаних робіт Підрядника здійснюється Генпідрядником щомісячно, у разі своєчасного отримання коштів від Замовника, на протязі 25-ти банківських днів з дня підписання Сторонами актів за виконані роботи ф.КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт ф.КБ-3 за фактично виконані роботи, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника за мінусом вартості матеріальних ресурсів поставлених Генпідрядником та з урахуванням сплаченого авансу.
Згідно з п.5.4 Договору щомісячне виконання Робіт підтверджується підписанням обома Сторонами актів за виконані роботи ф.КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт ф.КБ-3. Приймання - передача закінчених робіт (об`єкта будівництва) буде здійснюватися відповідно до вимог Загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію.
Пунктом 7.5 Договору передбачено, що при умові своєчасної оплати Замовником виконаних робіт Генпідряднику, за порушення строків оплати вартості виконаних робіт з вини Генпідрядника, останній сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Початок виконання робіт - листопад 2017 р. Завершення робіт - грудень 2017р. (п.9.1 Договору)
Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками уповноваженими на те представниками Сторін і діє до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань за цим Договором. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від виконання гарантійних зобов`язань та від відповідальності за невиконання своїх обов`язків. (п.9.2 Договору)
Специфікацією №2 до Договору підряду №26/10/17 від 26.10.2017 року Сторони узгодили найменування товару, ціну, загальну вартість робіт у розмірі 887482 грн. 74 коп. (а.с.20)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору підряду №26/10/17 від 26.10.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕОКОН СПЕЦБУД перерахувало на рахунок Позивача аванс у розмірі 200 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку Позивача за 26.10.2017 року. (а.с.21)
Крім того, на виконання умов Договору підряду №26/10/17 від 26.10.2017 року Позивач виконав комплекс робіт по виготовленню та монтажу металопластикових конструкцій на об`єкті: Капітальний ремонт дошкільного закладу № 607 по вул. Богатирській , 16А у місті Києві , а Відповідач в свою чергу прийняв виконані роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2017 року від 16.12.2017 року на суму 228 186 грн. 14 коп., №2 за грудень 2017 року від 16.12.2017 року на суму 27 540 грн. 95 коп., Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму в розмірі 255 727 грн. 09 коп., Актом здачі - прийняття робіт від 30.05.2018 року на суму 2 131 грн. 06 коп., а загалом на суму в розмірі 257 858 грн. 15 коп. (а.с.22-32)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем не була здійснена оплата за вказаним Договором у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕОКОН СПЕЦБУД перед Позивачем складає 53 169 грн. 82 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов Договору Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕОКОН СПЕЦБУД 3% річних у розмірі 1 744 грн. 00 коп., інфляційні у розмірі 5 782 грн. 06 коп. та пеню у розмірі 20 250 грн. 83 коп.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю СПС підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору підряду №26/10/17 від 26.10.2017 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. (стаття 887 Цивільного кодексу України)
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору підряду №26/10/17 від 26.10.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЕОКОН СПЕЦБУД перерахувало на рахунок Позивача аванс у розмірі 200 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку Позивача за 26.10.2017 року. (а.с.21)
Крім того, на виконання умов Договору підряду №26/10/17 від 26.10.2017 року Позивач виконав комплекс робіт по виготовленню та монтажу металопластикових конструкцій на об`єкті: Капітальний ремонт дошкільного закладу № 607 по вул. Богатирській , 16А у місті Києві , а Відповідач в свою чергу прийняв виконані роботи, що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2017 року від 16.12.2017 року на суму 228 186 грн. 14 коп., №2 за грудень 2017 року від 16.12.2017 року на суму 27 540 грн. 95 коп., Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму в розмірі 255 727 грн. 09 коп., Актом здачі - прийняття робіт від 30.05.2018 року на суму 2 131 грн. 06 коп., а загалом на суму в розмірі 257 858 грн. 15 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (а.с.22-32)
Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕОКОН СПЕЦБУД перед Товариством з обмеженою відповідальністю СПС за Договором підряду №26/10/17 від 26.10.2017 року становить 53 169 грн. 82 коп., що також підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.06.2018 р., який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (а.с.33)
Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю СПС в розмірі 53 169 грн. 82 коп.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату наданих й прийнятих робіт в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 53 169 грн. 82 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 26.01.2018 р. по 01.03.2019 р. у розмірі 1 744 грн. 00 коп. та інфляційні у розмірі 5 782 грн. 06 коп.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року).
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за виконані роботи за Договором підряду №26/10/17 від 26.10.2017 року за загальний період прострочки з 26.01.2018 р. по 01.03.2019 р. у розмірі 1 744 грн. 00 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року)
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 26.01.2016 р. по 01.03.2019 р. у розмірі 5 782 грн. 06 коп., що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв`язку з невірним розрахунком Позивача та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягають інфляційні за загальний період прострочки з 26.01.2018 р. по 01.03.2019 р. у розмірі 5 201 грн. 34 коп.
Крім того, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 26.01.2018 р. по 01.03.2019 р. у розмірі 20 250 грн. 83 коп.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року)
Пунктом 7.5 Договору передбачено, що при умові своєчасної оплати Замовником виконаних робіт Генпідряднику, за порушення строків оплати вартості виконаних робіт з вини Генпідрядника, останній сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов`язання з 26.01.2018 р. по 01.03.2019 р. у розмірі 20 250 грн. 83 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв`язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку періоду прострочки Відповідача. Так, відповідно до п.4.5 Договору оплата виконаних робіт Підрядника здійснюється Генпідрядником щомісячно, у разі своєчасного отримання коштів від Замовника, на протязі 25-ти банківських днів з дня підписання Сторонами актів за виконані роботи ф.КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт ф.КБ-3 за фактично виконані роботи, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника за мінусом вартості матеріальних ресурсів поставлених Генпідрядником та з урахуванням сплаченого авансу. Суд зазначає, що прострочка Відповідача розпочалась з 23.01.2018 року, а не з 26.01.2018 р., як зазначає Позивач. Крім того, Позивачем не враховано приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня за загальний період прострочки з 26.01.2018 р. по 23.07.2018 р. у розмірі 8 779 грн. 58 коп.
Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕОКОН СПЕЦБУД на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СПС підлягає стягненню заборгованість у розмірі 53 169 грн. 82 коп., 3% річних у розмірі 1 744 грн. 00 коп., інфляційні у розмірі 5 201 грн. 34 коп. та пеня у розмірі 8 779 грн. 58 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю СПС - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕОКОН СПЕЦБУД (01032, м.Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ , будинок 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 41351057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СПС (08298, Київська обл., місто Ірпінь, селище міського типу Коцюбинське, ВУЛИЦЯ ДОКІВСЬКА, будинок 14, Ідентифікаційний код юридичної особи 31204627) заборгованість у розмірі 53 169 (п`ятдесят три тисячі сто шістдесят дев`ять) грн. 82 (вісімдесят дві) коп., 3% річних у розмірі 1 744 (одна тисяча сімсот сорок чотири) грн. 00 коп., інфляційні у розмірі 5 201 (п`ять тисяч двісті одна) грн. 34 (тридцять чотири) коп., пеню у розмірі 8 779 (вісім тисяч сімсот сімдесят дев`ять) грн. 58 (п`ятдесят вісім) коп. та судовий збір у розмірі 1 634 (одна тисяча шістсот тридцять чотири) грн. 99 (дев`яносто дев`ять) коп.
3. В іншій частині позову - відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 14 травня 2019 року.
Суддя О.В. Чинчин
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2019 |
Оприлюднено | 17.05.2019 |
Номер документу | 81755086 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Чинчин О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні