Рішення

від 16.05.2019 по справі 520/2647/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

16 травня 2019 р. справа № 520/2647/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Харківського апеляційного господарського суду (61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, код ЄДРПОУ 26018612) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського апеляційного господарського суду, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Харківського апеляційного господарського суду щодо розрахунку суддівської винагороди судді у відставці ОСОБА_1 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з посадового окладу у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з коефіцієнтом 1,1;

- зобов`язати Харківський апеляційний господарський суд починаючи з 04.12.2018 року здійснювати розрахунок суддівської винагороди судді у відставці ОСОБА_1 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з посадового окладу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених Законом, з коефіцієнтом 1,1;

- зобов`язати Харківський апеляційний господарський суд видати судді у відставці ОСОБА_1 оновлену "Довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці" станом на 04.12.2018 року, виходячи з посадового окладу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених Законом "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 р. № 2246-УІІІ, з коефіцієнтом 1,1;

- зобов`язати Харківський апеляційний господарський суд видати судді у відставці ОСОБА_1 оновлену "Довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці" станом на 01.01.2019 року, виходячи з посадового окладу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених Законом "Про Державний бюджет України на 2019 рік", з коефіцієнтом 1,1.

Суд зазначає, що дана адміністративна справа не належить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та має незначну складність.

Відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями ст.ст. 258, 262 КАС України, якою унормовано що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на відсутність клопотань про розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін, зважаючи на наявність відзиву на позовну заяву та те, що тридцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі сплинув, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач пропрацювала суддею 21 рік 9 місяців. Наказом Харківського апеляційного господарського суду від 27.12.2010 року №1б2-к про відрахування судді, позивача було відраховано зі штату Харківського апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, відповідно до ст.120 Закону України Про судоустрій та статус суддів , ст. 38 Кодексу законів про працю України. Слобожанським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова призначено виплату довічного грошового утримання судді у відставці щомісяця починаючи з 27.12.2010 року. Харківським апеляційним господарським судом 14.12.2018 року позивачу було видано Довідку про суддівську винагороду дія обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №202, згідно якої розмір суддівської винагороди станом на 04.12.2018 року, яка враховується при призначенні/перерахунку ДГУ складає 46032.25 грн.. Здійснюючи вказаний розрахунок відповідач брав за основу 15 прожиткових мінімумів. У зв`язку зі зміною з 01 січня 2018 р. розміру прожиткового мінімуму, а відповідно і суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, відповідачем 22.01.2019 року видано Довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №13 згідно якої, розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2019 року, яка враховується при призначенні/перерахунку складає 50186,92 грн.. Враховуючи, що Законом України Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010 р. №2453-VI, який діяв на час виходу позивача у якості судді у відставку, та рішенням Конституційного Суду України від 04.12.2018 року за №11-р/2018 у справі №1-7/2018(4062/15) визначено, що посадовий оклад судді місцевого суду (базова складова суддівської винагороди) встановлюється в розмірі 15 мінімальних заробітних плат, для судді апеляційної інстанції застосовується коефіцієнт 1.1, а не 15 прожиткових мінімумів. 23.01.2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив відповідача видати довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 04.12.2018 р. у розмірі 92144,25 грн. та 01.01.2019 року у розмірі 103281,75 грн. Листом за №000052 від 06.02.2019 року відповідач відмовився задовольняти вимоги позивача, викладені у вищезазначеній заяві, посилаючись на штатний розпис Харківського апеляційного господарського суду. З доводами відповідача позивач не погоджується, оскільки розрахунки суддівської винагороди дія обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 04.12.2018 р. зроблено неправильно, з порушенням вимог чинного законодавства.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов в якому зазначив, що за заявою судді у відставці ОСОБА_1 їй було видано довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 14.12.2018 року №202 та від 22.01.2019 року №13. При цьому за базовий розмір посадового окладу судді було прийнято розмір прожиткового мінімуму, а не мінімальну заробітну плату з огляду на те, що пунктом 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі - Закон № 1774-VIII) установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Також представник відповідача вказав, що у листі ДСА України від 04.01.2019 № 11-196/19 зазначено, що фонд суддівських винагород розраховується саме з прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також ДСА України на адресу усіх судів України надіслано лист від 25.01.2019 № 11-1688/19 Про суддівську винагороду , додатком до якого є лист Міністерства фінансів України від 22.01.2019 №08040-11-10/1707 щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб для визначення розміру посадових оклад суддів у 2019 році. Листом ДСА України від 18.02.2019 № 10-3758/19 надіслано на адреси усіх судів лист Міністерства соціальної політики України від 04.02.2019 № 2230/0/2-19/54 стосовно перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці з 01.01.2018, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762 грн., а з 01.01.2019 - 1921 грн. для врахування в роботі. Усі ці листи, на думку представника відповідача, підтверджують правильність позиції відповідача щодо визначення базового розміру окладу судді саме з 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а не з 15 мінімальних заробітних плат. З огляду на викладене представник відповідача вважає, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала суддею та наказом Харківського апеляційного господарського суду від 27.12.2010 року №162-к про відрахування судді, позивача було відраховано зі штату Харківського апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, відповідно до ст. 120 Закону України Про судоустрій та статус суддів , ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Слобожанським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Харкова призначено виплату довічного грошового утримання судді у відставці щомісяця починаючи з 27.12.2010 року.

