ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від
"12" липня 2007 р.
по справі № 8/41-93
За позовом Підприємця ОСОБА_1, м.
Ковель
До відповідача Турійського районного споживчого товариства,
смт. Турійськ
Про визнання дійсним договору
купівлі-продажу
Суддя Кравчук А.М.
Представники:
Від позивача : н/з
Від відповідача: Діхтяренко Ю.І. -
довір. від 11.06.2007 року № 71.
Відповідно до ст. 20 Господарського
процесуального кодексу України сторонам
роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі
ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки
сторін.
Суть спору: позивач - підприємець
ОСОБА_1 просить визнати дійсним договір
купівлі-продажу аукціонних основних засобів Турійського районного споживчого
товариства від 09.04.2007року (далі договір).
Позовні вимоги обґрунтовує п. 1.2
договору, відповідно до якого право власності на придбане майно переходить до
покупця з моменту нотаріального посвідчення договору та його державної
реєстрації в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Проте
нотаріальне посвідчення договору та його державна реєстрація не можливі у
зв'язку з відсутністю у відповідача необхідних документів, зокрема, свідоцтва
на право власності, витягу з Єдиного державного реєстру прав власності на
продаж.
Відповідач у поясненнях від 12 та
18 червня 2007 року та у судових засіданнях позов визнає, оскільки у зв'язку з
важким фінансовим станом право власності на
відчужений об'єкт нерухомого майна - приміщення універмагу в с. Луків
зареєстроване не було. Продаж з аукціонних торгів 05.04.2007 року вказаного
майна здійснювався на підставі постанови правління Турійського РСТ № 6 від 12.03.2007 року з дозволу правління
облспоживспілки, постанова від 16.03.2007 року № 40. Приміщення універмагу з
1984 року знаходиться на балансі товариства. З моменту введення державною
комісією вказаної будівлі в експлуатацію (з 1984 року) споживче товариство не
зверталось до органів місцевого самоврядування за оформленням права власності.
Відповідно право власності не було зареєстроване в БТІ. Земельна ділянка, на
якій знаходиться будівля універмагу, та прилегла до неї територія перебувають у
користуванні споживчого товариства, яке сплачує земельний податок. Будівля
універмагу не перебуває в заставі, заборона щодо її відчуження та права третіх
осіб на неї відсутні.
Заслухавши пояснення представника
відповідача та дослідивши матеріали
справи господарський суд, -
в с т
а н о в и в:
9 квітня 2007 року між Турійським
районним споживчим товариством та підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір
купівлі-продажу аукціонних основних засобів Турійського РСТ.
Згідно п. п. 1.1. 1.2, 2.1, 3.1,
3.2 договору відповідач зобов'язався
передати у власність позивачу майно - об'єкт нерухомості, а саме: будівлю
універмагу загальною площею 720 кв. м., що знаходиться за адресою: с. Луків
Турійського р-ну, а позивач - прийняти
майно та сплатити за нього 252 000 грн. Передача майна здійснюється продавцем в
3-денний термін з моменту підписання договору. Передача та прийняття майна
засвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами. Право
власності на придбане майно переходить до покупця з моменту нотаріального
посвідчення даного договору та його державної реєстрації в порядку,
передбаченому чинним законодавством.
На виконання умов п. п. 3.1, 3.2
договору сторони підписали акт приймання-передачі приміщення універмагу від
11.04.2007р. (а. с. 4).
Відповідно до ст. 11 ЦК України
підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є
укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов
договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що
визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а
також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути
досягнуто згоди.
В силу ст. ст.655, 657 ЦК України
за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або
зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а
покупець приймає або зобов'язується прийняти
майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі
продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному
посвідченню та державній реєстрації.
Згідно ст. 181 ЦК України до
нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать, зокрема, об'єкти,
розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх
знецінення та зміни їх призначення.
Істотними умовами договору
купівлі-продажу є умови про предмет та ціну.
Відповідно до ст.220 ЦК України у
разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору
такий договір є нікчемним. Однак, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов
договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або
часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його
нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Суд може застосувати норми закону
про визнання договору дійсним при одночасній наявності наступних умов:
домовленість сторін щодо всіх істотних умов договору, оскільки при відсутності
цих умов договір вважається неукладеним; повне або часткове виконання договору;
ухилення однієї зі сторін від нотаріального посвідчення такого договору.
Сторони досягли згоди щодо всіх
істотних умов договору. Умови договору сторонами частково виконані. Проте,
відповідач листом від 16.04.2007р. (а. с. 6) повідомив про те, що у зв'язку з
незадовільним фінансовим станом свідоцтво на право власності виготовлено не
було, що унеможливлює посвідчити нотаріально договір купівлі - продажу від
09.04.2007р.
Відповідно до ст. ст. 328, 334 ЦК
України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом,
зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше
не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена
судом. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту
передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право
власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню,
виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної
сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
В силу ст. 55 Закону України „Про
власність” власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім
випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.
Позивач набув прав на будівлю
універмагу загальною площею
720 кв. м., що знаходиться за
адресою: с. Луків Турійського р-ну на підставі укладеного з відповідачем
договору купівлі-продажу від 09.04.2007р., перемігши на аукціоні, що був
проведений Волинською облспоживспілкою 05.04.2007р., що стверджується
протоколом № 2 (а. с. 7).
Зазначений договір сторонами
укладений у відповідності до вимог чинного законодавства України, будь-яких
порушень та недоліків при його укладенні не встановлено, предметом судового
розгляду договір не був, в судовому порядку недійсним не визнавався.
Універмаг в смт. Луків Турійського
району, замовником будівництва якого була Турійська райспоживспілка Волинської
облспоживспілки, прийнятий в експлуатацію державною приймальною комісією 29
червня 1984 року, що стверджується актом державної приймальної комісії про
прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту (а. с. 11-14).
Приміщення універмагу з 1984 року знаходиться на балансі товариства. Земельна
ділянка, на якій знаходиться будівля універмагу, та прилегла до неї територія
перебувають у користуванні споживчого товариства, яке сплачує земельний податок
(довідки Турійського районного відділу земельних ресурсів від 19.06.2007 року №
932, Ковельської МДПІ від 15.06.2007 року № 1673/10/18-015). Будівля універмагу
не перебуває в заставі, заборона щодо її відчуження та права третіх осіб на неї
відсутні (витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна
від 14.06.2007 року).
На підставі викладеного
господарський суд дійшов висновку про підставність заявлених підприємцем
ОСОБА_1 позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати
по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат за
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК
України віднести на нього.
Керуючись ст. 55 Закону України
“Про власність”, ст. ст. 181, 220, 328, 334, 638, 655, 657 ЦК України,
ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України,
господарський суд, -
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати дійсним договір
купівлі-продажу від 09.04.2007 року, укладений
між Турійським районним споживчим товариством та підприємцем ОСОБА_1.
3.
Стягнути з Турійського районного споживчого товариства, смт. Турійськ,
м-н. Центральний, 3, код 32355026, р/р 260002693 в АППБ „Аваль”, МФО 303569 на
користь підприємця ОСОБА_1, м. Ковель, вул. Корольова, 43, код 2536820437
85 грн. 00 коп. в повернення витрат
по сплаті державного мита, 118 грн.
00 коп. в повернення витрат за
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 203 грн. 00 коп.
(двісті три грн. 00 коп.).
4. Наказ видати після набрання рішенням
законної сили.
Суддя А.М.
Кравчук
Суддя
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2007 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 817698 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Кравчук А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні