Рішення

від 02.05.2019 по справі 826/16938/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 травня 2019 року № 826/16938/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Григоровича П.О., суддів Смолія І.В., Шрамко Ю.Т., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будстар плюс доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України провизнання протиправною та скасування постанови,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Будстар плюс (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.10.2016 №249/16/10/26-38/0710/02/4.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року (суддя В.П. Шулежко) відкрито провадження в адміністративній справі №826/16938/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судове засідання.

У зв`язку з припиненням повноважень судді щодо здійснення правосуддя, в провадженні якого перебувала адміністративна справа, справу було повторно розподілено між суддями.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Григоровича П.О.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2017 року справу прийнято до свого провадження суддею Григоровичем П.О.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що перевірка виконання вимог припису відповідачем фактично не проводилась, внаслідок чого застосування до позивача штрафу за не виконання вимог припису є протиправним.

Відповідач заперечує по суті заявлених позовних вимог, посилаючись при цьому на те, що під час проведення перевірки встановлено продовження виконання позивачем будівельних робіт на об`єкті будівництва, що суперечить вимогам припису про зупинення таких робіт, внаслідок чого застосування штрафу є цілком правомірним.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15.12.2017, а рішення постановлене з урахуванням п. 10 частини першої Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва.

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2016 року відповідачем, на підставі акту позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.09.2016, прийнято наступну оскаржувану постанову, а саме:

- №249/16/10/26-38/0710/02/4, якою до позивача, за порушення п.3 ч.4 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , абз.3 п.1 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності застосовано штраф у сумі 26100,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, письмових заперечень відповідача та оскаржуваної постанови, підставою для її прийняття стали наступні обставини:

- не виконано вимоги припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 17.08.2016, а саме: на об`єкті Будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул . Ясногірській. 16- А . Б у Шевченківському районі м. Києва продовжується виконання будівельних робіт, порушення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не усунуті.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що фактично перевірка відповідачем не проводилась, внаслідок чого доводи, викладені в оскаржуваній постанові є необґрунтованими.

Заперечення відповідача гуртуються на тому, що перевірка була проведена у присутності директора ОК Ясногірський К Карамана Є.Ю. та виконроба ТОВ БК Будстар Плюс ОСОБА_2, що свідчить на користь безпідставності доводів позивача.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (надалі - Порядок № 553).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Як вже зазначалось, в даному випадку має місце проведення позапланової перевірки.

Абзацом 11 пункту 7 Порядку № 553 визначено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Таким чином, є можливим дійти висновку, що участь суб`єкта містобудування або його представника при здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю є обов`язковою.

В свою чергу, посилання відповідача у запереченнях на участь у позаплановій перевірці 29.09.2016 керівника ОК ЯСНОГІРСЬКПЙ К - Карамана Є.Ю . та виконроба ТОВ БК БУДСТАР ПЛЮС - ОСОБА_2 матеріалами справи не підтверджується, з огляду на наступне.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували факт повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки. Додане до заперечень направлення для проведення позапланової перевірки датоване 27.09.2016, що унеможливлює вчасне повідомлення позивача про відповідні заходи архітектурно-будівельного контролю, з огляду на дату проведення перевірки - 29.09.2016.

Разом з цим, судом відхиляються доводи відповідача про те, що в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.09.2016, в якості присутніх при проведенні перевірки зазначені керівник ОК ЯСНОГІРСЬКИЙ К - Караман Є.Ю. та виконроб ТОВ БК БУДСТАР ПЛЮС - ОСОБА_2, адже підпис цих осіб у відповідній графі акту Присутні не міститься, а акт перевірки не містить інформації про відмову вказаних осіб від його підписання.

Абзацом 2 пункту 21 Порядку № 553 передбачено, що у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа органу державного архітектурно- будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

Крім того, посилання відповідача на той факт, що керівник ОК ЯСНОГІРСЬКИЙ К - Караман Є.Ю. та виконроб ТОВ БК БУДСТАР ПЛЮС - ОСОБА_2, відмовились від отримання відповідного Акту перевірки від 29.09.2016, судом відхиляються, адже здійснений в акті напис від отримання акту відмовились не засвідчений жодною іншою особою окрім власне перевіряючого.

В свою чергу, додані в якості доказів до заперечень відповідача фотографії позапланової перевірки (а.с.49-51 том 1) відхиляються судом як належний і допустимий доказ проведення перевірки, через відсутність на фотографіях інформації, яка могла б ідентифікувати зображений на них об`єкт, саме як об`єкт перевірки, підтвердити дату здійснення фотозйомки, та встановити чи пов`язані дані фотографії безпосередньо з моментом здійснення позапланової перевірки, яка згідно позиції відповідача проводилася 29.09.2016.

