ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
13 травня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/973/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Смішливої Т.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Бутенко К.В.,
представника позивача Ігнатьєва Є.О., довіреність від 01.02.2019,
представника відповідача Сухової Г.В., довіреність від 22.12.2018,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Буковина-Транс до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів від 19.12.2018 № 001792,
ВСТАНОВИВ:
07 березня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Буковина-Транс (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - управління Укртрансбезпеки або відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову управління Укртрансбезпеки в Луганській області від 19 грудня 2018 року № 001792 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що управлінням Укртрансбезпеки в Луганській області відносно підприємства ТОВ Буковина-Транс винесено постанову від 19.12.2018 № 001792, згідно з якою ТОВ Буковина-Транс 31.10.2018 об 09:20 годин, у м. Лисичанськ, державний номерний знак НОМЕР_1 надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме: копія договору обов`язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 3 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт , акт № 141083 водій ОСОБА_1 Цією постановою вирішено стягнути з ТОВ Буковина-Транс адміністративно - господарський штраф у сумі 1700 грн.
Оскаржувану постанову позивач вважає протиправною, законодавчо та доказово необґрунтованою та такою, що належить до скасування, у зв`язку з таким.
Позивач є самостійним суб`єктом господарської діяльності, має права юридичної особи, володіє окремим майном. Позивач має у власності автобус MERCEDES-BENZ SPRINTERC 316 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , який вирисовує на власний розсуд та за потребами підприємства.
31.10.2018 під час проведення рейдової перевірки співробітниками Управління Укртрансбезпеки в Луганській області перевірено автобус MERCEDES-BENZ SPRINTERC 316 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , та складено акт № 141083. Згідно акту вказаним автобусом здійснювалось нерегулярне перевезення пасажирів з м. Лисичанськ до м. Сєвєродонецьк, хоча відповідно до договору про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішніх маршрутах від 31.10.2018, укладеного між позивачем та громадянкой ОСОБА_2 (послуги сплачено у розмірі 960,00 грн відповідно до прибуткового-касового ордера від 31.10.2018 № 435), який надано на огляд співробітникам Укртрансбезпеки, початковий пункт маршруту вказано - м. Волчеярівка. Крім цього в акті вказано, що в салоні автобуса знаходились 22 пасажири, що не відповідає дійсності. Згідно відомостей вказаного вище договору, переліку застрахованих осіб та інформації про договори замовлення транспортних засобів позивач здійснював перевезення тільки 12 пасажирів. Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало порушення вимог ст. 39 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме відсутність копії договору обов`язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті. Позивач зазначив, що у водія були в наявності усі необхідні документи, які передбачені вимогами чинного законодавства України, у тому числі договір обов`язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті. Усі пасажири були застраховані належним чином.
Діючи в межах чинного законодавства, між підприємством ТОВ Буковина-Транс та страховиком ТДВ Страхова компанія Ю.Ес.Ай. укладено договір доручення щодо здійснення обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (пасажирів) від 09.10.2018 № 18.641050.5603-0237 (для нерегулярних перевезень).
Відповідно до умов п.2.2.1 зазначеного договору-доручення було складено перелік застрахованих осіб, які є застрахованими з моменту посадки та до завершення поїздки, в якому також кожна застрахована особа поставила свій особистий підпис (додаток 1.2). У подальшому згідно вимог п.6.1 договору-доручення відповідальним працівниками позивача за звітний період узагальнено інформацію про договори замовлення транспортних засобів та застрахованих осіб у період з 24.10.2018 по 31.10.2018 і надано страховику ТДВ Страхова компанія Ю.Ес.Ай. . Відповідно до акту наданих послуг від 31.10.2018 № 641050.5603-0237/2 підприємством сплачено платежі щодо страхування пасажирів у повному обсязі (платіжне доручення № 190).
Під час проведення перевірки співробітникам Укртрансбезпеки надані усі необхідні та передбачені чинним законодавством підтверджуючі документи, однак останні, не взявши до уваги жодних доводів, безпідставно склали акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 31.10.2018 № 141083, що призвело до винесення незаконної постанови від 19.12.2018 № 001792.
26.11.2018 на адресу Відповідача направлено лист за № 212 з відповідною детальною інформацією, роз`ясненнями та доводами невинуватості позивача з додаванням обґрунтованих доказів. Позивач зазначає, що в автобусі у водія були в наявності усі необхідні документи, які передбачені вимогами чинного законодавства України, в тому числі договір доручення щодо здійснення обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (пасажирів) від 09.10.2018 № 18.641050.5603-0237 з ТДВ Страхова компанія Ю.Ес.Ай. .
Також позивач посилається на те, що у резолютивній частині оскаржуваної постанови вказано, що підприємство вчинило правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.1 абз. 3 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт - за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: …надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Однак, факт оформлення документу підтверджується його наявністю.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням надати документальне підтвердження та фактичні докази зазначеного в акті порушення вимог чинного законодавства, на що отримав лише формальні відповіді, до яких не було додано жодного доказу, окрім самого акта, який відповідач вважає достатнім для складення постанови, хоча в цьому акті водій власноруч виразив свою незгоду із ним.
Позивач вважає посилання відповідача на той факт, що складення самого акту, як документу є достатнім для підстав звинувачення у будь-яких порушеннях чинного законодавства, недопустимим, оскільки жодних фактичних доказів порушення відповідачем позивачу не надано.
Не зважаючи на викладене, відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19.12.2018 № 001792, яка на думку позивача є незаконною.
З метою захисту інтересів підприємства, 28.12.2018 позивач звернувся до Державної служби України з безпеки на транспорті зі скаргою від 22.12.2018 № 235 на постанову відповідача від 19.12.2018 № 001792. Скарга отримана 02.01.2019, строк її розгляду минув 12.01.2019, однак до цього часу позивач не отримав відповідь на неї.
Вважає постанову Управління Укртрансбезпеки в Луганській області від 19.12.2019 № 001792 безпідставною, законодавчо необґрунтованою, такою, що не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст. 2 КАС України та такою, що підлягає обов`язковому скасуванню.
Ухвалою суду від 12.03.2019 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 01 квітня 2019 року (арк.спр. 1-2).
29.03.2018 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками, згідно якого відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову (арк.спр.43-74) зазначивши, що 31.10.2018 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області проведено рейдову перевірку на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом в Луганській області відповідно до направлення на перевірку № 68/2910-18 від 29.10.2018 Управління Укртрансбезпеки у Луганській області згідно з Графіком проведення рейдових перевірок. Під час перевірки транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт - надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України Про автомобільний транспорт . За результатами перевірки складено акт № 141083 від 31.10.2018 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зафіксовано порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт. Водієм підписано вказаний акт без надання конкретних зауважень щодо суті зафіксованого в ньому порушення.
У відповідності до п.26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 08.11.2006 № 1567, позивач запрошувався на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт для надання пояснень по суті складеного акту. Представник позивача був присутній при розгляді справи, що підтверджується його підписом на листі-повідомленні Управління Укртрансбезпеки у Луганській області.
