Рішення

від 06.05.2019 по справі 120/266/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 травня 2019 р. Справа № 120/266/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.

представника позивача: Клімішина О.М.

представника відповідача: Високогляда А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕР 7"

до: Вінницької митниці ДФС

про: визнання протиправними та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТЕР 7" (далі - ТОВ ІТЕР 7 , позивач) з адміністративним позовом до Вінницької митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що 09.01.2019 року ним подано Вінницькій митниці ДФС електронну митну декларацію №UА401010/2019/000882 на ввезення відповідно до митного режиму імпорту товару: мішки для сміття з полімерів етилену в асортименті, ємністю 20, 30, 160 та 240 л., всього 54888 рулонів загальною вагою нетто 19986,1 кг., який надійшов з Республіки Польща від фірми Stella Раck S.A.ulica Krancowa 67, 21-100, Lubartow, Республіка Польща на виконання зовнішньоекономічного контракту №1/11/18, укладеного 21.11.2018 року цією фірмою та ТОВ ІТЕР 7 , автомобільним транспортом на умовах поставки FСА, Niemce, Польща. Митна вартість товару задекларована за першим методом - за ціною договору (контракту) товарів, які імпортуються, у 630509,74 грн. з розрахунку вартості товарів у 19511,11 євро (625509,74 грн.) та вартості витрат на доставку товару до митного кордону України у 5000,00 грн. На підтвердження задекларованих даних про товар відповідно до положень ст. ст. 53, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VІ митниці були надані усі необхідні документи.

Разом із тим, в межах митного оформлення за митною декларацією №UА401010/2019/000882 від 09.01.2019 року, митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UА401000/2019/000005/1 від 10.01.2019 року , згідно якого, митна вартість товару була визначена митницею у 65798,24 євро, з розрахунку 3,2922 євро за 1 кг товару, тобто збільшена у 3,35 рази у порівнянні із заявленою вартістю.

Із таким рішенням позивач не погоджується, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 30.01.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 01.03.2019 року.

Судове засідання 01.03.2019 року відкладено до 21.03.2019 року з метою витребування у відповідача додаткових доказів.

Ухвалою від 21.03.2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 календарних днів. Крім того, судовий розгляд справи відкладено до 08.04.2019 року з метою повторного витребування у відповідача доказів.

Ухвалою від 08.04.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.05.2019 року.

У судовому засіданні 06.05.2019 року представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві та відповіді на відзив. Зокрема зазначила, що у відповідача взагалі не було підстав для витребування додаткових документів, адже сам лише факт того, що заявлена позивачем митна вартість товару була нижчою, ані ж та, що містилась у базі даних митниці, може бути лише підставою для поглибленого аналізу наданих ТОВ ІТЕР 7 документів. Представник позивача також зазначила, що не погоджується із твердженнями відповідача про те, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору, в силу виявлених митницею розбіжностей, а саме: п. 7.3 договору №1/11/18 передбачено, що товаросупровідні документи повинні мати інформацію про торгові марки та виробника, а на даний товар торгівельна марка - не відома . Зокрема, зазначила, що інформація про відсутність торгової марки у графі 31 Опис товару митної декларації від 09.01.2019 року була вказана декларантом відповідно до вимог щодо заповнення графи 31, що визначені Порядком №651 від 30.05.2018 року, в зв`язку з тим, що на ввезеному товарі була відсутня торгова марка, що також було підтверджено відповідачем в ході митного огляду. Також зазначила, що твердження відповідача стосовного розбіжностей у вартості товарів, зазначених у митній декларації країни відправлення із вартістю, що зазначена в рахунку-фактурі, на її думку, не відповідає даним, зазначеним у поданих позивачем документах, адже митна декларація країни відправлення 18PL301010E1019481 від 28.12.2018 року дійсно містить вартість товару у польських злотих - 84939,00, але у додатку до митної декларації зазначена ціна як у польських злотих, так і у євро - 19511,11 із зазначенням курсу валюти. Дана вартість товару - 19511,11 євро відповідає вартості, вказаній в інвойсі та інших товаросупровідних документах, та задекларована позивачем за митною декларацією від 09.01.2019 року. Крім того, вказала, що відповідачу не подавались документи для підтвердження страхування вантажу, адже таке страхування перевізником не здійснювалось. При цьому, зазначила, що в даному випадку здійснювалось страхування цивільно-правової відповідальності перевізника за втрату товару, що передбачено п. 2.2.3 договору №181221-10/00ТП від 21.12.2018 року, та не стосується товару, задекларованого в митній декларації від 09.01.2019 року. Крім того, представник позивача також зазначила, що в самому рішенні про коригування митної вартості товару відсутня будь-яка інформація про порядок і метод визначення такої вартості. Також звернула увагу на те, що визначення митної вартості проведено відповідачем в порушення вимог ст.ст. 57-61 МК України в зв`язку з використанням ціни товарів, що можуть розглядатись як ідентичні чи подібні оцінюваним.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення даного адміністративного позову, посилаючись на обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначив, що митну вартість товарів, що імпортуються позивачем, не може бути визначено за ціною договору, в зв`язку з тим, що під час контролю правильності визначення митної вартості було встановлено розбіжності, а саме: п. 7.3 договору №1/11/18 передбачено, що товаросупровідні документи повинні мати інформацію про торгові марки та виробника, а на даний товар торгівельна марка невідома; вартість товарів, зазначена в митній декларації країни відправлення не відповідає наданому рахунку-фактурі; декларантом надано довідку від перевізника про вартість транспортних витрат, в якій зазначено, що страхування вантажу не проводилось, хоча пунктом 2.2.3 договору про міжнародне перевезення вантажів №181221-10/00-ТП від 21.12.2019 року зазначено, що перевізник зобов`язується забезпечити наявність договору страхування. Таким чином, позивачем не було надано всі документи, передбачені п. 2 ст. 53 МК України, а також не надано документи, що вимагались митним органом відповідно до п. 3 ст. 53 МК України. З огляду на вище викладене, а також в зв`язку з наявністю інформації про вартість аналогічного товару, відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 та ч. 1 ст. 55 МК України, на думку представника відповідача, митним органом правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Враховуючи вище викладене, представник відповідача зазначає про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 09.01.2019 року позивачем подано Вінницькій митниці ДФС електронну митну декларацію №UА401010/2019/000882 (далі - МД №882) на ввезення відповідно до митного режиму імпорту товару: мішки для сміття з полімерів етилену в асортименті, ємністю 20, 30, 160 та 240 л., всього 54888 рулонів загальною вагою нетто 19986,1 кг., який надійшов з Республіки Польща від фірми Stella Раck S.A.ulica Krancowa 67, 21-100, Lubartow, Республіка Польща на виконання зовнішньоекономічного контракту №1/11/18, укладеного 21.11.2018 року цією фірмою та ТОВ ІТЕР 7 , автомобільним транспортом на умовах поставки FСА, Niemce, Польща.

Митна вартість товару задекларована позивачем за першим методом - за ціною договору (контракту) товарів, які імпортуються, у 630509,74 грн. з розрахунку вартості товарів у 19511,11 євро (625509,74 грн.) та вартості витрат на доставку товару до митного кордону України у 5000,00 грн.

Код товару за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності задекларовано у графі 33 МД №882 від 09.01.2019 року у товарній позиції 3923 21 00 00: - вироби з пластмаси для транспортування та пакування товарів: пробки, кришки, ковпаки та інші вироби з пластмаси для герметизації, закупорювання: - мішки, пакети, сумочки (включаючи конічні (кульки): - з полімерів етилену.

За ввезення даного товару позивачем нараховано ввізне мито (код платежу 020), у розмірі, визначеному Митним тарифом України - 6,5% від митної вартості товару - 40983,13 грн. (сплата ввізного мита не здійснювалась у зв`язку із застосуванням пільги - звільнення від сплати мита як до товару походження з ЄС відповідно до ч. 1 ст. 29, додаток 1-А до глави 1 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми держава- ми-членами (код звільнення 410 - графа 36)) та податок на додану вартість - у розмірі 126101,95 грн., який сплачений в повному обсязі, про що зазначено у графі В подробиці платежів МД №882 від 09.01.2019 року.

На підтвердження задекларованих даних про товар відповідно до положень ст. ст. 53, 335 МК України позивач надав наступні документи:

- рахунок - фактура (інвойс) FVEXP/18/00127 від 27.12.2018 року;

- міжнародна товаротранспортна накладна (CMR) №321472 від 28.11.2018 року;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AN0029285;

- заявка на перевезення №21/12/2018 від 21.12.2018 року;

- довідка про вартість транспортних витрат б\н від 27.12.2018 року;

- прайс-лист експортера товару б\н від 27.12.2018 року;

- 4 калькуляції експортера - виробника на кожен вид товару б\н від 02.01.2019 року;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів - контракт №1/11/18 від 21.11.2018 року;

- специфікація до контракту б\н від 28.11.2018 року;

- договір про надання брокерських послуг №05/02/18 від 05.02.2018 року;

- договір про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом №181221-10/00 ТП від 21.12.2018 року;

- митна декларація країни відправлення 18PL301010E1019481 від 28.12.2018 року;

- додаток до митної декларації країни відправлення PLAEOC300000120039 від 03.01.2019 року;

- лист експортера б\н від 03.01.2019 року.

Разом із тим, в ході здійснення митного оформлення за МД №882 від 09.01.2019 у зв`язку із спрацюванням Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) (профілі ризику 105.2 - контроль правильності визначення митної вартості товарів та 106.2. - витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів) відповідачем було застосовано додаткові заходи митного контролю, а саме: витребувано оригінали та належним чином засвідчені копії документів, зазначених у гр.44 МД, проведено митний огляд товару та витребувано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Крім того, в межах митного оформлення за МД №882 від 09.01.2019 року митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA401000/2019/000005/1 від 10.01.2019 року, згідно якого , митна вартість товару визначена у 65 798, 24 євро, з розрахунку 3,2922 євро за 1 кг товару.

При цьому, як слідує із змісту рішення про коригування митної вартості товару №UA401000/2019/000005/1 від 10.01.2019 року, відповідач дійшов висновку, що митну вартість товару не може бути визначено за ціною договору (контракту), в зв`язку з тим, що під час контролю правильності визначення митної вартості було встановлено розбіжності, а саме: п. 7.3 договору №1/11/18 передбачено, що товаросупровідні документи повинні мати інформацію про торгові марки та виробника, а на даний товар торгівельна марка невідома; вартість товарів, зазначена в митній декларації країни відправлення не відповідає наданому рахунку-фактурі; декларантом надано довідку від перевізника про вартість транспортних витрат, в якій зазначено, що страхування вантажу не проводилось, хоча пунктом 2.2.3 договору про міжнародне перевезення вантажів №181221-10/00-ТП від 21.12.2019 року зазначено, що перевізник зобов`язується забезпечити наявність договору страхування. Таким чином, позивачем не було надано всі документи, передбачені п. 2 ст. 53 МК України, а також не надано документи, що вимагались митним органом відповідно до п. 3 ст. 53 МК України. Враховуючи вище викладене, а також в зв`язку з наявністю інформації про вартість аналогічного товару, відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 та ч. 1 ст. 55 МК України, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. При цьому, як слідує зі змісту даного рішення, джерелом числового значення митної вартості є митна декларація від 09.11.2018 року №UA205090/2018/095280.

Крім того, в зв`язку з прийняттям рішення UA401000/2019/000005/1 від 10.01.2019 року митницею було відмовлено у митному оформленні товарів за МД №882 від 09.01.2019 року з оформленням картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару, транспортних засобів комерційного призначення №UA401010/2019/00007 від 10.01.2019 року.

Разом із тим, не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 1 МК України).

Згідно із ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

- здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

-надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

Згідно із ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, окрім іншого, має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).

Так, як уже було встановлено судом вище, в ході здійснення митного оформлення за МД №882 від 09.01.2019 року в зв`язку із спрацюванням Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) (профілі ризику 105.2 - контроль правильності визначення митної вартості товарів та 106.2. - витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів) відповідачем було застосовано додаткові заходи митного контролю, а саме: витребувано оригінали та належним чином засвідчені копії документів, зазначених у гр.44 МД, проведено митний огляд товару та витребувано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому, причиною неможливості застосування митної вартості, визначеної декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, слугували виявлені митним органом розбіжності, а саме: п. 7.3 договору №1/11/18 передбачено, що товаросупровідні документи повинні мати інформацію про торгові марки та виробника, а на даний товар торгівельна марка невідома; вартість товарів, зазначена в митній декларації країни відправлення не відповідає наданому рахунку-фактурі; декларантом надано довідку від перевізника про вартість транспортних витрат, в якій зазначено, що страхування вантажу не проводилось, хоча пунктом 2.2.3 договору про міжнародне перевезення вантажів №181221-10/00-ТП від 21.12.2019 року зазначено, що перевізник зобов`язується забезпечити наявність договору страхування.

Надаючи оцінку виявленим відповідачем розбіжностям, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Так, дійсно п. 7.3 договору №1/11/18 передбачено, що товаросупровідні документи, окрім іншого, мають містити інформацію про торгові марки та виробника.

В той же час, представник позивача зазначає, що ТОВ ІТЕР 7 закуповувались у фірми Stella Раck S.A. мішки для сміття з полімерів етилену, ємністю 20, 30, 160 та 240 л., із матеріалів низької якості, в зв`язку з чим, торговельна марка на даних мішках була відсутня.

Наведені обставини щодо відсутності на задекларованому товарі торговельної марки також підтверджуються наявним у матеріалах справи актом митного огляду від 09.01.2019 року, у якому зазначено, що невідповідності та порушень не виявлено, інформація заявлена у МД №882 від 09.01.2019 року підтверджена, в тому числі і опис товару.

Так, правила заповнення граф митних декларацій (далі - МД) на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2, додаткових аркушів до нього форми МД-3, специфікації форми МД-8, порядок внесення відомостей до доповнення форми МД-6, випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8 визначено Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 651 (далі - Порядок №651).

Розділом ІІ Порядку №651, в частині, що стосується правил заповнення графи 31 митної декларації визначено, що якщо Декларант не володіє інформацією про характеристику товару, передбачену формою "електронного інвойсу" (крім необхідної для ідентифікації та/або класифікації товарів інформації, передбаченої законодавством), або володіє інформацією про відсутність у товару відповідної характеристики (наприклад, торговельної марки), у відповідному полі "електронного інвойсу" зазначається "нема даних" . Якщо торговельна марка відсутня у класифікаторі торговельних марок, зазначається "Інша".

В даному випадку, як слідує із наявної у матеріалах справи МД №882 від 09.01.2019 року (а.с. 29) в графі 31 декларантом зазначено, що виробником продукції є Stella Раck S.A., а в рядку: Торгівельна марка вказано: немає даних .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що графа 31 МД №882 від 09.01.2019 року заповнена позивачем у відповідності до вимог Порядку №651, а тому посилання представника відповідача на дані розбіжності, які стосуються відсутності зазначеної торговельної марки товару, на думку суду, є необґрунтованими.

Що ж до посилань представника відповідача на розбіжності у вартості товарів, зазначеної в митній декларації країни відправлення та наданому позивачем рахунку-фактурі, суд зазначає наступне.

Так, як слідує із змісту митної декларації країни відправлення 18PL301010Е1019481 від 28.12.2018 року (а.с. 51), у ній дійсно вартість товару визначено в польських злотих - 84939,00.