Харківським апеляційним господарським судом 14.12.2018 року позивачу було видано Довідку про суддівську винагороду дія обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №202, згідно якої розмір суддівської винагороди станом на 04.12.2018 року, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 46032,25 грн.

Також, 22.01.2019 року Харківським апеляційним господарським судом позивачу видано Довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №13 згідно якої, розмір суддівської винагороди станом на 01.01.2019 року, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 50186,92 грн.

23.01.2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив відповідача видати довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 04.12.2018 року у розмірі 92144,25 грн. та з 01.01.2019 року у розмірі 103281,75 грн.

Листом за №000052 від 06.02.2019 року відповідач надав відповідь на адресу позивача, в якій зазначив, що згідно зі змінами до штатного розпису Харківського апеляційного господарського суду на 2018 рік, розмір посадового окладу працюючого судді, який не проходив кваліфікаційне оцінювання, становить 29073,00 грн. Штатним розписом Харківського апеляційного господарського суду на 2019 рік, розмір посадового окладу працюючого судді, який не проходив кваліфікаційне оцінювання становить 31697,00 грн. Про що позивачу особисто було видано довідки.

Позивач вважає, що згідно з нормами Закону України Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010 р. №2453-VI, який діяв на час виходу позивача у якості судді у відставку, та рішенням Конституційного Суду України від 04.12.2018 року за №11-р/2018 у справі №1-7/2018(4062/15) визначено, що посадовий оклад судді місцевого суду (базова складова суддівської винагороди) встановлюється в розмірі 15 мінімальних заробітних плат, для судді апеляційної інстанції застосовується коефіцієнт 1.1, а не 15 прожиткових мінімумів, які відповідач брав за основу.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти, чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час виходу позивача у відставку (27.12.2010) та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання правовідносини регулювалися Законом України Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010 № 2453-VI.

У статті 138 вказаного Закону зазначено: судді, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" (3723-12) або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання. Суддя у відставці, який не досяг пенсійного віку, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу" (3723-12). Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку. Довічне грошове утримання суддям загальної юрисдикції виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів державного бюджету, за винятком суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, яким грошове утримання виплачується цими судами.

У редакції Закону України Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010 № 2453-VI, зміненій Законом України Про забезпечення права на справедливий суд від 12.02.2015 №192-VIII (далі - Закон від 07.07.2010 або Закон №2453).

У статті 141 вказаного Закону передбачено, що пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці зазначено: Судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу".

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Умови та порядок перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддів Конституційного Суду України визначаються Кабінетом Міністрів України.

Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до цієї статті або право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", Про статус народного депутата України", Про державну службу", щомісячне довічне грошове утримання, призначене відповідно до цієї статті, не виплачується; у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на інших посадах/роботах щомісячне довічне грошове утримання, розмір якого перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З 1 січня 2016 року виплата щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", Про наукову і науково-технічну діяльність", Про статус народного депутата України", Про державну службу", припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Після звільнення з роботи щомісячне довічне грошове утримання виплачується у повному розмірі.

Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

02.06.2016 прийнято Закон України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) № 1401-VIII та новий Закон України Про судоустрій і статус суддів № 1402-VIII (далі - Закон від 02.06.2016 або Закону № 1402), які набрали чинності 30.09.2016.

У частині 3 статті 142 Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці (у редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016, яка діяла на час звернення позивача з заявою про перерахунок) в частині перерахунку розміру щомісячного довічного грошового забезпечення зазначено: щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Водночас, у Розділі XII Прикінцеві та перехідні положення цього Закону передбачено певні особливості визначення розміру суддівського винагороди та, відповідно, розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 1 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).

Розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить:

1) з 1 січня 2017 року: а) для судді місцевого суду - 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; в) для судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) з 1 січня 2018 року: а) для судді місцевого суду - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) з 1 січня 2019 року: а) для судді місцевого суду - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

4) з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. (Пункт 24 розділу XII в редакції Закону № 1774-VIII від 06.12.2016).

Право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону. (Пункт 25 розділу XII із змінами, внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016; в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016).

Аналіз пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення дозволяє виділити дві категорії суддів з різними умовами отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:

1) судді, які:

- пройшли кваліфікаційне оцінювання;

- за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після 30.09.2016;

- пропрацювали на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо них відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

На цих суддів поширюється дія Закону від 02.06.2016 і вони мають право (набудуть після настання усіх передбачених Законом умов) на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років - додатково два відсотки грошового утримання судді;

2) судді, які вийшли у відставку після набрання чинності Законом від 02.06.2016, тобто після 30.09.2016. Для цих суддів розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону від 07.07.2010. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Про суддів, які вийшли у відставку до набрання чинності Законом від 02.06.2016, тобто до 30.09.2016, у пункті 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону від 02.06.2016 не йдеться, оскільки предметом її регулювання є визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку. Зазначена норма не регулює відносин щодо перерахунку розміру грошового утримання.

Оскільки позивач вийшов у відставку 27.12.2010, тобто до 30.09.2016, положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону від 02.06.2016 на нього не поширюються. Спірні правовідносини виникли не щодо визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, який виходить у відставку, а щодо перерахунку розміру раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , до набрання чинності Законом №1402-VIII, кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді не проходила.

Ці правовідносини на час виникнення спору і на теперішній час регулюються частиною 4 статті 142 Закону від 02.06.2016, яка передбачає, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Застосування цієї правової норми передбачає, що для набуття права на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання необхідними є зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов також у справі № 0640/3835/18 від 01 листопада 2018 року.

Рішенням від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), зокрема, положення частини третьої статті 133 Закону № 2453-VI у редакції Закону № 192-VIII. За змістом резолютивної частини вказаного Рішення, це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року -12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат".

Відповідно до пункту 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 положення частин третьої, десятої статті 133 Закону № 2453-VI у редакції Закону № 192-VIII, які визнані неконституційними пунктами 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Водночас, суд акцентує увагу, що процедура подання документів для перерахунку щомісячного грошового утримання визначається Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, який затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 р. № 3-1 (далі - Порядок №3-1) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за №200/14891 (далі Порядок №3-1).

Відповідно до пунктів 1-4 Розділу 2 Порядку №3-1, визначено що заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання. У разі надсилання заяви і документів для перерахунку щомісячного довічного утримання поштою, днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

На відповідне звернення позивача, Харківським апеляційним господарським судом було видано судді у відставці ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 14.12.2018 року №202 та від 22.01.2019 року №13, які відображають розмір суддівської винагороди судді Харківського апеляційного господарського суду, який не проходив кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік від 07.12.2017 №224-VІІІ установлено, що у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні та згідно зі статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік від 23.11.2018 №2629-VІІІ установлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 гривні.

Пунктом 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Оклад судді є однією з складових суддівської винагороди. 15.05.2018 Законом України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав № 2415-VIII були внесені зміни до пункту 3, розділу 11 Закону України № 1774-VIII та встановлено порядок обчислення грошової винагороди судді із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом Про державний бюджет України на відповідний рік.

Отже, цим Законом передбачено необхідність перерахунку розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці виходячи з цієї розрахункової величини, яка в майбутньому може змінюватись. Зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

З огляду на викладене судом встановлено, що судді Харківського апеляційного господарського суду, які не проходили кваліфікаційного оцінювання, отримують суддівську винагороду, де за базовий розмір посадового окладу судді було прийнято розмір прожиткового мінімуму, а не мінімальну заробітну плату.

Суд наголошує, що частиною 4 статті 142 Закону від 02.06.2016 передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Позивачем не надано до суду належних доказів зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. При цьому суд зазначає, що Рішенням від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 Конституційного Суду України не визнано неконституційними законодавчі акти, які на даний час регулюють визначення розміру суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Отже, у відповідача на даний час відсутні повноваження щодо здійснення розрахунку суддівської винагороди судді у відставці ОСОБА_1 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з посадового окладу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених Законом, з коефіцієнтом 1,1.

Таким чином суд приходить до висновку, що дії Харківського апеляційного господарського суду щодо розрахунку суддівської винагороди судді у відставці ОСОБА_1 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з посадового окладу у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з коефіцієнтом 1,1 є правомірними, вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, підстави для визнання вказаних дій протиправними у суду відсутні.

Оскільки позовні вимоги зобов`язати Харківський апеляційний господарський суд починаючи з 04.12.2018 року здійснювати розрахунок суддівської винагороди судді у відставці ОСОБА_1 для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з посадового окладу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених Законом, з коефіцієнтом 1,1; зобов`язати Харківський апеляційний господарський суд видати судді у відставці ОСОБА_1 оновлену "Довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці" станом на 04.12.2018 року, виходячи з посадового окладу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених Законом "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 р. № 2246-УІІІ, з коефіцієнтом 1,1; зобов`язати Харківський апеляційний господарський суд видати судді у відставці ОСОБА_1 оновлену "Довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці" станом на 01.01.2019 року, виходячи з посадового окладу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених Законом "Про Державний бюджет України на 2019 рік", з коефіцієнтом 1,1 є похідними, вони також не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Харківського апеляційного господарського суду (61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, код ЄДРПОУ 26018612) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 16.05.2019 року.

Суддя Біленський О.О.