Відтак, 19.12.2018 з урахуванням наданих ТОВ Буковина-Транс інформації та матеріалів у листі від 26.11.2018 № 212, за результатами розгляду справи про порушення прийнято рішення про винесення постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу (№001792), передбаченого ч.1 абз.3 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт . Копія вказаної постанови отримана представником позивача, про що свідчить його підпис про отримання на екземплярі, який залишився в Управлінні Укртрансбезпеки у Луганській області. Під час прийняття рішення про винесення постанови, представнику позивача роз`яснено право та порядок його оскарження. Вважає твердження позивача про те, що 31.10.2018 у водія транспортного засобу, що належить ТОВ Буковина - Транс були у наявності усі необхідні документи відповідно до вимог діючого законодавства такими, що не відповідають дійсності, оскільки під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 19.12.2018 прийнято до уваги лист ТОВ Буковина-Транс (разом з додатками) від 26.11.2018 вих.№ 212 (вх. № 1792/0/25-18 від 04.12.2018), в якому вказано про наявність у водія усіх необхідних документів, які передбачені вимогами чинного законодавства України - у тому числі належних доказів страхування пасажирів. Проте, до вказаного листа додано лише Договір доручення № 18.641050.5603-0237 щодо здійснення обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (пасажири). Представником позивача при розгляді справи не було надано жодних пояснень щодо вказаного листа та його додатків, а також не надано інших підтверджуючих документів стосовно зафіксованого порушення. Тому вважає, що у відповідача були всі підстави та жодних сумнівів для складання акта № 141083 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також .для винесення на його підставі постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу (№001792), передбаченого ч.1 абз.3 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт , що також підтверджено відповіддю Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на скаргу позивача від 22.12.2018.
03.04.2019 від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив з додатками, згідно якої позивач просить суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі, з огляду на таке (арк.спр.78-79). Позивач наполягає на тому, що акт від 31.10.2018 № 141083 підписаний водієм без надання конкретних зауважень щодо суті зафіксованого порушення, але в цьому акті водій власноруч виразив свою незгоду із ним. На думку позивача, надавати будь-які конкретні зауваження по суті порушення та надавати пояснення про причини порушення, водію було не потрібно. Вважає, що самого акту, як документу не достатньо для звинувачення водія у порушеннях, з огляду на його упереджене складення. Також зазначив, що під час розгляду справи 19.12.2018 представник ТОВ Буковина-Транс не був присутній, хоча відповідач наполягає на зворотному. Підпис представника позивача у листі-повідомленні зроблено наступного дня під час отримання постанови Управління Укртрансбезпеки в Луганській області від 19.12.20108 № 001792. Крім того, позивач заперечує твердження представника відповідача про те, що до листа ТОВ Буковина-Транс від 26.11.2018 № 212 був доданий лише договір - доручення щодо здійснення обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (пасажирів) від 09.10.2018 № 18.641050.5603-0237, оскільки до цього листа були додані й інші докази, зазначені у ньому та копії цих доказів відповідач додав до відзиву на позов.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві від 07 березня 2019 року (арк.спр. 4-6) та відповіді на відзив від 03.04.2019 (арк.спр. 78-79).
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву від 29 березня 2019 року б/н (арк. спр. 43-50).
Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Пунктом 8 зазначеного Положення визначено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Пунктом 5 Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річних портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконання ними ліцензійних умов, а також процедура здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб`єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567(далі Порядок № 1567).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно із пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:
- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;
- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);
- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;
- оснащення таксі справним таксометром;
- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;
- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;
- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;
- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;
- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис Укртрансінспекція , та використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями Європейської угоди, здійснення габаритно-вагового контролю.
Пунктом 20 Порядку № 1567 визначено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Згідно з п. 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
31.10.2018 посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Луганській області відповідно до графіка проведення рейдових перевірок Укртрансбезпеки у Луганській області у період з 29.10.2018 по 04.11.2018 (арк. спр. 51) та направлення на рейдову перевірку № 68/2910-18 від 29.10.2018 (арк.спр. 52) у м. Лисичанську по вулиці Вокзальній, проведено перевірку транспортного засобу - автобус MERCEDES-BENZ SPRINTER 316, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ Буковина-Транс , під керуванням водія ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 31.10.2018 № 141083, яким встановлено порушення п.61 Постанови КМУ № 176 від 18.02.1997, а саме: надавав послуги з перевезень пасажирів на маршруті Лисичанськ - Сєвєродонецьк, нерегулярні перевезення, без полісу обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті пасажирів, в салоні знаходились двадцять два пасажира; у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт , абз. 3 ч.1 надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 цього закону: полісу обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (арк. спр. 7).
