Рішення

від 16.05.2019 по справі 910/1397/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

16.05.2019Справа № 910/1397/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/1397/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Айторф Україна , м. Луцьк,

до товариства з обмеженою відповідальністю Лангрос , м. Київ,

про стягнення 184 510,38 грн.

без виклику учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.02.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Айторф Україна (далі - Товариство) до товариства з обмеженою відповідальністю Лангрос (далі - ТОВ Лангрос ) про стягнення: 179 361,60 грн. основного боргу, що утворився в зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки паливного брикету від 11.01.2018 №02-01 (далі - Договір) та 5 148,78 грн. відсотків передбачених статтею 536 Цивільного кодексу України, а всього 184 510,38 грн.

Товариство обґрунтовує позовні вимоги таким:

- 11.01.2019 Товариством (покупець) і ТОВ Лангрос (продавець) було укладено Договір за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити на умовах EWX, відповідно до INCOTERMS 2010, брикет паливний в кількості та по ціні відповідно до виставлених за кожну партію рахунків-фактур;

- 11.01.2018 Товариство отримало від ТОВ Лангрос рахунок-фактури від 11.01.2018 №02-01 у сумі 183 098, грн.;

- відповідно до умов Договору позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у сумі 179 361,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 15.01.2018 №147 - 179 361,60 грн., проте відповідач після отримання грошових коштів від позивача товар не відвантажив;

- 17.02.2018 Товариством було надіслано на адресу ТОВ Лангрос лист-звернення щодо розірвання Договору та повернення грошових коштів;

- 06.03.2018 позивачем було надіслано відповідачу претензію №2018-03-06/01 про повернення суми основного боргу та штрафник санкцій, яка залишилася без відповіді;

- 12.06.2018 ТОВ Лангрос направило лист Товариству щодо відвантаження товару;

- станом на день подання позовної заяви до суду відповідач не виконав своїх зобов`язань відповідно до умов Договору;

- оскільки відповідачем не повернуто грошові кошти у сумі 179 361,60 грн., позивачем нараховано 5 148,78 грн. відсотків передбачених статтею 536 Цивільного кодексу України за порушення строків оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2019 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Товариство отримало вказану ухвалу 21.02.2019

04.03.2019 (передано на відділення поштового зв`язку 28.02.2019) Товариство подало суду документи на виконання вимог ухвали суду від 07.02.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; сторонам встановлено строк подання заяв та вчинення дій.

Ухвалу Господарського суду міста Києва було надіслано на адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали та списком згрупованих поштових відправлень.

Що ж до належного повідомлення відповідача, то слід вказати таке

До матеріалів справи долучено конверт-повернення за адресою місцезнаходження відповідача, з відміткою відділення поштового зв`язку за закінченням встановленого строку зберігання .

Положення статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлюють те, що якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (частина п`ята).

В силу приписів частини шостої вказаної статті днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

За правилами статті 13 Закону України Про поштовий зв`язок послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.

Порядок надання послуг поштового зв`язку та порядок оформлень поштових відправлень, зокрема рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення встановлено Правилами надання послуг поштового зв`язку , які затверджено постановою Кабінетів Міністрів України від 05.03.2009 № 270 та Порядком оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997 № 799 (із змінами і доповненнями).

Пунктом 17 Правил встановлено, що рекомендовані листи з позначкою Судова повістка приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення.

Виходячи з наведених норм законодавства, на ПАТ Укрпошта лежить функція доставки поштових відправлень з позначкою Судова повістка як національного оператора.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, а саме пунктом 116 встановлено, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Разом з тим, відповідно до пункту 106 Правил надання послуг поштового зв`язку бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка повертається за зворотною адресою у першочерговому порядку.

Слід зазначити, що бланки рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (ф. 119) та довідки (ф.20), затверджуються ПАТ Укрпошта , зокрема, Наказом від 12.05.2006 № 211 Про затвердження та введення в дію Порядку пересилання поштових відправлень та Наказом №155 від 03.03.2015 "Про затвердження зразків бланків, що застосовуються при пересиланні поштових відправлень" в редакції Наказу №1455 від 20.12.2018.

Так, бланк рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (ф. 119) не містить такі графи для заповнення у випадку невручення: відмови адресата від одержання ; закінчення терміну зберігання ; неправильно зазначена або відсутня адреса ; інші причини .

У свою чергу, довідка (ф.20) містить такі графи причин повернення (досилання): для оплати за тарифом ; порушений порядок відправлення ; вийнято з поштової скриньки пошкодженим ; для перепакування через наявність надписів (наклейок, знаків) ; неповна адреса ; за зазначеною адресою не проживає ; за відмовою адресата від одержання ; за заявою відправника (одержувача) ; за закінченням терміну зберігання ; за місцем обслуговування .

Таким чином, положення Правил і Наказу не містять відомостей, які встановлюють норми Господарського процесуального кодексу України, які в свою чергу не кореспондуються зі спеціальними нормами, які регулюють поштові пересилання.

Вказана невідповідність унеможливлює проставлення працівником пошти такої відмітки, яка визначена у пунктах 4 та 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, у зв`язку із відсутністю у працівників пошти можливості проставляти відмітку, яка визначена Господарським процесуальним кодексом України, саме відмітка за закінченням встановленого строку зберігання чи відсутність особи за адресою місцезнаходження є доказом того, що відповідач не отримав судову кореспонденцію, не вжив відповідних заходів щодо її отримання та його дії свідчать про відмову отримати копію судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Разом з тим, відповідач у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Позивач 25.03.2019 подав суду документи на виконання ухвали від 11.03.2019.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.01.2018 Товариством (покупець) і ТОВ Лангрос (продавець) укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах EWX, згідно з Incoterms 2010, брикет паливний, в кількості та за ціною, відповідно до виставлених на кожну партію рахунків-фактур (пункт 1.1 Договору);

- найменування, ціна товару, технічні умови щодо якості товару, передбачаються в узгоджених сторонами специфікаціях; кількість, асортимент товару, а також дата і умови відвантаження конкретних партій, визначаються на підставі заявок покупця; кожна заявка узгоджується сторонами не менше, ніж за 20 днів до дати поставки; у зазначений термін покупець надсилає продавцю заявку електронними чи факсимільними засобами зв`язку для узгодження; продавець повинен письмово повідомити результат розгляду заявки, письмова згода продавця або виставлення рахунку є підтвердженням прийняття (погодження) заявки продавцем; узгоджені і підписані заявки є невід`ємною частиною Договору; сторони зобов`язуються в найкоротший термін обмінятися оригіналами специфікацій та інших документів, оформлених за допомогою засобів електронного та факсимільного зв`язку (пункт 1.2 Договору);

- поставка товару здійснюється партіями в терміни, зазначені у заявках покупця, надісланих електронною поштою; партією продукції вважається кількість товару, поставленого в день поставки (пункт 2.1 Договору);

- продавець після отримання заявки покупця протягом 24 годин зобов`язаний надіслати покупцю підтвердження про прийняття заявки до виконання (пункт 2.3 Договору);

- ціна за 1 тонну товару, на момент підписання товару становить 114 євро; зазначена ціна включає вартість товару з урахуванням його пакування, навантаження на транспортний засіб; вартість перевезення до складу покупця є предметом договору між покупцем і перевізником; за погодженням сторін обов`язок з пошуку перевізника вантажу лягає на продавця (пункт 4.1 Договору);

- оплата за товар здійснюється покупцем в формі 100% передоплати за кожну партію товару окремо протягом 3 (трьох) банківських днів з дати виставлених постачальником рахунків-фактур (пункт 4.2 Договору);

- поставка товару здійснюється партіями; партією товару слід вважати кількість товару, відвантаженого в один транспортний засіб (пункт 5.1 Договору);

- датою поставки кожної партії товару вважається дата доставки товару на склад покупця; повідомляє покупця електронною поштою (пункт 5.2 Договору);

- приймання товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем відповідно до державних стандартів, товарно-транспортної накладної протягом 3 (трьох) робочих днів з дня доставки товару на склад покупця; при прийманні проводиться зовнішній огляд і вимірювання (пункт 6.1 Договору);

- всі зміни і доповнення до Договору мають юридичну силу тільки в тому випадку, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін (пункт 10.1 Договору);

- Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонам і діє до 31.12.2018, а у випадках несплати покупцем поставленого товару - до виконання покупцем зобов`язань з оплати вартості товару, недопоставки продавцем товару - до повного виконання продавцем зобов`язань щодо поставки товару; Договір вважається автоматично продовженим на кожен наступний рік на аналогічних умовах, в разі якщо жодна зі сторін письмово не повідомить іншу сторону про свій намір припинити дію Договору не менше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення терміну його дії (пункт 10.2 Договору).

За приписом статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, позивач мотивує позовні вимоги тим, що на виконання умов Договору Товариством було перераховано відповідачу 179 361,60 грн., проте відповідач поставку за Договором не здійснив, у зв`язку з чим позивач надіслав відповідачу лист про розірвання Договору.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 179 361,60 грн. в порядку статті 1212 ЦК України.

Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У постанові Верховного Суду України від 22.01.2013 зі справи № 5006/18/13/2012 викладено правову позицію, згідно з якою аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; вiдсутнiсть для цього правових пiдстав або якщо такi вiдпали.

Правовідносини сторін у цьому спорі регулюються нормами зобов`язального права, а договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень статті 1212 ЦК України.

Слід також зазначити, що матеріали справи не містить копії листа про розірвання Договору, який за доводами позивача був надісланий відповідачу, що позбавляє суд дійти висновку про те, що Договір є розірваним.

Отже, оскільки сторонами було укладено Договір, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як попередня оплата за поставку товару за Договором, то господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вимоги Товариства про стягнення з ТОВ Лангрос перерахованих відповідно до умов Договору коштів, як безпідставно отриманих в силу статті 1212 ЦК України є необґрунтованою, а отже в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Що ж до стягнення 5 148,78 грн. відсотків, передбачених статтею 536 ЦК України, то слід зазначити, що оскільки у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 179 361,60 грн. судом відмовлено, то і вимога про стягнення відсотків також не підлягає задоволенню, як така, що є похідною.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Айторф Україна (43001, м. Луцьк, вул. Ковельська, 22, офіс 409; ідентифікаційний код 41041373) до товариства з обмеженою відповідальністю Лангрос (03061, м. Київ, вул. Патріотів, 98, офіс 132; ідентифікаційний код 40332981) про стягнення 184 510,38 грн. відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на товариство з обмеженою відповідальністю Айторф Україна (43001, м. Луцьк, вул. Ковельська, 22, офіс 409; ідентифікаційний код 41041373).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16.05.2019.

Суддя І.Д. Курдельчук