Разом з цим, приходячи до переконання про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови про накладення штрафу, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06 квітня 1995 року (надалі - Порядок № 244).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , розглядаються, зокрема, Держархбудінспекцією. При цьому, накладати штрафні санкції, серед інших, мають право головні інспектори будівельного нагляду.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 244 штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У разі коли суб`єкт містобудування перешкоджає притягненню його до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності правоохоронні органи разом з органами державного архітектурно-будівельного контролю вживають всіх необхідних заходів для притягнення такого суб`єкта до відповідальності.

У разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

У разі ненадання суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб`єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб`єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування.

З аналізу наведених норм права вбачається, що суб`єкту містобудування має бути обов`язково надіслано та вручено до вирішення питання про притягнення його до відповідальності протокол, акт та інші документи, які підтверджують факт правопорушення, складені органами державного архітектурно-будівельного контролю.

У відповідності до позиції відповідача, яка викладена у письмових заперечення по справі, примірник акту та протоколу перевірки від 29.09.2016, разом з іншими документами, були направлені на адресу позивача листом від 30.09.2016 № 10/26-25/3009/02/14/Шв.

У якості доказів вказаної обставини, відповідачем надано копію зазначеного листа, втім без жодних поштових документів, які б підтверджували факт його направлення на адресу позивача.

З огляду на вказане, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в підтвердження направлення позивачу протоколу, акту та інших документів, які підтверджують факт правопорушення, що складені органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 9 Порядку № 244 передбачено, що про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно- будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (пункт 13 Порядку № 244).

Під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбачені Законом та цим Порядком (пункт 14 Порядку N 244).

З аналізу наведених положень вбачається, що складання відповідного протоколу повинно відбуватися при безпосередній присутності суб`єкта містобудування, чого у даному випадку дотримано не було. Висновок, щодо складання протоколу за відсутністю позивача, підтверджується вже зазначеною копією листа від 30.09.2016 № 10/26- 25/3009/02/14/Шв, який наявний у матеріалах справи і згідно якого, на адресу позивача для ознайомлення та підписання надсилаються матеріали перевірки, у тому числі відповідний протокол про правопорушення, разом із пропозицією з`явитися до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві 07.10.2016.

Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи (пункт 16 Порядку № 244).

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників (пункт 17, 18 Порядку № 244).

У даному випадку вказані положення Порядку N 244 не дотримані відповідачем, оскільки позивач, як особа, щодо якої 07.10.2016 розглядалася справа про правопорушення у сфері містобудування, не був повідомлений про факт самої перевірки та відповідно не отримав жодних документів складених за її результатами; не був обізнаний про дату розгляду відповідної справи.

Доказів зворотнього відповідачем не надано.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує:

чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи;

чи витребувані необхідні додаткові матеріали;

чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Згідно з вимогами пункту 21 Порядку № 244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У даному випадку, окремі відомості протоколу про проведення перевірки не відповідають фактичним обставинам, про що зазначено вище, а позивача, як суб`єкта містобудування не було повідомлено про час і місце розгляду справи на день такого розгляду.

Отже, враховуючи наведені вище положення щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, вбачається їх недотримання, що мало наслідком порушення прав позивача, зокрема, права бути інформованим про проведення перевірки, брати участь у процесі перевірки та подавати пояснення і матеріали, надати зауваження до акту перевірки, а також знати та брати участь в розгляді справи про правопорушення, знову ж таки надати пояснення, додаткові матеріали, заявляти клопотання.

Визначені Порядком № 553 та Порядком № 244 умови та порядок проведення перевірок та притягнення суб`єктів до відповідальності встановлені з метою дотримання балансу публічних та приватних інтересів. Невиконання вимог таких порядків та умов призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки.

Перевіривши правомірність спірного рішення з урахуванням критеріїв, визначених у частині 2 статті 2 КАС України, є можливим дійти висновку, що при прийняті постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.10.2016 №249/16/10/26-38/0710/02/4 Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві діяв не в порядку та не у спосіб, що визначений законом, не обґрунтовано, позбавив позивача можливості надання пояснень, а також без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відтак, зазначені порушення порядку проведення перевірки та прийняття рішення є підставою для визнання протиправною та скасування постанови №249/16/10/26-38/0710/02/4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.10.2016.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.10.2016 №249/16/10/26-38/0710/02/4.

3. Стягнути на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ БУДСТАР ПЛЮС понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань ДЕРЖАВНОЇ АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНОЇ ІНСПЕКЦІЇ УКРАЇНИ

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "БУДСТАР ПЛЮС" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38183242, адреса: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, ВУЛИЦЯ ШКІЛЬНА, будинок 27-А).

ДЕРЖАВНА АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНА ІНСПЕКЦІЯ УКРАЇНИ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37471912, адреса: 01133, м.Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя П.О. Григорович

Судді І.В. Смолій

Ю.Т. Шрамко