Рішення

від 16.05.2019 по справі 120/835/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 травня 2019 р. Справа № 120/835/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши в письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:

за позовом: Головного управління ДФС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 39402165, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100)

до: приватного підприємства Еко Буд-С (код ЄДРПОУ: 41662174, адреса: вул. Магістральна, 22, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100)

про: стягнення коштів за податковим боргом, накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банківських установах, заборони відчуження майна та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 39402165, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100) з адміністративним позовом до приватного підприємства Еко Буд-С (код ЄДРПОУ: 41662174, адреса: вул. Магістральна, 22, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100) про стягнення коштів за податковим боргом, накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банківських установах, заборони відчуження майна та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 7907,30 грн., який ним в добровільному порядку не сплачено. Крім того, позивач просив зупинити видаткові операції на рахунках відповідача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банківських установах, заборонити відчуження майна та зобов`язати відповідача допустити податкового керуючого до опису майна в податкову заставу.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.03.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. Так, відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідачеві встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Проте, відзив від відповідача на адресу суду в строки, передбачені статтею 162 КАС України, не надходив. Ухвала суду направлялась відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося до суду із відміткою поштового відділення зв`язку: "адресат відсутній".

Відповідно до ч. 4 ст. 124 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особами та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За наведених вище обставин, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги КАС України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

В судове засідання представник позивача не прибув, поряд із цим подав заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час, місце та дату розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

У пункті 10 частини 1 статті 4 КАС України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на наведене вище, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також достатність письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, суд приходить висновку про можливість розглянути та вирішити справу у письмовому провадженні.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Приватне підприємство "Еко Буд-С", зареєстроване як суб`єкт підприємницької діяльності 12.10.2017 року та перебуває на обліку у Жмеринській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 1004861709 від 14.01.2019 року.

Як випливає із матеріалів справи, за приватним підприємством "Еко Буд-С" рахується борг щодо сплати податку на додану вартість в загальній сумі 7907,30 грн., з яких 7486,00 грн. - основний платіж, 421,30 гр. - штрафні санкції.

На підставі пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 31.1 статті 31 та відповідно до пункту 76.1 статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року проведено камеральну перевірку щодо порушення правил сплати (нарахування) узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість ПП "Еко Буд-С " згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року.

За наслідками вказаної перевірки Головним управлінням ДФС у Вінницькій області складено акт № 31351/02-32-52-05/41662174 від 31.10.2018 року про результати камеральної перевірки ПП Еко Буд-С , в якому зафіксоване порушення п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2017 року. На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0078995205 від 16.11.2018 року.

У зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу у визначені строки, контролюючий орган прийняв рішення № 118 від 12.10.2018 року про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності приватного підприємства "Еко Буд-С".

Податковим органом на адресу відповідача направлено повідомлення про виділення майна у податкову заставу, однак на адресу контролюючого органу повернувся конверт з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

15.01.2019 року податковим керуючим ОСОБА_1 складений акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 2, у якому зафіксовано факт ненадання документів, необхідних для опису майна.

Податковий борг із податку на додану вартість утворився внаслідок донарахувань контролюючим органом податкових зобов`язань відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0078995205 від 16.11.2018 року та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 24.10.2018 року.

Зазначені обставини стали підставою для звернення контролюючого органу до суду із даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п. 15.1-15.2 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Так, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Станом на день розгляду справи, суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку суми заборгованості.

Відповідно до п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Пунктом 54.3.3 ст. 54 ПК України, визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

Згідно з п. 54.5. ст. 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Доказів оскарження/скасування податкового повідомлення-рішення № 0078995205 від 16.11.2018 року до суду не надано.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України визначено, що у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.1 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п.59.5 ст. 59 ПК України).

Виконуючи норми закону, податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом винесення податкової вимоги форми "Ю" № 120217-52 від 05.10.2018 року, яка була надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося до податкового органу із відміткою поштового відділення зв`язку: "за зазначеною адресою не проживає".

Податкове повідомлення-рішення та податкова вимога були направлені відповідачу на адресу за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак повернувся невручений конверт у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Статтею 42 ПК України встановлено порядок листування з платником податків.

Відповідно до п. 42.1. ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Як уже зазначалося, податкова вимога надсилається контролюючими органом в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, пунктом 58.3 ст. 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

З огляду на вказані норми суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0078995205 від 16.11.2018 року та податкова вимога № 120217-52 від 05.10.2018 року вважаються врученою відповідачу. Доказів оскарження/скасування податкової вимоги до суду не надано. Після направлення вимоги сума податкового боргу не була сплачена, а відтак на час вирішення даної справи спірна сума податкових зобов`язань відповідача набула статусу узгодженого податкового зобов`язання.

Згідно пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Пунктом 89.1 статті 89 ПК України визначено, що право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 91.3 статті 91 ПК України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі відмови платника податків від підписання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих.

Пунктом 89.4 статті 89 ПК України, передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Згідно підпункту 20.1.32 пункту 20.1 статі 20 ПК України, податковий орган має право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Отже, як видно із процитованих норм у разі не допуску контролюючого органу до опису майна у податку заставу, останній звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Як видно із матеріалів справи, 12.10.2018 року прийнято рішення № 118 про опис майна, що перебуває у власності приватного підприємства Еко Буд-С у податкову заставу. Проте, відповідачем необхідні для такого опису документи не надано, у результаті чого податковим керуючим складено акт № 2 від 15.02.2018 року про відмову платника податків від надання необхідних документів для опису майна у податкову заставу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що приватне підприємства Еко Буд-С не надав документи, необхідні для такого опису, що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для зупинення видаткових операцій на рахунках такого платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, заборони відчуження рухомого та нерухомого майна та зобов`язати відповідача допустити податкового керуючого для опису майна, яке перебуває у податкову заставу.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявні у справі докази, враховуючи ту обставину, що відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу не сплатив, документи необхідні для опису його майна у податкову заставу податковому керуючому не надав, суд прийшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Водночас, суд зазначає, що під час розгляду цієї адміністративної справи позивач як суб`єкт владних повноважень не мав судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та/ або проведенням експертиз, що виключає підстави для присудження таких витрат на користь позивача.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 371 КАС України рішення суду в частині зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Стягнути з приватного підприємства «Еко Буд-С» податковий борг 7907,30 грн. (сім тисяч дев`ятсот сім гривень тридцять копійок) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Зупинити видаткові операції на рахунках приватного підприємства «Еко Буд-С» шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку.

Заборонити приватному підприємству «Еко Буд-С» відчуження рухомого та нерухомого майна.

Зобов`язати приватне підприємство «Еко Буд-С» допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Рішення суду в частині зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків підлягає негайному виконанню.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Головне управління ДФС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 39402165, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100);

Відповідач: приватне підприємство «Еко Буд-С» (код ЄДРПОУ: 41662174, адреса: вул. Магістральна, 22, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100).

Рішення у повному обсязі виготовлене: 16.05.2019

Суддя Чернюк Алла Юріївна