Постанова

від 15.05.2019 по справі 620/330/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/330/19 Суддя першої інстанції: Бородавкіна С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Епель О.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Вегас на проголошене о 10 годині 51 хвилин рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року, повний текст якого складено 28 лютого 2019 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Вегас до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Роял Вегас (далі - Позивач, ТОВ Роял Вегас ) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - Відповідач, ГУ ДФС у Чернігівській області) про:

- визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень від 29.10.2018 року №0004811406 та №00004801406;

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.10.2018 року №00004811406 та №00004801406.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що суб`єкт господарювання несе відповідальність за зберігання тютюнових виробів у місці, яке не внесено до Єдиного реєстру, незалежно від наявності в останнього ліцензії на торгівлю тютюновими виробами. Крім того, суд зазначив, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт зберігання однієї пачки тютюну без наявності марки акцизного податку, що є окремим правопорушенням. Поряд з цим, суд підкреслив, що Відповідач вправі приймати за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що Відповідачем не було доведено факту належності тютюнових виробів саме Позивачу, а судом першої інстанції не враховано, що законодавством передбачено відповідальність суб`єктів господарювання, які не мають ліцензії на торгівлю тютюновими виробами, за зберігання тютюнових виробів у місцях, не внесених до Єдиного реєстру.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15.05.2019 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДФС у Чернігівській області просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що наявні у справі фотоматеріали свідчать, що пачка тютюну виявлена за барною стійкою, що виключає можливість доступу до неї відвідувачів та підтверджує факт належності її Позивачу. Крім того, підкреслює, що жодних заперечень щодо обставин перевірки представником ТОВ Роял Вегас не наведено. Крім іншого, наголошує, що наявність або відсутність ліцензії на реалізацію тютюнових виробів не впливає на склад правопорушення щодо зберігання такого виробу у місці, не віднесеному до Єдиного реєстру.

У судовому засіданні представник Позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю.

Представник Відповідача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати в частині, виходячи з такого.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що у вересні 2016 року працівниками ГУ ДФС у Київській області на підставі наказу від 12.10.2018 року №1871, направлення на перевірку від 16.10.2018 року №2258 було проведено фактичну перевірку кафе Роял Вегас за адресою: м. Чернігів, вул. Ринкова, 2, що належить ТОВ Роял Вегас , з питань дотримання законодавства щодо порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. У ході перевірки контролюючим органом було встановлено порушення ст. ст. 11, 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , п. п. 226.6, 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України, а саме - на господарській одиниці, що перевірялася, встановлено зберігання тютюнових виробів у місцях, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, а саме тютюну для кальяну в упаковці 50 грамів Balli Water Tabacco COLA LEMON в кількості 1 пачка; вміст нікотину 0,05%. Дана пачка була без марки акцизного податку, на ній не зазначено державною мовою про заборону паління. Результати перевірки зафіксовані в акті від 16.10.2018 року №0343/25-26-РРО/41078969 (а.с. 12-13).

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 29.10.2018 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- форми С №00004811406, яким до Позивача за порушення ч. 37 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, абз. 12 ч. 2 ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17 000,00 грн. (а.с. 14-15);

- форми С №00004801406, яким до Позивача за порушення ст. 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , ст. 266 Податкового кодексу України на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17 000,00 грн. (а.с. 16-17).

За результатами адміністративного оскарження вказані індивідуальні акти рішенням ДФС України від 22.01.2019 року №3231/6/99-99-11-06-01-25 (а.с. 23-25) залишені без задоволення, а скарга ТОВ Роял Вегас від 23.11.2018 року №10 (а.с. 18-22) - без задоволення.

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 14, 54, 58, 226, 228 Податкового кодексу України, ст. ст. 1, 11, 15, 17, Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1251, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки матеріали справи підтверджується факт зберігання Позивачем тютюнових виробів у місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання, а також без марки акцизного податку.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може повністю погодитися з огляду на таке.

Відповідно до п. 228.2 ст. 228 Податкового кодексу України контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.

Приписи п. 228.3 ст. 228 ПК України визначають, що у разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, контролюючі органи, зазначені у пункті 228.2 цієї статті, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

При цьому, згідно п. 228.9 ст. 228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Відповідно до п. 226.1 ст. 226 Податкового кодексу у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

У пункті 226.3 ст. 226 ПК України визначено, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України (п. 226.5 ст. 226 ПК України).

Відповідно до п. 226.8 ст. 226 Податкового кодексу кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки.

Виробники та імпортери тютюнових виробів ведуть облік та звітують про використання марок акцизного податку за видами марок (ТІ - тютюн імпортний , ТВ - тютюн вітчизняний ) у кількісному виразі.

Згідно п. 226.9 ст. 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту тилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - Закон) в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

За правилами абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1251, закріплено, що маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

За правилами п. 23 згаданого Порядку №1251 на тютюнові вироби марки наклеюються: на пачки сигарет та цигарок серійного виробництва, сигар, сигарил, а також цигарок, упакованих у сувенірні коробки (незалежно від їх розміру), - у такій спосіб, щоб марки обов`язково розривалися під час відкривання; на тютюнові вироби в упаковці, що підлягає обгортанню у поліпропіленову плівку, - під плівку.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, у ході перевірки працівниками ГУ ДФС у Чернігівській області було виявлено факт зберігання у приміщенні ТОВ Роял Вегас на барній стійці тютюну для кальяну в упаковці 50 грамів Balli Water Tabacco COLA LEMON в кількості 1 пачка; вміст нікотину 0,05% (а.с. 38-41).

Заперечуючи належність даної пачки тютюну Позивачу, останній вказує на те, що він не здійснює роздрібної торгівлі тютюновими виробами, а доступ до даного приміщення, яке є загальнодоступним, має невизначене коло осіб. Водночас, на переконання судової колегії, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив наведені доводи ТОВ Роял Вегас , оскільки, по-перше, заперечень щодо наявності такої пачки під час перевірки представник Позивача не висловив, зазначивши лише про те, що йому походження тютюну не відоме, по-друге, перебування одиниці тютюнових виробів за барною стійкою спростовує позицію ТОВ Роял Вегас про те, що доступ до неї має невичерпне коло осіб.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що Позивачем здійснювалися зберігання тютюнових виробів у вигляді пачки тютюну для кальяну, немаркованої маркою акцизного податку.

Відповідно до абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Зі змісту наведеної норми Закону вбачається, що зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку є окремим самостійним складом правопорушення, що, з урахуванням наведених вище обставин, свідчить про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2018 року №00004801406.

Разом з тим, надаючи оцінку висновкам Чернігівського окружного адміністративного суду в частині правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 29.10.2018 року №00004811406, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Приписи ч. 34 ст. 15 Закону визначають, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Відповідно до ч. 35 ст. 15 Закону внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб`єкта господарювання з обов`язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 року № 251 (далі - Порядок №251).

Пунктом 1.1 цього Порядку визначено, що Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Відповідно до п. 2.1 Порядку №251 до Єдиного реєстру вносяться: місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; місця зберігання спирту суб`єктів підприємницької діяльності - виробників спирту та алкогольних напоїв; місця зберігання спирту суб`єктів підприємницької діяльності, які отримують спирт для забезпечення виробничих та інших потреб, якщо його кількість перевищує 100 декалітрів на квартал.

Згідно п. 2.2 Порядку №251 заява про внесення місця зберігання спирту до Єдиного реєстру подається за формою згідно з додатком 1, а заява про внесення місця зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру подається за формою згідно з додатком 2.

До заяви додаються: документ, що підтверджує право користування цим приміщенням, та довідка про відповідність місця зберігання спирту установленим вимогам, видана Департаментом або його регіональними управліннями, - у разі реєстрації місця зберігання спирту; нотаріально посвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, копія документа, що підтверджує право користування приміщенням (договір оренди, свідоцтво на право власності та інше).

При цьому, у вказаному нормативному акті не передбачено внесенні до Єдиного реєстру відомостей щодо інших, ніж приміщення об`єктів, які можуть вважатися місцем зберігання алкогольних виробі.

За правилами ч. 38 ст. 15 Закону суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Частиною 2 статті 17 вказаного Закону встановлена відповідальність за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17 000 гривень.

Системний аналіз вказаних правових норм у своєму взаємозв`язку свідчить, що штрафні санкції за зберігання алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів у місцях, не внесених до Єдиного реєстру, можуть бути застосовані до суб`єктів, що здійснюють оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Аналогічна позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 24.04.2019 року у справі №820/212/16, від 26.02.2019 року у справі № 825/1574/15-а, від 26.12.2018 року у справі №803/454/17, від 12.06.2018 року у справі № 813/3034/17.

На вказані обставини обґрунтовано звертав увагу й Апелянт як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі.

Отже, за умови відсутності у Позивача ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про правомірність застосування до ТОВ Роял Вегас штрафних санкцій за порушення норм ч. 37 ст. 15 Закону, оскільки останній не є суб`єктом даного правопорушення.

Разом з тим, оскільки, з урахуванням викладеного, матеріали справи свідчать про відсутність у діях Позивача ознак складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 12 ч. 2 ст. 17 Закону, то відсутні правові підстави для притягнення його до відповідальності у вигляді штрафу за порушення порядку зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Наведене свідчить про помилковість твердження Чернігівського окружного адміністративного суду про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2018 року №00004811406.

Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій Відповідача щодо проведення перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що жодних доводів з підстав незгоди із судовим рішенням в указаній частині Апелянтом не наведено.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, зважаючи на встановлену вище відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 29.10.2018 року №00004811406 у зв`язку з неможливістю притягнення суб`єкта господарювання, який не має ліцензії на торгівлю тютюновими виробами, до відповідальності за порушення місця їх зберігання, судова колегія приходить до висновку про передчасність твердження Чернігівського окружного адміністративного суду про необґрунтованість всіх позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми матеріального права, що стали підставою для невірного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду - скасувати в частині.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність стягнення з ГУ ДФС у Чернігівській області на користь ТОВ Роял Вегас витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, в сумі 2 401,25 грн., сплачених згідно квитанції від 29.01.2019 року №31 на суму 3 842,00 грн. та від 27.03.2019 року №5 на суму 5 763,00 грн. пропорційно до задоволених майнових позовних вимог (50%).

Керуючись ст. ст. 139, 242-244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Вегас - задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 жовтня 2018 року №00004811406.

Прийняти в указаній частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11, код ЄДРПОУ 39392183) податкове повідомлення-рішення від 29 жовтня 2018 року №00004811406.

Стягнути з Головного управління ДФС у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11, код ЄДРПОУ 39392183) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Вегас (14000, м. Чернігів, вул. Ринкова, 2, код ЄДРПОУ 41078969) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 2 401 (дві тисячі чотириста одна) гривня 25 копійок.

В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді О.В. Епель

О.І. Шурко

Повний текст постанови складено 15 травня 2019 року.