Ухвала

від 16.05.2019 по справі 646/8582/18

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/8582/18

№ провадження 1-кс/646/3110/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.05.2019року м.Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000001514від 23.11.2018року про арешт майна,-

в с т а н о в и в:

В провадження слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання про накладення арешту на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Харківська обл., Дергачівський р., с/рада. Черкасько-Лозівська, з кадастровим номером 6322083000:04:002:0535, та належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

В обґрунтування наданого клопотання зазначено, що у провадженні першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області перебуває кримінальне провадження №42018220000001514 від 23.11.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 364-1 КК України, за фактом внесення недостовірних відомостей до земельно-облікових документацій щодо віднесення земель водного фонду та лісогосподарського призначення до земель сільськогосподарського призначення.

Встановлено, що фізичними особами набуто право власності на земельні ділянки, розташовані на території Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району. Відведення вказаних земельних ділянок у власність громадян здійснено з порушенням вимог ст.ст. 59, 60, 118, 123 Земельного кодексу України, ст. 50 Закону України «Про землеустрій». Так, відповідно до даних Публічної кадастрової карти України встановлено, що земельні ділянки знаходяться в межах 100 метрової прибережної захисної смуги Лозовеньківського водосховища, що не узгоджується з вимогами ст. 59 Земельного кодексу України оскільки громадянам та юридичним особам органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди. Законодавством визначено, що землі, зайняті поверхневими водами: природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами і іншими водними об`єктами та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на яких знаходиться водний фонд України та на який розповсюджується окремий порядок надання та використання. Отже, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим. Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (ст. 60 ЗК України, ст. 88 ВК України). Відтак відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом. Крім того, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча і не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції. Відповідно до вимог ст. 5 ВК України до водних об`єктів загальнодержавного значення належать: 1) внутрішні морські води та територіальне море; 2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання; 3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків; 4) водні об`єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних. Лозовеньківське водосховище є русловим водосховищем на річці Лозовенька (ліва притока р. Лопань), яке призначено для технічного водопостачання м. Харкова. Річка Лопань відноситься до водних об`єктів загальнодержавного значення. Тобто, Лозовеньківське водосховище є водним об`єктом загальнодержавного значення. Водночас службові особи Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та відділу Держгеокадастру у Дергачівському районі, зловживаючи службовим становищем, діючи в інтересах третіх осіб незаконно погодили документацію із землеустрою щодо передачі вказаних земель у власність громадян, чим заподіяно тяжкі наслідки державним інтересам. Зокрема, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯК №245126 від 12.03.2012, виданого Дергачівською районною адміністрацією Харківської області, ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 6322083000:04:002:0535. Проведеним ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» аналізом ортофотопланів встановлено, що вказана земельна ділянка знаходиться в межах 100-метрової прибережної захисної смуги Лозовеньківського водосховища. Крім цього, відведення ділянки не погоджувалось з Харківською обласною державною адміністрацією та Мінприроди. На даний момент міститься достатньо доказів вчинення зазначених злочинів, є підстави для накладення арешту на земельну ділянку, шляхом заборони її відчуження, проведення будівельних та інших робіт на земельній ділянці, яка розташована за адресою: Харківська обл., Дергачівський р., с/рада. Черкасько-Лозівська, з кадастровим номером 6322083000:04:002:0535, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , оскільки вона є предметом зазначеного злочину та має значення для досудового розслідування даного кримінального провадження.

Прокурор зазначає, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що вказана земельна є доказом злочину, вона може зберігати на собі сліди злочину та бути використаною як докази у кримінальному провадженні, тому з метою забезпечення збереження речових доказів, та з метою запобігання приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження зазначеної земельної ділянки на неї необхідно накласти арешт.

Керуючись ч.2 ст.172 КПК України прокурор просив провести розгляд клопотання без виклику власнику вказаного майна, у зв`язку з наявністю достатніх підстав вважати, що існує загроза його відчуження.

Слідчий суддя, враховуючи вимоги ч. 2ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна визнав можливим розгляд клопотання здійснювати без повідомлення власника майна.

Прокурор в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, просив його задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, у зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що в провадженні першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області перебуває кримінальне провадження №42018220000001514 від 23.11.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 364-1 КК України.

Земельна ділянка щодо якої ставиться питання про арешт, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 162281209 від 04.04.2019 року, належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Аналіз викладеного законодавства і обставин справи свідчить, що є передбачені законом підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, у зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98,167-168,170-173 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000001514 від 23.11.2018 за ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 364-1 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Харківська обл., Дергачівський р., с/рада. Черкасько-Лозівська, з кадастровим номером 6322083000:04:002:0535, та належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , шляхом заборони її відчуження, розпорядження, проведення будівельних та інших робіт на земельній ділянці.

Роз`яснити, що згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1