Зазначений акт підписаний водієм транспортного засобу ОСОБА_1 із застереженням з актом не згодний . Наявність трудових відносин між водієм ОСОБА_1 та ТОВ Буковина-Транс підтверджується копією наказу про прийняття на роботу від 15.08.2018 № 294-К (арк. спр. 41).
Відповідно до пункту 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Позивача запрошено на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до управління Укртрансбезпеки у Луганській області на 27.11.2018 листом-повідомленням (арк.спр. 54), при розгляді справи був присутній представник позивача, що підтверджується підписом останнього.
26.11.2018 ТОВ Буковина-Транс направлено на адресу управління Укртрансбезпеки у Луганській області лист від 26.11.2018 вих. № 212, в якому зазначено, що у водія транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 316, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 були наявні всі необхідні документи, які передбачені вимогами чинного законодавства, в тому числі й договір-доручення щодо здійснення обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (пасажирів) від 09.10.2018 з ТДВ Страхова компанія Ю.Ес.Ай. , під час перевірки водій надавав такий договір посадовим особами Укртрансбезпеки, усі пасажири були застраховані належним чином. До листа додаються перелічені у ньому додатки (документальні підтвердження) (арк.спр. 21).
Постановою управління Укртрансбезпеки у Луганській області від 19.12.2018 № 001792 за порушення вимог статті 39 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення договору обов`язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті, відповідальність за яке передбачена частиною першою абзацу 3 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт , до ТОВ Буковина-Транс застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн (арк.спр. 8).
Не погодившись із прийнятою постановою від 19.12.2018 № 001792 про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач 28.12.2018 звернувся до Державної служби України з безпеки на транспорті зі скаргою від 22.12.2018 № 235 (арк.спр.26-28).
За наслідками розгляду скарги позивача, відповідач листом від 24.01.2019 за № 705/03/15-19 залишив оскаржувані постанови без змін, а скарги позивача без задоволення (арк. спр. 71-72).
Надаючи оцінку правомірності оскаржуваної постанови, суд виходить з такого.
Засади організації і діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344).
Відповідно до абз. 4 статті 6 Закону № 2344, реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Частинами чотирнадцятою, сімнадцятою та вісімнадцятою статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Частиною першою статті 39 Закону № 2344 визначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Згідно із частиною четвертою статті 39 Закону № 2344 визначені документи для нерегулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях визначено Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 (далі - Правила № 176).
Відповідно до пункту 51 Правил № 176, нерегулярні перевезення пасажирів здійснюються на підставі замовлення юридичною або фізичною особою автобуса як разові перевезення організованої групи пасажирів за визначеним маршрутом згідно з договором про замовлення транспортного засобу.
Пунктом 61 Правил № 176 передбачено, що під час здійснення нерегулярних перевезень водій повинен мати копію договору автомобільного перевізника із замовником послуг і копію договору обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.
З акта перевірки ТОВ Буковина-Транс від 31.10.2018 вбачається, що під час перевірки транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 316, номерний знак НОМЕР_1 , що належить позивачу, виявлено порушення, яке полягає у відсутності у водія ОСОБА_1 полісу обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті пасажирів.
Відносини у сфері страхування врегульовано Законом України Про страхування від 07.03.1996 № 85/96-ВР (далі - Закон № 85/96-ВР).
Частиною першою статті 3 Закону № 85/96-ВР визначено, що страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.
Згідно із частиною другою статті 3 Закону № 85/96-ВР страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
Пунктом 6 статті 7 Закону № 85/96-ВР визначено, що в Україні здійснюються, зокрема, особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 85/96-ВР страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.
Страхові агенти - фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов`язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком (частина восьма статті 15 Закону № 85/96-ВР).
Договір страхування є це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (частина перша статті 16 Закону № 85/96-ВР).
З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія Ю.Ес.Ай (страховик) та ТОВ Буковина-Транс (перевізник) укладено договір доручення № 18.641050.5603-0237 від 09.10.2018 щодо здійснення обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (пасажири) (арк. спр. 13-15).
Відповідно до умов пункту 1.1 вказаного договору страховик доручає, а перевізник приймає на себе зобов`язання, діючи від імені та за дорученням страховика, утримувати з пасажирів, які перевозяться автомобільним транспортом перевізника (надалі - застраховані особи), страхові платежі з обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті під час нерегулярних перевезень, перераховувати страхові платежі страховику, а страховик зобов`язується сплачувати за це перевізнику належну йому винагороду на умовах та в порядку, визначених цим договором.
Згідно з умовами підпункту 2.2.1 пункту 2.2, за цим договором застрахованою особою є пасажир на час здійснення поїздки згідно договору про замовлення транспортного засобу, укладеного між перевізником та замовником щодо нерегулярного перевезення організованої групи пасажирів за визначеним нерегулярним маршрутом відповідним транспортним засобом перевізника (згідно з Додатком 1.2 до цього договору).
Тобто, даним договором страховиком в особі Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Ю.Ес.Ай доручено ТОВ Буковина-Транс укладати договори обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті із пасажирами, на час здійснення поїздки згідно договору про замовлення транспортного засобу, укладеного між перевізником та замовником щодо нерегулярного перевезення організованої групи пасажирів.
Відповідно до частини 3 статті 18 Закону № 85/96-ВР факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.
Порядок здійснення обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (далі - обов`язкове особисте страхування) визначено Положенням про обов`язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 № 959 (далі Положення № 959).
Так, пунктом 1 Положення № 959 визначено порядок здійснення обов`язкового страхування від нещасних випадків на транспорті пасажирів залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного і електротранспорту, крім внутрішнього міського, під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані, а також працівників транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях (водіїв).
Відповідно до пункту 2 Положення № 959 пасажири вважаються застрахованими з моменту оголошення посадки в морське або річкове судно, поїзд, автобус або інший транспортний засіб до моменту завершення поїздки.
Згідно пункту 3 Положення № 959 кожному застрахованому перевізник, що виступає агентом страховика, видає страховий поліс. Він може видаватися на окремому бланку або міститися на зворотному боці квитка. У страховому полісі зазначається: вид обов`язкового страхування; найменування, адреса, телефон страховика; розміри страхового платежу та страхової суми.
Крім того, умовами пунктів 5.3.3, 5.6.2 договору доручення № 18.641050.5603-0237 від 09.10.2018 щодо здійснення обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (пасажири), передбачений обов`язок перевізника оформлювати страхові посвідчення згідно з умовами Положення та цього договору та право застрахованої особи одержати страхове посвідчення Застрахованої особи.
Таким чином, агент страховика, яким за умови наявності відповідного договору доручення при здійсненні нерегулярних перевезень, копію якого долучено позивачем до матеріалів справи (арк.спр. 13-15) може виступати ТОВ Буковина-Транс , повинен видавати застрахованому пасажиру страховий поліс. При цьому, страховий поліс може видаватися як на окремому бланку, так і міститися на зворотному боці квитка.
На підтвердження укладення із пасажирами договору страхування позивачем надано до матеріалів справи копію переліку застрахованих осіб (додаток 1.2 до Договору-доручення щодо здійснення обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (нерегулярні перевезення) № 18.641050.5603-0237 від 09.10.2018), який містить перелік пасажирів - застрахованих осіб у кількості 12 (дванадцять) осіб, дату поїздки - 31.10.2018, маршрут: Волчеярівка-Сєвєродонецьк, найменування, адресу, телефон страховика (ТДВ СК Ю.Ес.Ай. ) та розмір страхового платежу і страхової суми (арк. спр. 16-17).
Також суд бере до уваги надані позивачем копії Договору про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішніх маршрутах від 31.10.2018, укладеного між ТОВ Буковина-Транс (перевізник) та фізичною особою ОСОБА_2 , щодо здійснення 31.10.2018 перевезення організованої Замовником групи пасажирів у кількості 12 (дванадцяти) осіб та їх багажу, за плату, автомобілем MERCEDES-BENZ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за маршрутом: м. Волчеярівка - м. Сєвєродонецьк (арк.спр. 10-11); копію прибуткового касового ордеру від 31.10.2018 № 435 на суму 960,00 грн (арк.спр.12); копію інформації про Договір (договори) замовлення ТЗ та Застрахованих осіб за період з 26.10.2018 по 31.10.2018 (арк. спр. 18); акт наданих послуг від 31.10.2018 № 641050.5603-0237/2 (арк. спр. 19); платіжне доручення від 09.11.2018 № 190 на суму 90,00 грн, щодо оплати страхового платежу (арк. спр. 20), а також рахунок на сплату страхового платежу № 18.641050.5603-0237/3 від 319.10.2018 (арк. спр. 93).
Зазначені документи були надані позивачем відповідачу листом від 26.11.2018 № 212 під час розгляду справи про порушення в органі державного контролю, а також були долучені позивачем до скарги на адресу Державної служби України з безпеки на транспорті від 22.12.2018 № 235 (арк.спр.22, 26-27).
З аналізу наданих позивачем документів вбачається наявність у позивача оформлених документів, щодо обов`язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті під час здійснення нерегулярного перевезення 12 (дванадцяти) пасажирі за замовленням фізичної особи 31.10.2018.
Водночас, в акті перевірки від 31.10.2018 № 141083 зазначено, що під час перевірки встановлено, що в салоні автомобіля, що здійснював нерегулярні перевезення, знаходились 22 (двадцять два) пасажири, про що зазначено та відповідає кількості сидячих місць, зазначених у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINTER 316, реєстраційний номер НОМЕР_1 (арк. спр. 9).
Надані позивачем документи не спростовують зазначену у акті перевірки від 31.10.2018 № 141083 кількість пасажирів (22 особи), а лише засвідчують обставини можливості використання зазначеного транспортного засобу для перевезення інших осіб, не зазначених у договорі замовленні нерегулярного перевезення, без оформлення документів з обов`язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті.
Разом з цим, констатувавши в акті перевірки факт перевезення позивачем 22 осіб, замість 12, зазначених у договорі про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішніх маршрутах від 31.10.2018, укладеного між ТОВ Буковина-Транс та фізичною особою ОСОБА_2 , відповідач також не надав суду будь-яких інших доказів на підтвердження вказаних обставин.
Крім того, позивача притягнуто до відповідальності за порушення ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт , абз. 3 ч.1 надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 цього закону: полісу обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті , тобто, за відсутність страхового полісу взагалі, а не щодо 10 осіб.
Під час розгляду справи представник відповідача також наполягав на том, що наданий до суду Договір-доручення щодо здійснення обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті (нерегулярні перевезення) № 18.641050.5603-0237 від 09.10.2018 та додані до нього документи, які підтверджують визначення страхового платежу щодо кожного з пасажирів, та його подальшого перерахування страховику, не є належними доказами оформлення страхового полісу щодо пасажирів.
Однак, такі твердження суд вважає хибними з підстав, викладених вище.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про необгрунтованість оскаржуваної постанови управління Укртрансбезпеки в Луганській області від 19 грудня 2018 року № 001792 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн, що є підставою для її скасування.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1921,00 грн (платіжне доручення № 316 від 06.03.2019) (арк. спр. 3), який необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Буковина Транс (код ЄДРПОУ 33001797, місцезнаходження: 93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, проспект Центральний, буд. 25, кв. 25) задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову управління Укртрансбезпеки в Луганській області від 19 грудня 2018 року № 001792 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14) судові витрати у сумі 1921,00 грн. (одна тис. девятсот двадцять одну грн. 00 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Буковина Транс .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 15 травня 2019 року.
Суддя Т.В. Смішлива
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2019 |
Оприлюднено | 16.05.2019 |
Номер документу | 81757036 |
Судочинство | Адміністративне |
Адмінправопорушення
Бородянський районний суд Київської області
Стасенко Г. В.
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
Т.В. Смішлива
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні