Ухвала

від 15.05.2019 по справі 140/2138/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 травня 2019 року

Київ

справа №140/2138/18

адміністративне провадження №К/9901/13007/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А, Олендера І.Я.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року

у справі №140/2138/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Топ Агро Транс

до Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі №140/2138/18.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як вбачається з ухвали про відкриття провадження у справі у суді першої інстанції від 31 жовтня 2018 року, зазначена справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини другої статі 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. В касаційній скарзі податковий орган повідомляє Верховний Суд про обставини справи та цитує норми законодавства, які регулюють питання реєстрації податкових накладних, однак жодним чином не зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права.

Окрім того, Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04 вересня 2017 року між позивачем як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівська індустріальна молочна компанія" як орендарем о укладено договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем №552 (комбайни). Розмір орендної плати за термін оренди з 01 листопада 2017 року по 30 листопада 2017 року становить 1 971 108 грн 33 коп. без ПДВ, 394 221 грн 67 коп. ПДВ, всього 2 365 330 грн.

При здійсненні операції з надання послуг Товариству з обмеженою відповідальністю "Чернігівська індустріальна молочна компанія" згідно договору оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 04 вересня 2017 року №552 позивач у цій справі склав податкову накладну від 30 листопада 2017 року № 96, яку надіслав для реєстрації в ЄРПН.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент подання податкової накладної та прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Критерії оцінки, Перелік документів).

Пунктом шостим Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Як з`ясовано судами першої та апеляційної інстанцій, надіслана для реєстрації в ЄРПН податкова накладна від 31 листопада 2017 року № 96 була доставлена до центрального рівня ДФС України, однак її реєстрація зупинена на підставі підпункту 201.16 статті 201 ПК України з такої підстави: податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 77.12.11.

Фіскальним органом в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України не було вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (з тим визначенням, яке наведене у пункті 6 Критеріїв оцінки), ані конкретного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Визначення фіскальним органом у квитанціях конкретного критерію ризику впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначена позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 жовтня 2018 року (справа №822/1817/18).

Порушення податковим органом законодавства при прийнятті рішення про зупинення реєстрації податкових накладних (необґрунтованість та невмотивованість акта індивідуальної дії) призвело до протиправності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Отже, Суд приходить до висновку, що правильне застосування судами попередніх інстанцій норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її тлумачення.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, враховуючи, що правильне застосування норм права судами попередніх інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та враховуючи необґрунтованість касаційної скарги у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року у справі №140/2138/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Топ Агро Транс до Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді І.А. Гончарова

І.Я.Олендер