Ухвала
від 10.05.2019 по справі 813/3373/18
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№813/3373/18

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

10 травня 2019 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Коморний О.І.,

секретар судового засідання Бабич Ю.Б.

з участю:

представника позивача ОСОБА_1 .

представника відповідача ОСОБА_2 .

представника третьої особи ОСОБА_3 .

представника третьої особи Тарасович О.І.

розглянув у підготовчому судовому засіданні клопотання про залишення без розгляду позовної заяви у справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про знесення самочинно збудованого об`єкта ОСОБА_4 , за участю третьої особи, без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ., Житлово-будівельний кооператив «Фолрест-Хілл» , ОСОБА_15 , Хмара, І.О., ОСОБА_16 Б.А., ТзОВ «Олдімстрой» , ТзОВ «ВМ+» , ПП «Артпростір» , на стороні позивача Львівська міська рада, Департамент економічного розвитку Львівської міської ради,-

встановив :

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, в якій міститься вимога:

- знести самочинно збудованого об`єкт: багатоквартирний житловий будинок із вбудовано-прибудованими приміщеннями по АДРЕСА_1 , замовником будівництва якого є ОСОБА_4 , з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням, за рахунок ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 01 серпня 2018 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

В підготовчому судовому засіданні поставлено на обговорення клопотання третьої особи та відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. Дане клопотання обґрунтовано тим, що 21.11.2016 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю вперше звернулася до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. На Нивах. 22.11.2016 року Шевченківським районним судом м. Львова у складі судді Ковальчук Т.І. було відкрито провадження у адміністративній справі № 466/9710/16-а за позовною заявою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до ОСОБА_4 про знесення самочинно збудованого об`єкта, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. На Нивах. В подальшому вказану справу передано на розгляд судді Зима І.Є., яка ухвалою від 19.03.2018 року залишила вказану позовну заяву без розгляду. 17.04.2018 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю вдруге звернулася до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. На Нивах. 18.04.2018 року Шевченківським районним судом м. Львова у складі судді Глинська Д.Б. відкрито провадження у цивільній справі № 466/2778/18 за позовною заявою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до ОСОБА_4 про знесення самочинно збудованого об`єкта, що знаходиться за адресою: м АДРЕСА_1 . На Нивах. В подальшому, 19.06.2018 року ухвалою суду провадження у вказаній справі закрито. З позовом, що розглядається судом на даний час, Інспекція державного архітектурно- будівельного контролю звернулася 27.07.2018 року. Вважають, що у листопаді 2016 року в позивача виникли підстави для пред`явлення даного позову до суду, тому останнім пропущено строк звернення до суду.

Представник позивача та представник третьої особи на стороні позивача в судовому засіданні заперечили щодо клопотання про залишення позову без розгляду.

Представник відповідача та представник третьої особи на стороні відповідача просять суд задовольнити вказане клопотання.

При вирішенні заявленого клопотання суд виходить із завдань адміністративного судочинства, якими відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч.3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Причина пропуску строку, є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поважними причинами пропущення строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентовано, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.

Як встановлено судом з матеріалів справи та не заперечується сторонами, факт невиконання вимог припису про усунення порушень шляхом знесення вперше встановлено позивачем актом перевірки від 28.10.2016 року.

Судом встановлено, що на виконання власних владних повноважень позивач 21.11.2016 року вперше звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. На Нивах.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 19.03.2018 року позов залишено без розгляду за заявою позивача, оскільки Верховний суд України в постанові від 15.11.2016 року у справі №21-1959а16 дійшов висновку, що вказані правовідносини підлягають розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.

Судом встановлено, що позивач в порядку цивільного судочинства в межах строку позовної давності повторно подав позов про знесення самочинно збудованого об`єкта ОСОБА_4 , однак 19.06.2018 року Шевченківським районним судом м. Львова провадження у вказаній справі закрито, оскільки її не належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Позивач звернувся 27.07.2018 року до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою про знесення самочинно збудованого об`єкта Федорів Г.Ф. та клопотанням про поновлення строку звернення до суду.

На переконання суду, буквальне застосування строків звернення до суду з позовами суб`єктів владних повноважень до суб`єктів господарювання з метою застосування заходів впливу може дозволити останнім «легалізовувати» у судовому порядку триваючі, в т.ч. грубі, порушення чинного законодавства.

Суд зазначає, що триваюче правопорушення розуміється, як проступок, пов`язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності) та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом; припиненням дії відповідної норми закону.

Верховний Суд України у постанові від 25 березня 2008 року по справі № 21-2343во07 сформулював правову позицію, відповідно до якої строк притягнення до відповідальності публічно-правового характеру застосовується стосовно видів відповідальності, що мають майновий характер, зокрема, накладення фінансових санкцій, але не повинен застосовуватися стосовно заходів відповідальності, які спрямовані на припинення неправомірної поведінки (зокрема, примусові заходи організаційно-правового характеру).

Тобто, це означає, що заходи майнового характеру можуть бути вжиті до правопорушника лише у межах строку застосування таких санкцій або строків звернення до суду, однак, пропуск відповідного строку не повинен стояти на заваді припинення (застосування організаційно-правових заходів) триваючої протиправної поведінки (бездіяльності) та слугувати для правопорушника засобом легалізації триваючого правопорушення (зокрема, у сфері дотримання законодавства з питань екології, будівництва, безпеки життєдіяльності та інших сфер, які зачіпають основні конституційні права громадян та стосуються публічних інтересів).

При розгляді справи № 464/2638/17 за позовом районної державної адміністрації до Державної архітектурно-будівельної інспекції з вимогою скасувати декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, як таку, що містить недостовірну інформацію та є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, Верховний Суд дійшов до висновку про те, що за своєю юридичною природою реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка містить недостовірну інформацію щодо дозвільних документів, як і самочинне будівництво, факт якого встановлений у судовому рішенні в іншій справі, - це правопорушення, які носять триваючий характер. За таких обставин та враховуючи, що на дату звернення позивача до суду не припинили існувати підстави для такого звернення, Верховний Суд вказав на безпідставність твердження про порушення позивачем, встановлених КАС України, строків звернення до суду.

Конституційний Суд України (справа про відповідальність юридичних осіб) у рішенні від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001 зазначив, що притягнення до юридичної відповідальності має здійснюватися у певному порядку, на підставі процесуальних норм, що регламентують провадження у справі про порушення юридичними особами норм законодавства. Крім того, Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що стан регулювання притягнення юридичних осіб до відповідальності, зокрема, щодо визначення строків застосування до них заходів впливу, є неповним і таким, що не відповідає конституційному визначенню України як правової держави. При цьому, законодавець може диференціювати строки притягнення до відповідальності, процедуру застосування заходів впливу до порушників законодавства залежно від особливостей суспільних відносин, що регламентуються зазначеним законодавством.

Отже особливостями застосування строків звернення суб`єктів владних повноважень до адміністративного суду у справах, пов`язаних з триваючими правопорушеннями, є: 1) триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого вчинення особою протиправних дій (бездіяльності), у зв`язку із чим, зазвичай, це не повинно вважатися пропуском встановленого законом строку звернення до адміністративного суду з позовом суб`єкта владних повноважень стосовно притягнення правопорушника до юридичної відповідальності і це, також, не може бути однозначною підставою для відмови у застосуванні державою примусових заходів, спрямованих на припинення такого правопорушення; 2) встановлення строків звернення до адміністративного суду та залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не може слугувати меті легалізації триваючого правопорушення та, відповідно, здійснення незаконної діяльності (бездіяльності); 3) строк притягнення до відповідальності публічно-правового характеру встановлюється передусім щодо форм відповідальності майнового (фінансового) характеру та, як правило, не повинен застосовуватися стосовно вжиття заходів юридичної відповідальності, які спрямовані на припинення неправомірної поведінки.

Оскільки на час подання позивачем позовної заяви до Львівського окружного адміністративного суду, вчинене відповідачем порушення, на усунення якого подано позов, не усунуто та продовжує тривати, суд з урахуванням вищенаведеного та встановлених фактичних обставин справи визнає вказані в заяві підстави пропуску строку звернення до суду поважними, тому у задоволенні клопотання третьої особи та відповідача про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 122, 123, 240, 241-246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

1. У задоволенні клопотання представника відповідача та третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

2. Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 256 КАС України.

Повний текст ухвали складений 15.05.2019 року.

Суддя Коморний О.І.

СудЛьвівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення10.05.2019
Оприлюднено16.05.2019
Номер документу81757117
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —813/3373/18

Ухвала від 10.06.2020

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Коморний Олександр Ігорович

Ухвала від 10.06.2020

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Коморний Олександр Ігорович

Ухвала від 20.05.2020

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Коморний Олександр Ігорович

Ухвала від 29.04.2020

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Коморний Олександр Ігорович

Постанова від 23.10.2019

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Ухвала від 02.09.2019

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Ухвала від 02.09.2019

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Обрізко Ігор Михайлович

Рішення від 19.07.2019

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Коморний Олександр Ігорович

Ухвала від 29.05.2019

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Коморний Олександр Ігорович

Ухвала від 10.05.2019

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Коморний Олександр Ігорович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні