Рішення

від 16.05.2019 по справі 320/2303/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2019 року № 320/2303/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Масловської К.І.,

представника позивача: не з`явився

представника відповідача: не з`явився

представника третьої особи: не з`явився

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доБроварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області третя особаГоловне управління ДФС у Київській області провизнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, третя особа - Головне управління ДФС у Київській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29.01.2019 ВП № 58212325 про відкриття виконавчого провадження.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова відповідача про відкриття виконавчого провадження № 58212325 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного Управління ДФС у Київській області є передчасною і підлягає скасуванню, оскільки грошове зобов`язання, про яке йдеться у вказаній вимозі, не набуло статусу узгодженого.

Як зазначає позивач, вимогу про сплату боргу (недоїмки) він оспорив до суду, у зв`язку з чим вона не підлягає примусовому виконанню.

Відповідач правом надати відзив на позов не скористався.

Третя особа пояснень по суті позовних вимог не надала.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 відкрите спрощене позовне провадження у справі №320/2303/19 та призначене судове засідання на 16.05.2019.

Учасники справи у судове засідання не з`явились.

Від позивача та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Третя особа про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 2 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Оскільки обставин, перелічених у частині 2 статті 205 КАС України судом не встановлено, беручи до уваги обмежені процесуальні строки для розгляду справи, що стосуються оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, приватного виконавця, суд вирішив розглянути справу по суті за відсутності сторін та третьої особи.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

05 грудня 2018 року Головним управлінням Київської області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-120425-52, якою контролюючий орган повідомив позивача про наявність у нього заборгованості зі сплати ЄСВ у розмірі 15570,86 грн., яка підлягає сплаті до бюджету протягом десяти календарних днів, що настають за днем її вручення (а.с. 16, зворотній бік).

Судом встановлено, що вказана вимога за податковою адресою позивача була надіслана 18.12.2018 рекомендованим поштовим відправленням за номером 740023880680 та була вручена позивачеві 29.12.2018 (а.с. 16).

06 січня 2019 року (на восьмий календарний день ) позивач оскаржив вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2018 №Ф-120425-52 в адміністративному порядку, звернувшись до ГУ ДФС у Київській області зі скаргою, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та накладними відділення поштового зв`язку про надсилання поштового відправлення (а.с. 17-18). Копію скарги було направлено також до Броварського управління ГУ ДФС у Київській області, де позивач перебуває на податковому обліку.

Рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень підтверджується, що скаргу на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2018 №Ф-120425-52 Головне управління ДФС у Київській області та його Броварське управління отримали 09.01.2019 та 14.01.2019 відповідно (а.с. 18, зворотній бік).

Рішенням ГУ ДФС у Київській області від 08.02.2018 №6405/6/99-99-11-05-0225 скаргу позивача залишено без задоволення.

22 березня 2019 року позивач оспорив вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-120425-52 до Київського окружного адміністративного суду (а.с. 28-29).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №320/1495/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправної та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-120425-52; розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначене підготовче судове засідання на 02.05.2019 (а.с. 30).

01 квітня 2019 року Броварським міськрайонним відділом ДВС ГТУЮ у Київській області поштовим відправленням з номером 0740024525841 (а.с. 11-12) направлено на адресу позивача постанову від 29.01.2019 про відкриття виконавчого провадження №58212325 з виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2018 №Ф-120425-52 (а.с.14).

Конверт з номером 0740024525841 вручений позивачеві особисто 02.04.2019, що підтверджується відомостями з сервісу відстеження поштових відправлень (а.с. 11).

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Частиною 4 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України Про виконавче провадження у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Пунктом 1 частини 4 статті 4 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 12 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

VI. Оцінка суду

У порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження , підлягають виконанню судові рішення та рішення інших органів (посадових осіб), які набрали законної сили.

Різновидом рішень інших органів, які у розумінні Закону України Про виконавче провадження є виконавчим документом та підлягають примусовому виконанню, є вимоги органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Підставою для звернення вимоги про сплату боргу (недоїмки) до примусового виконання є сплив десятиденного строку, встановленого для добровільної сплати заборгованості, за умови, що платник ЄСВ упродовж цього строку не вчинив дій, направлених на її узгодження шляхом оскарження розміру визначеного у вимозі боргу (недоїмки) в адміністративному чи судовому порядку.

До прийняття рішення органом доходів і зборів за наслідками розгляду скарги платника ЄСВ на вимогу про сплату боргу (недоїмки), а у разі оспорювання її у судовому порядку - до набрання законної сили рішенням суду вимога про сплату боргу (недоїмки) у примусовому порядку виконанню не підлягає.

Звернення до державного виконавця з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки), щодо якої триває процедура узгодження в адміністративному чи судовому порядку, є підставою для повернення її разом з виконавчим документом без прийняття до виконання.

Як вбачається зі змісту вимоги ГУ ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2018 №Ф-120425-52, днем набрання нею законної сили визначено 23.01.2019

З матеріалів справи судом встановлено, що вказану вимогу позивачеві було вручено 29.12.2018, при цьому на восьмий календарний день після її вручення - 06.01.2019 позивач ініціював процедуру її узгодження шляхом направлення до ГУ ДФС у Київській області відповідної скарги.

Рішення за результатами розгляду скарги на вимогу про сплату боргу органом доходів і зборів було прийнято лише 08.02.2019 , що свідчить про недостовірність зазначених у вимозі від 05.12.2018 №Ф-120425-52 відомостей про її узгодження (набрання законної сили) 23.01.2019.

Суд також враховує, що обґрунтованість визначеного у вимозі про сплату боргу від 05.12.2018 №Ф-120425-52 недоїмки з ЄСВ є предметом судової справи №320/1495/19, розгляд якої станом на момент вирішення по суті цієї справи не завершений.

Оскільки позивач у межах десятиденного строку з дня вручення йому вимоги про сплату боргу (недоїмки) ініціював процедуру її узгодження з органом доходів і зборів, а згодом оскаржив її до суду, вказана вимога не набрала законної сили.

З урахуванням викладеного суд погоджується з доводами позивача, що вимога про сплату боргу від 05.12.2018 №Ф-120425-52 не набрала законної сили, у зв`язку з чим не могла бути підставою для відкриття виконавчого провадження.

Оцінюючи спірну постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58212325, суд виходить з того, що за умови звернення стягувача до державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення, форма і зміст якого відповідають вимогам, встановленим Законом України Про виконавче провадження , державний виконавець зобов`язаний не пізніше наступного дня ухвалити процесуальне рішення про відкриття виконавчого провадження.

Вирішуючи питання про відкриття виконавчого провадження, особи, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, досліджують виключно форму і зміст виконавчого документу на предмет наявності у ньому обов`язкових реквізитів та можливість його виконання у порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження .

У свою чергу відповідальність за достовірність відомостей, що містяться у виконавчому документі, несе особа, яка його склала.

Беручи до уваги, що на етапі відкриття виконавчого провадження державний виконавець не наділений компетенцією надавати юридичну оцінку виконавчому документу чи піддавати сумнів зазначені у ньому відомості, суд не вбачає обставин, які б свідчили про протиправність спірної постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №58212325.

Разом з цим, враховуючи, що під час розгляду справи судом були встановлені обставини, що виключають можливість примусового виконання вимоги про сплату боргу від 05.12.2018 №Ф-120425-52, суд вважає, що існують достатні підстави для скасування спірної постанови про відкриття виконавчого провадження.

VII. Висновок суду

Оскаржена в адміністративному або судовому порядку вимога про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ може бути звернута до примусового виконання після розгляду скарги платника ЄСВ або набрання судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи, законної сили.

Оскільки у спірних правовідносинах вимога про сплату боргу від 05.12.2018 №Ф-120425-52 не набула статусу узгодженої, виконавче провадження щодо її примусового виконання було відкрито передчасно.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 29.01.2019 ВП №58212325 підлягає скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводів позивача про передчасність звернення до виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) відповідач у ході розгляду справи не спростував.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

VIIІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду позивачеві належало сплатити 768,40 грн. судового збору.

Беручи до уваги, що позов задоволений частково, половина розміру судового збору, що підлягала сплаті під час звернення до суду підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

В іншій частині, що становить 1152,60 грн. (1921-768,40), судовий збір був сплачений надміру і за рахунок відповідача відшкодуванню не підлягає. Вказана сума коштів може бути повернута позивачеві з Державного бюджету України за умови звернення позивача з відповідною заявою у порядку, визначеному статтею 7 Закону України Про судовий збір .

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних із розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 260, 263, 283 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати постанову Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29.01.2019 ВП №58212325.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (ідентифікаційний код 34837745, місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, 39) судові витрати у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.