Рішення

від 13.05.2019 по справі 910/2559/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2019Справа № 910/2559/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Кондитер" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудтрейдінг" (м. Київ)

про стягнення 37 096, 91 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Петрус-Кондитер" (ТОВ "Петрус-Кондитер", позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудтрейдінг" (далі - ТОВ "Фудтрейдінг", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 37 096, 91 грн.

Позов обгрунтований тим, що відповідач порушив умови договору поставки № АП10-1122 від 22.03.2018 р. в частині своєчасної сплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість. У позові ТОВ "Петрус-Кондитер" просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 26 300,00 грн., пеню у сумі 8 501,71 грн., інфляційне збільшення суми основного боргу у сумі 1 572,91 грн., 3 % річних у сумі 722,29 грн., а всього - 37 096, 91 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.03.2019 р. за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов`язків.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 22.03.2018 р. між ТОВ "Петрус-Кондитер" (постачальник) та ТОВ "Фудтрейдінг" (покупець) був укладений договір поставки № АП10-1122 від 22.03.2018 р. (далі - договір). Відповідно до умов цього договору постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає та оплачує товари продовольчої групи в асортименті, за цінами та у кількості обумовленій сторонами та зазначеній у письмовому замовленні (п. 1.1).

Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору оплата за поставлену партію продукції проводиться шляхом перерахування суми, що вказана у накладній, протягом 21 календарного дня з дати поставки товару.

Передача товару здійснюється частинами, асортимент, кількість та ціна якого обумовлені сторонами та зазначені в накладних та інших супровідних документах. Товар поставляється покупцю за рахунок постачальника на умовах DDP поставка зі сплатою мита , відповідано до правил Інкотермс 2000 року (п.п. 2.2, 4.1 договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2019 р., з подальшою його пролонгацією (п.п. 8.5, 8.6 договору).

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Так, згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що на виконання своїх зобов`язань позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 29 881,92 грн., що підтверджується видатковими накладними № К-ПБ001270 від 27.03.2018 р., № К-ПБ001368 від 03.04.2018 р., № К-ПБ001463 від 10.04.2018 р., № К-ПБ001566 від 17.04.2018 р., № К-ПБ001664 від 24.04.2018 р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Проте, відповідач, зі свого боку, взяті на себе зобов`язання виконав неналежним чином, вартість поставленого товару на вказану суму оплатив частково - у сумі 3 581,92. Отже, у відповідача виникла заборгованість у сумі 26 300,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 20.02.2019 р. та наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів належної сплати вартості товару суду не надано, позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Петрус-Кондитер" заборгованості у сумі 26 300,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 8 501,71 грн., яку просив стягнути у судовому порядку.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, пунктом 7.1 договору сторонами було погоджено, що за прострочення оплати, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день затримки.

Провівши перерахунок штрафних санкцій відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України, вимог ст. 232 ГК України та умов договору, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 8 501,71 грн., тобто у сумі, заявленій позивачем.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 1 572,91 грн. та 3 % річних у сумі 722,29 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем його грошового зобов`язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Здійснивши перерахунок сум матеріальних втрат, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 1 572,91 грн. та 3 % річних у сумі 722,29 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Кондитер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудтрейдінг" про стягнення заборгованості у сумі 37 096, 91 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудтрейдінг" (02660, місто Київ, вул. Попудренка, 52, офіс 901 А, ідентифікаційний код 40305229) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Кондитер" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 32, дентифікаційний код 34999908) основний борг у сумі 26 300 (двадцять шість тисяч триста) грн. 00 коп., пеню у сумі 8 501 (вісім тисяч п`ятсот одна) грн. 71 коп., інфляційне збільшення суми основного боргу у сумі 1 572 (одна тисяча п`ятсот сімдесят дві) грн. 91 коп., 3 % річних у сумі 722 (сімсот двадцять дві) грн. 29 коп., судовий збір у сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Повне судове рішення складено 13 травня 2019 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.