Рішення

від 13.05.2019 по справі 910/1683/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.05.2019Справа № 910/1683/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ростбуд Інвест

до Товариства з обмеженою відповідальністю Макстрейд СТ

про стягнення коштів та неустойки 1653863,01 грн

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Микитин О.В.

Представники сторін:

від позивача Кішинець В.А.

від відповідача не з`явились

В судовому засіданні 13.05.2019 на підставі ст. 240 ГПК України прийнято скорочене рішення суду.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Ростбуд Інвест" до товариства з обмеженою відповідальністю "Макстрейд СТ" про стягнення коштів та неустойки за договором 1653863,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у встановлені договором від 01.10.2018 № 01/10-18 строки не виконано роботи, в зв"язку з чим позивач просить повернути йому суму попередньої оплати та відшкодувати штрафні санкції на загальну суму 1653863,01 грн.

Ухвалою суду від 18.02.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

25.02.2019 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 18.02.2019 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.04.2019.

01.04.2019 в підготовчому засіданні представником позивача подано клопотання про долучення банківської виписки.

Ухвалою суду від 01.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено до розгляду по суті на 18.04.2019.

В судовому засіданні 18.04.2019 оголошено перерву до 13.05.2019.

В судове засідання 13.05.2019 представник відповідача не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, процесуальні документи були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02125, м. Київ, вул. Воскресенська, буд. 11.

Станом на дату розгляду справи поштові відправлення № 0103049016062 про направлення відповідачу ухвали від 04.03.2019, № 0103049235791 про направлення ухвали суду від 01.04.2019 не були вручені під час доставки, про що вказано у довідках форми 20: "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/1683/19 в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідач був попереджений судом про наслідки не подання відзиву на позов.

В судовому засіданні 13.05.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача просив позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

01.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ростбуд Інвест" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Макстрейд СТ" (субпідрядник) укладено договорі субпідряду на виконання будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до п. 1.1. договору Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується виконати на свій ризик власними та/або залученими силами та способами, методами, матеріалами (за виключенням матеріалів наданих Підрядником), обладнанням та механізмами відповідно до проектної документації будівельно-монтажні роботи (надалі за текстом - Роботи ) на об`єкті: Будівництво шляхопроводу по просп. Адмірала Сенявіна - вул, Залаегерсег у м. Херсоні за кодом СРУ за ДК 021:2015 - 45221000-2 - будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів (далі - Об`єкт), адреса розташування об`єкта: просп. Адмірала Сенявіна - вул. Залаегерсег, м. Херсон відповідно до проектної документації, та передати виконані Роботи Підряднику, а Підрядник зобов`язується надати Субпідряднику будівельний майданчик (Фронт робіт), матеріально-технічні ресурси, забезпечити своєчасне фінансування Робіт, прийняти виконані Роботи та оплатити їх на умовах, визначених в Договорі.

Згідно з п. 2.1. договору загальна ціна Договору визначається за домовленістю Сторін у Кошторисах, які є додатком до даного Договору, включає в себе вартість Робіт та інших витрат Субпідрядника. Загальна ціна Договору становить 1 500 000,00 гри. (один мільйон п`ятсот тисяч гривень), з урахуванням ПДВ (20%) - 250 000,00 грн.

Строк виконання Робіт становить 120 (сто двадцять) календарних днів від дати підписання Договору (п. 3.1. договору).

Сторони дійшли згоди, що Генпідрядник здійснює аванс на виконання Робіт протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з моменту підписання Договору. Підрядник має право сплачувати Субпідряднику авансові платежі в розмірі та порядку, що додаткового узгоджується Сторонами. Оплата здійснюється Підрядником у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Субпідрядника відповідно до умов цього Договору та наданого рахунку-фактури. (п. 5.1, 5.2 договору).

Згідно з п. 6.1. договору Приймання-передача виконаних Робіт здійснюється протягом встановленого Сторонами строку шляхом підписання Актів приймання-передачі виконаних робіт, які повинні бути складений по формі, схожої до Форми КБ-2в (згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва ), Довідок про Вартість Виконаних Робіт і Витрати, що складається за формою, схожою до Форми КБ-3 (згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1: 2013 Правила визначення вартості будівництва ) та Актів про витрату давальницьких матеріалів (надалі - Акти).

Договір набирає сили з дати його підписання Сторонами, скріплення підписів печатками і діє до повного виконання Сторонами взятих на себе договірних зобов`язань (п. 11.1 договору).

До матеріалів справи долучено кошторис на загальну суму 1500000,00 грн.

Позивач на виконання умов договору перерахував на рахунок відповідача суму попередньої оплати у розмірі 1500000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 16.10.2018 № 113 та банківською випискою, долученою до матеріалів справи.

Відповідач до виконання робіт не приступив, в зв`язку з чим між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 19.10.2018, згідно п. 1 якої підрядник та субпідрядник за взаємною домовленістю дійшли згоди достроково розірвати Договір.

У пунктах 2, 2.1 додаткової угоди передбачено, що Обов`язки Сторін, виконання яких Сторонами розпочалося до моменту набрання чинності цією Угодою, повинні бути виконані Сторонами в наступному порядку та на таких умовах: Субпідрядник зобов`язується на протязі 10 (десяти) днів від дати цієї Угоди перерахувати (повернути) на розрахунковий рахунок Підрядника раніше сплачену останнім передоплату за виконання робіт у розмірі 1 500 000,00 (один мільйон гривень 00 копійок) гри. У випадку прострочення Субпідрядником виконання вказаного зобов`язання, Субпідрядник зобов`язаний сплатити Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставник НБУ від відповідної суми простроченого зобов`язання за кожний календарний день прострочення. Сторони домовились, що строк нарахування пені та строк позовної давності щодо неї встановлюються та складають 3 роки.

Зобов`язання Сторін за Договором припиняються з моменту виконання Субпідрядником обов`язку, передбаченого п. 2.1. цієї Угоди, в повному обсязі (включаючи сплату пені). Ця Угода вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення її печатками Сторін. Ця Угода з моменту набрання нею чинності є невід ємною частиною Договору. Ця Угода складена при повному розумінні Сторонами її умов та термінології українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної із Сторін. (п. 3-5 додаткової угоди).

Протягом встановленого додатковою угодою строки відповідач не перерахував позивачу суму коштів у розмірі 1500000,00 грн, в зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з досудовою вимогою від 24.01.2019 № 4 в якій просив перерахувати на його рахунок кошти у розмірі 1500000,00 грн (докази направлення в матеріалах справи).

Відповідач відповіді не надав, суму боргу не сплатив.

Позивач повторно звернувся до відповідача з досудовою вимогою від 29.01.2019 № 8 (докази направлення в матеріалах справи).

Відповідач відповіді на вимогу не надав, суму боргу не сплатив.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 214 ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін.

Згідно ст. 651, 653 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони досягли взаємної згоди про розірвання договору та визначили обов`язок субпідрядника повернути отримані кошти протягом 10 днів з дати підписання додаткової угоди № 1 від 19.10.2018, тобто в строк до 29.10.2018 включно. Отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання по поверненню коштів з 30.10.2018.

Оскільки, договір є обов`язковим до виконання сторонами, то вимога позивача про стягнення з відповідача 1500000,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 153863,01 грн за період з 30.10.2018 по 08.02.2019 (104 дні)

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 2.1 додаткової угоди № 1 від 19.10.2018 передбачено, що у випадку прострочення Субпідрядником виконання вказаного зобов`язання, Субпідрядник зобов`язаний сплатити Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставник НБУ від відповідної суми простроченого зобов`язання за кожний календарний день прострочення.

Суд перевірив розрахунок позивача та вважає його арифметично невірним, оскільки, період з 30.10.2018 по 08.02.2019 становить 102 дні, а не 104 дні як вказано позивачем, а тому сума пені складає 150904,11 грн, а тому сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 150904,11 грн, а тому вимоги позивач та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, обставини визнані позивачем у позовній заяві та підтверджені матеріалами справи, відповідач не спростував шляхом подання належних та допустимих доказів, правом на подання відзив на позов відповідач не скористався.

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен із доводів сторін.

Відповідно до статті 123 ГПК України, удові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстрейд СТ" (код ЄДРПОУ 41067208, 02125, м. Київ, вул. Воскресенська, 11) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростбуд Інвест" (код ЄДРПОУ 37883679, 03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, літера 10А) суму неповоротної передплати у розмірі 1500000 (один мільйон п`ятсот тисяч) грн. 00 коп. пеню у розмірі 150904 (сто п`ятдесят тисяч дев`ятсот чотири) грн. 11 коп., судовий збір у розмірі 24763 (двадцять чотири тисячі сімсот шістдесят три) грн 56 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстрейд СТ" (код ЄДРПОУ 41067208, 02125, м. Київ, вул. Воскресенська, 11) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростбуд Інвест" (код ЄДРПОУ 37883679, 03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, літера 10А) пені у розмірі 2958,90 грн - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 16.05.2019

Суддя І.В.Усатенко