При цьому, у доданому до МД 882 від 09.01.2019 року рахунку - фактурі (інвойс) FVEXP/18/00127 від 27.12.2018 року (а.с. 40) вартість товару визначено в сумі - 19511,11 євро.

В той же час, в додатку до митної декларації країни відправлення 18PL301010Е1019481 від 28.12.2018 року (а.с. 52), вказана ціна товару як у польських злотих - 84939,00, так і в євро - 19511,11 із зазначенням курсу валюти - 4,30700.

Вказана вартість повністю відповідає даним інвойсу та інших товаросупровідних документам та вартості, задекларованій позивачем за МД №882 від 09.01.2019 року.

Таким чином, задекларована вартість товару, як в польських злотих - 84939,00, так і в євро - 19511,11 повністю підтверджується митною декларацією країни відправлення 18PL301010Е1019481 від 28.12.2018 року та доповненнями до неї, інвойсом та іншими товаросупровідними документами.

З огляду на викладене, посилання представника відповідача на зазначені вище розбіжності, як на доказ неможливості визнання вартості товару за ціною договору, на думку суду, також є необґрунтованими.

Заперечуючи проти задоволення даного адміністративного позову, представник відповідача також зазначив, що позивачем надано довідку від перевізника про вартість транспортних витрат, в якій зазначено, що страхування вантажу не проводилось, хоча пунктом 2.2.3 договору про міжнародне перевезення вантажів №181221-10/00-ТП від 21.12.2019 року зазначено, що перевізник зобов`язується забезпечити наявність договору страхування.

Надаючи оцінку даним посиланням представника відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність експедитор здійснює страхування вантажу та своєї відповідальності згідно із законом та договором транспортного експедирування.

Із змісту даної норми слідує, що законодавцем визначено два види страхування, а саме: страхування вантажу та страхування відповідальності перевізника (експедитора).

При цьому, п. 2.2.3 договору про міжнародне перевезення вантажів-автомобільним транспортом №181221-10/00-ТП від 21.12.2018 року, на який посилається представник відповідача, визначено, що перевізник зобов`язується мати договір про страхування своєї відповідальності за втрату вантажу.

Дана вимога щодо наявності договору страхування цивільно - правової відповідальності перевізника, на думку суду, не стосується конкретного вантажу та не може розглядатись як вимога про страхування саме вантажу.

Крім того, п. 7 ч. 10 ст. 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме: витрати на страхування цих товарів .

В даному ж випадку, ані в договорі №181221-10/00-ТП від 21.12.2018 року, ані в заявці на перевезення №21/12/2018 від 21.12.2018 року не передбачено обов`язку перевізника здійснювати страхування саме товару в інтересах позивача.

Окрім того, із змісту положень п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України слідує, що вимоги щодо надання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, передбачені лише для випадків, коли таке страхування здійснювалось.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що страхування товару позивачем не здійснювалось, суд приходить до висновку про необґрунтованість вищезазначених посилань представника відповідача, як на доказ правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості товару.

Крім того, як слідує із змісту оскаржуваного рішення від 10.01.2019 року, підставою для коригування митної вартості товару також слугувало те, що декларантом не було надано усі документи, передбачені п. 2 ст. 53 МК України, а також не надано документи, які вимагались митним органом відповідно до п. 3 ст. 53 МК України (страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, каталоги, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організація).

В той же час, як уже було встановлено судом вище, вимоги щодо надання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, передбачені лише для випадків, коли таке страхування здійснювалось.

При цьому, у рішенні відповідачем взагалі не зазначено, яких саме документів, передбачених ч. 2 ст. 53 МК України, не було надано позивачем, враховуючи, що відсутність у нього страхових документів зумовлена тим, що страхування товару ним не здійснювалось.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі - Правила №598) відповідна інформація має зазначатись у графі 31 рішення, зокрема порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару.

Згідно із Правилами №598, у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Так, відповідно до даних графи 31 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару №UА401000/2019/000005/1 від 10.01.2019 року митницею визначено митну вартість товару на рівні 3,2922 євро за 1 кг за 2-м методом.

В той же час, інформація про метод визначення митної вартості, зазначений у графі 31 оскаржуваного рішення, не відповідає даним, зазначеним у графі 33 цього ж рішення, де зазначено, що митницею при визначенні митної вартості використовувалась інформація про аналогічні товари, та вказано, що митна вартість не може бути встановлена за другорядним методом на підставі ст. 59 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

Крім того, згідно із Правилами №598, у графі 33 зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Разом із тим, у графі 33 оскаржуваного рішення №UА401000/2019/000005/1 від 10.01.2019 року в порушення вимог МК України та Правил №598, відповідачем не зазначено, який саме метод був використаний митницею при визначенні митної вартості, а також не зазначено причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Згідно із ч. 2 ст. 59 МК України, при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього (ч. 2 ст. 60 МК України).

Згідно із ч. 2, 3, 4 ст. 60 МК України, під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

При цьому, Правилами №598 визначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

В даному ж випадку, в оскаржуваному рішенні №UА401000/2019/000005/1 від 10.01.2019 року вказано про неможливість визначення митної вартості за другорядним методом на підставі ст. 59 МК України та зазначено, що джерелом числового значення митної вартості є митна декларація від 09.11.2018 року №UA205090/2018/095280.

Разом із тим, в порушення Правил №598, жодних пояснень з приводу зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, в оскаржуваному рішення відповідачем не наведено.

Крім того, у судовому засіданні представник позивача також зазначив, що за митною декларацією від 09.11.2018 року №UA205090/2018/095280 оформлено поставку збірного вантажу від різних виробників та з різними країнами походження в тому числі з Китаю, Індії, та різних країн Європейського Союзу - всього згруповано у 20 товарів.

При цьому, митна вартість, визначена відповідачем в оскаржуваному рішенні в розмірі 3,2922 євро є ціною, отриманою за 1 кг всього товару, задекларованого у митній декларації від 09.11.2018 року №UA205090/2018/095280, без врахування того, що більшість з цих товарів не мають жодної схожості із товаром, що був задекларований позивачем.

З метою перевірки обставин, наведених представником позивача, судом було двічі витребувано у відповідача копію митної декларації від 09.11.2018 року №UA205090/2018/095280, яка слугувала джерелом числового значення митної вартості задекларованого позивачем товару, однак, жодних матеріалів відповідачем надано не було та не обґрунтовано поважність причин неможливості її надання.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано жодних доказів на підтвердження обґрунтованості рішення №UА401000/2019/000005/1 від 10.01.2019 року, в частині визначення числового значення митної вартості задекларованого позивачем товару виходячи із вартості товару, задекларованого митною декларацією від 09.11.2018 року №UA205090/2018/095280.

Крім того, як слідує із листа підприємства Stella Расk S.A. від 15.01.2019 року, поставка таких товарів та товарів, аналогічних задекларованим за МД №882 від 09.01.2019 року, підприємством за останні 3 місяці не здійснювалась, а ціна товару, зазначена у рахунку - фактурі (інвойс) FVEXP/18/00127 від 27.12.2018 року є звичайною ціною продажу даного товару на експорт від Stella Расk S.A.

Суд також звертає увагу на те, що саме лише наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні чи подібні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не може свідчити про неправильність її визначення декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

При цьому, нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, на переконання суду, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та бути самостійною підставою для коригування митної вартості товару.

Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено факт існування розбіжностей чи\або недоліків у документах, поданих позивачем на підтвердження митної вартості товарів, задекларованих в МД №882 від 09.01.2019 року, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці ДФС понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 10.01.2019 року №UA401000/2019/000005/1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕР 7" сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) гривню за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці ДФС.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТЕР 7" (вул. Академіка Янгеля, 4, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39586917);

Вінницька митниця ДФС (вул. Лебединського, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39510664).

Повний текст рішення складено 16.05.2019 року.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна